8.4. Технологія розробки бізнес-плану

магниевый скраб beletage

Бізнес-план розпочинається з резюме. Резюме відкриваєбізнес-план, але складають його тільки після того, як написаноосновні розділи бізнес-плану. Головне завдання резюме — по-казати, що підприємець добре усвідомлює основні положеннябізнес-плану та здатний чітко й логічно їх викласти. Занадтодетальне та великого обсягу резюме важко читати. Занадтостисле — може створити неадекватне уявлення про бізнес.

Резюме — це короткий (1-2 сторінки) оглядпідприємницького проекту, його ключових, найбільш важли-вих та значущих аспектів, здатних привернути увагу по-тенційного інвестора та зацікавити його в подальшому де-тальнішому вивченні бізнес-плану.

Фактично резюме є гранично стислою версією бізнес-пла-ну, не вступом до нього, а ніби "повідомленням про наміри".

Складання резюме — важливий та відповідальний етап за-вершення роботи над бізнес-планом. Потенційні інвестори от-римують багато різних підприємницьких проектів. Вони, якправило, спочатку читають резюме і, якщо воно їх не зацікави-ло, бізнес-план далі не розглядають. Тому резюме обов'язково:

має бути написане так, щоб максимально зацікавити вподальшому ознайомленні з бізнес-планом;

має дати читачеві достатньо чітке уявлення про питан-ня, детальніше розглянуті в основній частині бізнес-плану.

На практиці резюме складають, використовуючи вже на-писану основну частину бізнес-плану. З кожного його розділувибирають найбільш суттєві та "яскраві" аспекти майбутньогобізнесу.

Орієнтовний перелік ключових аспектів бізнесу, які ви-кладаються в резюме, такий:

опис концепції бізнесу, його можливостей, які забезпе-чуватимуть переваги на ринку та стратегії їх реалізації;

відомості про цільовий ринок бізнесу (основні спожи-вачі, особливості їх обслуговування, передбачувані об-сяги продажу, частка ринку);

унікальні характеристики бізнесу, найсуттєвіші конку-рентні переваги фірми, які мають місце або будуть ство-рені внаслідок реалізації розробленої стратегії;

відомості про компетенцію й професіоналізм керівникафірми та членів команди менеджерів;

основні передбачувані показники фінансової діяль-ності фірми (прибутковість, період досягненнябеззбитковості, термін повернення інвестицій тощо);

характеристика загальних потреб у коштах, бажаноїформи їх отримання, порядку та напрямків їх викорис-тання, форм повернення інвестору.

Резюме завершується особистою оцінкою підприємцемшансів на успіх його проекту.

Підрозділ Галузь, фірма та її продукція опрацьовуєтьсяв бізнес-плані, щоб:

переконати читача в перспективності галузі, до якої на-лежить вибраний бізнес;

породити довіру до даного бізнесу описом переваг таособливостей його продуктів (послуг).

У структурі цього підрозділу, як правило, виділяють такіосновні складові:

сучасна ситуація та тенденції розвитку галузі;

фірма, її продукти і (або) послуги;

патенти, товарні знаки, інші права власності на продукт(послуги);

стратегія зростання фірми.

Бізнес-план оцінюється інвесторами за певними кри-теріями, одним з яких є галузь, що до неї належить фірма абов котрій вона має намір розпочати свою діяльність. Галузь ізринком, що швидко зростає, розглядається, звичайно, як спри-ятливіша для бізнесу. Тому цей підрозділ бізнес-плану почи-нається, як правило, зі стислого аналізу стану справ у галузі.Для цього необхідно:

навести загальні відомості про поточний стан справ угалузі та тенденцій її розвитку;

стисло охарактеризувати нові для галузі продукти іринки;

визначити нові чинники, які можуть у перспективі по-зитивно або негативно вплинути на розвиток галузі.

Центральне місце в стратегії будь-якої фірми займаєстратегія маркетингу. Фірма для того й існує, щоб постав-ляти свою продукцію на ринок. Розвиток фірми та величинаотримуваного прибутку залежать від того, наскільки повно йефективно вона задовольнятиме потреби своїх клієнтів. Іншікомпоненти загальної стратегії фірми (фінанси, виробництво,дослідження й розробки) мають сприяти досягненню загаль-ної мети маркетингу. Одночасно й сама стратегія маркетингумає враховувати наявні ресурси фірми та поєднуватися зіншими напрямками її діяльності.

У широкому розумінні стратегія маркетингу — це систе-ма конкретних стратегій щодо вибору і формування:

цільового ринку фірми;

номенклатури та асортименту продукції;

системи збуту та реалізації продукції;

політики ціноутворення;

способів організації рекламної кампанії;

політики підтримки продукції фірми.

Бізнес-план як документ для внутрішньофірмового кори-стування має бути детальним планом виробничої діяльності.Це дає змогу розв'язати багато проблем фірми заздалегідь, напапері, раніше, ніж підприємець перейде до конкретних прак-тичних дій.

Невід'ємною складовою бізнесу, орієнтованого на вироб-ничу діяльність, є оцінка того, як фірма вироблятиме своюпродукцію. Основне завдання виробничого плану — довести,що фірма:

реально спроможна організувати виробництво;

здатна виготовляти необхідну кількість товаріввідповідної якості;

має можливості придбати необхідні для цього ресурси.

Отже, виробничий план має дати відповіді на такі запи-тання.

Які виробничі операції будуть застосовуватись фірмою впроцесі виготовлення продукції (надання послуг)?

Які конкретно матеріально-технічні ресурси потрібні длявиготовлення продукції (надання послуг)?

Які зовнішні фактори впливатимуть (або можуть вплину-ти) на виробничий процес?

Виробничий план доцільно розпочинати з короткої харак-теристики виробничого процесу, тобто з опису основних ви-робничих оцерацій у їх послідовності.

У виробничому плані необхідно також вказати і назовнішні фактори, які впливатимуть на виробничий процесабо обмежуватимуть виробничі можливості фірми.

Отже, у виробничому плані, як правило, виділяють такіблоки (підрозділи):

основні виробничі операції;

машини та устаткування;

сировина, матеріали і комплектуючі вироби;

виробничі та невиробничі приміщення;

вплив зовнішніх факторів.

Обсяг і ґрунтовність виробничого плану залежать від ха-рактеру бізнесу фірми та сфери, до якої він належить. Зро-зуміло, що цей розділ бізнес-плану буде найдокладнішим длявиробничого підприємства. Більше того, у певних випадкахсаме виробничий процес (особливості його технологій,унікальність обладнання тощо) може бути одним із найпри-вабливіших факторів для зовнішніх інвесторів. Навпаки,фірми, які займаються, наприклад, оптовою або роздрібноюторгівлею, можуть взагалі обійтися без цього розділу.

Привабливість фірми, віра в успіх її бізнесу багато в чомузалежать від ділових навичок і професіоналізму персоналуфірми та команди менеджерів. Досвідчені керівники ікваліфіковані виконавці можуть вивести підприємство з кри-зи, а безпорадні, навпаки, здатні зіпсувати найліпшу справу.Тому організаційний план, в якому розглядаються кадровіпитання, займає особливе місце серед інших розділів бізнес-плану.

Розробляючи організаційний план, підприємець має наметі:

по-перше, переконати потенційних інвесторів і креди-торів у тому, що ним вибрано доцільну організаційно-правову форму бізнесу;

по-друге, показати, з ким він збирається організовуватисвоє діло, тобто охарактеризувати менеджерів, яківідіграватимуть провідні ролі в процесах становленнята управління фірмою;

по-третє, довести, що він, його команда менеджерів таінший персонал фірми здатні практично реалізуватибізнес-план.

Розробку цього розділу бізнес-плану рекомендується по-чинати з обґрунтування вибору організаційної форми бізнесу,оскільки вона позначається на всій подальшійпідприємницькій діяльності й багато в чому визначає інші ор-ганізаційно-правові аспекти бізнесу.

Далі в організаційному плані слід охарактеризувати по-треби фірми в трудових ресурсах, тобто визначити, які самепрацівники (основні, допоміжні, спеціалісти) необхідні дляведення справи.

Принципово важливо подати в організаційному планівідомості про власників та провідний управлінський персоналфірми. Організаційний план має містити короткі характерис-тики практично всіх тих працівників, від яких у кінцевомупідсумку залежить успіх або невдача бізнесу фірми. Загальнухарактеристику команди менеджерів варто доповнити інфор-мацією про використання зовнішньої допомоги в управліннібізнесом. Ураховуючи, що багато фірм, особливо малих, залу-чають для виконання окремих функцій управлінняспеціалістів зі сторони, організаційний план треба доповнитиописом консалтингових потреб фірми.

Кінцевий розділ організаційного плану містить поясненнящодо кадрової політики та стратегії фірми. З нього має статизрозумілим, як будуть здійснюватися добір, підготовка та оп-лата праці працівників фірми. Можна подати й відомості пропередбачувані для працівників фірми пільги стимулюючогохарактеру.

Отже, організаційний план, як правило, складається з та-ких підрозділів:

організаційна форма бізнесу;

потреба фірми в персоналі;

власники фірми, команда менеджерів і зовнішні кон-сультанти;

організаційна схема управління;

кадрова політика і стратегія.

У бізнес-плані необхідно виділити й розглянути лишенайбільш імовірні для даного бізнесу ризики. Найчастіше вбізнес-плані розглядаються ризики, що можуть виникнути якнаслідки:

несприятливих тенденцій у зовнішньому середовищігалузі, до якої належить даний бізнес;

реакції конкурентів (наприклад, можливе зниження цінна аналогічні види продукції чи послуг);

сезонної циклічності обсягів продажу;

недостатньої компетентності персоналу, який зай-мається маркетингом, виробництвом чи управлінням;

появи нових технічних і технологічних досягнень, якіможуть призвести до надто швидкого техніко-економічногостаріння продукту даного бізнесу;

перевищення виробничих витрат над запланованими:

труднощів з одержанням сировини, матеріалів, ком-плектуючих виробів, а також кредитів;

циклічності потоку готівки тощо.

З погляду можливого впливу на кінцеві результати діяль-ності слід розрізняти динамічний та статичний ризики. Ди-намічний ризик може бути зумовлений непередбачуванимизмінами вартості основного капіталу внаслідок прийняттяпевних управлінських рішень або непередбачуваних змін узовнішньому середовищі. Цей тип ризику може стати причи-ною як збитків, так і доходів (за сприятливих змін). Статич-ний ризик завжди призводить до збитків, оскільки йогосутнісна характеристика пов'язана з утратою реальних ак-тивів, а також з утратою доходу через недієздатність суб'єктагосподарювання.

Фінансовий план е ключовим розділом бізнес-плану. Го-ловна мета фінансового плану — узагальнити основні поло-ження всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в однеціле у вартісній формі, та обґрунтувати доцільність реалізаціїданого підприємницького проекту з економічного погляду.

Особливий інтерес до фінансового плану пов'язаний зтим, що в ньому:

узагальнюються у вартісній формі результати розробкирешти розділів бізнес-плану;

кількісно визначається потреба даного бізнесу в інвес-тиціях;

обґрунтовується висновок щодо економічноїдоцільності реалізації підприємницького проекту.

Розрахунки, які містить фінансовий план, мають датичіткі та ясні відповіді на такі запитання самого підприємця,потенційних інвесторів і кредиторів.

Звідки фірма отримуватиме кошти і на що конкретно ос-танні будуть витрачені?

Як співвідносяться поточні потреби фірми у грошах з ру-хом готівки?

Яким буде фінансовий стан фірми на кінець прогнозова-ного періоду?

Чи зможе підприємець виконати взяті на себе зобов'язан-ня?

Чи здатний підприємець належно розпорядитися отрима-ними коштами, щоб своєчасно повернути борги та забезпечи-ти достатній прибуток на вкладений капітал?

У процесі розробки цього розділу бізнес-плану слід врахо-вувати такі його особливості.

По-перше у багатьох відношеннях фінансовий план є най-менш гнучкою за формою частиною бізнес-плану. На відмінувід інших розділів він має містити відповідний перелік фінан-сових документів (у тому числі таблиць і графіків). Кожен ізцих документів повинен мати стандартну форму. Жорсткі ви-моги до опрацювання цих документів викликані необхідністюзабезпечення єдиної методики розрахунків фінансових показ-ників. Це означає, що потенційний інвестор або кредитор мо-же самостійно за стандартною методикою провести аналізфінансової інформації, яку містить бізнес-план, оцінитифінансовий стан даної фірми та прийняти рішення щодо вкла-дання своїх коштів у даний проект.

По-друге, інвестори та кредитори, як правило, вимагають,щоб фінансовий план складався з перспективою на три роки(до того ж із щомісячними показниками за перший рік та щок-вартальними — за другий і третій).

По-третє, фінансовий план не може мати розбіжностей зіншими розділами бізнес-плану. Якщо, наприклад, у марке-тинг-плані йдеться про наміри розгорнути широкомасштабнурекламну кампанію, то це обов'язково має знайти відображен-ня в плані доходів і видатків. Якщо на бізнес фірми впливаєфактор сезонності продажу, то його слід ураховувати, проек-туючи рух готівки, тощо.

По-четверте, у зв'язку з тим, що будь-який фінансовийаналіз майбутнього неминуче характеризується певним ступе-нем невизначеності, у фінансовому плані доцільно опрацюва-ти кілька сценаріїв розвитку подій. Рекомендується розробля-ти як мінімум два варіанти фінансових показників. Один ізних має ґрунтуватися на консервативних припущеннях, а дру-гий — враховувати повний потенціал бізнесу.

По-п'яте, у фінансовому плані треба (по можливості)підкреслювати достовірність інформації, яку він містить. Якістьпервинної інформації безпосередньо позначається на точностіфінансових розрахунків. Інвестори часто проводять власнідослідження з метою оцінки достовірності розрахунків у бізнес-плані. Тому в разі відхилення відповідних фінансових показ-ників бізнес-плану від середніх по галузі, до якої належить да-ний бізнес, обов'язково треба дати вичерпне пояснення цього.

Мета та особливості розробки фінансового плану визнача-ють його зміст, послідовність і рівень деталізації опрацювання.Фінансовий план містить такі основні підрозділи.

План доходів і видатків (план прибутків і збитків).

План грошових надходжень і виплат (план рухуготівки).

Плановий баланс.

Поряд з основними показниками цих підрозділів у фінан-совому плані мають бути наведені припущення, на підставіяких ці показники розраховано. Чітко й стисло викласти всі ціприпущення й передбачення необхідно в текстовій частиніфінансового плану. Без цього всі наведені у фінансовому планірозрахунки не матимуть належного практичного значення.Лише після ретельного аналізу таких припущень можнаоцінити, наскільки вони заслуговують на довіру. Оскількирозрахунки всіх зазначених фінансових документів ґрунту-ються на таких передбаченнях, вони є важливою складовоюфінансового плану.

Для вже існуючої фірми у фінансовому плані обов'язковослід навести динаміку основних фінансових показників за ми-нулі роки (як мінімум за три). Копії відповідних фінансовихдокументів подаються в додатках.

Відповідно обґрунтований фінансовий план може бутивикористаний не тільки для залучення інвесторів і кредиторів,а й для оцінювання результатів діяльності фірми після фак-тичного започаткування бізнесу.

Тема 9. Фінанси і податки у підприємницькій

діяльності