11.2. Етапи економічної інтеграції в Європі.Створення і розвиток ЄС

Погляд на інтеграцію як на процес обумовив інтерес докласифікації стадій інтеграції. Європейська економічна інтегра-ція у своєму розвитку включає кілька етапів.

Зона вільної торгівлі (1950—1960-і рр.) — найпростіша фор-ма, у рамках якої відміняються торгові обмеження між країнами,насамперед мита. Відносно третіх країн кожна держава прово-дить самостійну торгову політику.

В 1951 р. шість країн засновують Європейське об'єднання ву-гілля і сталі (ЄОВСТ): Німеччина, Франція, Італія, Бельгія, Ні-дерланди, Люксембург. В 1957 р. ці країни створюють Європей-ське економічне співтовариство (ЄЕС) та Європейську спілку затомної енергії (Євратом). В березні 1957 р. підписано Римськийдоговір про європейську інтеграцію, який ратифікований і діє з1 січня 1958 р.

Доцентрові тенденції призвели до створення в 1967 р. угрупу-вання під назвою Європейські співтовариства (пізніше Європей-ське співтовариство (ЄС), які об'єднують ЄОВСТ, ЄЕС, Євра-том. Вони мають спільні керівні органи, єдиний бюджет іздійснюють єдину політику.

На противагу ЄС за ініціативою Великої Британії в 1960 р.створена Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) згід-но з підписаною в Стокгольмі відповідної конвенції. На від-міну від Європейського співтовариства ЄАВТ є «малою зо-ною вільної торгівлі». ЄАВТ — регіональне торговельно-економічне угрупування ряду європейських країн в якій краї-ни—члени частково не відмовляються від свого суверенітету.В ЄАВТ не має наднаціональних органів які мають право ви-давати закони.

Завдяки росту значущості Європейського Союзу вагомістьЕАВТ поступове зменшується, і тому, починаючи з 1970-х рр.,Велика Британія, Данія, Португалія вийшли з ЕАВТ та вступилив ЄС. Зараз ЕАВТ включає: Ісландію, Норвегію, Швейцарію. Поособливому протоколу договір ЕАВТ поширюється і на Ліхтен-штейн, що перебуває в митній унії зі Швейцарією.

Митний союз (1970—1980-і рр.) — встановлення єдиного зов-нішньоторговельного тарифу та проведення єдиної зовнішньото-рговельної політики відносно третіх країн. Він доповнюєтьсяплатіжним союзом, що дозволяє забезпечити взаємну конверто-ваність валют та функціонування єдиної розрахункової грошовоїодиниці (ЕКЮ, з 1999 р. — євро).

Детальніше: в 1973 р. в ЕС вступають Велика Британія, Ір-ландія, Данія. В цьому ж році заснована Європейська валютнасистема, усі країни ЕС, крім Великої Британії стають її повно-правними членами. В 1981 р. до ЕС приєднується Греція, в1986 — Іспанія та Португалія.

Спільний ринок (1980—1990-і рр.) забезпечує поряд з вільноювзаємною торгівлею та єдиним зовнішньоторговельним тарифомсвободу переміщення капіталу і робочої сили, а також узгоджен-ня економічної політики.

Економічна міць ЄС, динамічність його розширення та чутли-ва залежність окремих країн Західної Європи від торгівлі з нимставить перед іншими країнами Європи альтернативу: або всту-пити в ЄС і частково відмовитися від свого суверенітету, але затекористатися всіма можливостями найпотужніших ринків світу,або лишатися осторонь, відрізати собі шлях до процесу об'єд-нання Західної Європи з усіма негативними наслідками для влас-ної економіки. Але рух до об'єднання Європи, стимулом якого єєдиний союз, активізується, і члени ЕАВТ в інтересах своєї влас-ної економіки змушені або вступити в ЄС, або знайти певну фор-мулу асоціювання.

Економічний, політичний і валютний союз (1990-і рр. XX ст. —наші дні) — вища форма інтеграції, що сполучає всі перерахованівище форми з проведенням загальної економічної та валютно-фінансової політики, зі створенням системи міждержавного регу-лювання соціально-економічних процесів.

1990-і рр. ознаменувалися новим розширенням ЄС: в 1990 р.відбулося об'єднання Німеччини, таким чином автоматично ЕСдоповнився приєднаними землями колишньої НДР.

У зв'язку з проектом створення Європейського центрально-го банку і єдиної валюти потрібна була зміна Римського дого-вору 1957 р.. В 1992 р. був укладений Маастрихтський договірпро нові сфери співробітництва, включаючи оборону та право-суддя, який заклав основу для економічного та валютного сою-зу. Угода про утворення на базі Європейського співтоварист-ва — Європейського політичного, економічного та валютногосоюзу (скорочена назва Європейський Союз — ЄС) підписана12 країнами в м. Маастрихт (Нідерланди) 7 лютого 1992 р., ра-тифікована і набула сили з 1 листопада 1993 р. — офіційна да-та народження ЄС.

Маастрихтський договір обґрунтував основні принципикредитно-грошової і бюджетної політики в ЄС і зобов'язав на-ціональні уряди слідувати твердим критеріям фінансової кон-вергенції. Він передбачає поетапне просування до економічно-го та валютного союзу, а також здійснення спільної політикив нових галузях — дипломатії, юстиції, поліції, оборони(рис. 11.1.).

У 1995 р. до ЄС приєдналися Австрія, Швеція і Фінляндія.

З 1 січня 1999 р. була введена єдина валюта ЄС євро яку при-йняли всі країни крім Великої Британії, Данії, Швеції та Греції(приєдналася в січні 2001 р.)1. До 2002 р. розрахунки в євро здій-снювалися тільки в безготівковій формі, а з 1 липня 2002 р. банк-ноти та монети євро замінили національні валюти 12 держав.

Європейський Союз

Європейські

Спільна зовнішня

Співпраця

співтовариства

політика

у сфері правосуддя та

 

та політика безпеки

внутрішніх справ


Митні угоди таСПІЛЬНИЙ рИНОК

Сільськогосподарськаполітика

  • Структурна політика1 Торгівельна політика

" Громадянство ЄСk Освіта та культура* Загальноевропеськімережі

Захист прав споживачівk Охорона здоров'я

» Дослідження та

охорона довкілляfc Соціальна політика" Іміграцінна поп тикаk ЗоЗН:ІІЛНІ КОРДОНИ

Надання притулку

Зовнішня пплітніса

Співпраця, спільнаполітика та підходи

Підтримка миру

Права лкщини

Демократія

Допомога іншимкраїнам

Політика безпеки:

Західноєвропейським

Союз

Роззброєння

Фінансове аспектиоборони

СпвроБі-тнцтвакерівних о ичдичнихустанов

" С та поаця комісій

» Протистояння расизмута ксенофобії

" Боротьба знаркотиками таторгівле» зброєю

Боротьба зорганізовано»злочинністю

Боротьба з тероризмом

Рис. 11.1 Завдання інтеграційних процесів Європейського Союзу

Єдина валюта євро була покликана усунути ризики, зв'язаніз обміном валют, і тим самим створити більш сприятливе сере-довище для інвесторів. Відповідно до розрахунків експертів,обмінні ризики і зв'язані з ними витрати є основною перешко-дою росту інвестицій. Євро також повинна була знизити ін-фляцію, процентні ставки та полегшити для ЄС податкову ре-форму, тобто стимулювати зростання виробництва та

За підсумками 1998 р. Греція не відповідала «маастрихтським критеріям» за розмі-ром державного боргу (107,7 % до ВВП) та темпів інфляції (4,5 %), Велика Британія від-клала свій вступ не бажаючи розставатися з власною валютою, Швеція і Данія — протискорочення соціальних витрат держави, що передбачається в рамках ЄС.

зайнятості. Розраховуючи на євро багато хто в ЄС сподівавсяна поліпшення кон'юнктури на ринку праці, зростання доходівгромадян та відносне скорочення витрат, у тому числі на при-ватні грошові перекази, міжнародний зв'язок, іноземний ту-ризм.

З 1 травня 2004 р. повноправними членам Європейського Со-юзу стали 10 країн Центральної й Східної Європи та Середзем-номор'я: Угорщина, Кіпр (південна грецька частина острова),Латвія, Литва, Мальта, Словаччина, Словенія, Польща, Чесь-ка республіка, Естонія. З їхнім вступом ЄС виріс з 15 до25 країн, територія Союзу збільшилася на чверть, населення з380 до 450 млн чоловік — на 20 %. Новий ЄС став найбільшимпо населенню єдиним ринком світу і відстає лише від НАФТА(Північноамериканської зони вільної торгівлі, що об'єднує США,Канаду і Мексику) по об'ємах економіки. Обсяг економіки Євро-союзу виріс тільки на 5 %, тому що середній дохід на душу насе-лення в 10 нових країнах ЄС складає лише 46 % від цього серед-нього показника по 15 країнам ЄС до розширення. Самі багаті знових країн — Кіпр і Словенія — 70 % середньоєвропейськогорівня, сама бідна — Латвія — 35 %.

Отже, ЄС пройшов шлях від загального ринку вугілля і сталі 6країн до інтегрованого господарського комплексу та політичногосоюзу 25 держав.