10.3. Зміст та завдання управління фінансамипідприємства

магниевый скраб beletage

Під час переходу до ринкової системи господарювання за-роджується конкуренція як важливий механізм регулюванняекономічних процесів. Однак у перехідний період вона ще не-значна. Це дає змогу продавцям установлювати й підтримува-ти більш високі ціни, ніж вони могли б дозволити собі за роз-винутої конкуренції, що призводить до застою у виробництві,до безробіття, а в кінцевому рахунку — до соціально-еко-номічної та політичної нестабільності.

Конкурентоспроможність підприємства можна забезпечи-ти правильною організацією управління фінансами: рухомфінансових ресурсів та фінансовими відносинами. Змістфінансового менеджменту полягає в ефективному викорис-танні фінансового механізму для досягнення стратегічних ітактичних цілей підприємства.

Фінансовий механізм підприємства — це система уп-равління фінансами, призначена для організації взаємодіїфінансових відносин і грошових фондів з метою оптимізаціїїхнього впливу на кінцеві результати його діяльності.

Оптимальна взаємодія фінансових відносин досягаєтьсявикористанням усіх фінансових категорій (виручка, прибуток,амортизація, оборотні кошти, кредит, бюджет, податки), нор-мативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінан-сових важелів.

До головних завдань фінансового менеджменту належать:виявлення фінансових джерел розвитку виробництва; визна-чення ефективних напрямків інвестування фінансових ре-сурсів; раціоналізація операцій із цінними паперами; налагод-ження оптимальних стосунків із фінансово-кредитною систе-мою, суб'єктами господарювання.

Значення управління фінансами підприємств полягає втакій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залу-чати додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах,інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибутковіоперації на фінансовому ринку.

Мобілізуючи кошти інших власників для покриття витратна власному підприємстві, фінансисти повинні мати чітке уяв-лення про мету інвестування ресурсів і давати рекомендаціїщодо форм залучення коштів. Для покриття короткостроковоїта середньострокової потреби у фінансових ресурсах доцільновикористовувати позички банків. Здійснюючи великікапітальні вкладення, можна скористатися додатковоюемісією цінних паперів. Однак таку рекомендацію можна датилише тоді, коли фінансисти ґрунтовно дослідили фінансовийринок, проаналізували попит на різні види цінних паперів,урахували можливі зміни кон'юнктури й упевнені в порівняношвидкій та вигідній реалізації цінних паперів підприємства.

На підставі маркетингового дослідження підприємствовирішує такі три проблеми: які товари, роботи, послуги слідвиробляти та в якій кількості? Як мають бути вироблені ці то-вари? Хто отримає, придбає чи зможе використати ці товарита послуги? Фінансисту зобов'язані визначити обсяг та джере-ла фінансових ресурсів, необхідних для інвестування у вироб-ництво і реалізацію продукції, виконання фінансових зо-бов'язань перед бюджетом, банками, страховими ор-ганізаціями, цільовими фондами, суб'єктами господарювання.

Процес виробництва відбувається в певній технологічнійпослідовності, коли безперервно повторюється стадія прид-бання сировини, матеріалів та підготовки їх до виробництва,стадія перетворення сировини на напівфабрикати, незаверше-не виробництво, готову продукцію. Потреба в коштах упідприємства виникає на кожній із цих стадій іще до відшко-дування виробничих витрат з виручки від реалізації продукції.Саме тому кожне підприємство, формуючи свій капітал (ста-тутний фонд), мусить передбачити необхідну суму оборотнихкоштів. Вкладені оборотні кошти на кожній стадії виробничо-го процесу, переходячи з однієї функціональної форми в іншу,заміщуються після реалізації продукції.

Дуже важливим у процесі управління фінансамипідприємств є визначення такої потреби в оборотних коштах,яка забезпечувала б мінімально необхідні розміри виробничихзапасів, незавершеного виробництва, залишків готової про-дукції для виконання виробничої програми. За браком влас-них оборотних коштів для поточного інвестування необхідновизначити потребу в позичкових коштах.

Брак оборотних коштів у окремих підприємств виникає са-ме через те, що надходження та використання грошей не збіга-ються в часі і здійснюються в різних обсягах. Унаслідок цього водних підприємств на певний момент з'являються тимчасововільні кошти, а в інших — виникає тимчасова потреба в них. Цясуперечність процесу відтворення вирішується комерційнимибанками через кредитування підприємств. За тимчасовогодефіциту власних оборотних коштів підприємство звертаєтьсяв банк з метою одержання кредитів.

Управління фінансами включає також сферу фінансовогозабезпечення капітальних вкладень на технічне переобладнан-ня, реконструкцію та розширення підприємств. У цьому разіфінансисти мусять точно визначити: власні джерела фінансу-вання капітальних вкладень, передовсім амортизаційні відра-хування та чистий прибуток; залучені кошти, які можутьнадійти від емісії цінних паперів; можливості одержання дов-гострокових кредитів.

Безпосереднім завданням управління фінансамипідприємств є забезпечення формування та правильного роз-поділу виручки від реалізації продукції для відновлення обо-ротних коштів, формування амортизаційного фонду, валовогота чистого доходу. Кожне підприємство прагне забезпечитиліквідність оборотних активів для своєчасного погашення ко-роткострокової кредиторської заборгованості. Тому своєчаснета повне надходження виручки від реалізації продукціїпостійно контролюється фінансовими менеджерами.

Тести

Яке визначення найбільш повно розкриває сутністьпідприємця?

.           Господар.Б). Власник.

.           Центральна постать ринкової економіки.Г). Ділова людина.

Які основні функції виконує підприємець?

.           Ресурсну.Б). Мотиваційну.

.           Управлінську.Г). Інноваційну.Д). Регулюючу.Е). Ризикову.

З яких частин складається підприємницький дохід?

.           Прибуток.

Б). Балансовий прибуток.

.           Нормальний (звичайний) прибуток.Г). Економічний прибуток (надприбуток).Д). Торговельний прибуток.

Що включає в себе правовий статус підприємця?

.           Його характерні риси.Б). Його права.

.           Його роль і значення в ринковій економіці.Г). Його обов'язки.

Д). Його функції.

Е). Його відповідальність.

Що таке права підприємця?

А). Правові норми (правила), що підлягають виконанню.Б). Система встановлених або санкціонованих державоюзагальнообов'язкових правил (норм) поведінки.

В). Правові та етичні відношення підприємців досуспільства, які характеризуються виконанням своїх правовихнорм (правил).

На які різновиди поділяється підприємництво залежновід власності?

.           Індивідуальне.Б). Приватне.

.           Особисте.Г). Колективне.Д). Корпоративне.Е). Державне.

Які існують види підприємництва?

.           Виробниче.Б). Індивідуальне.

.           Матеріальне.Г). Комерційне.

Д). Фінансово-кредитне.Е). Корпоративне.

Який вид підприємництва є найважливішим?

.           Комерційний.Б). Виробничий.

.           Фінансово-кредитний.

Що є основною функцією виробничого підприємництва?

.           Купівля товару.Б). Продаж товару.

.           Виробництво товару.Г). Споживання товару.Д). Розподіл товару.

Що є об'єктом купівлі-продажу фінансово-кредитногопідприємництва? (Декілька відповідей.)

А). Продукція.

Б). Гроші.В). Послуги.Г). Цінні папери.Д). Інформація.Е). Іноземна валюта.

Які є основні організаційні одиниці підприємницькоїдіяльності?

.           Фірма.

Б). Товариство.

.           Компанія.Г). Партнерство.Д). Бізнес.

Які існують на практиці основні організаційно-правовіформи підприємництва?

.           Колективне.

Б). Одноосібне володіння.

.           Партнерство (товариство).Г). Спільне підприємство.

Д). Компанія.Е). Корпорація.

Які переваги має одноосібне володіння?

.           Відносна простота заснування та ліквідації фірми.Б). Спеціалізація в менеджменті.

.           Повні самостійність, свобода і оперативність.Г). Максимум спонукальних мотивів діяльності.Д). Обмежена відповідальність.

Е). Значні фінансові можливості.Є). Конфіденційність діяльності.

Партнерство (товариство) — це:

А). Самостійне ведення справ, засноване на власностіпідприємця.

Б). Об'єднання капіталів двох і більше окремих фізичнихабо юридичних осіб за умов розподілу прибутку та ризику.

В). Незалежна юридична особа, підприємство, заснованена акціонерній власності.

За яким критерієм підприємства поділяються на малі,середні, великі?

.           За формою власності.Б). За формою організації.

.           За розміром.

Г). За сферою діяльності.Д). За видом діяльності.Е). За типом діяльності.

Які новостворені та діючі підприємства в Україні нале-жать до малих підприємств у промисловості та будівництві(згідно із Законом України "Про підприємства в Україні")?

.           Чисельність працюючих до 300 чол.Б). Чисельність працюючих до 200 чол.

.           Чисельність працюючих до 100 чол.Г). Чисельність працюючих до 50 чол.Д). Чисельність працюючих до 25 чол.Е). Чисельність працюючих до 15 чол.

Які новостворені та діючі підприємства в Україні нале-жать до малих підприємств у роздрібній торгівлі (згідно із За-коном України "Про підприємства в Україні")?

.           Чисельність працюючих до 300 чол.Б). Чисельність працюючих до 200 чол.

.           Чисельність працюючих до 100 чол.Г). Чисельність працюючих до 50 чол.Д). Чисельність працюючих до 25 чол.Е). Чисельність працюючих до 15 чол.

Які основні функції притаманні малому підприєм-ництву?

А). Формування конкурентного середовища.Б). Доцільність масового випуску продукції.

В). Надання ринковій економіці необхідної гнучкості.

Г). Вирішення проблем зайнятості.

Д). Пом'якшення соціальної напруги.

Е). Необхідність поєднання всіх стадій технологічногопроцесу.

Що таке малі підприємства?

.           Вид діяльності підприємства.

Б). Сфера діяльності підприємства.

.           Форма власності.

Г). Організаційно-економічний вид підприємства.

Суб'єктами малого підприємництва (відповідно до За-кону України "Про державну підтримку малогопідприємництва") є юридичні особи, в яких:

.           Середньооблікова чисельність не перевищує 50 осіб таобсяг річного валового доходу не перевищує 100 тис. євро.

Б). Середньооблікова чисельність не перевищує 50 осіб таобсяг річного валового доходу не перевищує 500 тис. євро.

.           Середньооблікова чисельність не перевищує 100 осібта обсяг річного валового доходу не перевищує 500 тис. євро.

Середньооблікова чисельність працюючих на малихпідприємствах визначається з урахуванням:

.           Усіх працівників.

Б). Усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за до-говорами й за сумісництвом, а також працівників представ-ництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів.

.           Усіх працівників, у тому числі працівників представ-ництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів.

Г). Усіх працівників на підставі річної звітності.

Д). Працівників представництв, філій, відділень та іншихвідокремлених підрозділів.

Селянське (фермерське) господарство — це суб'єкт гос-подарювання, який здійснює:

.           Будь-яку діяльність.

Б). Виробництво сільськогосподарської продукції.

.           Діяльність на власний ризик.

Г). Переробку та реалізацію сільськогосподарської про-дукції.

Д). Діяльність з метою отримання прибутку.

Хто може бути головою селянського (фермерського)господарства?

.           Будь-який член господарства.

Б). Засновник селянського (фермерського) господарства.

.           Правонаступник засновника селянського (фермерсь-кого) господарства.

Г). Людина, яка має відповідну кваліфікацію.

Хто має право на створення селянського (фермерсько-го) господарства?

.           Кожний дієздатний громадянин України, здатний зай-матися сільським господарством.

Б). Кожний дієздатний громадянин України, який досяг-нув 16-річного віку.

.           Кожний дієздатний громадянин України, який досяг-нув 18-річного віку.

Г). Кожний дієздатний громадянин України, який досяг-нув 20-річного віку.

Ким вирішуються спори, що виникають під час вико-нання договорів між селянським (фермерським) господарствоміз будь-якими підприємствами?

.           Учасниками договорів.

Б). Судом.

.           Арбітражним судом.

Г). Виконавчим органом місцевої влади.

Що є підставою для припинення діяльності селянського(фермерського) господарства?

.           Рішення членів селянського (фермерського) господар-ства про припинення його діяльності.

Б). Заява споживача.

.           Заява прокурора.

Г). Визнання господарства банкрутом.

Д). Якщо не залишається жодного члена господарства,який бажає продовжувати діяльність господарства.

Бізнес-план — це:

.           Письмовий документ, який регламентує діяльністьфірми.

Б). Письмовий документ, який регламентує відносиниміж засновниками фірми.

.           Письмовий документ, у якому викладено сутністьпідприємницької ідеї, шляхи та способи її реалізації.

Чи залежить ступінь деталізації бізнес-плану від того,чи належить фірма до сфери послуг або до виробничої сфери?

.           Так.

Б). Ні.

.           Залежно від масштабів бізнесу.

Г). Залежно від характеристики продукту.

За якими ознаками не можна класифікувати бізнес-пла-ни?

.           За сферою бізнесу.

Б). За формою власності.

.           За масштабами бізнесу.

Г). За характеристиками продукту бізнесу.

Яка стадія не належить до загальновизнаних стадійрозробки бізнес-плану?

.           Початкова.

Б). Підготовча.

.           Основна.

Г). Заключна.

Яка складова не входить до структури бізнес-плану?

.           Резюме.

Б). Продукція (послуги).

.           Дослідження ринку.

Г). Характеристика ринку продукту.

Д). Маркетинг-план.

Е). План збуту.

Ж). Виробничий план.

З). Організаційний план.

І). Фінансовий план.

Яким обсягом (як правило) обмежується бізнес-план?

.           10-15 сторінок.Б). 20-25 сторінок.

.           30-35 сторінок.Г). 40-45 сторінок.

Що покладено в основу організації фінансів?

.           Грошові фонди.Б). Оборотні кошти.

.           Комерційний розрахунок.Г). Прибуток.

За своїми фінансовими зобов'язаннями підприємствовідповідає

.           Власним майном.Б). Доходами.

.           Власним майном і доходами.Г). Власним прибутком.

На якій стадії у підприємства виникає потреба в кош-тах?

.           Придбання сировини і матеріалів.Б). Найму робочої сили.

.           Виробництва продукції.Г). Реалізації продукції.

Д). На кожній з перерахованих стадій.

Амортизаційні відрахування — це:

.           Джерело відтворення основних доходів.Б). Елемент витрат на виробництво.

.           Одночасно і елемент витрат, і джерело відтворення.Г). Фінансовий інструмент.

Що залишається у розпорядженні підприємства?

.           Чистий прибуток.Б). Податки.

.           Плата за кредити.Г). Страхові внески.

Що відносять до прямих податків?

.           Податок на додану вартість.Б). Податок з реклами.

.           Податок на прибуток.Г). Акцизний збір.

Прибуток підприємства, що підлягає оподаткуванню,

це:

.           Сума валового доходу.

Б). Різниця між сумою валового доходу та сумою аморти-заційних відрахувань.

.           Різниця між сумою валового доходу і валових витратплюс амортизаційні відрахування.

На що спрямована фінансово-кредитна підтримкапідприємництва?

.           На стимулювання виробництва певних товарів.Б). На стримування виробництва певних товарів.

.           На стимулювання і стримування виробництва певнихтоварів.

Г). Правильної відповіді немає.

Практичні завдання

Завдання 1.

У чому полягає сутність підприємця? Наведіть прикладивипадків, коли інтереси підприємців суперечать інтересам су-спільства. Яким чином можна розв'язати цю суперечність?

Завдання 2.

Побудуйте схему, за якою визначте загальні та особливі(специфічні) риси понять "підприємець", "власник", "госпо-дар", "новатор".

Завдання 3.

Як функції підприємництва поєднані з основнимифункціями підприємця? Побудуйте схему взаємозв'язку міжфункціями підприємництва та функціями підприємця.

Завдання 4.

Фірма функціонує в машинобудівній промисловості.Найбільша частина її витрат іде на придбання й утримання об-ладнання, будівель. Друга фірма функціонує як юридична,профіль якої визначають висококваліфіковані й високоопла-чувані фахівці. Третя фірма тільки розпочинає своюдіяльність і шукає власне місце на ринку. Які факторизбільшення підприємницького доходу мають, на ваш погляд,першочергове значення для кожної з цих фірм?

Завдання 5.

Що є спільного та відмінного у понять: "нормальний (зви-чайний) прибуток" і "економічний прибуток (надприбуток)"?

Завдання 6.

Визначте найбільш важливі ділові якості (характерні ри-си) особливості цивілізованого підприємця. Які із зазначениххарактерних рис відповідають сучасному українськомупідприємцю? У чому полягають основні перешкоди для фор-мування ділових якостей особистості українськогопідприємця? Наведіть конкретні приклади.

Завдання 7.

Самостійно охарактеризуйте поняття "фізична особа" і"юридична особа". Які, на вашу думку, форми підприємниць-кої діяльності найбільш притаманні юридичним особам? Роз-крийте переваги й недоліки приватного та колективногопідприємництва.

Завдання 8.

Який зміст вкладається у поняття "виробничепідприємництво"? Чи не вбачаєте Ви суперечності впоєднанні понять "виробництво" і "підприємництво"?

Завдання 9.

Розкрийте принципову схему виробничого підприєм-ництва, назвіть основні ресурси виробничого підприємництвата його фактори. Чому, на Вашу думку, перед Україною поста-ла гостра потреба у виробничому підприємництві?

Завдання 10.

Наведіть схему здійснення торговельної операції. Охарак-теризуйте ресурси та фактори комерційного підприємництва.Поясніть, яким чином утворюється прибуток від комерційноїдіяльності.

Завдання 11.

Про посередництво дуже часто говорять як про не-потрібний та шкідливий вид підприємницької діяльності. Чиможете ви погодитися з таким твердженням? Яку роль відігра-ють посередники в бізнесі? Чи вважаєте Ви правомірнимвідносити посередництво до бізнесу послуг? Доповніть фразу:"Посередник — це особа, яка стоїть між... та...".

Завдання 12.

Розкрийте принципову схему фінансово-кредитногопідприємництва. Що дає людям купівля та продаж грошовихкоштів? Яким чином фінансовий підприємець отримує прибу-ток, за чий рахунок цей прибуток виникає?

Завдання 13.

На якій підставі страхову діяльність можна назватипідприємницькою? Поясніть, яким чином підприємці, щоздійснюють страхову діяльність, отримують прибуток, за якийрахунок вона виникає. Чи ризикує страхова компанія?

Завдання 14.

Яку організаційно-правову форму підприємницькоїдіяльності Ви оберете на початку бізнесової діяльності? По-ясніть чому.

Завдання 15.

Чому банкіри неохоче надають кредити партнерствам (то-вариствам) і особливо одноосібним володінням?

Завдання 16.

Якою організаційно-правовою формою, на Ваш погляд,має бути підприємництво, що виробляє: а) кораблі; б) побуто-ву техніку; в) зошити; г) автомобілі; д) одяг; е) пиріжки? По-ясніть.

Завдання 17.

Якого розміру, на Ваш погляд, має бути підприємство, щовиробляє автомобілі, меблі, зошити, комп'ютери, взуття, побу-тову техніку, й чому?

Завдання 18.

За даними табл. 5.2 розрахуйте динаміку змін кількостімалих підприємств та зайнятих на них осіб в Україні за1991-1999 рр. Побудуйте графік цих змін та поясніть причинитаких коливань.

Завдання 19.

Розрахуйте, використовуючи дані табл. 5.2, скільки чо-ловік у середньому припадало на одне мале підприємство у1991-1999 рр. Проаналізуйте тенденцію змін цього показника.

Завдання 20.

Доведіть, що селянське (фермерське) господарство єоднією з форм підприємницької діяльності.

Завдання 21.

Побудуйте схему виробничо-економічних відносин се-лянського (фермерського) господарства з державними, колек-тивними, орендними та іншими підприємствами і ор-ганізаціями, господарськими товариствами, окремими грома-дянами.

Завдання 22.

Як Ви розумієте діяльність селянського (фермерського)господарства на умовах самоокупності? Проаналізуйте ос-новні складові самоокупності селянського (фермерського)господарства.

Завдання 23.

Проаналізуйте за конкретними даними стан розвитку се-лянського (фермерського) господарства у вашому регіоні(селі, районі, області).

Завдання 24.

Які існують підстави для припинення діяльності селянсь-кого (фермерського) господарства? Що було підставою при-пинення діяльності селянського (фермерського) господарствау вашому селі (районі)?

Завдання 25.

Використовуючи зразок (додаток ), розробіть бізнес-пландля вашої майбутньої фірми.

Завдання 26.

Зробіть розрахунки фінансового плану бізнес-плану ва-шої майбутньої фірми.

Завдання 27.

Організуйте проведення презентації бізнес-плану, вико-ристовуючи основні цілі, завдання та різні способи підвищен-ня ефективності презентації бізнес-плану.

Завдання 28.

Виручка від реалізації продукції становить 560 тис. грн,сукупні витрати — 290 тис. грн. Визначте розмір прибутку.

Завдання 29.

Оборотні кошти підприємства — 120 тис. грн. Термін од-ного обороту — 90 днів. Визначте річну суму оборотнихкоштів. Для розрахунків використовуйте величину — 360 днів.

Завдання 30.

Загальна сума прибутків підприємства — 240 тис. грн. Ве-личина податків з прибутку становить 80 тис. грн, чистий при-буток — 48 тис. грн. Розрахуйте величину частини прибутку,яка може бути використана.

Завдання 31.

Визначте ціну продажу одного виробу, якщо відомо, щовитрати на виробництво становлять 70 грн, прибуток — 10 грн,а ставка ПДВ — 20 %.

Завдання 32.

Валові витрати підприємства становлять 200 тис. грн. Су-ма амортизаційних відрахувань — 120 тис. грн. Валовий дохід— 400 тис. грн. Визначте розмір податку на прибутокпідприємства.

Завдання 33.

Підприємство має два варіанти ризикованого вкладеннякапіталу. У першому варіанті дохід становить 10 тис.грн, азбитки — 3 тис.грн, у другому — дохід — 15 тис.грн, а збитки —5 тис.грн. Який варіант більш ризиковий?

Завдання 34.

Вибухом зруйновано цех підприємства. Вартість устатку-вання цеху 100 тис.грн. У цеху знаходилася продукція на 20тис.грн. Для розчистки території підприємець витратив 1тис.грн. Сума від здачі металобрухту — 2 тис.грн. Яка буде су-ма прямих збитків?

Завдання 35.

Підприємець одержав у банку кредит у сумі 100 тис.грнпід 10% річних і терміном погашення 4 роки. У кредитній угодіобговорено робити погашення позички два рази на рік однако-вими частинами. Скласти графік погашення кредиту.

Теми рефератів

Підприємець — центральна постать ринкової економіки.

Соціально-психологічний портрет сучасного вітчизня-ного підприємця.

Генерування ідей — визначальна риса підприємця.

Стан та проблеми реалізації правового статусупідприємця.

Формування нової генерації підприємців — справа дер-жавна.

Проблеми та перспективи розвитку приватногопідприємництва в Україні.

Виробниче підприємництво — найважливіший видпідприємницької діяльності.

Історія розвитку комерційного підприємництва.

Роль та значення посередницького підприємництва.

Фінансово-кредитне підприємництво в Україні.

Роль і місце фірми в ринковій економіці.

Одноосібне володіння як початкова формапідприємницької діяльності.

Основні переваги та недоліки організаційно-правовихформ підприємницької діяльності.

Місце і роль малого підприємництва в ринковій еко-номіці.

Мале підприємництво — початок Вашого бізнесу.

Переваги та недоліки малого підприємництва.

Проблеми становлення та розвитку малогопідприємництву у Вашому регіоні.

Підтримка малого підприємництва — справа державна.

Проблеми та перспективи підготовки кадрів для мало-го підприємництва.

Проблеми фінансового забезпечення розвитку малогопідприємництва в Україні.

Селянське (фермерське) господарство як формапідприємництва.

Тенденції та проблеми розвитку селянського (фер-мерського) господарства в Україні.

Основні напрями державної підтримки селянських(фермерських) господарств.

Позитивний досвід розвитку селянських (фермерсь-ких) господарств у Вашому районі (області).

Сільськогосподарська освіта як важлива передумоварозвитку фермерських господарств в Україні.

Бізнес-план — основа успіху.

Стратегічне планування у підприємницькій діяльності.

Бізнес-план у ринковій системі господарювання.

Сутнісна характеристика бізнес-плану.

Структура, логіка розробки та оформлення бізнес-пла-ну.

Презентація бізнес-плану (цілі, завдання та організаціяпроведення).

Роль фінансів у підприємницькому управлінні.

Самофінансування у підприємницькій діяльності.

Прибуток — узагальнюючий показник фінансовоїдіяльності.

Фінансові показники підприємницької діяльності.

Кредитування як форма фінансової підтримкипідприємництва.

Особливості оподаткування інноваційногопідприємництва.

Розвиток системи оподаткування: світовий досвід тареалії України.

Підприємництво у фінансовій сфері.

Фінансове забезпечення підприємницької діяльностібанківськими установами.

Термінологічно-тлумачний словник сферипідприємницької діяльності

Агент (лат. аgens — діючий) — посередник між покупцямиі продавцями, який у комерційній діяльності виконує такожфункції брокера, дилера тощо; діє за дорученням і від іменііншої особи в рамках агентської угоди за певну винагороду.

Акредитив — платіжний документ, за яким кредитна уста-нова дає розпорядження іншій кредитній установі негайносплатити пред'явнику акредитива певну суму грошей за раху-нок спеціально заброньованих коштів шляхом заповнення ак-редитивного листа.

Акціонерне товариство — форма організації господарсь-ких об'єднань, що базується на залученні грошових коштів зарахунок емісії і продажу акцій; компанія, яка створена юри-дичними особами, має статутний фонд, поділений на певнукількість акцій однакової номінальної вартості і відповідає засвоїми зобов'язаннями лише майном товариства. Акціонернетовариство може бути відкритого (акції розповсюджуютьсявідкритою передплатою або продажем на фондових біржах) тазакритого (акції розповсюджуються лише серед своїхпрацівників) типу.

Акціонерний капітал — основний капітал акціонерноготовариства; створюється за рахунок випуску акцій. Розрізня-ють акціонерний капітал: статутний — записаний (зафіксова-ний) у статуті; передплатний — акумульований передплатоюакцій; сплачений — фактично внесений під час передплати.

Акція — один з видів цінних паперів, що засвідчує участьїї власника у формуванні статутного фонду акціонерного това-риства і дає право на отримання відповідної частки прибуткуу формі дивіденду. Акції випускаються іменними і на пред'яв-ника; можуть бути звичайними (простими) і привілейовани-ми, засновницькими; акціями трудового колективупідприємств і акціонерних товариств.

Асоціація (союз, спілка) — найпростіша форма договірно-го об'єднання підприємств та інших підприємницьких струк-тур з метою постійної координації господарської діяльності.Асоціації (союзи, спілки) не мають права втручатися у вироб-ничу і комерційно-фінансову діяльність будь-яких їхніх учас-ників (членів). За кількістю членів асоціації бувають менши-ми, ніж союзи і спілки. Останні можуть створюватися і на за-гальнодержавному рівні (наприклад, Український союз про-мисловців і підприємців — УСПП).

Аукціон — спосіб продажу товарів через прилюдний торгу заздалегідь визначений час у певному місці. До товарів, щовиставляються на аукціонний продаж, належать конкретні то-вари, нерухомість, цінні папери, кредитні ресурси, валюта.Пропоновані на аукціон товари мають певну стартову ціну, аїх аукціонний продаж здійснюється партіями, або лотами.Крім добровільних можуть проводитися так звані примусовіаукціони. Останні організують судові органи або органи владиз метою продажу майна неплатоспроможних боржників (бан-крутів), реалізації безгосподарного майна, що перейшло дер-жаві за правом успадкування або в результаті конфіскації.

Аукціонатор — власник товару, який виставлено нааукціонний продаж.

Аукціонер — потенціальний покупець того товару, що ви-ставляється на прилюдний торг на аукціоні.

Аукціоніст — орган (особа), що організує і проводитьаукціон з продажу (реалізації) певних товарів.

Банкрутство — встановлена в судовому порядку фінансо-ва (боргова) неспроможність підприємницьких структур(підприємств, компаній, банків тощо), припинення ними пла-тежів за борговими зобов'язаннями, внаслідок чого вони втра-чають право самостійно управляти та розпоряджатися своїммайном. Це право переходить до осіб, які призначені для уп-равління майном боржника і примусової ліквідаціїпідприємства або іншої підприємницької структури. Претензіїкредиторів з моменту банкрутства тих чи інших ор-ганізаційних утворень пред'являються до осіб, що займаютьсяліквідацією збанкрутілих структур, і задовольняються в кон-курсному порядку на основі чинного законодавства.

Бартер — форма натурального товарообміну, за якої певнакількість одного або кількох товарів (видів продукції)обмінюється на еквівалентну за ціною кількість іншого това-ру, але на безгрошовій основі.

Бізнес (англ. business — справа, заняття) — будь-яка еко-номічна діяльність в умовах ринкової системи господарюван-ня, що приносить власнику певний зиск (прибуток).

Бізнес-план — розроблений у письмовій формі документ,що всебічно висвітлює суть і перспективи будь-якого пропо-нованого комерційного заходу (зокрема інноваційного, інвес-тиційного або іншого проекту) і подається потенційному інве-стору з метою переконати його в ефективності інвестування.

Біржа праці — організаційне утворення для обліку потребі пропонування робочої сили, сприяння працевлаштуванню зорганізацією необхідного перенавчання. В Україні функції та-ких організаційних утворень виконують центри зайнятості на-селення.

Брокер (англ. broker — комісіонер, маклер) — посередникпри укладанні угод між продавцями і покупцями товарів(цінних паперів, валюти тощо). Зазвичай брокери працюютьна товарних і фондових біржах, отримуючи за свою діяльністьпевну винагороду у вигляді обумовленого заздалегідь відсоткавід вартості проданого товару або виплати фіксованої суми запродану одиницю товару (цінних паперів, валюти).

Валюта — 1) грошова одиниця певної країни та її тип; 2)грошові знаки іноземних держав, що використовуються вміжнародних розрахунках; 3) національна (міжнародна,регіональна) грошова розрахункова одиниця та платіжні кош-ти (наприклад, ЕКЮ — умовна міжнародна розрахункова оди-ниця країн — членів ЄЕС). Залежно від країни — емітента гро-шових коштів розрізняють національну та іноземну валюту, азалежно від режиму використання — конвертовану (повністючи частково) і неконвертовану.

Валютна біржа — організаційно оформлений регулярнийринок, на якому відбувається торгівля валютою на основі по-питу і пропонування. Нині валютні операції, як правило, зосе-реджені у великих банках. В Україні функціонує Українськаміжбанківська валютна біржа (УМВБ), що постійно здійснюєторги іноземною валютою за її поточним ринковим курсомстосовно національної грошової одиниці. Операції з купівлі іпродажу валюти безпосередньо на біржі мають право здійсню-вати тільки її члени, які діють від свого імені і за свій рахунокчи за рахунок своїх клієнтів. Членами валютної біржі можутьбути комерційні банки, що мають ліцензії на проведення ва-лютних операцій. Для купівлі або продажу валюти фізичнимиособами в Україні існує широка мережа пунктів для обміну ва-лют за їхнім ринковим курсом.

Вексель — письмове боргове зобов'язання встановленоїформи, що дає його власнику (векселетримачу) право вимага-ти від боржника (векселедавця) сплати зазначеної у векселісуми грошей. Простий вексель виписується та підписуєтьсяборжником. Переказний вексель (тратта) оформляється кре-дитором (трасантом) і є наказом боржнику (трасату) про спла-ту у зазначений строк визначеної суми грошей іншій особі(ремітенту).

Виробнича кооперація — форма співробітництва, за якоїзакінчений виробничий цикл здійснюється всіма співпрацюю-чими партнерами, а кожний з них виконує лише свою часткуробіт щодо виробництва певних конструктивних елементів(деталей, вузлів, складальних одиниць) і складання готовихвиробів.

Грошовий потік — основний показник, що характеризуєефект інвестицій у вигляді повернених інвестору грошовихкоштів. Величина грошового потоку складається з чистогоприбутку і суми амортизаційних відрахувань від вартості ма-теріальних і нематеріальних активів фірми.

Демпінг — продаж товарів на зовнішніх ринках за цінами,нижчими за витрати виробництва.

Депозити — 1) грошові суми, внесені на зберігання в кре-дитні установи (банки), на які вкладникам (юридичним іфізичним особам) виплачується певний відсоток; 2) цінні па-пери (акції, облігації), внесені на зберігання у кредитні устано-ви; 3) внески на сплату митних зборів та в адміністративні ор-гани.

Депозитний сертифікат — письмове свідоцтво банку продепонування грошових коштів, що засвідчує право вкладникана одержання депозитів. Розрізняються депозитні сертифіка-ти до запитання і строкові. Перші дають право власнику отри-мати певну суму грошей після пред'явлення депозитного сер-тифіката. На других зазначається строк внеску і розмір належ-ного відсотка.

Державний контракт — письмовий документ, щозасвідчує намір (бажання) держави в особі уповноваженихКабінетом Міністрів України галузевих і функціональнихміністерств України, державних комітетів та прирівняних доних інших інституціональних утворень закупити на певнихумовах конкретні обсяги продукції для поповнення держав-них резервів і забезпечення споживачів, потреби яких фінан-суються за рахунок державного бюджету.

Державний фонд зайнятості — спеціальний фонд дляфінансування заходів, пов'язаних безпосередньо з діяльністюцентрів зайнятості населення (проведення профорієнтації,професійного навчання вивільнених працівників та без-робітних, виплата тимчасової допомоги по безробіттю; надан-ня безвідсоткової позики безробітним для започаткуванняпідприємницької діяльності; оплати праці працівників службзайнятості населення). Він формується за рахунок асигнуваньз бюджетів різного рівня, внесків суб'єктів підприємницькоїдіяльності та добровільних пожертвувань громадських ор-ганізацій, окремих фізичних осіб та іноземних громадян іфірм.

Дилери — юридичні або фізичні особи (посередницькіструктури), які здійснюють перепродаж товарів від свого іменіта за власний рахунок. Вони отримують певний прибуток, щоформується як різниця між ціною продажу і ціною придбаннятовару дилером. Відповідно до особливих умов дилерськогодоговору дилери можуть надавати замовникам інформаціюстосовно кон'юнктури ринку, послуги рекламного характеру, атакож здійснювати післяпродажне обслуговування технічнихвиробів.

Дистриб'ютори — посередники, що спеціалізуються напридбанні товарів безпосередньо у виробників та реалізації(розподілі) цих товарів постійним клієнтам. Розрізняють дватипи дистриб'юторів: перший — дистриб'ютори товарів про-мислового призначення; їхніми партнерами є підприємці, щопродукують готову для споживання продукцію; другий — дис-триб'ютори, які продають товари роздрібній мережі.

Ділова етика (етика підприємництва) — сукупність пев-них принципів, правил і норм господарської поведінкипідприємців (бізнесменів). Вона є водночас моральною і еко-номічною категорією. До загальноприйнятих етичних нормбізнесу належать: досягнення найвищої продуктивності танайбільшого прибутку без завдання шкоди довкіллю,здійснення чесної (за встановленими правилами) конкуренції;дотримання принципу "техніка для людини, а не навпаки"; ви-користання таких форм участі працівників фірми у її справах,які сприяють зміцненню почуття відповідальності; орієнтаціяна матеріальні інтереси, проте з дотриманням морально-етич-них принципів поведінки.

Діловодство — специфічна діяльність зі створення доку-ментів (документування) та організації роботи з документами(рух, пошук, зберігання). У великих фірмах діловодством зай-мається окремий структурний підрозділ — канцелярія.

Договір (контракт, угода) — форма закріплення парт-нерських зв'язків, а саме: предмета договору, взаємних прав іобов'язків, наслідків порушення домовленостей.

Договірна ціна — ціна, що встановлюється за згодою парт-нерів (продавців і покупців) з урахуванням основних ринко-вих чинників.

Договір поставки — офіційна угода між партнерами(підприємствами, організаціями) на поставку виготовлювачемпокупцю продукції в установлений термін, належного асорти-менту та якості зі своєчасною оплатою споживачем.

Договір поручительства — договір, що укладається міжтрьома сторонами (поручителем, кредитором і боржником) і єдоповненням до кредитного договору. Поручитель зо-бов'язується відповідати перед кредитором так само, як іборжник; він повинен протягом зазначеного періоду після на-стання строку платежу відшкодувати кредитору несплаченуборжником суму.

Договір про спільну діяльність — нескладний документгосподарського призначення, згідно з яким організуєтьсяспільна діяльність без створення для цієї мети юридичної осо-би. Такий договір фактично свідчить про створення простоготовариства, учасники котрого об'єднують майно і зусилля за-для досягнення загальної господарської або іншої мети. У цьо-му договорі істотною є умова щодо здійснення учасникамимайнових або грошових внесків, які стають загальною пайо-вою власністю.

Дотація — державна виплата, яка надається в безповорот-ному порядку тій або іншій підприємницькій структурі, що за-знала економічної скрути за об'єктивних причин.

Емітенти — органи організаційно-економічного уп-равління народним господарством країни, що випускають вобіг гроші (у готівковій і безготівковій формах), акції,облігації, скарбничі векселі та інші цінні папери. В Україніемітентами грошових знаків та цінних паперів є Національнийбанк України, комерційні та інвестиційні банки, фірми(підприємства, компанії, організації).

Ефект — результат, що у кінцевому підсумку очікуєтьсяабо фактично досягається за рахунок здійснення інвестицій.Він може виражатись у додатковій сумі товарообігу (обсягупродажу), валового або чистого доходу (прибутку), грошовогопотоку тощо.

Ефективність — кількісне співвідношення показників ре-зультатів (ефекту) і витрат на їх (його) досягнення. В інвес-тиційній діяльності основним показником результатів є абсо-лютна величина приведеного грошового потоку, а витрат — об-сяг інвестованого капіталу.

Застава — один із способів забезпечення зобов'язань май-ном (рухомим і нерухомим), яке може бути продано з аукціонув разі невиконання боржником узятих зобов'язань. Під заста-ву видаються різнонапрямлені кредити.

Зовнішнє середовище — зовнішні умови та чинникиздійснення підприємницької діяльності, що не залежать відфірми (підприємства, організації), але мають буги обов'язкововраховані нею (ним) у розробці стратегії її (його) розвитку,бізнес-плану тощо.

Імідж — формування і підтримання сталого позитивноговраження клієнтів (покупців) та комерційних контрагентів відтовару (послуг) і підприємства (підприємця), яке виготовляє іреалізує цей товар. Високий імідж, як правило, оцінюється че-рез гудвіл, тобто рівень репутації фірми, завойованих нею мар-кетингових позицій на ринку, відпрацьованості внутрішньоїтехнології діяльності та інших нематеріальних її активів.

Інвестиції — сукупність витрат, що реалізують, як прави-ло, довгострокові вкладення капіталу в різні галузі економікиі сфери діяльності; всі види майнових і інтелектуальних цінно-стей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та іншихвидів діяльності з метою отримання прибутку або досягненнясоціального ефекту.

Інвестиційна діяльність — сукупність практичних дійфізичних і юридичних осіб та держави щодо реалізації інвес-тицій.

Інвестиційна компанія — різновид кредитно-фінансовихінституцій, які акумулюють грошові кошти приватних інвес-торів з допомогою емісії власних цінних паперів (зобов'язань),а також вкладення цих коштів в акції й облігації у власнійкраїні та за кордоном. Така компанія купує, тримає і продаєцінні папери з метою одержання прибутку на вкладенийкапітал.

Інвестиційна політика — комплекс господарсько-уп-равлінських рішень її суб'єктів (держави, юридичних і фізич-них осіб), що визначає конкретні спрямування інвестицій, за-ходи щодо їхнього нагромадження і використання у пріори-тетних та економічно вигідних сферах діяльності (створення імодернізація основних фондів; поповнення до нормативногорівня оборотних коштів; науково-технічна продукція; інтелек-туальні цінності тощо).

Інвестиційна привабливість фірми — інтегрована фінан-сово-економічна оцінка тієї чи іншої фірми як потенційногооб'єкта інвестування. Використовується інституціональнимита індивідуальними інвесторами для визначення доцільності йефективності вкладення власного капіталу.

У сучасній практиці господарювання застосовується двоас-пектний підхід до оцінки інвестиційної привабливості діючоїфірми. Перший аспект передбачає встановлення і оцінку кон-кретної стадії життєвого циклу фірми, а другий — аналітичнуоцінку її фінансово-економічного стану. Інвестиційно привабли-вими вважаються фірми, що знаходяться на перших чотирьох (зможливих шести) стадіях розвитку: 1) "народження"; 2) "дитин-ство"; 3) "юність"; 4) "рання зрілість"; 5) "остаточна зрілість"; 6)"старіння". Безпосередня оцінка інвестиційної привабливостіфірми як об'єкта інвестування здійснюється за допомогою кон-кретних розрахунків показників оборотності та ліквідності ак-тивів, прибутковості капіталу і її фінансової стійкості.

Інвестиційна програма — окрема частина реалізовуваногоінвестиційного портфеля фірми. Як правило, інвестиційнапрограма охоплює певну кількість інвестиційних проектів, щомають бути реалізовані у найближчі роки.

Інвестиційна стратегія — формування системи довгостро-кових цілей інвестиційної діяльності фірми і вибір найефек-тивніших шляхів їх досягнення.

Інвестиційний менеджмент — процес управління всіма ас-пектами інвестиційної діяльності фірми (підприємства, ор-ганізації).

Інвестиційний портфель — сформований фірмою перелікоб'єктів реального (виробничого) і фінансового інвестуванняз урахуванням її інвестиційних цілей.

Інвестиційний проект — об'єкт реального інвестування,намічений до реалізації у формі придбання або введення в діюнових, технічно переозброєних, розширених, реконструйова-них виробничо-майнових (іншого призначення) комплексівпідприємницької діяльності. Сутнісно-змістова характеристи-ка інвестиційного проекту подається у розробленому бізнес-плані: стисла — в його резюме; повна (детальна) — в окремихйого розділах.

Інвестиційний сертифікат — цінний папір, що випус-кається в обіг тільки інвестиційним фондом чи інвестиційноюкомпанією та дає право його власнику на отримання доходу увигляді дивідендів.

Інвестиційний фонд — юридична особа, що заснована якакціонерне товариство і здійснює діяльність виключно у сферіспільного інвестування. Інвестиційні фонди, як правило, бува-ють закритого і відкритого типу.

Інвестор — суб'єкт інвестиційної діяльності, який прий-має рішення щодо вкладення власних, позичених або залуче-них майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвесту-вання.

Інноваційна модель підприємництва — уявний процеспідприємницької діяльності, що передбачає активне викорис-тання нових управлінських рішень задля постійного зростан-ня економічної та соціальної ефективності господарювання.За цією моделлю підприємництва господарські дії базуютьсяпереважно на досягненнях науково-технічного та ор-ганізаційного прогресу. Вони охоплюють ретельне вивченнязовнішнього підприємницького середовища з метою пошукунайбільш ефективних технічних, організаційних, економічнихі соціальних рішень, аналіз можливостей конкурентів, прак-тичну реалізацію завдань (проблем) згідно з вибраною кон-цепцією дій.

Іноземні інвестиції — довгострокові вкладення капіталузакордонними власниками в різні галузі економіки, реалізаціявивозу підприємницького капіталу у країни-реципієнти, ство-рення за кордоном філій або дочірних підприємств, спільнихпідприємницьких структур. Іноземні інвестиції бувають пряміта портфельні. До прямих інвестицій належать вкладеннякапіталу, що забезпечують контроль інвестора над закордон-ними фірмами (підприємствами, організаціями), а д