5.1. Структурна будовафінансової системи США

Сполучені Штати Америки є президентською респуб-лікою з федеративною формою устрою. Кожен штат має респуб-ліканські повноваження, свою законодавчу, виконавчу й судовугілку влади.

Сучасна система державних фінансів США складається з:

бюджетної системи федерації;

бюджетних систем 50 штатів (48 суміжних, а також Аляската Гаваї) та федерального округу Колумбія, де розташовуєтьсястолиця США — Вашингтон;

бюджетних систем двох місцевих рівнів (графського та му-ніципального): 3044 графств, які складаються з 95 тис. місцевихадміністративних одиниць, що включають понад 3 тис. округів,19 тис. муніципалітетів, 17 тис. міст, понад 43 тис. навчальних, атакож спеціальні округи: господарсько-підприємницькі, культур-но-освітні, таун-шипи, сільські;

спеціальних фондів.

Така система організації державних фінансів характеризуєтьсявідсутністю єдності. Це означає, що кожен підрозділ державногоуправління (федерація, штати, місцеві органи) самостійно фор-мує і затверджує свій бюджет, розробляє і здійснює податковуполітику, керує боргом.

Центральне місце в цій системі займають федеральні фінанси,про це свідчать сформовані в останні три десятиріччя параметрирозподілу та перерозподілу коштів між бюджетами: близько 65 %сукупних витрат консолідованого бюджету проходять через фе-деральний бюджет і 35 % — частка інших рівнів, яка розподіля-ється між штатами та місцевими органами влади в пропорції 2:1.

У США бюджети регулюються через систему дотацій та від-рахувань. Рух ресурсів відбувається одночасно по чотирьох кана-лах: з федерального бюджету — у бюджети штатів та місцевібюджети; з бюджетів штатів — у місцеві бюджети; з місцевихбюджетів — у бюджети штатів; між місцевими бюджетами.

У базі власних доходів влади штатів і місцевої влади спостері-гається неухильно зростаюча залежність від федеральних дота-цій. Федеральна допомога штатам (23 %) і місцевій владі (6 %)носить яскраво виражений програмно-цільовий характер. Дотаціїі субсидії в США розподіляються нерівномірно. З їхньою допо-могою на рівні штатів реалізується понад 500 цільових програм.Така зростаюча залежність від федеральних дотацій дає підставустверджувати, що «федеральна допомога» (29 % загальної сумидоходів штатів і місцевих органів) перетворилася в засіб прямогоконтролю федерації за фінансовою політикою штатів і місцевихорганів влади.

Однією з форм фінансових зв'язків між центральним урядом імісцевими органами влади в США є блоки і програми розподілудоходів, що одержали розвиток у першій половині 1970-х рр.

Блоки — це федеральні субсидії, надані штатам і місцевим ор-ганам влади із широким колом функцій для використання у ви-значеній законом галузі (охорона здоровея, забезпечення зайня-тості, житлове будівництво й ін.). На відміну від субвенцій умежах однієї із зазначених сфер одержувачі блоків мають правовитрачати їх самостійно.

Програма розподілу доходів визначила принцип розподілу по-вноважень між центральним урядом і владою штатів у сфері фі-нансів, заснований на верховенстві федерації. Фінансові правафедерації були посилені.

У видатках штатів США, як і в територіальних бюджетах ін-ших країн, головне місце займають асигнування на соціально-культурні об'єкти. Це насамперед витрати на початкові і середнішколи, а в США — й на вищі навчальні заклади. Усього ці ви-трати становлять 40 % територіального бюджету США.

Для США характерна наявність муніципальних органів владиз обмеженою (у порівнянні з іншими муніципалітетами) сфероювідповідальності — так званих шкільних округів і районів спеці-ального обслуговування. Муніципальні послуги в основному за-безпечуються приватними фірмами і компаніями.