4.6. Подвійне оподатковуваннята механізми його усунення

Поняття «подвійне оподатковування» означає обкла-дання одного податкового об'єкта в окремого платника тим са-мим (чи аналогічними) податком за той самий відрізок часу (най-частіше податковий період). Наприклад, якщо заробітна платапрацівника оподатковується прибутковим податком, а фонд за-робітної плати підприємства додатковим податком на цей фонд,то заробітна плата працівників оподатковується двічі; або якщовідбувається оподаткування одного й того ж доходу аналогічнимподатком у різних країнах (за місцем роботи — за рубежем і замісцем громадянства — у своїй країні); або обкладання тих самихекспортно-імпортних товарів (ліцензованих товарів).

Подвійне оподатковування стосується протиріч, що полягаютьв однотипних податкових механізмах (наприклад, у системі пря-мих чи у рамках непрямих податків), але не при оподатковуванніоб'єктів різних за типом податків (прямих та непрямих).

Системи оподатковування прибутку визначаються підходомдо вирішення питання про скорочення так званого економічногоподвійного оподатковування, тобто одночасного обкладанняприбутку на рівні компанії і на рівні акціонерів, які одержуютьдивіденди.

Прибуток компаній може складатися з двох частин: прибуток,що не розподіляється, і прибуток, що розподіляється. Податок наприбуток компаній стягується, як правило, за пропорційними ста-вками (35—50 % на прибуток, що не розподіляється, табл. 4.4).

Таблиця 4.4

СТАВКИ ПРИБУТКОВОГО ПОДАТКУ З КОРПОРАЦІЙ

Країна

Величина ставки, %

Країна

Величина ставки, %

Австралія

39

Норвегія

28

Австрія

34

Португалія

36,8

Бельгія

39

США

34

Велика Бри-танія

33

Туреччина

28

ФРН

45 (прибуток, що роз-поділяється — 30)

Фінляндія

28

Греція

35

Франція

36,6

Данія

34

Швейцарія(Цюрих)

12-28

Іспанія

35

Швеція

28

Італія

53,2

Японія

42 (прибуток, що роз-поділяється — 32)

Канада

25

 

 

Люксембург

33

 

 

Нідерланди

35

 

 

Обкладається чистий прибуток компаній, що залишається піс-ля відрахування з валової виручки усіх витрат виробництва, зби-тків, відсотків по заборгованості, представницьких витрат, витратна рекламу, податків, адміністративно-управлінських витрат іт. п. У залежності від підходу до обкладання цих компонентівприбутку системи оподатковування підрозділяються на такі види:

Класична система, яка не передбачає послаблення економіч-ного подвійного оподатковування. Прибуток компанії, що розпо-діляється, обкладається корпораційним і особистим прибуткови-ми податками. Протягом багатьох років ця система діє в США,Люксембурзі, Нідерландах і Швейцарії. Недавно її прийнялиБельгія та Швеція.

Система зменшення обкладання прибутку на рівні компаніїможе функціонувати в двох варіантах:

на основі різних ставок, при цьому прибуток, що розподі-ляється, обкладається податком за нижчою ставкою. Ця системавикористовується в Австрії, ФРН, Японії і Португалії;

на основі часткового звільнення від оподатковування при-бутку, що розподіляється. Система діє у Фінляндії, Ісландії, Іс-панії і Швеції.

Система зменшення обкладання прибутку на рівні акціонерів.Виділяють два способи зниження оподатковування доходів у ви-гляді дивідендів:

податковий кредит, або система заліку (імпутаційна сис-тема), яка передбачає частковий залік податку, сплаченогокомпанією відносно прибутку, що розподіляється, при оподат-ковуванні акціонерів. При цьому сума кредиту включається всукупний оподатковуваний особовий податок. У цьому випад-ку податкові органи повертають платникові податків різницю.Дана система використовується у Франції, Ірландії та Вели-кій Британії;

часткове звільнення від податку дивідендів незалежно відтого, чи був утриманий корпораційний податок із прибутку, щорозподіляється, чи ні. Ця система діє в Австрії, Канаді, Данії іЯпонії.

Система повного звільнення від податку на прибуток, щорозподіляється. Вона може бути організована на рівні:

компанії (Греція і Норвегія);

акціонерів (діє або пропонується її використання в Авст-ралії, Данії, Фінляндії, ФРН, Італії).

Усунення подвійного оподатковування може здійснюватисядвома шляхами:

одностороннє — зміна національного податкового законо-давства;

двостороннє (багатостороннє) — на основі міжнароднихугод, шляхом приведення у певну відповідність національнихподаткових законодавств.

Теоретичне обґрунтування податкових конвенцій базується напринципах оптимуму Парето. Відповідно до критерію Паретооптимальною вважається будь-яка дія, що приносить користь хо-ча б одній особі, не погіршуючи становище чи добробут будь-кого іншого. У даному контексті досягнення оптимуму Паретонеобхідно розуміти як забезпечення фіскальних інтересів однихкраїн (або платників податків) таким чином, щоб одночасно непогіршувати фінансово-економічні показники інших (випускпродукції, обсяг товарообігу).

В даний час діє велика кількість двосторонніх податковихугод, наприклад, тільки з питань усунення подвійного оподатко-вування доходів і капіталу укладено понад 400 угод. Між 24країнами — членами ОЕСР нині діє приблизно 230 (з 276 макси-мально можливих) аналогічних конвенцій.

Подвійне оподатковування породжує таке явище, яке у прак-тиці оподатковування має назву «ухиляння від податків».