7.5. Фінансова політика Великобританіїта Європейський Союз

Основи об'єднаної Європи минулого закладені в 1957 р.,коли шість країн (Бельгія, Франція, ФРН, Італія, Люксембург таНідерланди) утворили Європейське Економічне Співтовариство(ЄЕС). Велика Британія не приєдналася до цього союзу, але до-помогла створити Європейську Асоціацію Вільної Торгівлі(ЄАВТ) у 1959 р. разом з такими країнами, як Швеція, Норвегія,Австрія, Данія, Португалія та Швейцарія. Велика Британія не-охоче йшла на зближення з Європою, тому що бачила своє еко-номічне та міжнародне майбутнє в торгівлі з країнами Співдруж-ності та США. Вона вважала себе важливою економічною силоюсвіту і не хотіла мати зобов'язання перед Європою. До того ж ба-гато британців не перебороли вікової недовіри до європейськихкраїн і вважали, що об'єднання з Європою буде коштувати їмсвободи та національної гідності.

Однак у 1960-х рр. британський уряд змінив свою думку проперспективу вступу в ЄЕС і спробував приєднатися до нього.Спроба здійснилася лише в 1972 р., коли парламент Великої Бри-танії проголосував за вступ у Союз, незважаючи на зростаючісумніви і неприйняття цього рішення опозиційними політичнимипартіями. Англія, Ірландська Республіка і Данія вступили в ЄЕС(згодом Європейський Союз) 1 січня 1973 р., залишивши ЄАВТ у1972 р. У 1974 р. це рішення було підкріплене загальнонароднимреферендумом: 67,2 % тих, хто голосував, віддали свої голоси заоб'єднання з Європою. Бідніші регіони Великої Британії відразуж значно виграли від регіональних субсидій. Участь країни в Єв-ропейському Союзі допомогла згладити результати спаду бри-танської економіки після відділення колоній. У 1986 р. членикраїн ЄС утворили єдиний європейський ринок, а з 2001 р. у силувступила єдина валюта — євро. Однак Велика Британія поки від-клала рішення з приводу приєднання до єдиної валютної систе-ми. Правлячі лейбористи, подібно консерваторам, виходять з то-го, що розширення Євросоюзу повинне відповідати національ-ним інтересам країни.

Період головування в Євросоюзі уряду Т. Блера, який взяв пі-сля приходу до влади в травні 1997 р. курс на конструктивну вза-ємодію в ЄС, був відзначений подальшим розширенням і поглиб-ленням євроінтеграції. Прийняті рішення про запуск валютногосоюзу, у т.ч. про його склад, і початок переговорів про розши-рення ЄС мають історичне для Євросоюзу значення. Прийнятийтакож ряд практичних рішень, що закріплюють, за британськимиоцінками, курс на реформу Євросоюзу. Це — погоджена на самітіЄС у м. Кардифі програма економічних реформ, що включаєпроблеми зайнятості, удосконалювання єдиного ринку, структу-рних змін. Досягнуто домовленості відносно реалізації ЄС рі-шень про навколишнє середовище, а також стратегії боротьби знаркобізнесом.

В галузі зовнішніх зв'язків ЄС одним з головних досягненьголовування англійці вважають досягнуте на саміті ЄС-США по-розуміння з Б. Клінтоном з питання про екстериторіальні санкції.За британськими оцінками, проведена Лондоном та Євросоюзому цілому робота з президентом США позитивно вплинула і на йо-го рішення накласти вето на законопроект конгресу про санкціїпо Ірану, націлений проти Росії. Близькість Лондона та Вашинг-тона іноді створювала для англійців як лідерів ЄС і складності,зокрема з питання про Ірак (які, проте, розв'язалися при прове-денні спільної воєнної операції вже в 2003 р.). В актив свого го-ловування англійці зараховують прогрес у Боснії і забезпеченняна ранній стадії єдиної позиції Євросоюзу стосовно Косово. По-мітне просування досягнуте в контактах ЄС з Китаєм, особливо зправ людини після першого саміта ЄС-Китай. Інтерес до Китаюпідігрівався азіатською кризою, а для англійців — і приєднаннямдо Китаю Гонконгу. Азіатська складова політики ЄС в цей періодвключала і саміт ЄС-Японія. Подальший розвиток у період бри-танського головування одержали зв'язки ЄС з Росією. Конструк-тивну роль англійці відігравали в тому, щоб вирішити проблемуперегляду ЄС неринкового статусу російської економіки. В умо-вах твердої протидії найбільш протекціоністські налаштованихчленів Євросоюзу було досягнуте часткове її розв'язання.

Важливим завданням головування в ЄС уряд Тоні Блера ста-вив оздоровлення відносин самої Великої Британії з партнерамипо Євросоюзу. І певною мірою йому це удалося. Одним з першихреальних результатів стало часткове зняття глобального ембаргоЄС на експорт британської яловичини. Иого скасування деклару-валося кабінетом консерваторів як головне завдання політики наєвропейському напрямку. У виступі 17 червня 1998 р. у Палатігромад за підсумками рішень Кардифу Т. Блер заявив, що за-вдання, висунуті урядом на період головування в ЄС, виконані.

Особливі стосунки склалися у Великої Британії з ЄС у валют-ній сфері. Велика Британія завжди прагнула займати особливе,чільне становище в цій галузі, мати свою особливу думку. Таксамо, як Данія і Швеція, вона вважає для себе приєднання до зо-ни євро поки що передчасним, хоча за критеріями, зазначеними уМаастрихтському договорі (цінова стабільність, стабільність об-мінних курсів, процентної ставки, дефіцит державного бюдже-ту — у межах 3 % від ВВП, відносна величина державного бор-гу — не більше 60 % ВВП), готова до цього етапу.

Правляча партія лейбористів, як і більшість консерваторів,продовжує вважати, що входження Великої Британії в єдину ва-лютну систему (ЄВС) у найближчому майбутньому недоцільне.Уряд відклав рішення цього питання, поки не буде підготовленаюридична база для переходу до єдиної валюти. Для цього необ-хідно встановити:

— чи достатньо економіка країни зрослась з економікамиоб'єднаної Європи;

чи достатньо гнучкості в економіці, щоб адаптуватися дотаких змін;

який буде ефект від переходу до єдиної валюти на інвести-ції у Великобританії;

який буде вплив цього рішення на сектор фінансових по-слуг країни;

чи добре відіб'ється приєднання на рівні зайнятості насе-лення.

Якщо буде доведено, що введення євро зможе відповідати пе-реліченим вище критеріям, на загальнонародному референдуміможливе остаточне вирішення питання з вступом у Європейськийвалютно-економічний союз (ЄВЕС). А поки міністр фінансів Ве-ликої Британії Д. Браун заявив, що уряд не піде на штучне здешев-лення національної валюти шляхом зниження банківської дискон-тної ставки (у 2001 р. вона становила 5,25 %) в інтересахпідтримки євро і на шкоду національній економіці. Иого акцентибули розставлені не над тим, чи готова Велика Британія для Євро-пи, а чи готова Європа для Великої Британії: «Необхідно провестиреформи енергетичного, телекомунікаційного сектору та банківсь-кої системи з твердими цілями і термінами». Проте Д. Браун вва-жає входження в Єврозону можливим приблизно через два роки.

Викликає стурбованість ситуація, що склалася навколо за-твердження бюджету Євросоюзу по питанню бюджетного фінан-сування на 2007—2013 рр.. Напередодні майбутнього 15-16 гру-дня 2005 р. у Брюсселі підсумкового саміту, прем'єр-міністрВеликої Британії, що головує в ЄС, Тоні Блер, запропонував ско-ротити на 10 % виплати з бюджету Євросоюзу новим країнам —членам Союзу. Дана пропозиція, на думку Лондона, допоможебільш справедливо розподілити витрати, вироблені більше бага-тими країнами ЄС.

Тим самим було поставлено під погрозу досягнення згоди побюджетному фінансуванню ЄС на 2007—1913 рр. до кінця бри-танського головування. Разом з тим, за словами глави Форин-офісу, Велика Британія готова відмовитися від частини своєї«знижки» при внесках у бюджет ЄС у розмірі до 800 мільйонівфунтів стерлінгів. Дана «знижка» була «уторгована» у Євросоюзув 1984 р. тодішнім прем'єр-міністром Маргарет Тетчер, оскількиВелика Британія одержувала набагато менше сільськогосподар-ських субсидій у порівнянні з іншими більшими країнами ЄС,насамперед Францією.

Цього року розмір повернутої Великою Британією суми внес-ків склав близько 3,8 млрд фунтів стерлінгів. Проте Об'єднане

Королівство залишається другим по величині нетто-внесків до-нором ЄС в абсолютних величинах (після ФРН) навіть за винят-ком знижки, і йде на четвертому місці по розмірі внеску у відно-шенні до національного доходу.

На прес-конференції на Даунінг-стрит, британський прем'єрзаявив наступне: «Якщо не буде досягнутоі згоди зараз, те доситьмалоймовірно, що ми зможемо це зробити в наступному році, підчас австрійського й фінляндського головування. Якщо ми незможемо дійти згоди й у наступному році, то питання бюджетубуде передано на розгляд Європарламенту, що буде ухвалюватирішення щодо бюджету щорічно. Тоді бюджет буде розраховува-тися за старими показниками, і нові країни—члени Євросоюзу ізЦентральної й Східної Європи одержать лише третину заплано-ваних коштів з бюджету». Торкаючись питання загальної сільсь-когосподарської політики, що і з'явилася наріжним каменем дій-сної проблеми, він нагадав, що Велика Британія не ставилазавдання реформувати її під час свого головування. За словамиглави британського кабінету, оскільки 13 країн ЄС на чолі ізФранцією наполягають на своєму баченні даного питання, було брозумно прийняти бюджет з можливістю наступного розглядупитання загальної сільськогосподарської політики, наприклад в2008 р. щоб дозволило скорегувати бюджет на другу половинубюджетного періоду (2009—1913 рр.)[9]

Контрольні запитання:

Опишіть систему доходів та видатків Великої Британії.

Які особливості державного фінансового контролю уВеликій Британії?

Перелічіть основні напрямки розвитку країни на су-часному етапі.

Охарактеризуйте динаміку взаємин Великої Британіїта Європейського Союзу.

Самостійно:

Фінансування дефіциту державного бюджету ВеликоїБританії.

Державний кредит, склад, структура та динаміка дер-жавного боргу.

Фінанси місцевих органів влади та міжбюджетні від-носини.

Фінанси державних підприємств. Структура, інстру-менти та учасники фінансових ринків Великої Британії.

Список літератури:

Антипова О. П. Зарубежная практика контроля за соз-данием коммерческих банков // Банковское дело. — 1997. —№ 5. — С. 28.

Банки и банковская деятельность: Англия // Банков-ские услуги. — 1997. — № 1. — С. 15—17.

Баятова И. М, Строков А. И. Государственньїе фи-нанси и управление ими в Великобритании на современномзтапе // Финанси и кредит. — 2002. — № 22. — С. 96—103.

Воловик Е. Налоговое обозрение / Финансовая газета.Региональний випуск. — 2001. — № 16. — С. 28—30.

Местние бюджети и системи местного налогообло-жения в странах Запада / Авт. обзора Г. В. Семеко. — М.,1993. — 23 с.

Натха О. Британия ужесточает борьбу с картелями //Финанси компании. — 2001. — № 26. — С. 23.

Потребительский кредит на Западе // Бизнес и бан-ки. — 1995. — № 26. — С. 7

Смирнов Е. П. Банковская система Великобритании //Банковское дело. — 1995. — № 9. — С. 25.

Финанси: Учебн. для вузов / Дробозина Л.А. — М.,1999. — 527 с.

Хесин Е. Великобритания: снижение темпов зконо-мического роста // МЗ и МО. — 1999. — № 8. — С. 18-21.

Ховард Дзвис. Лекція голови Управління по фінансо-вому регулюванню та нагляду Великої Британії в комерцій-ній школі при університеті Лондон Гилдхол, 11.03.99 р.

Шепенко Р. А. Правовие основи бюджетного устрой-ства и бюджетного процесса Великобритании. Правоведе-ние. Научно-теоретический журнал. — 1999 — № 2. Юри-дический факультет СпбГУ.

Sinn H.-W. The New Systems Competition. Oxford:Blackwell Publishing, 2003

http://www.europa.eu.int

http://new2.mfd.ru/analit/reviews/

http ://pravoved.jurfak. spb.ru/old/defaul

Розділ 8

ФІНАНСОВАСИСТЕМА НІМЕЧЧИНИ

Місце ФРН у світовій економіці й особливості наці-ональної економічної моделі.

Бюджетний устрій та бюджетна система Німеч-чини.

Міжбюджетні відносини та фінансове вирівнюванняу ФРН.

Тенденції і проблеми розвитку фінансової системиНімеччини.

Політика ФРН в Європейському Союзі