10.5. Фінансове вирівнювання у Швеції

У цій країні система фінансового вирівнювання одер-жала назву «Система Робін Гуда».

Для того щоб визначити рівень можливостей кожної комунищодо формування її доходів, шведські економісти використову-ють кілька показників. Це середньокомунальна податкоспромож-ність і податкоспроможність комуни. Середньокомунальна пода-ткоспроможність розраховується шляхом розподілу сумидоходів, що підлягають комунальному оподатковуванню по всійкраїні, на загальну кількість жителів держави. Податкоспромо-жність окремої комуни визначається шляхом розподілу суми до-ходів в окремій комуні, яка підлягає її комунальному оподатко-вуванню, на кількість жителів цієї комуни. Таким чином, однікомуни мають більшу податкоспроможність, ніж середньокому-нальна, інші — меншу.

Основні фактори, що впливають на цей показник, такі: частканаселення, що працює, рівень доходів населення, вікова структу-ра населення, господарська структура, структура забудови кому-ни та ін.

Податкоспроможність кожної комуни визначає її можливостіфінансувати витрати на надання суспільних послуг. Отже, з од-ного боку, у кожній комуні складаються різні обсяги витрат, зіншого боку — різні можливості щодо фінансування їх. Фінансо-ве вирівнювання зводиться до того, що вирівнюються можливос-ті комун фінансувати ці витрати і вирівнюються самі витрати. Цеозначає: вирівнюються їхні доходи та видатки. За інших умов,вважають у Швеції, зростав би розрив між рівнем розвитку окре-мих комун із усіма негативними наслідками.

Нова система фінансового вирівнювання у Швеції введена з1996 р. Система побудована таким чином, що вирівнювання здій-снюється винятково за рахунок фінансових ресурсів самих ко-мун, тобто на основах самофінансування. До цього фінансове ви-рівнювання здійснювалося за рахунок субсидій з бюджетуцентрального уряду. З 1996 р. державні субсидії використову-ються для загальної фінансової підтримки місцевого самовряду-вання, а також для регулювання відносин комун і ленів.

Фінансове вирівнювання здійснюється в два етапи. Спочаткувирівнюються доходи. Середньокомунальна податкоспромож-ність по Швеції визначена в обсязі 100 тис. шведських крон. Цесередній дохід на одну людину по країні, який підлягає комуна-льному оподатковуванню. Комуни, що мають середній прибутокна одного жителя менше 100 тис. крон, одержують субсидію. Тікомуни, дохід яких становить більше 100 тис. крон на одну лю-дину, платять внески у фонд субсидій.

Розміри субсидій і внесків розраховуються як різниця між се-редньокомунальною податкоспроможністю по Швеції і власноюподаткоспроможністю кожної комуни, помноженою на чисель-ність жителів комуни, а також на попередньо встановлену подат-кову ставку. Так, у 1998 р. ця ставка становила 95 % від середньоїкомунальної податкової ставки, яка встановилась в 1995 р.

На іншому етапі вирівнюються видатки на більшість видів по-слуг, що надаються комунами. Визначено сфери діяльності, яківраховуються при вирівнюванні видатків, а також фактори, щовпливають на рівень цих видатків (табл. 10.2). Зазначені в табли-ці фактори лежать в основі розрахунків відповідних доплат чивідрахувань, які здійснюються на основі індексів.

Таблиця 10.2

СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ ВИРІВНЮВАННІВИДАТКІВ, І ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РІВЕНЬ ВИДАТКІВ У ШВЕЦІЇ

Сфера діяльності

Фактор

Комуни

Дитячі дошкільні установи

Вікова структура, рівень зайнятості батьків,податкоспроможність і густота населення

Установи по догляду за лю-дьми похилого віку

Вікова структура, співвідношення чоловіківі жінок, професійна структура, рівень зага-льного проживання, малозаселені райони

Дев'ятирічна школа

Вікова структура, малозаселені райони, рід-на мова

Гімназія

Вікова структура, форми проживання (пан-сіон), вибір програми навчання

Турбота про родину і особи-стість

Матері-одиночки з дітьми віком до 15 років,переїзди, іноземні громадяни (за виняткомвихідців із країн Північної Європи), грома-дяни Фінляндії, густота забудови

Закінчення табл. 10.2

Сфера діяльності

Фактор

Водопостачання і системаканалізації

Низька густота забудови, геологічні особли-вості

Вулиці і дороги

Ступінь зносу, обумовлений інтенсивністюдорожнього руху і кліматичних особливостей

Забезпечення зайнятості ірозвиток господарства

Безробіття

Витрати на будівництво,утримання і опалення

Індекс, що розраховується на основі факти-чних змін витрат

Додаткові витрати малозасе-лених районів: адміністрати-вно-рятувальна служба і т.п.

Чисельність населення, кількість жителів накм2, ступінь наявності районів щільного за-селення

Зменшення чисельностінаселення

Скорочення чисельності населення протя-гом останніх 10 років

Дефіцит населення

Чисельність населення в радіусі 30 чи 90 км.

Додаткові виплати в зв'язку знесприятливими кліматич-ними умовами

Очікувані додаткові витрати

Лени

Охорона здоров'я включно зпрофілактикою

Вікова структура населення, середня трива-лість життя, самотнє проживання, малозасе-лені райони

Вищі навчальні заклади

Кількість зарахованих студентів

Додаткові виплати у зв'язкуз несприятливими кліматич-ними умовами

Очікувані додаткові витрати

Комуни та лени

Суспільний транспорт

Густота одного чи кількох центрів, розрі-дженість, шхери

У Швеції до 1995 р. формула вирівнювання складалася з двохчастин, одна з яких давала можливість розрахувати гарантовануподаткову базу комуни, а інша — розмір трансферту для забезпе-чення цієї бази. Формула розрахунку гарантованої податковоїбази мала такий вигляд:

Yi = (Ah + Ai2 + Ai3) • Ym,

де Yi — гарантована податкова база на душу населення i-ої комуни;

Ym — середній по країні доход, що підлягає оподатковуваннюна душу населення;

Аі1, Ai2, Аі3 — коефіцієнти, що коригують податкову базу взв'язку з різним рівнем бюджетних потреб територій:

Аі1 відображає загальний рівень питомих витрат місцевої вла-ди. Показник коливається від 1 до 1,57;

Аі2 — віковий фактор, вводиться для відрахування демографі-чних особливостей територій. Крім того, він є показником ініціа-тивності місцевої влади. Його величина тим більша, чим більшіподушні бюджетні витрати i-ої комуни відповідно до середньогорівня в країні. Коефіцієнт може бути як додатним, так івід'ємним, що є негативною оцінкою місцевої влади за слабкуактивність;

Аі3 — буферний коефіцієнт, компенсує скорочення податковоїбази внаслідок зменшення чисельності населення i-ої території.

Комуни самостійно вирішували, як їм використовувати гаран-товану податкову базу, і визначали розмір трансферту. Розміртрансферту розраховувався за формулою:

Gi = T • (Yi - Y),

де Gi — трансферт на душу населення і-ої комуни;

Ti — встановлена місцевими органами влади податкова ставка;

Yi — гарантована податкова база на душу населення;

Yi — доход, що підлягає оподатковуванню в і-ій комуні.

Право на одержання трансфертів вирівнювання у Швеції ма-ють комуни з податковою можливістю на рівні менш ніж 95 %від середньокомунальної по країні. Внески роблять комуни з по-даткоспроможні стю понад 110 % від середньокомунальної поШвеції.