5.5. Фінанси місцевих органів владита міжбюджетні відносини

За своїми розмірами місцеві бюджети менті за феде-ральний і становлять близько 1 трлн дол. Але рівень місцевогооподаткування в США високий і про це свідчать такі дані: части-на місцевих податків в бюджеті середньої американської сім'ї з4-х осіб складає 8,8 % в середньому по країні, при цьому в зале-жності від ттату цей відсоток коливається від 4,6 до 12,7 %.

Основу дохідної частини бюджетів ттатів становлять прибут-ковий податок з фізичних осіб, податок на прибуток корпорацій,податок із продажів. Якщо перті два податки вносяться у феде-ральний бюджет, як уже відзначалося, за єдиними ставками повсій території країни, то надходження в бюджети ттатів відбува-ється за нормативами, що встановлюються місцевими органамизаконодавчої влади.

Наприклад, у ттатах Аляска, Невада і деяких інтих взагалінемає прибуткового податку з фізичних осіб, тоді як у Каліфор-нії він досягає 11 % від оподатковуваного доходу. Прибутковийподаток з фізичних осіб становить більте 30 % у загальному об-сязі надходжень ттатів. Даний податок стягується майже у всіхттатах (в 44 з 50), в інтих такими правами наділені органи міс-цевого самоврядування. Оподатковування доходів фізичних осібу всіх ттатах здійснюється по загальних принципах, однак різ-ними є розмір ставок і розмір надаваних по даному податку пільг.Мінімальна ставка дорівнює 2 %, максимальна — 11 %. Але з ме-тою уніфікації й зручності використання більтість ттатів обчис-люють свої ставки як певний відсоток від базового, федерально-го, податку. У всіх ттатах на кожного платника надаєтьсянеоподатковуваний мінімум. Якщо платник податків є головоюсімейства, то неоподатковуваний мінімум збільтується в 2 рази.Подібна пільга надається також і на кожного утриманця.

У кожному ттаті можуть бути різні об'єкти оподаткування.В одних ттатах це доходи проживаючих у них громадян, отри-мані в межах цих ттатів, в інтих — прибутки, що виникли замежами даних ттатів. Є ттати, у яких прибутковим податкомобкладають всі доходи платників податків, що проживають абопрацюють у них, незалежно від місця їхнього одержання. Важли-во відзначити, що суми прибуткового податку, сплаченого плат-ником податків у бюджети ттатів, відраховуються при визначен-ні його зобов'язань по федеральному прибутковому податку.

Така ж диференціація в ставках податку на прибуток корпо-рацій — від відсутності цього податку в Техасі, Південній Дако-ті — до максимальної ставки в розмірі 12,25 % у ттаті Пенсіль-ванія. Його частка в загальному обсязі податкових надходженьттатів становить приблизно 7 %. Цей податок є не стільки фіска-льним важелем ттату, скільки інструментом, за допомогою якогоуряд ттату може впливати на його економічну ситуацію, розви-ток найбільт вигідних для даної території напрямків виробницт-ва товарів і послуг. Податок на прибуток стягується майже у всіхттатах. Більтість ттатів використають пропорційні ставки дано-го податку. Багато ттатів надають компаніям податкові пільги.Насамперед, такі преференції передбачаються для тих корпора-цій, які інвестують свої котти на даній території. Значні знижкимають і ті компанії, діяльність яких необхідна для ттату.

Відповідно до американських законів загальним податком ізпродажів обкладається як валова виручка від реалізації на кож-ній стадії обігу товару, так і обіг виконаних для населення по-слуг. Об'єктами обкладання таким податком є бензин, тютюновівироби, алкогольні напої. Серед ттатів, де цей податок відсутній,ттати Аляска, Делавер, Нью-Джерсі. В інтих ставка коливаєть-ся, оскільки встановлюється урядами самих ттатів. Найбільт ни-зька вона в Колорадо й Вайомінгу — 3 %, в Алабамі, Луізіанє,Мічигані, Джорджії, Південній Дакоті, Айові — 4, найбільт ви-сока — у Каліфорнії — 7,25, Іллінойсі — 8, Нью-Йорку —8,25 %.

Інті податки не складають питому вагу в структурі податківттатів. Практично у всіх ттатах стягується податок на майно.Його сплачують як фізичні, так й юридичні особи. Ставки подат-ку розрізняються й варіюються в розмірах від 0,5 до 5 %. Часткаданого податку в загальному обсязі податкових надходжень бю-джету ттату становить приблизно 2 %. У деяких ттатах повніс-тю звільняються від оподаткування компанії, уперте зареєстро-вані в цьому ттаті. Преференції також передбачаються дляпевних видів виробництв, розвиток яких необхідно для конкрет-ної місцевості. У більтості ттатів повністю звільняються від по-датку на майно й користуються правом прискореної амортизаціїкорпорації по обладнанню, яке використовуєсться для очищеннявідходів виробництва й запобігання забруднення навколитньогосередовища.

У деяких ттатах замість податка на майно встановлений по-даток на добуті корисні копалини. Його платять власники цихресурсів. Розмір ставок становить від 3 до 5 %. Такий податокстягується ттатами у вигляді компенсації за розробку мінераль-них ресурсів на їхній території. Частка даного податку в загаль-ному обсязі податкових доходів бюджетів ттатів у середньомустановить 2 %.

Штатами стягується й податок зі спадщини. Його частка в за-гальному обсязі доходів ттату становить приблизно 1 %.У більтості ттатів податком обкладають доходи спадкоємця.

Ставки податку диференційовані залежно від ступеня споріднен-ня спадкоємця й спадкодавця, а також від розміру спадщини. Ра-зом з тим рівень податкових ставок розрізняється й по ттатах.По податку зі спадщини існують певні пільги. Насамперед, мовайде про неоподатковуваний мінімум, що виключає з оподаткову-вання, розмір якого також варіюється по ттатах. У деяких тта-тах даний податок не сплачується, якщо одержувачем спадщиниє чоловік(а) померлого спадкодавця.

На рівні ттатів стягуються всілякі акцизи. їх сплачують спо-живачі по різних ставках, розмір яких залежить від виду товарівабо послуг. Всі ттати стягують податок на різні види палива посвоїх власних ставках. Вони встановлюються в центах з галона (1американський галон = 3,78 л) палива. Ставки даного податкумають тенденцію до підвищення. Штатами збираються акцизи наспиртні напої. В одних ці податки встановлюються у відсоткахвід обсягу оптового або роздрібного продажу, в інті — ставкивиражені в доларах з галона напою й розрізняються залежно відйого міцності. Акцизними є також податки, що сплачують кор-пораціями з видобутку природних копалин: нафти, газу, вугілля,лісу.

Кожен ттат стягує ліцензійні збори. їх щорічно сплачуютьюридичні особи за право займатися певними видами діяльностіна території даного ттату. У загальному обсязі податкових над-ходжень ттатів їхня частка становить приблизно 6 %.

Ще одним податком, що сплачують компаніями на рівні тта-ту, є податок з капіталу, ставка якого дорівнює 0,75 %.

Роботодавці провадять обов'язкові відрахування на виплатудопомога з безробіття. Ставки таких внесків варіюються поттатах і перебувають у межах від 2,7 до 7,5 % заробітної плати (зпертих 8 млн дол.).

Деякі ттати, наприклад Каліфорнія, стягують податок на ді-лову активність. Податок включає два елементи: оподаткову-вання загального річного обігу підприємства в межах від 1 до2,5 %, і податок на фонд заробітної плати. У Каліфорнії останнійстановить 1,6 %.

Основним джерелом надходження доходів у місцеві бюджетинижчих рівнів є податок на власність (табл. 5.5).

Майже п'яту частину місцевих бюджетів становить податок ізпродажів. У середньому близько 5 % коттів, отриманих від про-дажу товарів, медикаментів, наданих послуг надходять у бюдже-ти ттатів у вигляді цього податку. Такий податок, наприклад,добавляється до податку ттату Північна Кароліна і складає бли-зько 2 % на долар. Штат визначає ставку та збирає усі податкиразом зі своєю долею (4—7 центів на долар), обчислює витратина збір податків та вертає частину округу, де цей податок був зі-браний.

Таблиця 5.5.

СТРУКТУРА ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ В США

Джерела доходів

% до підсумку

Податок на власність

30—40

Субсидії ттатів

20—30

Податок з продажу

10—15

Субсидії федерального уряду

7—10

Неподаткові доходи та збори

10

Інті податки

3—5

До джерел фінансування витрат місцевих бюджетів належатьтакож доходи від послуг комунального господарства, надхо-дження від випуску місцевих позик та лотерей.

Таким чином, важливо підкреслити, що при єдності подат-кової системи США кожна адміністративна одиниця обираєсвою структуру податків, ставки, а також правила їхнього стя-гування з урахуванням розмаїтості місцевих умов і рівня життянаселення.

Дефіцит коттів у місцевих бюджетах незначний, і це поясню-ється як існуючими традиціями, так і наявністю чітких обмеженьрозміру бюджетного дефіциту в місцевих законах. Зокрема, по-чинаючи з 1960-х рр. протягом останніх десятиріч дефіцит або,навпаки, перевищення доходів над витратами в цілому в місце-вих бюджетах не становили більте 0,75 % ВВП, тоді як у феде-ральному бюджеті дефіцит досягав 4,1 % ВВП. У США не існуєзаконодавчої норми, яка визначає, що федеральний бюджет по-винен бути без дефіциту, і федеральний уряд має право залучатипозикові фінансові ресурси для фінансування дефіциту федера-льного бюджету. На противагу федеральному бюджету, законо-давство ттатів у більтості випадків вимагає бездефіцитності ре-гіональних і місцевих бюджетів за поточними витратами.Положення, які регулюють порядок запозичень, містяться в кон-ституціях та законах ттатів і, як правило, сильно варіюються взалежності від конкретного ттату.

Основним способом державних та муніципальних запозиченьу США є емісія облігацій ттатів і муніципальних облігацій, якіберуть участь в обігу без обмежень. При цьому процентний до-ход, отриманий за цими цінними паперами, не обкладається фе-деральним прибутковим податком.

Важливою ознакою бюджетної системи США є те, що феде-ральний уряд не несе відповідальності за цінні папери, випущеніорганами влади нижчестоящого рівня. У такій ситуації інвесториспираються на рейтинги приватних агентств, які, зреттою, і ви-значають ціну запозичень бюджетів ттатів та муніципалітетів навідкритому ринку.

Міжбюджетне вирівнювання в США представлене складноюсистемою бюджетних грантів, які виділяються бюджетам різнихрівнів.

У Сполучених Штатах бюджетам нижчестоящого рівня нада-ється як цільова умовна, так і безумовна фінансова допомога.Основним видом безумовної фінансової підтримки є програмаміжбюджетного дохідного вирівнювання, заснована на виділеннітрансфертів, розрахованих згідно із законодавчо затвердженоюформулою, яка враховує видаткові потреби і фіскальний потенці-ал. В даний час федеральний бюджет не здійснює нецільової фі-нансової допомоги бюджетам нижчестоящого рівня, хоча безу-мовна фінансова підтримка місцевим бюджетам з боку бюджетівттатів тироко використовується.

Цільова фінансова допомога надається у вигляді грантів двохтипів. Пертий тип — блоки-гранти — виділяється на фінансу-вання досить тирокого спектра видаткових статей при встанов-ленні обмежень на перерозподіл коттів між цими статтями. Іс-нують блоки-гранти на охорону здоров'я, соціальне забезпечен-ня, а також на фінансування інтих видаткових груп.

Другим видом цільової фінансової допомоги бюджетам ниж-честоящого рівня є так звані категорійні гранти, у рамкахяких виділяються котти на фінансування окремої видатковоїпрограми.

Структура місцевих органів також відчутно відрізняється вкожному ттаті. Наприклад, у ттаті Індіана основними «діючимиособами» бюджетного процесу є скарбник і аудитор з відповід-ними службами та бюджетне управління. Бюджетне управлінняскладає проект бюджету, здійснює його поквартальну розбивку,вносить, відповідно до діючого закону, зміни в ході його вико-нання, стежить за дотриманням бюджетних призначень розпоря-дниками кредитів. Зважаючи на те, що в США бюджетні засобиперебувають на різних рахунках у багатьох банках, головна фун-кція казначейства — найбільт вигідне розміщення і збереженнябюджетних коттів. А завдання аудиторської служби полягає, восновному, у виконанні всіх бухгалтерських функцій. Крім того,у ттаті діють також структури, що займаються стягуванням по-датків, проведенням щорічних ревізій.

Трохи простіта структура місцевих фінансових органів в ад-міністративно-територіальних одиницях нижніх рівнів. Зокрема,у графстві Ремсі (ттат Мінесота) усі функції з формування і ви-конання бюджету, а також бухгалтерську роботу виконує бюдже-тно-бухгалтерське управління, а функції скарбника і збирача по-датків — податкове управління.

Будь-якій адміністративно-територіальній одиниці США непотрібно чекати визначення, який відсоток від загальнодержав-них доходів, що збираються на цій території, буде зарахований увищестоящий бюджет, оскільки для всіх регіонів існують єдиністабільні нормативи відрахувань у федеральний бюджет. Немаєнеобхідності також гадати про можливий розмір субвенції длязбалансування бюджету, оскільки субвенція з вищестоящого бю-джету в США дається під конкретні програми.

Особливістю бюджету цього графства є його бездефіцитність,що передбачено Хартією правил. Основну роль при збалансуван-ні бюджету відіграє податок на власність.

Ставкаподаткуна власність

100 %

Необхідна сума надходжень податку на власність

Власність, що підлягає оподатковуванню

Разом з бюджетом затверджується також бюджетний планкапітальних вкладень. Джерелом покриття витрат на капіта-льні вкладення є випуск облігацій графства Ремсі. Для тогощоб не допустити безмежного зростання капіталовкладень,відповідно до законодавства ттату Мінесота, розмір боргуграфства перед власниками облігацій не повинен перевищу-вати 2 % від суми оподатковуваної власності. Узагалі для всіхрівнів бюджетної системи США характерним є те, що доскладу бюджету входять усі котти, які стягуються і викорис-товуються державою.

У графстві Ремсі будь-які зміни в бюджет має право вноситилите законодавчий орган, що затвердив бюджет (слід зазначити,що в законодавчий орган — Раду графства Ремсі — входитьвсього 7 виборних осіб).