2.3. Структура доходів та витратдержавного бюджету

13 %. Прибутковий податок і низка інших податків у РФ зарахо-вуються в бюджети суб'єктів РФ.

Таблиця 2.1

ДОХІДНІ ЧАСТИНИ ФЕДЕРАЛЬНИХ БЮДЖЕТІВ У 1998 P., МЛН ДОЛ. США

Найменування доходів

РФ

США

Канада

Податок на прибуток підприємств

7924

ПДВ

23 254

Податки з корпорацій

190 842

23 375

Акцизи

12 905

55 540

33 363

Соціальні внески

571 374

20 400

Особистий прибутковий податок

767 768

78 306

Інші податки

16 492

72 334

10 837

Порівняємо видаткові частини федеральних бюджетів Росій-ської Федерації, США та Канади (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

ВИДАТКОВІ ЧАСТИНИ ФЕДЕРАЛЬНИХБЮДЖЕТІВ У 1998 P., МЛН ДОЛ. США

Найменування витрат

РФ

США

Канада

Національна оборона та правоохороннадіяльність

20 309

645 611

8819

Фінансова допомога нижчестоящим бю-джетам

8511

11 802

26 988

Міжнародна діяльність

2386

14 480

2231

Відсотки по державному боргу

20 434

242 694

43 988

Сільське господарство

1978

10 580

1700

Промисловість і енергетика

4517

403

2550

Освіта

2840

55 114

2656

Охорона здоров'я

1551

131 772

1275

Виплати пенсіонерам

2536

43 114

24 225

Соціальна політика

3236

239 349

12 856

Інші витрати

13 998

272 896

35 806

Видатки державного бюджету країн з розвинутою ринковоюекономікою можна виділити в такі п'ять груп: військові; втру-чання в економіку; соціальні цілі; утримання державного апаратууправління; надання субсидій і кредитів країнам, що розвиваються.

На військові видатки у провідних зарубіжних країнах припа-дає від 20 до 35 % загальної суми витрат державного бюджету.Вони підрозділяються на прямі і непрямі військові видатки. Пря-мі військові видатки включають витрати на виробництво новіт-ніх наступальних стратегічних озброєнь, утримання і навчанняособового складу збройних сил, наукові дослідження військовогохарактеру, утримання НАТО. До непрямих військових видатківналежить частина відсотків, виплачуваних по державному боргу(у США в 1998 р. на ці платежі було витрачено 243 млрд дол. або15 % від загальної суми видатків федерального бюджету); конт-рибуціїї і репараційні платежі[3] (після Другої світової війни зага-льна сума репараційних платежів була встановлена 20 млрд дол.,з яких 10 млрд дол. повинні були одержати СРСР і Польща, і10 млрд дол. інші країни антигітлерівської коаліції. СРСР одер-жав лише частину відшкодування заподіяних йому збитків); пен-сії та допомоги інвалідам війни і родинам загиблих; а також вій-ськові витрати, які проходять по статтях цивільних відомств.

Швидко зростаючою групою державних видатків є витрати звтручання в економіку. Після Другої світової війни «економічнедиво» у Західній Німеччині, Японії, а пізніше в Південній Кореї,на Тайвані та в інших країнах відбулося за великої фінансовоїпідтримки держав.

Особливе місце в цих витратах займають витрати на науково-дослідні та досвідно-конструкторські розробки (НДДКР) (ці ви-трати забезпечують від 50 до 70 % усіх витрат на наукові дослі-дження). Регулювання економіки дедалі більше переключаєтьсяна довгострокові цілі і завдання, наприклад, структурну перебу-дову, розвиток продуктивних сил, самозабезпечення енергетич-ними і сировинними ресурсами. Державні інвестиції становлятьвід 18 % (США) до 40 % (Велика Британія) загального обсягукапіталовкладень. У загальній структурі державних інвестиційФРН 2/3 становить фінансова допомога підприємствам, а інше —пільгове оподатковування. Налічується близько 10 тисяч про-грам, за якими реалізуються плани фінансової підтримки підпри-ємств. Підвищилися субсидії приватним фірмам, особливо в такзваних районах розвитку[4]. У деяких країнах підприємцям вида-ються субсидії на зайнятість на знову прийнятих працівників.

Не існує практично галузей, які не одержували б державноїдопомоги у вигляді державних субсидій чи пільгових банківськихкредитів з урядовою гарантією. Сума субвенцій росте швидше,ніж створення вартості в галузях, що їх одержують, ніж податковінадходження від федерацій, земель, муніципалітетів.

Значні ресурси з державного бюджету надаються сільськомугосподарству. Це одна з найбільш опікуваних та пріоритетнихгалузей у зарубіжних країнах. Субсидії сільському господарствувидаються двох видів: на підтримку гарантованих цін на сільсь-когосподарську продукцію та на виробничі цілі — придбаннясільськогосподарських машин, мінеральних добрив, будівлюскладських приміщень. У країнах Європейського Союзу підтрим-ка сільського господарства здійснюється не тільки на національ-ному, а й на міждержавному рівні.

Активна допомога надається також експортним фірмам, щозначно полегшує їхнє становище в умовах гострої конкурентноїборотьби на світовому ринку. Питома вага витрат державних бю-джетів з втручання в економіку збільшилась з 15—17 % у сере-дині 50-х до 20 % — у середині 60-х і 22—25 % — у 80-90 рр.XX століття.

Видатки на соціальні цілі включають витрати на освіту, охо-рону здоров'я, соціальне страхування та соціальне забезпечення,на це витрачається від 30 до 40 % бюджетних асигнувань. Вонипроходять по численних соціальних програмах. У США нарахо-вується близько 100 таких програм, у Великій Британії — кількадесятків. У зарубіжних країнах на повному державному фінансу-ванні перебувають лише початкові школи, інші види освіти ма-ють змішані джерела фінансування. У США і деяких інших краї-нах у системі середньої школи значну питому вагу маютьприватні школи. За навчання в найбільш престижних університе-тах США (Гарвардському, Колумбійському) зі студентів стягу-ється висока плата (25—35 тис. дол. на рік). У Японії понад 70 %університетів — приватні.

У США переважна частина населення одержує медичну допо-могу по лінії медичного страхування шляхом сплати страховихвнесків. Державна допомога малозабезпеченим громадянам у ційкраїні проводиться за програмою «Медикейр», яка фінансується зфедерального бюджету, та за програмою «Медикейд», яка фінан-сується федеральним урядом і штатами. У Великій Британії,Франції, ФРН існує державна служба охорони здоров'я, тобто усівиди медичної допомоги надаються безплатно. Однак працюючіроблять, так само, як і у випадку соціального страхування, спеці-альні внески на цілі охорони здоров'я. Слід мати на увазі, що значначастина соціальних витрат проходить по місцевих бюджетах.

Видатки на утримання державного апарату управліннявключають витрати на утримання органів законодавчої та вико-навчої влади, суду, прокуратури, поліції, різних міністерств і ві-домств. В окремих країнах — Великій Британії, Бельгії, Японії —з державного бюджету виділяються кошти на утримання королів-ської родини, у Японії — родини імператора. В цілому витратина державний апарат займають 4—5 % витрат бюджету.

Найбільші субсидії і кредити країнам, що розвиваються, здержавного бюджету виділяють США. Крім економічних факто-рів, ця допомога визначається політичними мотивами. Вонавключає як кредитування на пільгових умовах продажу інозем-ним державам зброї, так і безоплатну військову допомогу у формісубсидій країнам, що розвиваються. Військова допомога СШАкраїнам, що розвиваються, перевищує асигнування на економічніі соціальні цілі.