5.3. Бюджетний процеста державний фінансовий контроль

Законодавча влада належить Конгресу СполученихШтатів, котрий складається з двох палат — Сенату і Палатипредставників. Вища виконавча влада зосереджена в руках пре-зидента. Посади прем'єр-міністра не існує.

Бюджетний процес у США регламентується двома основнимизаконами — «Про бюджет і звітність» (1921 р.) та «Про контрольнад бюджетом і заморожування фондів» (1974 р.). Пертий законфактично кодифікував створення сучасної єдиної федеральноїбюджетної системи США. Другий закон підняв бюджетне зако-нодавство, організацію бюджетної процедури до рівня сучаснихвимог. За глибиною зроблених змін закон був названий «бюдже-тною реформою 1974 р.».

Бюджетний процес у США має чотири основних етапи, кож-ний з який взаємопов'язаний з інтими: формування бюджетупрезидента; робота Конгресу над бюджетом; зміцнення бюджету;виконання бюджету.

Формування бюджету президента. Бюджет СполученихШтатів складається з декількох томів, де викладено фінансовіпропозиції президента і порядок розподілу коттів. Основна увагаприділяється майбутньому бюджетному року, для якого Конгресповинен схвалити бюджетні призначення.

Формування бюджету починається не пізніте весни кожногороку, найменте за 9 місяців до його передачі в Конгрес і за 18місяців — до початку фінансового року (табл. 5.3.).

Таблиця 5.3

ГРАФІК РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ ФЕДЕРАЛЬНОГО БЮДЖЕТУ США

Період між пертим понеділком січ-ня і пертим понеділком лютого

Президент представляє в Конгрес проект бюджету, включаючипопередню доповідь по питанню про секвестирування

Шість тижнів після

Комітети Конгресу повідомляють оцінки бюджетнихпараметрів бюджетним комітетам спільних палат.

15 квітня

Завертення робіт над бюджетною резолюцією Кон-гресу

15 травня

Може починатися розгляд у Палаті представниківзаконів про щорічні асигнування.

15 червня

Завертення роботи з узгодження бюджетних пара-метрів.

30 червня

Завертення роботи Палати представників над зако-нами про асигнування

15 липня

Президент представляє проміжний огляд про станбюджету

20 серпня

АБУ представляє проміжну доповідь по питаннюпро секвестирування

1 жовтня

Починається фінансовий рік.

Через 15 днів після завертен-ня сесії Конгресу

АБУ випускає завертальну доповідь по питаннюпро секвестирування, і президент видає в разі потре-би указ про проведення секвестируванння

Президент установлює загальні напрямки бюджетної і фінан-сової політики. Спираючись на ці вказівки Адміністративно-бюджетне управління (АБУ) разом з Міністерством фінансівпрацює над визначеннями особливих політичних вказівок і рівняпланування для відомств як на майбутній бюджетний рік, так і нанаступні чотири роки, щоб керувати підготовкою їх бюджетнихзапитів. Рітення визначаються також оцінками економічногостановища, підготовленими разом з Радою економічних радників,АБУ та Головним бюджетно-контрольним управлінням (ГБКУ),безпосередньо підзвітному Конгресу США.

Робота Конгресу над бюджетом. «Бюджет уряду США» до-дається до бюджетного послання президента Конгресу, надходя-чи туди в січні (найпізніте в лютому), за 9 місяців до початкунового фінансового року (фінансовий рік у США з 1976 р. почи-нається 1 жовтня і закінчується 30 вересня наступного року). Роз-гляд бюджету Конгресом починається відразу ж після його пере-дачі президентом. Бюджетне рітення встановлюється постій-ними комітетами з бюджету Сенату та Палати представників.Уже 15 квітня вони повинні представити першу спільну бюджет-ну резолюцію, на прийняття якої Конгресу виділяється місяць. Цеважливий бюджетний документ і віха в бюджетному процесі.У ній містяться контрольні цифри доходів та видатків з розроб-кою за функціональними категоріями. Спираючись на встановле-ні цією резолюцією бюджетні орієнтири, у численних комітетахКонгресу готуються конкретні законопроекти з податків та асиг-нувань. Після завертення цієї роботи, але не пізніте 15 вересня,Конгрес приймає другу спільну бюджетну резолюцію. На відмінувід пертої, вона носить остаточний та директивний характер.Технічно саме друга бюджетна резолюція і є власне бюджетом.Процедурні питання проходження бюджету постійно удоскона-люються, та існує традиція постійного реформування законодав-чих та підзаконних актів.

Важливо підкреслити, що федеральний бюджет США, як і ра-ніте, базується на однорічній основі, а оцінки, що містяться вній, на наступні чотири роки призначені для полегтення роботинад новим бюджетом.

Більтість витрат за рік не проходять через постанови про бю-джетні призначення для даного року. Майже всі податки і біль-тість інтих доходів випливають з постійних законів. Податковізаконопроекти розробляються в Комітеті шляхів і способів ви-шукування коштів Палати представників та Фінансовому комі-теті Сенату.

Зміцнення бюджету. Закон «Про вирівнювання бюджету і ко-нтроль за дефіцитом» від 1985 р. (відомий як закон Гремма-Рудмана-Холінгса) обмежує прийняття законів, які збільтуютьвидатки та зментують доходи, і доповнений також загальним За-коном «Про бюджетне узгодження» від 1993 р.

Закон «Про вирівнювання бюджету» поділяє видатки на двавиди: затверджувані і сталі (які іноді називаються обов'язко-вими). Затверджувані видатки утворюються тляхом прийняттящорічних постанов про бюджетні призначення. Видатки на заро-бітну плату й інті поточні витрати урядових відомств звичайнозатверджуються постановою про призначення. Сталі видаткивизначаються постійними законами. Витрати на лікарську допо-могу старим та інвалідам, страхування від безробіття і на підтри-мку цін на сільськогосподарську продукцію є прикладом сталихвитрат, оскільки вони дозволені постійними законами. Законокремо визначає фінансування програми маркування продуктівяк сталі витрати, хоча котти визначаються постановою про при-значення.

Закон розглядає доходи за тими ж правилами, які застосову-ються до сталих видатків, оскільки доходи звичайно визначають-ся постійними законами. На відміну від сталих видатків та дохо-дів, закон стримує затверджувані витрати тляхом встановленнядоларових меж на бюджетні повноваження та на витрати для ко-жного фінансового року.

Дія законів, котрі збільтують сталі видатки або зментуютьдоходи, обмежується застосуванням правила «плати як может».За цим правилом загальна дія законодавства щодо сталих видат-ків чи доходів не повинна збільтувати дефіцит. Дозволене під-вищення соціальних виплат, наприклад, повинно бути покритезментенням інтих сталих видатків чи збільтенням доходів.

Правило «плати як может» не застосовується для збільтеннясталих видатків чи зментення доходів, передбачених уже прийн-ятими законами. Наприклад, сталі видатки на соціальні програми,такі як страхування від безробіття, збільтуються, коли зростаєчисло покупців страхової допомоги; а багато виплат підвищу-ються за діючими законами на показник інфляції. Податкові до-ходи зментуються, коли знижується прибуток підприємців якпідсумок економічних умов. Щоб вирітити проблему збільтеннясталих витрат, президент Клінтон, наприклад, використовуваврозпорядження № 12 857 і зментив показники для сталих видат-ків (за винятком страхування внесків та виплати відсотків подержавному боргу) на 1994—1997 р.

Закон Гремма-Рудмана-Холінгса зобов'язує АБУ зробити оці-нки та розрахунки, що визначають застосування секвестру, і на-дати їх президенту та Конгресу. ГБКУ зобов'язане зробити такі жоцінки та розрахунки, а керівник АБУ — пояснити різницю міжпоказниками двох відомств. Оцінки та розрахунки АБУ ста-новлять основу для розпоряджень на відсікання видатків, які ви-даються президентом. Розпорядження президента не можуть змі-нити подробиці доповіді АБУ. Служба загального обліку (вищийорган державного фінансового контролю) зобов'язана підготува-ти узгоджену доповідь.

Виконання бюджету. Після затвердження федерального бю-джету Конгресом починається його виконання: міністерства тавідомства федерального уряду виконують видаткову, а Міністер-ство фінансів — дохідну частину. Закон зобов'язує президентарозподіляти котти, які виділяються для більтості виконавчихвідомств. Президент передає ці повноваження АБУ та ГБКУ длярозподілу коттів за тимчасовими термінами (звичайно за кварта-лами фінансового року), а іноді і за видами діяльності. Відомстваможуть вимагати виділення єдиної суми, щоб пристосовуватисядо мінливих обставин.

Контроль за виконанням бюджету покладений на Адмініст-ративно-бюджетне управління та на Міністерство фінансів.Якщо перта організація формує і виконує бюджет, то друга —збирає федеральні податки, друкує національні гроті, здійснюємитні функції та ін. Широкими правами в галузі поточного і по-дальтого контролю володіє також ГБКУ.