3.7. Вертикальні і горизонтальні фіскальнідисбаланси. Об'єктивна необхідністьфінансового вирівнювання

Світова практика фінансового регулювання територіа-льного розвитку сильно диференційована в залежності від особ-ливостей і розвиненості національних економік, від державногоустрою окремих країн, від політичних традицій та від форм між-народної інтеграції. Усі відомі нам приклади зближення або час-ткового запозичення моделей міжбюджетних відносин були ви-кликані у першу чергу зближенням національних економік таінших вищевказаних умов; тільки цим, наприклад, визначаютьсяслабкі поки ще тенденції уніфікації моделей міжбюджетних від-носин у країнах Європейського Союзу.

Однією з головних цілей державної регіональної фінансової полі-тики щодо зближення рівнів соціально-економічного розвитку тери-торій є подолання вертикальних і горизонтальних фіскальних дисба-лансів та фінансове вирівнювання. Мова йде про вже розглянутупередачу місцевій владі доходів від податкових надходжень вищес-тоящих бюджетів. Державні субсидії та дотації в багатьох країнахзабезпечують дуже вагому частину місцевих бюджетних доходів.

Під вертикальними фіскальними дисбалансами розуміютьневідповідність між обсягами фінансових ресурсів того чи іншогорівня влади, регіонального чи місцевого, і обсягами завдань таобов'язків, що на нього покладаються в процесі розподілу компе-тенції між центральною, регіональною і місцевою владою. Верти-кальний фіскальний дисбаланс означає недостатність фінансовихресурсів і невідповідність певному рівню влади для забезпеченнясуспільних і державних послуг у межах його завдань.

На відміну від вертикальних фіскальних дисбалансів, горизо-нтальні фіскальні дисбаланси пов'язані з різними фінансовимиможливостями органів влади одного територіального рівня. Го-ризонтальний фіскальний дисбаланс — це невідповідність міжобсягами фінансових ресурсів однієї чи декількох територіальниходиниць одного рівня обсягам завдань, які на них покладаються іякі забезпечуються іншими територіальними одиницями цьогорівня. Горизонтальний фіскальний дисбаланс виникає тоді, колиодна чи кілька територій того ж рівня не мають достатніх фінан-сових ресурсів для надання державних та суспільних послуг в об-сягах, які надаються іншими територіями відповідно визначенимстандартам. Горизонтальні фіскальні дисбаланси виникають то-му, що існують так звані бідні і багаті території. Ці дисбалансиможуть виникати ще тому, що деякі території мають більші по-треби, ніж інші.

У зарубіжній практиці склалося кілька основних форм фінан-сового вирівнювання: вертикальне фінансове вирівнювання, го-ризонтальне фінансове вирівнювання, вирівнювання доходів міс-цевих органів влади, вирівнювання видатків цих органів влади.

Під методами фінансового вирівнювання розуміють способийого здійснення на основі використання таких інструментів, зок-рема фондів фінансового вирівнювання (еквалізаційних фондів),загальних та спеціальних трансфертів, внесків територій, розпо-ділених та переданих податків та ін.

Розрізняють також два основних види систем фінансового ви-рівнювання. Перша з них ґрунтується на тому, що необхідні дляфінансового вирівнювання ресурси акумулюються в бюджетіцентрального уряду, а потім перерозподіляються на користьокремих територій, які потребують допомоги. Друга система фі-нансового вирівнювання базується на основах самофінансування,тобто необхідні для вирівнювання ресурси акумулюються в спе-ціальних фондах самими територіями без участі бюджету цент-рального уряду. Такі системи характерні для горизонтальної фо-рми вирівнювання в окремих країнах.

Фінансове вирівнювання здійснюється на основі розробленогоалгоритму, що має назву формули вирівнювання. Формула вирі-внювання — це математична модель, яка визначає розміри до-плати відповідної території або її внесків на основі об'єктивнихфакторів та критеріїв. Кожна країна має власну формулу вирів-нювання, яка пов'язана з її індивідуальними особливостями.У багатьох формулах вирівнювання використовуються показникисередньокомунальної податкоспроможності, податкоспромож-ності місцевих територіальних одиниць та їх податкове зусилля.Під податковим зусиллям комун, земель і т. п. розуміють ступіньвикористання їхньої податкоспроможності. Конкретна практикаорганізації фінансового вирівнювання розглянута в частині 2 наприкладі окремих країнах.

Контрольні запитання:

Охарактеризуйте теорії про місцеве самоврядування.

Чим відрізняється Європейська хартія про місцеве са-моврядування від інших міжнародних документів, що ви-значають функції місцевих органів влади?

Яка роль місцевих фінансів у розвитку бюджетної си-стеми держави?

Перелічіть джерела доходів та напрямки видатків міс-цевих поточних і бюджетів розвитку в зарубіжних країнах.

Чи може досвід фінансового контролю і плануваннямісцевих органів влади в зарубіжних країнах бути викорис-таний в Україні? Обґрунтуйте свою думку.

Які відмінності між основними концепціями в органі-зації міжбюджетних відносин?

Розкрийте принципи концепції субсидарності.

Чи об'єктивна необхідність фінансового вирівнюван-ня? Які інструменти для цього використовуються?

Самостійно:

Місцеві позики і їхня роль у зміцненні місцевих фі-нансів.

Порядок формування та виконання місцевих бюджетіву зарубіжних країнах (на прикладі окремої держави).

Зарубіжний досвід використання бюджетних трансфе-ртів.

Сучасні проблеми фінансового забезпечення місцево-го самоврядування.

Список літератури:

Воронкова В. Г. Муніципальний менеджмент: Навч.посібн. — Київ: ВД «Професіонал», 2004. — 256 с.

Грішнова О. А. Зарубіжний досвід фінансування освітита перспективи його застосування в Україні // Наукові праціНДФІ. — 2000. — Вип. 10—11. — С. 214—222.

Демкин О. Местньїе бюджети США // Зкономика Ук-раиньї. — 1995. — № 6. — С. 25—29.

Європейська Хартія по місцеве самоврядування. —Страсбург, Рада Європи, 1990.

Кравченко В. І. Місцеві фінанси України: Навч. по-сібн. — К.: Т-во «Знання», КОО, 1999. — 487 с.

Кравченко В. І. Роль публічних фінансів у забезпеченніекономічного зростання в Україні // Наукові праці НДФІ. —2000. — Вип. 10—11. — С. 4—12.

Курс зкономической теории: Учебник / Под общейред. проф. М. Н. Чепурина, проф. Е. А. Киселевой. — Ки-ров: Издательство «АСА», 1997. — 365 с.

Лазор О. Д. Основи місцевого самоврядування: Навч.посіб. — Київ: ЦНЛ, 2003. — 431 с.

Павлюк К. В. Місцеві бюджети і міжбюджетні відно-сини // Фінанси України. — 1996. — № 3. — С. 37—45.

Пелих С. А, Саморуков Ю. В. О проблемах надежно-сти финансовой системи в трансформационной зкономике //Финанси. — 2001. — № 5. — С. 57—59.

Слухай С. В. Прямі бюджетні трансферти в системіміжбюджетних відносин // Фінанси України. — 1996. —№ 12. — С. 22—32.

Степанов Ю. Местние налоги в странах Запада //Зкономика и жизнь. — 1994. — № 23. — С. 14—16.

Харлоф 3. Местние органи власти в Европе / Пер. сангл. и предисл. В. И. Камишанова. — М.: Финанси и ста-тистика, 1992. — 208 с.

Цикл публікацій Національного демократичного ін-ституту міжнародних відносин у часопису «Поліс»: Местноесамоуправление: достижение и перспективи. — 1993, № 2—6; 1994, № 1—6; 1996, № 1—6; 1997, № 1—6; 1998, № 1, 4—6; 1999, № 1.

Шеннон Б. Мадд, Грегори Дж. Брок. Финансированиешкольного образования: опит США // Финанси. — 1995. —№ 7. — С. 49—52.

Розділ 4

ПОДАТКОВІ СИСТЕМИЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

v ^ Економічна природа податків. Принципи оподатко-вування.

Поняття й основні риси сучасних податковихсистем.

Еволюція структури податкових систем.

Елементи податкової системи. Класифікація по-даткових систем.

Напрямки податкової політики, податковий тиск,податкова конкурентоспроможність.

Подвійне оподатковування та механізми його усу-нення.

Офшорні зони та офшорний бізнес.