2.1. Податкова система Великобританії

2.1.1. Загальна характеристика податквої системи Великобританії

Великобританія має розвинену податкову систему, яка сформувала-ся протягом багатьох столітть. Різноманітні види податків забезпечуютьдержавним органам можливість контролювати доходи платників подат-ку (фізичних і юридичних осіб), а, отже, регулювати виробництво, розпо-діл і споживання.

Податкова політика Великобританії має давню історію, ще в XVII-XVIII століттях почала розвиватися теорія податків. Одним із першихекономістів-теоретиків був Франсис Бекон, який висунув вимоги до опо-даткування, основною з яких була добровільність. Податки, він вважав,які стягуються добровільно, не послаблюють мужність народу. Тобтосплата податків повинна йти від сердця. Пізніше англійський економістВільям Петті у праці «Трактат про податки та збори» обґрунтував необ-хідність оподаткування, яка зводилася до наступного:

Кожен повинен сплачувати стільки, скільки він насправді споживає.У цьому разі немає якогось насильства, і податок легше сплачується,тому що він є еквівалентом тих предметів, які споживаються.

Податки, якщо сплачуються регулярно, спонукають платника бутиощадливим, що є одним із найважливіших способів збагачення на-роду.

Повинен дотримуватись принцип сплати податку тільки один раз,тобто уникнення так званого подвійного оподаткування, тому щобудь-яка річ або послуга може бути спожита тільки один раз.

Оподаткування дає можливість постійно мати інформацію про дій-сний стан добробуту населення, його багатства, зробити висновки пророзвиток промислів і про стан держави загалом. Стягненням податківповинні займатися спеціальні чиновники, щоб уникнути відкупу.Найбільших зміни податкова система зазнала в ХХ столітті. Загалом

управління, регулювання, а також розробку податкової політики у Вели-кобританії здійснює Казначейство. Йому підпорядковується Управлін-ня внутрішніх доходів та Управління мита та акцизів. Управління вну-трішніх доходів має офіс головного податкового інспектора в Лондоні тамережу по всій країні. Воно розробляє державну економічну та фінансо-ву політику.

За складом усі податки Великобританії поділяються на загально-державні та місцеві. До 90% усіх податкових надходжень забезпечуєть-ся за рахунок загальнодержавних податків. Найважливішим серед загаль-нодержавних подітків є податок з доходів фізичних осіб, який формуєблизько 65% усіх прямих податків, що надходять до державного бюджету.

Оподаткування фізичних осіб залежить не тільки від розміру дохо-ду, а й від джерела його одержання, тобто застосовується так званий роз-подільчий принцип. Залежно від джерела одержання доходи поділяютьна шість шедул (частин), які оподатковуються за особливою методикою:

заробітна плата, пенсії, допомога та інші трудові доходи;

дивіденди та інші відсотки й виплати, які може одержувати громадя-нин від різних компаній та фірм;

доходи від власності на землю, майно, споруди, житло, які здаються втимчасове користування іншим особам;

доходи від державних цінних паперів;

доходи від здійснення комерційної діяльності;

доходи від використання з комерційною метою різних лісових масивів.Доходи фізичних осіб умовно поділяються на зароблені та інвестова-ні. Прибутковий податок стягується із сукупного річного доходу з ураху-ванням особливостей їх розрахунку (кожної шедули) та пільг, передбаче-них чинним законодавством.

Існує загальний порядок сплати податку — на підставі декларації,яка заповнюється платником податку в терміни, визначені чинним за-конодавством. При цьому громадяни, які одержують тільки заробітнуплату, в кінці року можуть таку декларацію не заповнювати. При опо-даткуванні прибутковим податком мають місце різні знижки, середяких найвідчутнішими є особисті та сімейні. Їх розмір та порядок на-дання затверджуються та змінюються парламентом держави й перегля-даються майже щорічно. Крім знижок, платнику податку можуть нада-ватися й різні пільги — неповним родинам, особам, які потребують до-гляду, сліпим та інші. Залежно від річного доходу існують три ставкиприбуткового податку: 10, 22, 40%.

Крім прибуткового податку, з 1990 року було введено подушний по-даток, який сплачують майже всі громадяни, старші 18 років. Він вста-новлюється місцевими органами влади у фіксованому розмірі й прямопов'язаний з рівнем витрат. З 1993 року його розмір встановлюється за-лежно від ринкової вартості майна та кількості членів родини. При цьомупроводиться оцінка вартості майна за всіма категоріями, які мають різніставки оподаткування.

До основних податків з юридичних осіб належать податок на прибу-ток корпорацій, податок на приріст капіталу, на додану вартість, внескина соціальне страхування, акцизи, гербовий збір, податок на майно.

Податок на прибуток корпорацій стягується з доходів юридичнихосіб за попередній фінансовий рік. Ставка встановлюється щорічно й маєдворівневу систему — для фірм та корпорацій, а також для підприємствмалого бізнесу (причому останні оподатковуються за ставкою на 25-30%нижчою). Термін сплати податку настає через дев'ять місяців після закін-чення розрахункового періоду.

Дохід до оподаткування визначається відрахуванням з валового до-ходу компанії валових витрат, які дозволені чинним законодавством. Довалових витрат належать:

поточні витрати виробництва та витрати комерційного характеру,оренда приміщень, вартість ремонту тощо;

компенсаційні платежі робітникам та службовцям при їх звільненні,витрати на перепідготовку кадрів, преміальні витрати;

витрати на консультації з різних питань діяльності компаній;

транспортні витрати;

вартість ліцензій та інші платежі, пов'язані з одержанням майбутньо-го прибутку;

представницькі витрати, у тому числі витрати розважального харак-теру, вартість подарунків;

заробітна плата робітників та службовців;

комунальні послуги, водопостачання, газ, паливо, електроенергіятощо;

збитки компаній як комерційного, так й некомерційного характеру.Для малих підприємств надаються податкові пільги, а статус платни-ка визначається не за чисельністю працівників, а за розміром одержано-го прибутку. За особливою системою оподатковуються компанії нафто-добувної промисловості.

Податок на приріст капіталу встановлюється з метою обмеженняприбутковості посередницьких операцій з житлом, автомобілями, тощо.Найвищі ставки застосовуються для операцій, які проводять фізичні осо-би, менші — для операцій, які проводять компанії.

Внески на потреби соціального страхування. При розрахунку цьогоподатку всіх платників поділяють на чотири класи залежно від характе-ру трудових відносин. До першого класу належать наймані працівники таїх роботодавці. Вони мають диференційовані ставки внесків. Деякі плат-ники цієї категорії звільняються від сплати згаданого внеску — не спла-чують повністю внесок ті, хто має заробіток за тиждень менший за вста-новлену суму. Другий клас — самозайняті працівники, підприємці. Вонисплачують внески за фіксованою ставкою. До третього класу належатьнепрацюючі громадяни. Вони також мають фіксовану ставку. До четвер-того класу зараховують осіб, дохід яких перевищує певну суму. Внескицього класу становлять 6,3% одержаного доходу. Платники податку ма-ють право на пільги залежно від класу.

Податок на додану вартість є одним із основних непрямих податків,він сплачується з новоствореної вартості, яка утворюється на кожномуетапі виробництва та обігу товарів. Платник самостійно розраховує по-даток і несе повну відповідальність за його сплату. Тому важливе зна-чення має контроль за платниками податку, який здійснює Управліннямита і акцизів в інтервалі 1-9 років. За порушення чинного законодав-ства (шахрайство, обман, затримка реєстрації, порушення в оформленніподаткових зобов'язань) законодавством Великобританії передбачені ад-міністративні покарання (як правило, у трикратному розмірі) або пока-рання у вигляді позбавлення волі на термін від шести місяців до семи ро-ків залежно від обставин справи.

Акцизи. Вони встановлюються на алкогольні напої, тютюнові виро-би, транспортні засоби, пальне. Деякі товари оподатковуються за твер-дою ставкою (наприклад, на 1 літр алкогольного напою) або у відсоткахдо вартості виробу чи у вигляді відсоткової надбавки до ціни. Загаломставки акцизів становлять від 10 до 30%. До непрямих податків такожвідносять мито, збори з кінних перегонів, собачих перегонів, гральногобізнесу.

Одним із найдавніших податків, який і зараз застосовується у Вели-кобританії, є гербовий збір. Він уперше був введений ще в 1694 році. За-значений податок встановлюється на документи й стягується з осіб підчас оформлення різних цивільно-правових угод. Такі угоди повинні матиштамп, що підтверджує сплату гербового збору. Останній, як правило,встановлюється у фіксованій сумі, або у відсотках від вартості власності.При реєстрації угод з цінними паперами ставка становить 0,5% сплаченоїсуми за цінні папери.

Основним місцевим податком (взагалі питома вага місцевих подат-ків серед сукупних податкових надходжень становить 10%) є податок намайно. Сплачують його громадяни, які наймають житло. Ставку подат-ку встановлюють місцеві органи влади відповідно до вартості нерухомо-го майна, оцінка якого проводиться раз на 10 років.