4.7. Офшорні зони та офшорний бізнес

Універсальним інструментом для планування та міні-мізації оподатковування є офшорна компанія. Податкове законо-давство України не має чіткого поняття «офшорної зони», і най-частіше термін «офшор» використовується стосовно компаній і їхпідрозділів. Офшорні компанії відрізняються спрощеною проце-дурою реєстрації, низькою ставкою корпоративного податку чивзагалі його відсутністю, мінімальним обсягом і спрощеною про-цедурою щорічної звітності. При виконанні певних вимог пода-ток на прибуток або зовсім не сплачується, або сплачується в чи-сто символічному розмірі.

Офшорними зонами (юрисдикціями) називають країни чи ві-докремлені території єдиних держав, де на державному рівні дляпевного типу компаній, власниками яких є іноземці, встановленізначні пільги в оподатковуванні, знижені чи скасовані вимоги добухгалтерського обліку та аудиту, частково або цілком зняті ми-тні і торгові обмеження.

Контроль за діяльністю офшорної компанії здійснюється тієююрисдикцією, у якій вона зареєстрована. При цьому офшорнікомпанії повинні здійснювати діяльність за межами офшорноїзони і, таким чином, не обтяжувати територію додатковими ви-тратами, а навпаки — забезпечувати приплив фінансових коштівв економіку за рахунок внесення реєстраційних зборів, оплатипослуг секретарських компаній, офісних службовців, придбаннямайна і нерухомості.

Конфіденційність дійсних власників компаній обумовленаособливостями реєстрації. При реєстрації офшорної компанії їїакціонерами записуються не дійсні власники, а юристи, які ре-єструють, або трастові компанії.

Офшорні компанії класифікуються:

за принципом оподатковування:

з фіксованою платою за звільнення від оподатковування увигляді збору чи мита[6];

з фіксованою платою і відсотковими відрахуваннями зприбутку чи обороту ;

з пропорційними відрахуваннями від розміру прибутку ;

за політико-економічним критерієм:

стабільність політичного режиму;

послідовність економічної політики;

юридична самостійність;

взаємини країни офшорної юрисдикції з країною, у якійофшорна компанія одержує доходи;

за територіальними групами:

країни Карибського басейну;

острови Північної Європи;

країни Середземномор'я;

престижні європейські офшорні зони;

країни Південно-Східної Азії.

За допомогою офшорних компаній звичайно досягаються дві вза-ємозалежні мети: по-перше, захист від надмірного оподатковування;по-друге, одержання статусу найбільшого сприяння для інвестування.

Наприклад, відповідно до кіпрських законів власником компаніїможе виступати тільки нерезидент, який не веде на території остро-ва комерційної діяльності. При цьому подібні компанії одержуютьряд пільг, серед яких і символічний податок на прибуток 4,25 %.

Таким чином, однією з головних причин появи офшорнихкомпаній є різниця в рівні оподатковування. Для фізичних осіб звисоким рівнем доходів одним зі шляхів зниження оподаткову-вання є зміна статусу і законне зменшення податку. Для юридич-них осіб — зниження податкового тиску за межами територіївласної держави. В даний час найбільш розповсюдженою фор-мою організації офшорного бізнесу є корпоративна, основнимивидами якої виступають товариства з обмеженою відповідаль-ність та акціонерні товариства. Сьогодні таку форму власностімає переважна більшість компаній у світі.

Поряд з так званими чистими офшорами у світі існують тери-торії, на яких з тих чи інших причин протягом певного часу несплачуються податки. Наприклад, новостворені підприємства вЕстонії — 1,5 року, компанії з обмеженим партнерством у СШАдо моменту розподілу активів між партнерами (звичайно 30 років).

Контрольні тести:

Джерелом податків виступає:

а)         національний доход;

б)         матеріальні витрати;

в)         постійні витрати;

г)         змінні витрати.

Розбіжності в податках залежать від:

а)         характеру оподатковуваних доходів і видатків;

б)         виробничих відносин;

в)         ринку товарів і факторів виробництва.

Сучасні принципи оподатковування відбивають:

а)         темпи зростання непрямих і прямих податків;

б)         чіткий розподіл компетенції між органами влади нацентральному і місцевому рівнях;

в)         реалії економічного і політичного життя держав.

Податкова система — це сукупність:

а)         податків, зборів і платежів;

б)         принципів і методів встановлення, зміни чи скасуван-ня податків;

в)         дій, що забезпечують сплату, контроль і відповідаль-ність за порушення податкового законодавства;

г)         зазначене в пунктах а, б, в.

Фіскальна функція податкової системи зобов'язаназабезпечувати державі:

а)         можливість впливу на всі сторони соціально-еконо-мічного розвитку суспільства;

б)         гарантоване і стабільне надходження доходів у бюджет;

в)         підтримку соціальної рівноваги.

Частка податкових надходжень у ВВП розвинутихкраїн у1990-х рр. становила:

а)         30—61 %;

б)         10—20 %;в) 70—80 %.

Відмінності в рівні оподатковування різних країнпов'язані з:

а)         традиціями оподатковування;

б)         моделлю ринкової економіки;

в)         еволюцією структури податкової системи.

Способами розмежування прямих і непрямих пода-тків є:

а)         суб'єкт податку;

б)         об'єкт податку;

в)         участь в утворенні ціни;

г)         податкова ставка.

До прямих податків належать:

а)         прибутковий податок;

б)         податок на споживання;

в)         акцизи;

г)         внески підприємців у фонди соціального страху-вання.

Непрямі податки переважають у таких країнах:

а)         США, Японія, Голландія, Данія;

б)         Франція, ФРН, Греція;

в)         Італія, Фінляндія.

Умовами підвищення ролі прямих податків у про-відних західних країнах є:

а)         політика уніфікації податкових систем;

б)         зближення методів стягування податків;

в)         підвищення життєвого рівня переважної більшості на-селення.

Кожен податок містить такі елементи:...

Податкові ставки за методом їх формування поді-ляються на:

а)         базові;

б)         підвищені;

в)         прогресивні.

Податки, що застосовуються, можна назватипропорційними, якщо величина середньої податковоїставки:

а)         не змінюється зі збільшенням доходу;

б)         не змінюється зі зменшенням доходу;

в)         не змінюється при будь-якій зміні доходу;

г)         змінюється відповідно до зміни доходу.

Кадастровий спосіб стягування податків застосо-вується:

а)         для обкладання нефіксованих доходів при великій кі-лькості їх джерел;

б)         при поземельному, житловому і промисловому по-датках;

в)         з особи найманої праці та інших більш-менш фіксова-них доходів.

Шедулярна система оподатковування розмежовуєдоход:

а)         за джерелом його одержання;

б)         за певний період часу;

в)         за правом надання податкових знижок і пільг.

Макроекономічна рівновага бюджетно-податковоїполітики має дві сторони — податкову і видаткову, їїскладовими є:

а)         податки з заощадженнями та інвестиції з видатками;

б)         заощадження з інвестиціями і податки з державнимивидатками;

в)         інвестиції з податками і заощадження з державнимивидатками.

Податковий тиск на платників податків здійсню-ється за допомогою:

а)         дублювання одних податків іншими;

б)         реформування відносин власності;

в)         використання механізму пільг платниками.

Прояв подвійного оподатковування можна іден-тифікувати за такою ознакою:

а)         обкладання одного податкового об'єкта кілька разів заодин податковий період;

б)         оподатковування різних об'єктів більше одного разувладою одного рівня;

в)         одночасне обкладання тим самим податком на рівнікомпанії і на рівні акціонерів.

Країни чи відособлені території єдиних держав, дена державному рівні для певного типу компаній, влас-никами яких є іноземці, встановлені значні пільги в опо-датковуванні, знижені чи скасовані вимоги до бухгал-терського обліку та аудиту або частково цілком знятімитні і торгові обмеження — це:

а)         спеціальна економічна зона;

б)         офшорна зона;

в)         територія пріоритетного розвитку.

Перелічіть якомога більше переваг офшорнихкомпаній:...

Самостійно:

Загальнодержавні та місцеві податки і збори.

Напрямки й особливості гармонізації податкових систем.

Внески в спеціальні урядові фонди.

Ухиляння від сплати податків — механізм і наслідки.

Боротьба з ухилянням від сплати податків.

Список літератури:

ЕС намерен расширить борьбу с отмьіванием денег ипреступлениями в финансовой сфере. — Бизнес № 43 (485),22 октября 2001 г.

Кучерявенко Н. П. Налоговое право: Учебник. —Харьков: Легас, 2001. — 584 с.

Мещерякова О. В. Налоговьіе системьі развитьіх странмира (справочник). — М.: Фонд «Правовая культура»,1995. — 240 с.

Налог на личньїе доходьі: опьіт развитьіх стран //МЗиМО. — 2001. — № 7. — С. 16—22.

Налоги: Учебное пособ. / Под ред. В. В. Буряковско-го. — Дніпроп., Пороги, 1998. — 640 с.

Налоги и налогообложение / Под ред. РомановскогоМ. В., Врублевской О. В. — СПб: Питер, 2000. — 528 с.

Налоги и налогообложение: Учебн. пособ. для вузов /Под ред. И. Г. Русаковой, В. А. Кашина. — М.: Финансьі,ЮНИТИ, 1998. — 495 с.

Огонь Ц. Податкова політика и доходи бюджетів //Фінанси України. — 1997. — № 5. — С. 74—85.

Починок А. П, Морозов В. П, Черник Д. Г. Основьіналоговой системьі: Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. идоп. — М.: Юнити — ДАНА, 2000. — 511 с.

Пушкарева В. М. История финансовой мьісли и поли-тики налогов. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 192 с.

Сорокина С. В., Казнова М. И. Проблемьі налогооб-ложения малого бизнеса (отечественная и зарубежная прак-тика) / Тез. докладов междунар. научно-методич. конф.«Менеджмент малого и среднего бизнеса: проблемьі, обуче-ние, перспективьі». — Севастополь: Изд-во СевГТУ,2001. — С. 42—44.

Філіпов О. Податки й оподаткування у США // Еко-номіка. Фінанси. Право. — 1999. — № 6. — С. 28—33.

Характеристика налоговой системь стран Европь //Зкономика Украиньї. — 1998. — № 4. — С. 32-38.

Mendoza E. G., Tesar L. L. A Quantitative Analysis ofTax Competition vs. Tax Coordination Under Perfect CapitalMobility. NBER Working Paper No. 9746, 2003.

http://www.bashnalog.ru

http://www.obozrevatel.com

ЧАСТИНА 2

ФІНАНСОВІ СИСТЕМИОКРЕМИХ КРАЇН

Розділ 5

ФІНАНСОВА СИСТЕМАСПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ

Структурна будова фінансової системи США.

Державний бюджет, склад і структура його доходівта видатків.

Бюджетний процес та державний фінансовий кон-троль.

Бюджетний дефіцит та динаміка державного боргу.

Фінанси місцевих органів влади та міжбюджетнівідносини.

Фінансова інфраструктура США.

Тенденції та проблеми фінансової системи США.