9.2. Державний устрій, бюджетна системаі бюджетний процес Франції

Державний устрій Франції — республіка, головноюпосадовою особою якої є президент. Його позиції одні з найбільшсильних у світі серед країн, що мають інститут президентства.

Країна розділена на 22 регіони, 96 департаментів і близько 36тис. комун. До складу Франції входять 5 заморських департамен-тів, 4 заморські території і територія з особливим статусом —Майот.

Законодавча влада представлена двома палатами парламе-нту — Національними зборами (нижня палата) і Сенатом. Де-путати Національних зборів обираються прямим голосуван-ням, а Сенат — непрямим голосуванням. У Сенаті представ-лені територіальні колективи республіки, а також французів,що проживають за межами основної територіальної частиниФранції.

Конституція V Республіки була затверджена 4 жовтня 1958р. зі змінами і доповненнями у 1995 р. включно. Характерноюрисою органів державної влади є наявність Економічної і соці-альної ради, яка дає висновки до проектів законів, декретів,консультує уряд з питань економічного чи соціального харак-теру, доповідає в парламенті по відповідних проектах чи про-позиціях.

Бюджетна система Франції багатоланкова, але відрізня-ється високим ступенем централізації. Складна бюджетна си-стема акумулює приблизно 80 % усіх доходів та видатків фі-нансової системи Франції і включає центральний бюджет,приєднані бюджети та спеціальні рахунки Казначейства. Спе-цифічною рисою державних фінансів Франції є приєднані бю-джети. Вони містять доходи та видатки, пов'язані з поточ-ною діяльністю, а також інвестиційні витрати та спеціальніресурси, виділені на їх покриття. Провідне місце в приєдна-них бюджетах належить бюджету пошти, телеграфу, телефо-ну. Система приєднаних бюджетів не дала очікуваних резуль-татів. Багато передбачених фондів не були створені, а деякіорганізації не змогли забезпечити необхідні інвестиції. Томуорганізації, що виконують торгово-промислові операції, від-дали перевагу автономному, а не приєднаному бюджету. Спе-ціальні рахунки Казначейства — це різні фонди соціально-культурного характеру і торгові рахунки Казначейства. Черезбюджетну систему Франції перерозподіляється приблизно20 % ВВП і 50 % Національного доходу.

Структура податкових доходів бюджету формується такимчином: прямі податки — 36 %, непрямі податки — 59,2 %, непо-даткові надходження — 4,8 %.

Непрямі податки відіграють провідну роль. Основний непря-мий податок у Франції — податок на додаткову вартість, ви-найдений у Франції і введений у 1954 р. Другим непрямим пода-тком є внутрішній податок на нафтопродукти (табл. 9.1). Цейподаток слід відносити не до акцизів, а до мит. Практично усясировина для виробництва нафтопродуктів імпортується в країну,а виробництво для експорту і реекспорту нафтопродуктів не об-кладається даним податком.

Таблиця 9.1

СТРУКТУРА ДОХОДІВЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ФРАНЦІЇ, МЛРД ФРАНКІВ

Доходи

1998 р.

2001 р.

сума

%

сума

%

ПДВ

670,0

41,4

714,8

39,2

Прибутковий податок з фізичнихосіб

293,1

18,1

344,0

18,9

Податок на прибуток підпри-ємств

170,1

10,6

280,8

15,4

Мито на нафтопродукти

119,0

7,3

166,0

9,1

Інші податки

245,1

15,2

126,6

7,0

Неподаткові надходження

120,3

7,4

190,7

10,4

Разом

1617,2

100,0

1822,9

100,0

Найбільшу частку у витратах загальнодержавного бюджетустановлять витрати на соціальну сферу — 60 %, міжбюджетнітрансферти — 26 %. Видаткова частина бюджету включає такожвитрати на утримання заморських територій.

Бюджетний процес у Франції має 4 стадії і триває більшетрьох років.

Перша стадія — складання проекту бюджету, здійснюєтьсяпід контролем Міністерства економіки, фінансів та бюджету.Протягом 9 місяців кожне міністерство та відомство, керуючисьінструкціями і контрольними цифрами, складає свій кошторис.Франція використовує програмно-цільовий метод розробки бю-джету, що одержав назву «раціоналізація вибору бюджетних рі-шень». Проект бюджету після схвалення урядом направляється впарламент.

Друга стадія — розгляд і затвердження бюджету — триваєприблизно 3 місяці. Проект бюджету розглядається у фінансовійкомісії кожної палати Парламенту. Спочатку обговорюється внижній палаті (Національні збори), потім передається у верхнюпалату (Сенат). Якщо проект бюджету після двох спільних обго-ворень обома Палатами не одержав схвалення, то президент мо-же своїм указом оголосити бюджет законом.

Третя стадія — виконання бюджету — починається з новимфінансовим роком, який у Франції за термінами збігається з ка-лендарним. Дохідна частина виконується через розгалужену ме-режу фінансових агентів. Виконанню видаткової частини бюдже-ту передує процедура розподілу коштів. Касове виконання здійс-нюється через систему казначейських кас. Вони мають поточнірахунки в Банку Франції і здійснюють розрахунково-касові бю-джетні операції.

Четверта стадія — складання Міністерством економіки, фінан-сів та бюджету звіту про виконання бюджету — починається пі-сля закінчення бюджетного року.

У ході бюджетного процесу здійснюється фінансовий конт-роль. Спеціальним органом державного контролю є Рахунковапалата, на яку покладені функції попереднього, поточного і на-ступного контролю.