1.4. Взаємозалежність фінансових системрізних країн, глобалізм у світовій економіці

Світова економічна інтеграція відбувається і буде від-буватися в першу чергу як фінансова глобалізація, розвиток тазміцнення міжнародних фінансових відносин.

Глобалізація (від фр. global — загальний, всесвітній, від лат.globus — куля) — сукупність явищ, дій, процесів, які стосуютьсябагатьох країн, народів, усього людства і майбутнього планети.

Те, що ми сьогодні називаємо «глобалізацією», почалося не востанні 2—3 десятиріччя, як іноді помилково вважають, а вже назламі XIX і XX ст. Період 1870—1913 рр. також характеризувавсяшвидким зростанням світової торгівлі, міжнародного руху капіталу ізначними цифрами міграції робочої сили в країни «нового світу».Аналогічних темпів зростання згаданих показників вдалося потімдосягти лише після 1970 р. У деяких аспектах (наприклад, зростанняекспорту та імпорту і міжнародного руху капіталу стосовно ВВП)процеси на зламі XIX—XX ст. були навіть глибшими, ніж сьогодні[2].

Потім вони були перервані з 1914-го по 1950 р. двома світовимивійнами, а також міжвоєнним періодом, який характеризувався полі-тикою автаркії, що проводилась більшістю країн. Ця політика поля-гала в підвищенні імпортних тарифів та накладанні обмежень на від-тік капіталу, що вилилося зрештою у Велику кризу 1929—1933 рр., апотім у тривалу депресію світових економік, яка закінчилася лишепісля Другої світової війни. У післявоєнний період після укладення в1947 р. Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГУТТ), створенняМіжнародного валютного фонду (МВФ) і Світового банку (СБ) гло-бальні процеси у світовій економіці стали відновлюватися.

Якщо спробувати дати зразкову характеристику найважливі-ших рис, властивих сучасному процесу глобалізації як багатомі-рному явищу, що впливає на макроекономічні показники і на фо-рмування загальної моделі розвитку країн, то можна виділитичотири значних специфічних компоненти подібного явища:

зростаюча інтеграція фінансових ринків та збільшення фі-нансових потоків між країнами;

уніфікація умов діяльності на світовому ринку в напрямкустворення єдиного простору для виробництва і торгівлі (органі-заційних, фінансових та інших умов);

збільшення кількості господарюючих суб'єктів, які керу-ються при формуванні своєї індивідуальної стратегії транснаціо-нальними або глобальними стратегічними інтересами;

формування та зміцнення транснаціональних систем регу-лювання господарських процесів (наприклад, загальна позиціякраїн Європейського Союзу, їх спільна модель поведінки частовідбивається в діяльності міжнародних організацій, де країни ЄСвиступають з єдиною платформою, що особливо характерно дляекономічних форумів).

Позитивними наслідками глобалізації є усунення фінансовихпотоків угору (щорічний приріст світового ВВП становить 3,5 %;світової торгівлі — 6 %); збільшення виробництва, прискоренняекономічного зростання і зменшення масштабів безробіття за ра-хунок створення транснаціональних компаній (ТНК) та вільно-економічних зон (ВЕЗ), за рахунок впровадження вже існуючоїТНК на національний ринок.

З іншого боку, ідея «золотого мільярда», відповідно до якоїлише шоста частина населення планети в майбутньому буде вес-ти достойний спосіб життя, стає реальністю.

Негативні наслідки глобалізації: впровадження нових техно-логій призвело до скорочення робочих місць у промисловості,підсилило соціальну напруженість; ТНК, які вийшли на першийплан, нерідко ставлять власні інтереси вище державних; експорт-на орієнтація виробництва ставить країну в залежність від змінсвітових цін, коливань світового попиту, конкуренції на світово-му ринку, тобто сучасна тенденція глобалізації економіки вима-гає від регіональних і локальних економік гармонізації та син-хронізації своїх національних стратегій із глобальними процеса-ми орієнтування на передові країни світу.

Наслідком глобалізації також є зростання взаємозалежностіекономік різних країн. Взаємозалежність є як позитивним, так і не-гативним наслідком глобалізації. Якщо відбувається збільшення до-ходу в одній країні і відповідно доходу в іншій країні, то це викли-кає відповідний попит на імпорт у третіх країнах черезвзаємозв'язок відтворювальних процесів. Ступінь впливу пожвав-лення в одній країні залежить від впливу та її експорту на наступ-ний приріст доходу. На основі економічної моделі міжнародногозв'язку ОЕСР були підраховані розміри ефекту передачі економіч-ного зростання чи взаємозалежності. Розрахунки показали, що збі-льшення витрат у США на 1 % призводить до зростання внутріш-нього доходу на 1,47 %, а у ФРН — на 0,23 %, у Японії — на 0,25 %,у Канаді — на 0,68 %, у країнах ОЕСР1 в цілому — на 0,74 %.

Іншим прикладом є торгівля на міжбанківській валютній біржіForex. Долар США прийнятий як резервна валюта в усьому світі,тобто всі національні валюти так чи інакше, прив'язані до курсудолара. Купують долари і продають зовсім не тому, що комусьподобається зберігати зелені папірці замість своїх рідних гри-вень, рублів, крон, фунтів стерлінгів...

Нестаток у щоденних продажах і покупках валюти виклика-ний тим, що економічні системи різних країн тісно взаємозалежнічерез діяльність ТНК і міжнародних фінансових систем.

Якщо, приміром, аргентинська філія «Фольксвагена» повиннащодня звітувати перед своєю штаб-квартирою в Німеччині, тонеминуче виникає переведення аргентинських песо в євро, а цевпливає як на курс євро щодо долара, так і на курс долара відно-сно песо і на безліч інших курсів.

Щодня з однієї валюти в іншу в усьому світі переводиться від1 до 3 трлн доларів (в 50 разів більше, ніж річний бюджет Украї-ни) і зв'язано з тим, що в країнах різні валютні системи.

Характерною рисою фінансової глобалізації є фінансове доміну-вання невеличкої групи країн фактична монополія на фінансові ре-сурси та контроль за фінансовими потоками у світовому просторі.Для відображення цієї ситуації сьогодні часто використовуютьтермін «асиметрія». У фінансовому плані вона виявляється у спря-муванні основних фінансових потоків у промислово розвинені краї-ни, здійсненні своєрідного фінансового обміну між ними та хро-нічному фінансовому «недоживленні» периферійних країн доситьвказати на те, що майже дві третини іноземних інвестицій поглина-ють «центральні країни». Про їхні масштаби дає уявлення табл. 1.1.

Таблиця 1.1

МІЖНАРОДНИЙ РУХ ПРИВАТНОГОБАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ, МЛРД ДОЛ.

Країна

Залучення

Надання

США

1358,4443

451,872

Велика Британія

1145,113

564,175

Німеччина

711,033

1569,893

Японія

387,063

969,425

Швейцарія

374,745

489,826

Франція

453,367

636,221

Італія

432,704

219,467

Для однієї частини світу глобальна економіка — найкращаріч, для іншої найгірша. Найбільші вигоди дістаються промисло-во розвиненим країнам. Хоча за умілої та продуманої політики їїможуть мати і периферійні, як ми це бачим на прикладі Китаю.Але обов'язковою умовою при цьому с врахування небезпек, щогенеруються глобальними фінансовими ринками, і належна про-тидія їм. Адже ігнорування їх та недооцінка можуть завдатикраїні чималих втрат. Реєстр таких загроз значний і головні з нихтакі:

небезпека перекидання на країну світових фінансових криз(Так, криза 1994—1995 рр. вразила Мексику й Аргентину, Гон-конгська криза 1997 р. відразу перекинулася на Таїланд, Ма-лайзію, Південну Корею, Індонезію та Філіппіни, пізніше — наРосію, Білорусь та Україну, інші пострадянські країни і докоти-лася до Бразилії. Україні тоді було завдано значних фінансовихзбитків, в полум'ї кризи «згоріли» мільярдні кошти банків, дева-львація гривні сягнула 40 %. Від більших втрат країну врятуваласлабка інтеграція у світові фінансові ринки);

загроза виникнення внутрішніх фінансових криз унаслідокстихійних міграцій короткострокових іноземних капіталів та аг-ресії з боку міжнародних «фінансових мисливців» (Досить вказа-ти на таку, що стала вже хрестоматійною, гру на пониженняанглійського фунта стерлінгів у вересні 1992 р., яка принесла Дж.Соросу 1 млрд дол. прибутку. А це лише один епізод у його бур-хливій історії збагачення. За деякими оцінками, його фонди«Квантум» володіють капіталом у 20 млрд дол.);

«втеча» національного капіталу за кордон, криміналізаціяфінансово сфери, пов'язана з «відмиванням брудних грошей»(Так, за даними НБУ, таким чином з країни «вимито» у 2000 р.385 млн дол., у 2001 р. — 898 млн, у 2002 р. — уже 2271 млн дол.Осідаючи переважно в офшорних зонах, вони знекровлюють і безтого фінансово анемічну українську економіку, позбавляють їїресурсів економічного зростання);

зростання зовнішньої заборгованості та поява борговихкриз;

підрив фінансового суверенітету країни;

політичний вплив США (Світ втім зацікавлений не в про-довженні цього курсу, який є загрозою всьому міжнародномуспівтовариству, а в його провалі та відбудові загальноприйнятихнорм та правил ведення міжнародних справ).

Глобалізація призводить до того, що економічні наслідки трагі-чних подій у США торкнулись практично усього світу. Експерти

ООН підрахували, що наслідки вересневих терористичних актів2001 р. у США призвели до скорочення глобального виробництвана суму приблизно в 350 млрд дол. Найбільше постраждали відпотрясінь у США Африка, Азія і Латинська Америка. Найменшевідчули на собі негативний ефект Китай та країни Східної Європи.

Проблема теперішнього дефіциту бюджету США актуальна ідля України. Вона, щоправда, не дуже постраждає від утрати ри-нків США, де українські товари і без того представлені слабко.Однак Україна може дуже добре відчути дисбаланс на азіатськихі європейських ринках, куди значною мірою орієнтований екс-порт нашої країни.

Контрольні запитання:

Поясніть, чому існує багато визначень поняття «фі-нансова система», перелічіть їх і виділіть основну функціюфінансової системи.

Назвіть основні ланки фінансової системи провіднихзарубіжних країн. Коротко охарактеризуйте кожну її ланку.

Яка роль та місце кожної ланки в структурі фінансовоїсистеми?

Яке припустиме значення дефіциту держбюджету сто-совно ВВП? Які методи є найбільш доцільними з метою ре-ального скорочення бюджетного дефіциту?

Які риси характерні для сучасного процесу глобаліза-ції? Наведіть свої приклади чутливості фінансових системрізних країн до економічних коливань у світовому масштабі.

Самостійно:

Фінансові методи і моделі регулювання соціально-економічних процесів у західних державах.

Структура, інструменти й учасники фінансових ринківу зарубіжних країнах.

Сучасні тенденції становлення і розвитку фінансовихсистем зарубіжних країн.

Список літератури:

1. Боди 3., Мертон Р. Финансьі: Пер. с англ.: Уч. пос. —М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. — 592 с.

Бондарь А. Особенности приватизации стратегическихпредприятий в зарубежньїх странах // Зкономика Украи-ньі. — 2000. — № 7. — С. 11—18.

Зорилз Д. В. Зволюция финансовьіх взаимоотношенийфедерации и земель и их конституционное закрепление вОсновном законе ФРГ // Финансьі и кредит. — 2003. —№ 2. — С. 50—59.

Лушин С. И. Государственньїе финансьі в нових усло-виях // Финансьі. — 1998. — № 5. — С. 54—58.

Мальїшева Д. Постиндустриальньїй мир и процессьіглобализации // МЗ и МО. — 2000. — № 3. — С. 90—97.

Мицек С. А. Следует ли России бояться глобализации? //Финансь и кредит. — 2002. — № 12. — С. 2—10.

Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посіб. —К.: КНЕУ, 1999. — 164 с.

Павлова Л. Бюджетное финансирование и проблемагосударственного долга // Зкономист. — 1994. — № 4. —С. 23—27.

Пелих С. А., Саморуков Ю. В. О проблемах надежно-сти финансовой системьі в трансформационной зкономике //Финансьі. — 2001. — № 5. — С. 57—59.

Синев В. М. Влияние глобализации на банковскийбизнес. — Деньги и кредит. — 2003. — № 3. — С. 53—56.

Финансьі: Учебн. для вузов / Дробозина Л.А. — М.,1999. — 527 с.

Зкономическая теория. Задачи, логические схемьі, мето-дические материальї / Под ред. А. И. Добрьінина, Л. С. Тара-севича: Учебник для вузов. — СПб: Питер, 1999. — 448 с.

Masson Р. GlobaKzation: facts and figures. — IMFРоїісу D!scuss!on Papers, October 2001.

The Global Fmanrial System: A Functional Perspective.Boston: Harvard Busmess School Press, 1995.

Tsukanov A. V., Filatova D. V. The Component ModelIdentification Method of Multivariate Economy Process //COMPACT 1998, Proceedmgs іп Computation Statistics. —He!delberg, 1998. — P. 218—219.

http:www.geo2000.da.ru

Розділ 2

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ БЮДЖЕТНОГОУСТРОЮ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Керування фінансами в зарубіжних країнах.

Бюджетні системи в зарубіжних країнах, бюджетнакласифікація.

Структура доходів та витрат державного бю-джету.

Бюджетний процес і бюджетний рік у зарубіжнихкраїнах.

Організація казначейської системи виконання бю-джету.