10.2. Швеція — поняття «шведська модель»,бюджетний устрій та бюджетна система країни

магниевый скраб beletage

За рівнем ВВП на душу населення Швеція займає 10-емісце серед розвинутих країн світу і 3-є — серед країн ПівнічноїЄвропи, поступаючись Данії і Норвегії.

Термін «шведська модель» виник наприкінці 1960-х рр. узв'язку зі становленням Швеції як однієї з найбільш розвину-тих у соціально-економічному відношенні держав. Основнимицілями моделі протягом тривалого часу були повна зайнятістьта вирівнювання доходів. Понад півсторіччя з 1932 р. (за виня-тком 1976—1982 рр.) при владі перебуває соціал-демократич-на партія Швеції і тісно співробітничає з Центральним об'єд-нанням профспілок, яке сприяє реформістському робочому ру-ху в країні.

Виникнення системи соціального страхування у Швеції від-носиться до початку ХХ ст. Її основною рисою є універсальність.Під її опікою опиняється кожен житель Швеції незалежно від ро-ду занять, а в багатьох випадках і від того, одержує чи не одер-жує ця людина заробітну плату. Це називається у Швеції «уні-версальною соціальною політикою».

За кілька минулих десятиріч розмір соціального страхування вцілому збільшився. Однак у зв'язку з економічними труднощамиокремі ставки були скорочені, а в деяких випадках були більшжорстко визначені умови, що дають право на одержання тієї чиіншої допомоги. Однак сам принцип універсальності залишивсяпопереднім.

Сьогодні система соціального страхування у Швеції вступилау фазу стрімких змін. Парламент схвалив закон про нову системупенсій по старості. В найближчому майбутньому плануються ре-форми пенсій по інвалідності та допоміг родинам, що залишили-ся без годувальника.

До числа специфічних факторів, властивих саме Швеції, требавіднести: незмінний зовнішньополітичний нейтралітет з 1814 р.;неучасть в обох світових війнах; рекордне перебування при владіСоціал-демократичної робітничої партії; історичні традиції мир-них способів переходу до нових формацій; тривалі сприятливі істабільні умови розвитку економіки; домінування реформізму вробочому русі (їх символом стали угоди між керівництвом проф-спілок та підприємцями в Сальтшебадені в 1983 р.).

Бюджетний устрій. Шведська Конституція складається з чо-тирьох окремих документів. Серед них «Акт про форму правлін-ня» є найважливішим конституційним документом. Він набравсили в 1975 р. У цілому реформа звелася до формального закріп-лення в Конституції сучасної практики управління. Нова консти-туція послідовно ґрунтується на принципах суверенітету народу,представницької демократії та парламентаризму.

Король Швеції не має політичної влади і не бере участі в полі-тичному житті. Король представляє націю і, відповідно до Кон-ституції, є главою держави. У цій ролі він виконує тільки цере-моніальні функції та виступає офіційним представником Швеції.Одним з таких офіційних обов'язків є відкриття щорічної сесіїПарламенту у вересні. Король не бере участі в роботі уряду і непідписує урядових документів. Колись обов'язком короля булопризначення прем'єр-міністра, тепер цю функцію виконує головаПарламенту.

Законодавча влада належить однопалатному парламенту —Риксдагу, який обирається населенням на 4 роки шляхом прямогоголосування на основі пропорційного представництва. Риксдаг,що обирається народом, займає надзвичайне положення середінших органів управління; він є основою для демократичногоздійснення влади через уряд. У Риксдагу є президія, що склада-ється з голови (тельмана) і трьох його заступників, та не меншніж 15 комітетів, у т. ч. конституційний, бюджетно-фінансовий,податковий, а інші відповідають галузям діяльності міністерств.Риксдаг засідає з жовтня по травень. Проект бюджету на черго-вий фінансовий рік представляється в січні, а в квітні повиненбути затверджений з доповненнями.

Виконавча влада належить уряду і партії чи партіям, які вінпредставляє. Сьогодні в уряд входить 22 міністри (11 чоловіків і11 жінок). Іноді уряд звертається за консультаціями до незалеж-них експертів. Як правило, міністри представляють партії, які пе-ребувають при владі. У більшості випадків вони є також членамиРиксдагу, причому на час роботи в уряді місця в Риксдагу збері-гаються за ними. Але в цьому випадку їхні парламентськіобов'язки переходять до заступників на весь термін роботи пар-ламентарія в уряді. Іншими словами, міністр, який входить вуряд, зобов'язаний відмовитися від права голосувати в Риксдагу,проте може виступати.

Бюджетна система Швеції триланкова. У Швеції два рівнімісцевої влади: країна складається з 23 ленів (губерній) і 288 ко-мун (низових адміністративно-територіальних одиниць).

Державну владу представляє в кожному лені губернатор і пра-вління лену. Для виконання певних завдань у рамках лену обира-ється Ландстинг — місцевий регіональний виборний орган, щорозробляє проект та приймає бюджет лену. Ландстинги відпові-дають насамперед за охорону здоров'я і лікарняне обслуговуван-ня, певні види освіти і професійного навчання. Ландстинги стя-гують прибутковий податок для покриття своїх витрат.

У кожній комуні також працює виборний орган місцевого са-моврядування — Рада комуни.

До відання державних органів влади Швеції належать: зовні-шня політика і оборона, порядок і безпека усередині країни, пра-восуддя, економіка країни в цілому, вища освіта і науково-дослідна діяльність, великі шляхово-транспортні комунікації, по-літика на ринку праці й питання зайнятості населення, житловаполітика, соціальне страхування і перерозподіл доходів (пенсії,субсидії для дітей, виплати через хворобу, субсидії безробітним ідеякі інші).

Лени відповідають за організацію охорони здоров'я, медичнеобслуговування і підготовку медичного персоналу в медичнихустановах. Вони, частково разом з комунами, відповідають закультуру, а також виконують завдання за дорученням держави усфері державного планування, разом з державою розпоряджа-ються регіональними фондами розвитку. Ці фонди надають фі-нансову допомогу невеликим і середнім підприємствам. У спіль-ному віданні комун і ландстингів перебувають підприємства сус-пільного транспорту.

На комуни у Швеції покладаються: завдання планування, охо-рони навколишнього середовища, організації рятувальної служ-би, цивільна оборона, громадський транспорт, водопостачання,каналізація, тепло- і енергозабезпечення, дозвілля і культура, со-ціальне забезпечення, дитячі дошкільні установи, середня освіта,догляд за людьми похилого віку та інвалідами, турбота про роди-ну та особистість. За згодою з Державним міграційним управлін-ням комуни приймають біженців. Комуни планують використан-ня землі, здійснюють нагляд за будівництвом, забезпечуютьзаходи профілактики, пожежну охорону.