9.5. Фінанси місцевих органів владита фінансове вирівнювання у Франції

Одним з найважливіших заходів, проведених у Франціїз початку 1980-х рр., є реформа місцевого управління і самовря-дування. Вона носить довгостроковий характер. Основним нор-мативним актом, що визначив головні напрямки реформ, став за-кон «Про права і свободи комун, департаментів, регіонів» від 2березня 1982 р.

Реформа місцевого управління і самоврядування завершиламодернізацію адміністративно-територіальної організації країни.З одержанням статусу територіального колективу практично за-кінчилося оформлення регіону в адміністративно-територіальнуодиницю. Таким чином, у Франції на сьогодні склалася трилан-кова система адміністративно-територіального розподілу (регі-он — департамент — комуна) з відповідною системою органівмісцевого управління і самоврядування. Кожна адміністративнаодиниця має свій бюджет.

У кожному регіоні створюється контрольний орган — Розра-хункова палата, що стежить за фінансовою діяльністю юридич-них осіб та бере участь у формуванні місцевих бюджетів.

Бюджетна політика департаменту є компетенцією Генеральноїради, а в окремих випадках — комісара Республіки і Регіональноїрозрахункової палати. Безпосереднє бюджетне управління здійс-нює Скарбник департаменту, який призначається Міністромекономіки і фінансів за рекомендацією представника Генеральноїради.

Видатки місцевих бюджетів складаються з двох основних ча-стин. Перший — поточний (функціональний) бюджет фінансуєбільш ніж 1/3 витрат місцевих органів влади (поліцію, цивільнуоборону, пожежну охорону, управління), 1/3 витрат на освіту,просвіту, культуру, інші — це витрати на економічну інфрастру-ктуру. За рахунок другого — інвестиційного (нового будівницт-ва) бюджету місцеві влади здійснюють великі капіталовкладен-ня, на них припадає понад 52 % усіх капітальних державнихвитрат.

Джерела доходів поділяються на внутрішні — від муніципа-льної власності, місцевого господарства, податкові — забезпе-чують 50 % загальної суми надходжень, передбачених бюджета-ми (покривають понад % загальних витрат сукупного бюджетудепартаментів) і зовнішні — дотації, кредити (як державні, так іприватні).

В цілому, у Франції надходження з непрямих податків у бю-джети регіонів зростають, хоча в загальній структурі податковихнадходжень на прямі податки припадає близько 60 % загальноїсуми надходжень, на непрямі — близько 40 %.

Провідними податковими статтями виступають 4 прямих по-датки, які історично склалися у Франції: податок на житло, про-мисловий податок, земельний податок і поземельних податок збудівель. Крім цих податків, у різних адміністративно-територі-альних одиницях використовують так звані додаткові прямі по-датки на користь місцевих органів влади, колективів і різних су-спільних та державних організацій. База для обчислення місце-вих прямих податків збігається з базою для стягування основ-них — загальнодержавних прямих податків, але з 1988 р. викори-стовується коефіцієнт-дефлятор, на який збільшується база обчи-слення перед визначенням суми податкових платежів. Регіони,департаменти, комуни, а також об'єднання комун самі встанов-люють ставки обкладання.

У структурі непрямих податків, які стягуються у бюджетрегіонів, 54,5 % припадає на_платежі за реєстрацію технічногопаспорта на автомобіль, 39,9 % дають різні надбавки до ставокнепрямих податків. На початку 1990-х рр. найвищими темпамив структурі непрямого оподатковування зростали надходженнявід податку на видачу водійських посвідчень. Однак у загаль-ній сумі надходжень частка цього збору ледь наблизиласядо 5 %.

Певні особливості має система фінансового вирівнювання уФранції. Завдання системи — вирівнювати доходи окремих міс-цевих бюджетів, які вони мають від податків, і компенсувати ви-трати, обумовлені розширенням компетенції місцевих органіввлади, а також «незаслужені витрати» місцевих органів влади(забезпечення житлом вчителів, виплати житлових субсидій,ПДВ, сплачений на інвестиції).

Для вирівнювання доходів від різниці в отриманих податкахвикористовується глобальна (єдина) дотація функціонування.Розширення компетенції компенсується: загальною дотацією здецентралізації, регіональною дотацією на шкільну освіту, дота-цією департаментам на оснащення коледжів.

При розрахунку обсягів основних дотацій використовуються,як і в практиці інших країн, два основних показники. Перший —податковий потенціал місцевої територіальної одиниці, що ха-рактеризує масу доходів від місцевих прямих податків, які місце-вий бюджет одержує із застосуванням середніх загальнонаціона-льних ставок. Це розрахункова величина, оскільки кожнатериторія застосовує індивідуальні ставки. Другий показник —податкове навантаження, що розраховується як співвідношенняміж сумою фактичних доходів від місцевих прямих податків іподатковим потенціалом. Це співвідношення може бути більшеабо менше 1.

Розглянемо механізм застосування двох основних трансфертіввирівнювання — глобальної (єдиної) дотації функціонування ікомпенсаційної дотації_з податку на додану вартість.

Глобальна (єдина) дотація функціонування — спеціальнийфонд трансфертів для органів місцевого самоврядування у Фран-ції. Кошти з цього фонду надаються комунам і департаментам.Фонд формується за рахунок відрахувань від податку на доданувартість. Глобальна (єдина) дотація функціонування комун скла-дається з трьох основних частин: базова дотація, дотація вирів-нювання і компенсаційна дотація.

Розмір базової дотації визначається в середньому на одногожителя, з урахуванням розмірів адміністративно-територіальноїодиниці і видатків, що пропорційно залежать від чисельності жи-телів. Загальна сума базової дотації на одного жителя коригуєть-ся на коефіцієнт у залежності від чисельності населення кожноїадміністративно-територіальної одиниці. Коефіцієнт 1 застосову-ється для комун з населенням до 499 осіб і збільшується до 2 длякомун з населенням понад 200 тис. осіб. Дотація вирівнюваннярозподіляється на основі формули вирівнювання, яка враховуєподатковий потенціал комун і використовується з метою збли-ження фінансових можливостей територіальних колективів. Ком-пенсаційна дотація враховує так звані особливі витрати комун. Їїрозмір залежить від кількості дітей шкільного віку, які прожива-ють у комуні, від загальної довжини доріг сполучення, що нале-жать до так званих загальнокорисних, і від кількості суспільногожитлового фонду.

Єдина дотація функціонування департаменту включає: спе-ціальну допомогу, фіксовану дотацію, дотацію вирівнювання.

Спеціальна допомога, або дотація мінімального функціону-вання, надається фінансово бідним департаментам. На цю допо-могу можуть розраховувати департаменти, що мають податковийпотенціал на душу населення на 40 % менше, ніж середній пода-тковий потенціал по всіх департаментах. Допомогу також одер-жують департаменти, що мають на 60 % менше податковий поте-нціал з розрахунку на 1 км2 території, ніж у середньому по всіхдепартаментах. Наприкінці 1980-х рр. спеціальну допомогу оде-ржували 25 департаментів, або понад % від їхньої загальної кіль-кості. Фіксована дотація встановлюється в розмірі 45 % сукупноїєдиної дотації функціонування департаменту. Дотація вирівню-вання визначена в обсязі 55 % від сукупної дотації функціону-вання департаменту. Вона складається з таких частин: 40 % роз-поділяється в залежності від податкового потенціалу депар-таментів, 60 % — у залежності від обсягу податків, що збирають-ся департаментами (без податку на професію) з домашніх госпо-дарств.

Компенсаційний фонд ПДВ — трансферний фонд фінансовихресурсів, кошти якого направляються на інвестиції територіаль-них колективів у Франції. Його створено законом від 28 жовтня1977 р. Він головна форма участі держави в інвестиційній діяль-ності комун. Кошти фонду слугують державною субсидією орга-нам місцевого самоврядування на інвестиції. Фонд компенсує мі-сцевим органам влади податок на додану вартість, який вонисплачують по своїх операціях у процесі здійснення витрат розви-тку. З фонду компенсується сплачений місцевими органами вла-ди ПДВ лише по інвестиційних операціях, спрямованих на влас-ний розвиток. Не компенсується ПДВ по операціях на користьтретіх осіб, а також пов'язаних з участю в капіталі підприємств,фондів допомоги, по земельних угодах. Виплати місцевим орга-нам влади з Компенсаційного фонду ПДВ є грошовими ресурса-ми, що можуть використовуватися на розсуд територіальних ко-лективів. Проте вони обов'язково повинні відображатися вбюджеті розвитку як інвестиції. Через фонд надається 60 % усієїдержавної допомоги місцевим органам влади на інвестиції. Ком-пенсаційний фонд ПДВ функціонує поза держбюджетом Франції.