7.4. Тенденції і проблеми розвиткуфінансової системи Великої Британії

Фінансово-бюджетна політика Великої Британії засно-вана на двох важливих економічних правилах:

«золоте правило» — уряд робить позики тільки для того,щоб інвестувати їх у певні сектори економіки, а не витратити;

— «правило стабільного інвестування» — відношення сумивнутрішнього державного боргу до ВВП протягом економічногоциклу має утримуватися на стабільному та розумному рівні (нинівоно дорівнює трохи більше 30 %).

Правляча партія лейбористів (конкуренти — консервативнапартія) з моменту прийняття свого першого повномасштабногобюджету на 1998-1999 фін. р. є прихильницею таких пріоритет-них завдань в економічній сфері: забезпечення економічної ста-більності на основі низької інфляції та ефективної системи дер-жавних фінансів; реформування системи державної допомоги тасприяння працевлаштуванню, боротьба з безробіттям; заохоченняпідприємництва за допомогою податкових заходів, які сприяютьзростанню інвестицій, розвитку малих фірм і НДДКР; удоскона-лювання державного сектору послуг, виділення додаткових кош-тів на потреби охорони здоров'я і шкільної освіти, а також охо-рони навколишнього середовища.

З моменту приходу лейбористів до влади спочатку уряд, а по-тім Банк Англії неодноразово збільшували базову дисконтну ста-вку, яка нині становить 7,25 % — порівняно високий показник,що сприяє втраті прибутків через надзвичайно високий обміннийкурс фунта стерлінгів, однак довгостроковий відсоток міжбанків-ського запозичення скоротився з 7,5 % до 6 % — рекордно низь-кий рівень за останні 35 років.

Розрахунки уряду та Міністерства фінансів відносно ВВП бу-ли виправдані: у 1999—2000 рр. приріст економіки становив від2 до 2,5 %. Уряду Т. Блера вдалося домогтися значних успіхів ускороченні потреби держсектору в позиковому капіталі, скоро-чуючи бюджетний дефіцит до мінімуму.

Наріжним каменем соціально-економічної політики урядуТ. Блера залишається реформа системи державного сприяннязбільшенню зайнятості. Лейбористську стратегію — максима-льне скорочення числа осіб, які живуть на державну допомогуі активне заохочення зростання їх зайнятості шляхом наданняподаткових пільг. Бюджетом 1998—1999 рр. було передбаченевиділення на ці потреби 5,2 млрд ф. ст., одержуваних від вве-дення податку з непередбаченого прибутку. Однією з важли-вих складових збільшення інфляції є зростання рівня оплатипраці, який випереджає базову інфляцію (2,5—3 %). Досягнуталейбористами дуже висока для Великої Британії зайнятістьпризвела до браку кваліфікованих кадрів, що загострився, ізбільшення числа незаповнених робочих місць, що неминучеведе до подорожчання праці.

Для додання більшої ефективності крокам у даній галузі булизмінені методи обчислення і збору прибуткового податку та наці-онального страхування, великими повноваженнями наділяєтьсяМіністерство податкових зборів.

У рамках реформування системи оподатковування і пільг длямалозабезпечених шарів населення введена нова нижня межа по-датку на прибуток — 10 %, а також кредит для оподаткуванняприбутку найбільш низькооплачуваних категорій працівників.Даний захід покликаний скоротити суму допомоги, які видаютьсядержавою для малозабезпечених родин. Аналогічна реформа пе-редбачає введення податкових пільг та скорочення загальної су-ми допомоги для осіб з частковою втратою працездатності.

Продовжуючи розпочату програму сприяння зростанню дов-гострокового інвестування (табл. 7.2), мінфін остаточно скасувававансовий податок на корпорації. Відповідно до положень «зеле-ного» проміжного бюджету податок на корпорації буде відтеперстягуватися за прийнятою у США поквартальною системою.Крім того, на 50 % збільшуються податкові пільги для інвесторів,реформується система податків на приріст капіталу.

Таблиця 7.2

ОСНОВНІ КРАЇНН-ІНВЕСТОРИ В ЕКОНОМІКУВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ В 1997—1998 ФІН. Р.

Країни

Число проектів

Разом

618

США

323

Японія

58

ФРН

56

Франція

29

Канада

21

Нідерланди

19

Швейцарія

17

Швеція

11

Тайвань

10

Данія

8

Інші країни

66

Тільки за один рік завдяки закордонним інвестиціям у країнівдалося створити понад 45 тис. нових робочих місць. Нині в іно-земних компаніях працює 17 % працездатного населення ВеликоїБританії, у них зосереджено 33 % виробничого капіталу, 26 % ви-готовленої промислової продукції, чистий прибуток на одногопрацюючого становить понад 142 %.

Ряд заходів спрямований на розвиток британської науки, а та-кож науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, учому Велика Британія істотно відстає від США і деяких європей-ських конкурентів. Створено новий фонд венчурного капіталурозміром 50 млн ф. ст., відкритого для всіх британських універ-ситетів.

Ряд природоохоронних заходів також перебуває в полі увагининішньої фінансової політики. Найважливіші з них спрямованіна дотримання узятого на екологічному саміті в Кіото зо-бов'язання країн Європейського Союзу (ЄС) скоротити вуглецевівикиди на 8 %. З 17 % до 5 % був скорочений податок на додат-кову вартість на енергозберігаючі матеріали. Вводиться дифере-нційованість дорожнього податку, чим буде заохочуватися вико-ристання більш екологічних автомобілів. Незначно підвищують-ся ціни на паливо. У ряді заходів, спрямованих на турботу проздоров'я людини, можна виділити підвищення цін на алкоголь татютюнову продукцію.

Відзначається ощадливість уряду, успіх в оздоровленні дер-жавних фінансів, а також вірність передвиборним обіцянкам.Представники бізнесу вітають напрямок бюджетної політики вгалузі боротьби з безробіттям, полегшення податкового тягаря набританські компанії. Однак, обмежений передвиборними обіцян-ками, кабінет Т. Блера поки змушений виключати з набору до-ступних прийомів фіскальні методи регулювання економіки. Мо-нетарний курс визначає не уряд, а Банк Англії, а Міністерствофінансів позбавлене реальних важелів впливу на макроекономіч-ну обстановку.

Уряд прагне поліпшити відкритість та ефективність ринку, яквнутрішнього, так і міжнародного, і вважає, що ефективна кон-куренція є кращим стимулом для розробки нових технологій тапідвищення ефективності. Новий Закон про конкуренцію (2000 р.)спрямований на забезпечення кращого захисту як споживачів, такі виробників, на більш успішну боротьбу з монополією і підтри-мку здорової конкуренції. Він скопійований із Закону про конку-ренцію Європейського Союзу, що регулює дії, які завдають втратконкуренції, і запобігає зловживанню домінуючою позицією наринку. Компанії, які потрапили під цей закон, можуть бутиоштрафовані на суму до 10 % від обороту компанії на територіїВеликої Британії, а потерпілі від монополістів компанії можутьподати на кривдника в суд і вимагати компенсації збитків. Злиттяі поглинання компаній тепер не розглядаються антимонопольнимкомітетом у тих випадках, коли вони не впливають на конкурен-тну обстановку на ринку. Таким чином, компанії, які здійснюютьзлиття чи поглинання, не звертаються в комітет за дозволом наздійснення угоди, що рятує і тих, і інших від значного тягаря бю-рократії. Загалом, угода вважається значною, такою, що впливаєна ринок, якщо об'єднана частка обох компаній становитиме по-над 25 % ринку. Проте угоди про фіксування цін чи поділ ринкурегулюються законом, навіть якщо частка компаній становитьменш ніж 25 %.

Провідною опорою азіатської політики англійці, як і раніше,вважають Японію, з якою нарощується партнерство з ключовихміжнародних та економічних проблем, включаючи питання регі-ональної безпеки і т.п. Загальна величина японських інвестицій вавтомобільну промисловість Великої Британії перевищує 3 млрдф. ст., забезпечуючи роботою близько 10 тис. чоловік. В м. Иоко-хамі офіційно відкритий Центр британської промисловості, по-кликаний сприяти британським компаніям у розширенні свогоекспорту в Японію.

Вибори, які відбулися в червні 2001 р., показали, що зусил-ля, розпочаті урядом, не минули даремно і дозволили бути пере-обраною на 2-й термін діючої партії лейбористів на чолі з ТоніБлером.