10.3. Державний бюджет Швеції, складі структура його доходів та видатків.Податковий контроль

Як і в інших зарубіжних країнах у Швеції доходи бю-джету формуються за рахунок податків. Нині за рахунок ПДВ таподатків на споживання забезпечується до 2/3 усіх податковихдоходів бюджету, ще приблизно 20 % дають прямі податки, аінше припадає на внески з соціального страхування.

До початку 1990-х рр. Швеція вважалася світовим лідером якза часткою ВВП, що перерозподіляється через систему держав-них фінансів, так і за розмірами податкових ставок. У країні на-віть був прийнятий спеціальний закон, який забороняє вилучатиу вигляді прямих податків більш ніж 100 % річного доходу плат-ників податків (за певних обставин сума всіх прибуткових подат-ків та податку на майно могла перевищувати цю величину). Нас-лідком такого твердого податкового тягаря стало падіння темпівекономічного зростання, зниження конкурентоспроможностішведських товарів на світовому ринку, скорочення інвестицій іпереведення ряду виробництв за межі країни. Тому влада булазмушена вжити серйозних заходів зі зниження податкових ста-вок: у першу чергу ПДВ (раніше його ставка була найвищою усвіті, тепер 25 %, що також вище середньоєвропейського рівня), іпотім — податку на прибуток компаній (його ставка 28 % — од-на з найнижчих у Європі. Податки на особисті доходи громадян івнески по соціальному страхуванню зберігаються на досить ви-сокому рівні, але їх тягар менш відчутний через надзвичайнорозвинуту систему соціальної допомоги та пенсійного забезпе-чення.

Для залучення нових інвестицій у Швеції розроблена великапрограма пільг і стимулів. Підприємства можуть знижувати своїреальні податкові ставки, використовуючи можливості форму-вання вільних від податків резервів, застосовуючи пільгові став-ки амортизаційних відрахувань і т. д. Додаткові пільги діють дляекспортних виробництв. Крім того, у північних районах Швеціїпередбачена особлива система заохочень інвестицій: податковізнижки, пільгові кредити, прямі субсидії та істотне зниженнявнесків із соцстраху.

На рівні центрального уряду стягуються прибуткові податки зпідприємств і громадян, ПДВ, а також акцизи. Місцеві органивлади одержують прибуткові податки з громадян та інші дрібнішіподатки.

У Швеції понад 50 % державних витрат становлять трансфе-рні платежі, тобто переведення доходів у приватний сектор (до-машнім господарствам і підприємствам), у т. ч. пенсії, житловісубсидії, допомоги на дітей, сільськогосподарські і промисловісубсидії. Структура державних витрат у Швеції подана втабл. 10.1.

Таблиця 10.1

СТРУКТУРА ДЕРЖАВНИХ ВИДАТКІВ ШВЕЦІЇ В XX СТОЛІТТІ

Статті видатків

70-і роки

80-і роки

90-і роки

Загальна сума видатків

100 %

100 %

100 %

Капітальні вкладення

7,0

5,1

6,0

Поточні видатки, у т.ч.:

93,0

93,9

94,0

військові

4,9

4,2

3,8

держапарат та поліція

5,9

5,9

5,7

відсотки і виплати по держборгу

4,9

11,2

12,5

освіта

9,2

8,9

8,8

охорона здоров'я

11,2

11,3

11,1

інші соціальні послуги

10,2

10,9

10,7

грошові виплати населенню

26,2

27,6

30,4

Питаннями формування бюджету і розробки податкових зако-нів займається Міністерство фінансів. Збір податків та контрольза дотриманням податкового здійснює Національне податковеуправління (НПУ) та податкові органи земель.

Єдина податкова служба Швеції, створена в 1971 р., крім фіс-кальних функцій, веде повний облік не тільки платників подат-ків, а й всього населення країни. Рівень комп'ютеризації та мето-ди контролю за доходами дозволяють складати декларації продоходи більшості населення безпосередньо в податковій службі ірозсилати їх громадянам. Останнім залишається тільки поставитисвій підпис, і лише у випадку незгоди прийти в податковий ор-ган. Відомості про доходи фізичних осіб не є податковою таєм-ницею. Податкова служба постійно і на високому рівні проводитьшироку роз'яснювальну та консультаційну роботу з платникамиподатків.

НПУ розробляє загальні вказівки з виконання та інтерпретаціїподаткових законів. Діючий у рамках цього управління юридич-ний комітет може видавати, в основному на запити платниківподатків, попередні висновки з податкового регулювання в тихчи інших конкретних ситуаціях. Платник податків може прийня-ти цей висновок, і тоді він вважається обов'язковим для нього (ідля відповідного податкового органу). У випадку незгоди плат-ник податків може опротестувати висновок у Вищому адмініст-ративному суді, рішення якого вважається остаточним.

У безпосередньому віданні Національного податкового управ-ління перебувають акцизи та податки, які стягуються з джереладоходів, переведених за кордон. Податковим органам земель за-лишаються прибуткові податки, внески з соціального страхуван-ня та ПДВ. Національні та місцеві прибуткові податки стягують-ся за однією і тією ж податковою декларацією і за єдинимиправилами, хоча перераховуються потім у різні бюджети, ПДВ зімпорту — Управлінням мит і митних зборів.