8.2. Бюджетний устрійта бюджетна система Німеччини

У Німеччині діє Конституція (основний закон), прийн-ята в 1949 р., яка набула суттєвих доповнень у 1993 р. Головадержави — президент, який обирається на 5 років Федеральнимизборами, що складаються з членів Бундестагу і такого ж числачленів Ландтагів (парламентів земель). Федеральний президентне входить ні до складу уряду, ні законодавчих органів.

Законодавча влада представлена Бундестагом (у складі 496депутатів, до яких входять представники народу, що обираютьсяшляхом прямих і загальних виборів на 4 роки) та Бундесратом(що складається з членів уряду земель, які їх призначають і ма-ють право відкликати). Крім того, існує Об'єднаний комітет, щоскладається на 2/3 з депутатів Бундестагу і 1/3 членів Бундесрату.

Виконавча влада належить уряду на чолі з Федеральним канц-лером — головною фігурою конституційного механізму Німеч-чини. Уряд координує і контролює роботу всіх міністерств. Усіземлі мають власні конституції, виборні законодавчі органи йуряди на чолі з прем'єр-міністром.

Учасники державних органів влади і їх структурних підрозді-лів, що беруть участь у бюджетному процесі слідуючи: уряд вособі Міністерства фінансів; представницькі органи в особі Бю-джетного комітету Бундестагу (традиційно склалося, що главацього комітету обирається від представників опозиційних пар-тій), підкомітет з перевірки звітності (бере участь у перевірці ви-конання бюджету), незначна кількість працівників з бюджетнихпитань; Федеральна розрахункова палата; Бундесрат (затвер-джує закон про бюджет як верхня палата Парламенту); Федера-льний казначейський двір. Крім того, забезпечується широкаучасть науковців і громадськості.

Бюджетна система Німеччини в даний час містить у собібюджет федерації, бюджети 16 земель і понад 11 тис. громад, якіутворюють ще й округи. У фінансовій статистиці Німеччини всіперелічені ланки об'єднані в поняття «зведений (консолідований)державний бюджет», показники якого звільнені від повторногообрахунку, повеязаного із взаєминами між бюджетами різних рі-внів.

Бюджетний устрій базується на сильній децентралізованій фе-деральній системі, яка дає велику владу 16 землям, і формах по-літики, побудованих на згоді, при яких рішення приймаються,наскільки це можливо, з мовчазної згоди головних партій — хри-стиянських демократів та соціал-демократів.