3.3.2. Місцеві фінансияк фіскальний інструмент

Місцеві органи влади мають право в рамках, визначе-них законодавством, встановлювати місцеві податки і збори.Крім того, вони можуть надавати пільги для сплати податків, щонадходять у місцеві бюджети. Фіскальна політика місцевих орга-нів влади в багатьох країнах є важливим інструментом впливу нарозміщення продуктивних сил, на розвиток депресивних терито-рій, на впровадження у виробництво досягнень НТП.

Створюючи особливі чи пільгові режими оподатковування,місцева влада залучає додаткові інвестиції, сприяє новому будів-ництву, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, створеннюспеціальних економічних зон та зон промислового будівництва.Досвід інших країн показує, що чим менше розвинуто ту чи іншутериторію, тим більші податкові пільги надають їй органи владиз метою подолання відставання. Дуже часто у створенні сприят-ливих фінансових умов для розвитку депресивних територій береучасть і держава. Систему таких пільг названо преференціями.Формами преференцій є особливі бюджетні режими, податковіканікули, особливі режими валютного регулювання та візові ре-жими. Загальні дії місцевої та центральної влади доповнюютьсязаходами наддержавного характеру. Такі заходи здійснюються врамках Європейського Союзу.

Число податків у різних країнах коливається від 20 до 100, аїхня питома вага в загальних доходах місцевих бюджетів — від30 до 70 %. При всій розмаїтості систем місцевого оподаткову-вання існує ряд податків, що стягуються в більшості країн. Цеподатки на доходи (прибутковий податок з фізичних осіб та кор-порацій у США, ФРН та Франції, подушний податок у ВеликійБританії, податок зі спадщини), податки на нерухомість (майно-вий у США та Японії, поземельний у ФРН, Франції, земельнийподаток з будівель та податок на житло у Франції), податки надіяльність (податок на професію у Франції, промисловий пода-ток у ФРН), податки зв'язані з товарообігом (податок з продажіву США, податок на додану вартість у ФРН та Франції, акцизи набензин, тютюн, спиртні напої), різного роду збори та платежі(за автомобіль, паркування, відкриття ресторанів, розважальнівидовища, за полювання, на захист навколишнього середовища,на собак, за видачу різного роду ліцензій і документів та ін.).

Міжнародний досвід свідчить, що в більш економічно розви-нутих країнах частка доходів місцевих бюджетів у загальномуобсязі ресурсів держави вища. Так, якщо в Португалії вона ста-новить 3 % у ВВП, то в Норвегії — 15 %, у Швеції — 31 %.

В Україні місцеві органи влади з 1993 р. також отримали до-звіл на установлення місцевих податків та зборів, хоча вони віді-грають незначну роль. За рахунок місцевих податків та зборівформується лише 3-5 % доходів місцевих бюджетів.