4. Порядок і умови здійсненнястрахових виплат та страховихвідшкодувань

Здійснення страхових виплат та виплата страховоговідшкодування проводиться страховиком згідно з договором стра-хування або законодавством на підставі заяви страхувальника (йогоправонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування)і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається стра-ховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) уформі, що визначається страховиком.

Довідково. Страхова виплата — грошова сума, яка випла-чується страховиком відповідно до умов договору страхуванняпри настанні страхового випадку [4].

Страхове відшкодування — сума, що виплачується стра-ховиком як компенсація збитку, заподіяного страховим випадкомна об'єктах страхування майна і відповідальності [4].

Страховий акт — документ, що складається за наслідкамиогляду застрахованого об'єкта, який постраждав у результатінастання страхової події[4].

Аварійний сертифікат — документ, що видається страху-вальникові аварійним комісаром, агентом або іншим уповноваже-ним представником страховика на підставі наслідків огляду по-шкодженого майна. В аварійному сертифікаті фіксуютьсяможливі причини, характер і розмір збитку, зумовленого страхо-вим випадком. Аварійний сертифікат є для страхувальника під-ставою для висунення претензії страховикові. Проте аварійнийсертифікат не може розглядатись як безумовний доказ відпові-дальності страховика [36].

Є обставини, за яких страховик може відмовити у здійсненністрахової виплати або страхового відшкодування.

До них законодавство зараховує:

навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укла-дено договір страхування, спрямовані на настання страхового ви-падку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з вико-нанням ними громадянського чи службового обов'язку, у станінеобхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна,життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікаціядій страхувальника або особи, на користь якої укладено договірстрахування, встановлюється відповідно до чинного законодавстваУкраїни;

учинення страхувальником-громадянином або іншою осо-бою, на користь якої укладено договір страхування, умисного зло-чину, що призвів до страхового випадку;

подання страхувальником свідомо неправдивих відомостейпро об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

отримання страхувальником повного відшкодування збитківза майновим страхуванням від особи, винної в їх заподіянні;

несвоєчасне повідомлення страхувальником про настаннястрахового випадку без поважних на це причин або створеннястраховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розмі-ру збитків.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені іншіпідстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це несуперечить законодавству України.

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страхо-виком у строк не більший передбаченого правилами страхування таповідомляється страхувальникові в письмовій формі з обґрунту-ванням причин відмови. Страхувальник може оскаржити відмовустраховика у страховій виплаті в суді.

Негативний фінансовий стан страховика не є підставою длявідмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового від-шкодування страхувальникові.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за дого-вором майнового страхування, у межах фактичних затрат перехо-дить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержаластрахове відшкодування має до особи, відповідальної за заподіянийзбиток. У страхуванні таке право вимоги відоме як суброгація.