8.4. Тенденції і проблеми розвитку фінансової системи Німеччини

За величиною витрат на робочу силу ФРН займає 1-емісце серед провідних 15 держав світу. Створивши надто громіз-дку соціальну систему, країна заплатила за це високу ціну: еко-номічна привабливість її території для виробничих факторів ста-ла швидко падати. Настав відплив фінансового капіталу. Німеч-чину стали залишати фахівці в галузі передових технологій, ме-неджери, які керують банківськими системами. Як наслідок упо-вільнилось економічне зростання, загострилася проблема безро-біття. В останнє десятиріччя XX ст. економіка не стількинабирала очки, скільки їх втрачала. Країна поступово підійшладо позиції, коли проведення економічної політики в колишньому,незмінному варіанті стало означати безвихідь. З'явилася гострапотреба в сучаснішому фінансовому і насамперед — у податко-вому механізмі.

У 2000 р. новий уряд Німеччини на чолі з федеральним мініс-тром фінансів Хансом Айхелем розробило свій варіант реформи.Бундестаг більшістю голосів правлячої соціал-демократичноїпартії Німеччини і партії Зелених схвалив її 18 травня. Міністер-ство фінансів випустило у зв'язку з цим спеціальну брошуру, уякій чітко, доступно і наочно була викладена суть нової концеп-ції податкової системи для XXI ст. Якщо підходити до ситуації зпогляду історичної перспективи, то намічувані кроки показуютьдійсно різку зміна курсу. Реформа, яка пройде в три етапи, пе-редбачає поступове зниження прибуткового податку до 2005 р.(табл. 8.1). З 2001 р. вага податкового тягаря зменшена для гро-мадян і підприємств на 45 млрд марок, для акціонерних това-риств — на 17,5 млрд марок, а для товариств та індивідуальнихпідприємств — на 15 млрд марок.

Таблиця 8.1

ЗМІСТ ТА ЕТАПИ «УРЯДОВОЇ ПОДАТКОВОЇ РЕФОРМИ 2000»

Етапи

Оподатковування підприємств

Прибутковий податок

I етап:2001—2002 рр.

Зниження ставки корпора-ційного податку до єдиногорівня:

25 % (колишня ставка —40 %) для прибутку, що нерозподіляється;

30 % — для прибутку, щорозподіляється у формі диві-дендів

зниження мінімальноїставки податку з 22,9 % до19,9 %;

зниження максимальноїставки з 51,0 % до 48,5 %

II етап:2003—2004 рр.

 

мінімальна ставка 17 %;

максимальна ставка 47 %

III етап:2005 р.

 

мінімальна ставка 15 %;

максимальна ставка 45 %

Найбільш рішучі заперечення реформа уряду зустріла у пред-ставників опозиційної партії, насамперед ХДС/ХСС. Опозиція нетільки висловила критичні зауваження, а й внесла альтернатив-ний варіант податкової реформи. Насамперед наголос робився нате, щоб провести податкову реформу в коротший термін (по су-ті — не за 5 років, а за 3 роки). Другий важливий аспект полягаву прагненні затвердити рішучіше зниження максимальної ставкиприбуткового податку (до рівня не 45, а 35 %). В галузі ж корпо-раційного податку дії опозиції були, однак, менш рішучими: булозапропоновано обмежити зниження ставки рівнем у 30 % (в уря-довому варіанті — 25 %). Ще один пункт розбіжності бувпов'язаний з тим, що, на думку опозиції, уряд приділив недоста-тньо уваги представникам середнього підприємництва.

Одним з об'єктів критики з боку ХДС/ХСС і СвДП стала полі-тика уряду в галузі «еко-податку». Цей податок почав викорис-товуватися з весни 1999 р. у формі надбавки до ціни паливнихматеріалів (зокрема, бензину). Мета податку — скоротити спо-живання паливних речовин заради збереження навколишньогосередовища. У теоретичному плані це означало перенесення ви-трат по ліквідації негативних зовнішніх ефектів з державногобюджету на тих суб'єктів, які створюють ці негативні ефекти. Надумку критиків, зростання цін на бензин створить хвилю інфля-ції. У результаті може зникнути й ефект усієї податкової рефор-ми. Проти «еко-податку» виступили і представники фермерства,наприклад, у Баварії, де висока значимість аграрного сектору. Наїхню думку, зростання цін на сільськогосподарську продукціюпризведе до падіння її конкурентоспроможності в порівнянні зфранцузькими продуктами.

Практика показала, що вихід при виникненні таких колізій —у встановленні розумної черговості виконання завдань і в проявіоперативної маневреності.

Шляхом активної роботи з представниками різних земель,проведення складних попередніх переговорів уряду вдалося до-могтися прийняття 14 липня 2000 р. більшістю голосів парламен-ту позитивного рішення про реформу. Був прийнятий компроміс-ний варіант реформи. Уряд і опозиція в найважливіших аспектахдійшли загального рішення: Німеччина не може більше відстава-ти в міжнародній податковій конкуренції. Сторони пішли назу-стріч одна одній і погодилися, що максимальна ставка прибутко-вого податку в 2005 р. повинна становити не 45 % (як пропонувавуряд) і не 35 % (як вимагала опозиція), а 42 %. У деталях, однак,розходження між сторонами залишилися дуже помітними.

Успіх уряду відзначив політичний тріумф канцлера Г. Шреде-ра, прийнятий парламентом закон забезпечив важливий крок унапрямку створення більш ефективної податкової системи всієїЄвропи.

У той же час німецькі платники податків проводять неоголо-шений бойкот своїй податковій системі: громадяни намагаютьсябудь-якими шляхами перевести свої нагромаджені кошти за кор-дон та розмістити їх у банках тих країн, де податковий тиск мен-ше, і де інформація про внески буде недоступна німецькій подат-ковій службі. Як країни з найбільш ліберальною політикоюобрані Швейцарія і Люксембург. Поліцією вилучаються суми, щоперевищують еквівалент 17 тис. євро Тільки в 2000 р. цей показ-ник становив 1,6 млрд євро, хоча експерти податкового відомствапередбачають суми в 300 разів більше, ніж затримується. Потікконтрабанди готівки навряд чи припиниться раніше 2010 р., колиусі банки країн Європейського Союзу будуть в обов'язковомупорядку оповіщати про наявні внески податкове відомство краї-ни, у якій проживає вкладник. На спільну думку фахівців, вве-дення євро підірвало німецьку економіку, хоча Німеччина булазавжди донором ЄС.

Дотепер у східних землях соціальна реформа поки не дає від-чутних результатів. Масові демонстрації проходили протягомусього 2003 р.