5.7. Тенденції і проблеми фінансової системи США

США зустріло завертення ХХ століття й настання тре-тього тисячоріччя як впливовий лідер світової економіки.

Колись це лідерство проявлялося в гнітючій економічній пе-ревазі над інтими країнами, що зокрема виражалося в пертостіСША по вивозі капіталу. У цей час американська економіка сталанайбільтим об'єктом залучення іноземного капіталу. Це означає,що підприємницькі структури розвинених країн розглядають са-ме американську економіку, як найбільт надійну, дохідну й пер-спективну економіку сучасного світу.

В умовах глобалізації темпи економічного росту в США й пе-рспективи розвитку американської економіки в дуже великомуступені визначають короткострокові тенденції розвитку фінансо-вих ринків країни Європейського Союзу, Азіатсько-Тихоокеан-ського регіону (АТР), Латинської Америки. Але особливо наочнодинаміка господарського росту США проявляється на фінансо-вих ринках, що розвиваються, у тому числі країн СНД.

Практика 1990-х років ХХ століття показала, що фондовийринок Росії, України й інтих пострадянських країн найбільтединамічно зростає саме в ті періоди, коли в США спостерігаєтьсястійке збільтення ВВП й інвестори тукають найбільт вигіднісфери розміщення капіталів. Навпроти, у період уповільненняекономічного росту в США фондові індекси знижуються повсю-дно.

Пояснюється цей феномен досить просто: у періоди фінансо-вих криз інституціональні інвестори виходять із міркування фі-нансової безпеки, і виводять свої активи в перту чергу з ринків,що розвиваються, тому що вважають, що саме в цих сегментахглобальної економіки ризики втрати коттів найбільт високі.

Однієї із ключових тенденцій світового розвитку в остані де-сять років стала глобалізація економіки, тому зовнітній попит збоку інтих країн багато в чому лімітує сьогодні можливості еко-номічного росту в Сполучених Штатах. Глобалізація виражаєть-ся, насамперед, у зростаючій інтернаціоналізації виробничої йфінансової сфери всіх держав миру. Ця інтернаціоналізація сталарезультатом якісного збільтення обсягів і розмаїтості угод накапітал, послуги, товари й технології, що перетинають границі.

Виходячи із принципово нового рівня розвитку інформацій-них технологій можна стверджувати, що міждержавні границістають усе більте прозорими для інвестицій. Світова фінансовасистема стала практично незалежної від державного контролю йрегулювання, у результаті цього стрімко зростають міжнародніфінансові потоки.

Поряд із процесом глобалізації товарних і фінансових ринківпротягом останніх десяти років іде процес глобалізації ринківполітичних, що виражається, насамперед, у розтиренні кола еко-номічних суб'єктів, на запити яких активно реагують національніуряди. Найбільт яскравим прикладом «вторгнення» на націона-льно політичні ринки нових суб'єктів, що впливають на прийнят-тя державних рітень варто визнати процес експансії транснаціо-нальних корпорацій (ТНК), тісно пов'язаних з інтенсифікацієюруху прямих іноземних інвестицій.

Нинітнє лідерство США в глобальній економіці забезпечу-ється в дуже великому ступені масттабами й високим плато-спроможним попитом внутріамериканського ринку. Висока єм-ність внутрітнього ринку забезпечує США унікальне місце усвітової економіки. Досягнутий рівень ВВП США(10,7 трлн дол.в 1 кварталі 2003 р., а в 4 кварталі 2004 р. він виріс на 3,8 % в рі-чному вирахуванні)[8] означає, що США щорічно витрачає більтебудь-якої інтої країни на поточне споживання й інвестиції. Це єпотужним стимулом для інтих країн боротися за свою ніту навнутріамериканському ринку.

У цілому безсумнівно, що глобалізація економіки багато в чо-му сприятливо впливає на економічний розвиток СполученихШтатів і на рівень життя населення. Разом з тим процеси глобалі-зації породжують не мало неоднозначних соціально-економічнихнаслідків і проблем, і вимагають відповідних заходів суспільствай держави по їхньому подоланню.

Зокрема, цілком реальною є погроза раптових масттабнихзмін у потоках капіталів. Це наочно виявилося після терористич-них актів 11 вересня 2001 р., коли портфельні інвестиції стали за-литати американську економіку. Для США глобалізація прояв-ляється й у зростаючому торговельному дефіциті, що має нетільки позитивні наслідки у вигляді детевого імпорту, але йсприяє збільтенню дефіциту платіжного балансу й викликає рістзовнітньої заборгованості. Зниження темпів економічного ростув країнах Євросоюзу, Японії, у державах АТР сприяє зментеннюпопиту на американські товари й послуги на світових ринках, ітаким чином, стримує зріст ВВП Сполучених Штатів.

Прагнучи підсилити переваги глобалізації й мінімізувати її не-гативні наслідки, адміністрація США намагається стимулюватизріст світової економіки, особливо в тих сферах, де це відповідаєамериканським інтересам.

Контрольні запитання:

Охарактеризуйте структуру фінансової системи США.

Які фактори впливають на зміну складу дохідної тавидаткової частини федерального бюджету США.

Перелічіть основні етапи бюджетного процесу в США.

За рахунок яких факторів був досягнутий профіцитбюджету при Б. Клінтоні.

Охарактеризуйте фінанси місцевих органів влади іміжбюджетні відносини.

Розкажіть про тенденції, які властиві теперітній фі-нансовій інфраструктурі США.

Самостійно:

Практика внутрітніх та зовнішніх запозичень федера-льного уряду і місцевих органів влади.

Тенденції і проблеми розвитку фінансової системиСША на сучасному етапі.

Список літератури:

Богачева. Зкономический подьем в США — 2-е диха-ние // МЗ и МО. — 1997. — № 3. — С. 25.

Бюджет по-американски: все расписано с плюсом //Украина — business. — 1998. — 11 февр. — № 5.

Васильев В. С. Бюджет трудного времени // США. —1997. — № 6. — С. 17.

Волобуев В. П. Бюджет и макрозкономическая полити-ка правительства Б. Клинтона. — «МЗиМО». — 1997. —№ 5. — С. 23.

Гардаш С. В. Федеральная налоговая система США:современньїе особенности. // США. Канада. Зкономика. По-литика. Культура. — 2000. — № 8. — С. 18—36.

Дейкин           А. И. Механизм принятия бюджетних рете-ний: США и Россия // США. — 1997. — № 5. — С. 43.

Дейкин А. И. Лечение секвестром. Как зто делается вАмерике // Новое время. — 1997. — № 7. — С. 27—30.

Демкин О. Местние бюджети США //Зкономика Ук-раини. — 1995. — № 6. — С. 26—29.

Дмитриева И. Н. Бюджети развития: Опит США //Финанси. — 1998. — № 11. — С. 49—52.

Корнев А. В. Особенности организации бюджетногопроцесса в Конгрессе США // США. Канада. Зкономика.Политика. Культура. — 1997. — № 12. — С. 47.

Льовочкін С. В. Теоретичне обгрунтування державно-го боргу (на прикладі США) // Фінанси України. — 1997. —№ 1. — С. 65—70.

Наумов А. А. Бюджетная политика США в конце сто-летия // США. Канада. Зкономика. Политика. Культура. —1999. — № 12. — С. 20—24.

Соколова И. Ю. Бюджети местних органов властиСША: функциональная направленность и источники финан-сирования. — «США. Канада. Зкономика. Политика. Куль-тура. — 2000. — № 6.

Травкина Н. М. Бюджетная стратегия США до 2000г. — США-ЗПИ. — 1997. — № 10. — С. 25.

Травкина Н. М. Законодательний бюджетний процесев США: края или диалектическое развитие? // США. Канада.

Зкономика. Политика. Культура. — 1996. — № 12. —С. 15—21.

Хохлов М. П. Державний бюджет США: сучасні тен-денції структурних змін // Фінанси України. — 1999. —№ 4. — С. 117—120.

Знциклопедический справочник «Современние Со-единенние Штати Америки», 1998 г.

Budget of the U. S. Government Historical Tables. FY1997. Analytical Persp. Wash.

Economic and Budget Outlook: Fiscal Years 2000—2009, table F-6, appendix С.

Economic Report of the President 1998. Wash., 1997,P. 376.

http://www.bea.doc.gov/bea/glance

Розділ 6

ФІНАНСОВАСИСТЕМА ЯПОНІЇ

Суть корпоративної ринкової економіки Японії.Джерела стрімкого економічного зростання.

Управління фінансами приватних та державнихпідприємств.

Бюджетний устрій та бюджетна система Японії.

Державний бюджет, склад і структура його доходівта видатків.

Бюджетний процес та державний фінансовий кон-троль у Японії.

Бюджети місцевих органів влади, фінансове вирів-нювання.

Тенденції і проблеми розвитку фінансової системиЯпонії.