3.1. Правові та організаційні засадимісцевого самоврядування : Фінансові системи зарубіжних країн : B-ko.com : Книги для студентів

3.1. Правові та організаційні засадимісцевого самоврядування

Сформувалося три основні теорії щодо функцій міс-цевих органів влади і відповідно розмежувань між завданнямицентральної та місцевої влади.

Перша теорія — це теорія природних прав громади. Вонасформувалася в роки Великої французької революції 1789 р. Те-орія ґрунтується на ідеї, відповідно до якої існують природніправа громади за аналогією до природних прав людини і грома-дянина.

В основі теорії лежить твердження, що громада як самовряд-ний територіальний колектив є таким же самоцінним утворен-ням, як і держава, та що громада як колектив людей, які спільнопроживають на одній території, виникла раніше, ніж держава. Аце означає, що вона має природні, невід'ємні права. Ці правагромаді державою не надавалися, і виходить, що не можуть бутинею вилучені.

Відповідно до цього, органи місцевого самоврядування маютьвласну компетенцію, не підлеглі державній владі і перебуваютьпоза межами цієї влади. Кожен територіальний колектив має вла-сні завдання, які він самостійно визначає. Держава може вплива-ти на діяльність територіального колективу через законодавство.Але вона не може позбавити його природних прав.

На діаметрально протилежних позиціях ґрунтується інша, такзвана державна теорія місцевого самоврядування, сформована всередині XIX ст. німецькою школою юристів. У її основі лежитьтвердження, що органи місцевого самоврядування є органамидержавного управління і створюються державною владою дляреалізації її функцій та завдань на місцевому рівні. Таким чином,вони містяться в структурі державної влади і підлеглі їй.

За цією теорією органи місцевого самоврядування не маютьприродних самобутніх прав. Місцеве самоврядування не можерозглядатися як інститут, рівноцінний державі. Органи місцевогосамоврядування перебувають у підпорядкуванні державної владияк її агенти на місцях. Тобто обсяг функцій та завдань, що маютьоргани місцевого самоврядування, цілком визначається держав-ною владою.

Існує ще одна теорія місцевого самоврядування — так званатеорія суспільного самоврядування чи господарського самовря-дування. Сформувалась вона також у Німеччині в другій полови-ні XIX ст. її ще називають теорією суспільно-господарського са-моврядування. Трохи згодом її було названо теорією муніци-пального дуалізму. Вона синтезує ідеї двох попередніх.

В основі цієї теорії лежить твердження, що органи місцевогосамоврядування мають власну, природну, а виходить, сувереннукомпетенцію тільки у сфері неполітичних відносин, тобто у сферісуспільно-господарських чи так званих місцевих справ. У ці міс-цеві справи державна влада не втручається. Вони вирішуютьсясамостійно органами місцевого самоврядування. Але є й іншасфера відносин — політична, котра цілком перебуває в компете-нції державної влади. У цій сфері органи місцевого самовряду-вання не самостійні.

Відповідно до суспільно-господарської теорії місцевого само-врядування органи місцевого самоврядування мають подвійніфункції і завдання. У сфері політичних відносин інститут місце-вого самоврядування міститься в структурі державної влади, ви-конує її завдання, у питаннях місцевих господарських та суспіль-них справ він діє поза межами державної влади і є самостійним.

Формування місцевих органів влади та їхніх фінансів у різнихкраїнах відбувалося наприкінці XVIII — на початку XIX ст. підвпливом цих та інших варіацій теорій місцевого самоврядуванняі місцевої влади. У Великій Британії, США і деяких інших анг-ломовних країнах місцеві органи влади формувалися в основно-му на засадах, близьких до тих, на яких ґрунтується теорія при-родних прав громади. У Франції домінувала державна теоріямісцевого самоврядування. У Німеччині та Росії місцеве само-врядування базувалося на ідеях суспільно-господарської теорії.