11.3. Інституціональнаструктура Європейського Союзу

магниевый скраб beletage

Основні чотири інститути Європейського Союзу за-кладені ще в 1952 р., коли було створено Европейское Обьеди-нение вугілля й стали, а ідея Європейської Ради ще навіть не пе-редбачалася. Ці інститути, а саме: Асамблея, Рада, Комісія йСуд — по суті своєї з тих пор не змінювалися. Асамблея пере-творилася в наднаціональний парламент, а Європейський Суд —у суперарбітра. У той же час роль Ради, що складає із представ-ників урядів держав—членів, трохи знизилася, а роль Європейсь-кої Комісії як виконавчого органа істотно не змінилася. Такі пе-реміни пояснюються тим, що споконвічно ідея об'єднання країну Європейське Економічне Співтовариство, а нині — у Європей-ський Союз, носила наднаціональний характер. Відповідно ті ін-ститути, які додавали до свого статусу наднаціональності, става-ли більш впливовими.

Комісія Європейського Союзу (КЄС) — це виконавчий органЄС, що піклується про нормальну щоденну роботу організації.Єврокомісію вважають мотором європейської інтеграції, але її діїзалежать від рішень країн—членів.

Комісари висуваються країнами—членами ЄС, призначаютьсяРадою Міністрів, звичайно це досвідчені політики. Однак вониповинні діяти, виходячи з загальноєвропейських інтересів, і нелобіювати інтереси своєї країни.

В 2001—2004 рр. відбулося реформування Європейської комі-сії. Значні зміни принципів роботи виконавчого органу ЄС булиметою забезпечення більшої ефективності перед розширеннямЄС на схід.

Кожний з 25 комісарів відповідальний за свою галузь, напри-клад, розширення чи сільське господарство. Старі наймогутнішікраїни ЄС (Велика Британія, ФРН, Італія та Франція) після при-єднання в 2004 р. нових 10 країн—членів втратили право надвох своїх комісарів в Єврокомісії. Голову КЄС обирають її ко-місари, але всі призначення затверджуються Європейським Па-рламентом.

КЄС — єдиний орган Євросоюзу, що може висувати законо-проекти. Перш ніж внести на обговорення, вона повинна обгово-рити законопроект із зацікавленими групами й експертами, щобзабезпечити збереження інтересів Євросоюзу. Єврокомісія фор-мує пропозиції — неважливо, чи нового законопроекту чи річно-го бюджету — і надає на розгляд Європарламенту та Раді мініст-рів, які можуть прийняти або відхилити їх.

Рада Європейського Союзу (Рада міністрів) — багатофункці-ональний орган влади на рівні міністрів національних урядів.Принцип консенсусу з липня 1987 р. замінений принципом ква-ліфікованої більшості із вступом у силу Єдиного європейськогоакта.

В залежності від питань порядку денного збираються міністризакордонних справ, сільського господарства, промисловості,транспорту тощо — всього близько 25 різних типів засідань Ради.Попри те, що склад Ради Міністрів змінюється, Рада є єдиною ін-ституцією.

Головує в Раді відповідний міністр від країни, яка виконує на-разі обов'язки Президента Ради ЄС. Підготовку рішень Радиздійснює Комітет постійних представників країн членів за до-помогою робочих груп, сформованих з числа державних офіцій-них осіб країн членів. Організацію роботи Ради виконує Генера-льний секретаріат Ради. Після того, як Амстердамська угоданабрала чинності (1.05.1999 р.), Генеральний секретар діє як най-вищий представник спільної зовнішньої політики та політикибезпеки Союзу. Йому допомагає заступник Генерального секре-таря, якого призначають одностайним рішенням Ради; він відпо-відає за роботу Генерального секретаріату.

Зустріч голів урядів країн ЄС називається Європейською ра-дою. З 1974 р. вона стала верховним органом Європейського Со-юзу і забезпечує його основне політичне керівництво. Три, але неменше двох разів на рік вона проводить самміти, тобто нарадиглав держав та урядів країн—членів під головуванням держави-члена ЄС. Вибори нового голови відбуваються в червні-липні.

У роботі Ради міністрів беруть участь члени урядів окремихкраїн, голови кабінетів, посли й урядові чиновники середньоїланки. Останнім часом звичайними стали засідання галузевих мі-ністерств. Рада у своїй діяльності спирається на Комітет постій-них представників, що готує матеріал до засідання Ради та коор-динує попередню роботу робочих груп. Багато рішеньприймаються заздалегідь у профільних комітетах, а потім простопідписуються міністрами. На відміну від Єврокомісії Рада мініс-трів — не наднаціональний, а міжнаціональний орган влади. Ра-зом з Європарламентом Рада міністрів має повноваження по при-йняттю нових законів та бюджету.

Європейський парламент — це єдиний орган ЄС, що обира-ється прямим голосуванням. Депутати Європейського парламен-ту (732 депутата замість 626 після розширення в 2004 р.) обира-ються в ході прямих виборів на п'ятирічний термін. Засіданняпарламенту проходять один раз на місяць у Страсбурзі в ПалаціЄвропи. Головує в Парламент президент, термін правління якогоскладає 2,5 роки.

Територіально Європейський парламент розділений міжБрюсселем (робота в комітетах), Страсбургом (пленарні засідан-ня) та Люксембургом (секретаріат). У Брюсселі парламентськікомітети засідають два тижні на місяць і консультують Євроко-місію і Раду міністрів. У Європарламенті є повноваження спосте-рігати за діяльністю Єврокомісії, і це єдиний орган Євросоюзу,який має право звільняти комісарів КЄС та призначати нових.

Разом з Радою міністрів Європарламент приймає рішення позаконодавчих питаннях та по витратах половини бюджету ЄС,затверджує бюджет ЄС. Відповідно до Маастрихтського догово-ру повноваження парламенту розширені.

Суд ЄС (Європейський суд з прав людини) — вищий судовийорган за дотриманням правових норм, розташовується в Страс-бурзі. Кожна країна представлена своїм суддею, що займає поса-ду протягом шести років і має право на переобрання. Він стежитьза дотриманням права з інтерпретації і застосуванням норм дого-ворів на території усього Євросоюзу. Суд розв'язує суперечкиміж державами-членами ЄС, між державами-членами ЄС і самимЄвропейським Союзом, між інститутами ЄС, між ЄС і фізичнимиабо юридичними особами, готує експертні висновки і відповідаєза попередні рішення (за клопотанням національного суду). Єв-ропейський Суд має право накладати великі штрафи на тих, хтоне виконує його рішення.

Після того, як законопроект схвалений, Європейський судстежить за тим, щоб він однаково інтерпретувався всіма членамиЄС і намагається згладити можливі протиріччя між європейськимта національним законодавствами.

Так, з 1989 р. суд розглядає справи окремих громадян, що ви-магають компенсації від європейських структур, а також скасо-вує ті закони ЄС, що вважає невідповідними ситуації, що зміни-лася. За 5 останніх років у Європейський суд з прав людинизвернулися також 9 тис. фізичних та юридичних осіб з України.Найбільшу кількість скарг подано через затягування часу розгля-ду справ, а також з вимогами повернути заборгованості по заро-бітній платі донецьким шахтарям. В той же термін ЄвропейськимСудом було розглянуту 88 позовів з Великої Британії, 228 — зФранції, 893 — з Італії, більше 1000 — з Польщі .

Приклади. Європейський суд частково задовольнив по-зови шести українських ув'язнених в Криму, що скаржилисяна погані умови утримування. Суд зобов'язав владу АРК ви-платити позивачам грошові компенсації в розмірі від 1 до 3тисяч євро.

В Європейському суді розглядається позов польськогогромадянина про компенсацію Україною вартості майна,яким володіли в Галичині його бабка й дід до Другої світовоївійни. У Європейський суд подали подібних заяв уже 80 тис.чоловік. (В 1945 р. міжнародні угоди закріпили зміна радян-сько-польської границі). До поляків подібні майнові претен-зії пред 'являють і німці, бо після війни частина територіїНімеччини була приєднана до Польщі. Німці виїхали на ба-тьківщину, залишивши майно полякам. Відмовитися відвідшкодування вартості колишнього німецького майнаПольща не може, тому що виконання рішень Європейськогосуду є обов'язковим для всіх країн ЄС. Україна не перебуваєв ЄС, а тому може проігнорувати рішення Європейськогосуду.

Європейський суд з прав людини задовольнив позов удовивбитого журналіста Георгія Гонгадзе Мирослави протиУкраїни, і поставив за обов'язок державі виплатити їй 100тисяч євро за матеріальний і моральний збиток. Суд визнав,що Україна порушила статтю 2 Конвенції по правах люди-ни, що гарантує право на життя, оскільки українська владане змогли захистити життя Гонгадзе й забезпечити ефек-тивне розслідування справи про його вбивство. Суд визнавпорушення статті 3 конвенції, у якій забороняється нелюд-ське або принизливе поводження. Відношення влади до Гон-гадзе і її родини послужило причиною 'її страждань, щоприрівнюється до принизливого поводження.

Європейський суд по правах людини зобов язав Українувиплатити 9 своїм громадянам компенсацію за невиконанняпостанов українських судів по їхніх справах. Держава нездійснила ці виплати через нестачу коштів. Європейськийсуд визнав порушення прав позивачів і поставив за обов'язокУкраїні виплатити їм суми від 990 євро до 4 тисяч євро заматеріальний і нематеріальний збиток. Кількість справ,розглянутих Європейським судом по правах людини щодогромадян України, зростає з кожним роком. В 2002 році бу-ло винесено 1 рішення Європейського суду по правах людинипроти України, в 2003 — 6, в 2004 — 13, в 2005 року — 63.

Європейський Омбудсмен — особа, яку призначає Європейсь-кий Парламент щоразу після виборів до Європарламенту на терміндії Парламенту. Омбудсмен уповноважений приймати скарги відгромадян Союзу, або фізичних чи юридичних осіб, резидентівкраїн членів, про незадовільну діяльності установ або органівСпівтовариства (за винятком Суду ЄС та Суду Першої Інстанції).Якщо Омбудсмен виявляє випадок незадовільного управ ління, вінзвертається до установи, про яку йдеться, проводить розслідуван-ня, шукає спосіб вирішення проблеми і, якщо необхідно, надсилаєпроект рекомендації, на яку згадана установа упродовж трьох мі-сяців повинна дати відповідь у формі докладного звіту. Після за-кінчення кожного річного терміну перебування на посаді Омбудс-мен надсилає до Європейського Парламенту звіт про свою роботу.

Рахункова палата розташовується в Люксембурзі. Була засно-вана Брюссельською угодою, щоб зробити витрати Євросоюзубільш раціональними. Відповідно до Маастрихтської угоди набу-ла статуту повноправного інституту Євросоюзу.

Рахункова палата контролює правомірність і правильність до-ходів та видатків бюджету ЄС і заснованих у рамках ЄС інститу-тів, відповідає за дотримання економічної доцільності при вико-нанні бюджету, здійснює в державах-членах перевірку коштів,представлених їм як субвенції, сприяє Парламенту і Раді в здійс-ненні ними бюджетного контролю й інформує про виявлені по-рушення.

Також палата дає свою оцінку фінансових наслідків законо-проектів ЄС, спостерігає за бюджетом, перевіряє, чи правильновитрачаються гроші і намагається дати громадянам ЄС чітке уяв-лення про стан фінансів організації. Рахункова палата неоднора-зово повідомляла про шахрайство, неправильні виплати й іншівипадки нецільового використання коштів.

Рахункова палата проводить протягом бюджетного року каме-ральні, а при необхідності і виїзні перевірки за місцем перебу-вання інститутів та органів ЄС, у тому числі в окремих державах.В останньому випадку до перевірки залучаються національні ра-хункові палати чи аналогічні органи. Звіт Рахункової палати єосновним документом на завершальному етапі бюджетного про-цесу: на його підставі Європарламент затверджує звіт Єврокомі-сії про виконання бюджету.

Ще п'ять органів складають частину інституціональної системи.

Європейський центральний банк (ЄЦБ) створений згідно зМаастрихтською угодою, який діє в межах ЄС. ЄЦБ є емісійнимбанком із штаб-квартирою в Франкфурті-на-Майні. Він несе від-повідальність за грошову політику в країнах єврозони незалежновід розпоряджень урядів. Його головна мета — підтримка стабі-льності єдиної валюти євро та цін. Банк регулює ключові процен-тні ставки в тих 12 країнах, що ввійшли в зону євро — разом знаціональними Центробанками. Він також визначає валютну по-літику інших країн стосовно євро. Нові 10 країн не входять —принаймні, поки — у зону євро і, відповідно, менше залежать відбюджетних обмежень Європейського Центробанку.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) — є органом фінансу-вання ЄС, діє з 1959 р. Він надає довгострокові позички для інве-стицій, що сприяють гармонічному розвитку і поглибленню інте-грації ЄС Позички надаються під однаковий відсоток, щозабезпечує збалансованість керування позикою в частині пога-шення заборгованості. У Раді керівників банку — міністри фі-нансів країн—учасниць.

Комітет з економічних та соціальних питань заснований згі-дно з Угодою про створення Європейського Економічного Спів-товариства у 1957 р. для того, щоб представляти інтереси різнихекономічних та соціальних верств населення. Штаб-квартира Ко-мітету знаходиться в Брюсселі. Комітет складається з трьох од-наково значимих груп, що представляють інтереси працедавців,робітників та представників окремих видів діяльності (таких якфермери, різні професії, представники споживачів, науковців тавчителі, кооперативів, сім'я, рух на захист довкілля). Наприклад,Загальний комітет сільськогосподарського співробітництва, Фе-дерація союзів фермерів, Комітет постійних представників та ін.Відповідно до Єдиних європейських актів члени комітету при-значаються на чотири роки за одностайним рішенням Ради, і цейтермін може бути продовжений. Консультації з Комітетомобов'язкові при підготовці законодавчих актів ЄС у сфері функ-ціонування внутрішнього ринку, освіти, захисту прав споживачів,захисту довкілля, розвитку регіонів та вирішення соціальних пи-тань. Крім того, Комітет може давати свої висновки і з власноїініціативи. Після того, як Амстердамська угода набула чинності,було розширено коло питань, з яких комітет надає консультації:це нова політика зайнятості, нове законодавство у соціальнійсфері, державна система охорони здоров'я та рівні можливостідля всіх. За консультаціями до Комітету може звертатися і Євро-пейський Парламент. Рада міністрів та КЄС у випадку розбіжно-сті пропозицій зобов'язані заслухати Комітет.

Комітет регіонів — консультативний орган Ради ЄС і Комісії,що розробляє висновки із всіх питань, що торкаються інтересіврегіонів. Комітет складається з представників регіональних і міс-цевих органів, повністю незалежних у виконанні своїх обов'язків.

До внутрішніх установ ЄС належать ще декілька.

Відділ офіційних публікацій ЄС — організація публікації йрозповсюдження документів, книг й інших матеріалів, підготов-люваних на всіх офіційних мовах Союзу в підрозділах й інститу-тах ЄС.

Відділ підбора кадрів для ЄС має сайт, де публікується списоквакансій для різних структур ЄС, на які може претендувати будь-який громадянин ЄС. Кар'єру в структурі ЄС може зробити кож-ний, хто має бажання, уміння неординарно й глобально мислити,знання як мінімум трьох європейських мов.

В структуру Європейського Союзу входять також 15 децент-ралізованих організацій та агентства: Підтримка і розвиток су-спільних підприємств, Професійна підготовка й трудове навчан-ня, Гармонізація внутрішнього ринку ЄС (торговельні марки йпромисловий дизайн). Контроль за лікарськими препаратами, ви-користовуваними в медицині й ветеринарії. Моніторинг проявіврасизму й ксенофобії та ін.

Крім того, список децентралізованих структур ЄС доповню-ють структури єдиної зовнішньої політики й безпеки: Європейсь-кий інститут дослідження проблем безпеки й Супутниковийцентр Європейського Союзу.

Європол (Європейська поліція). Питання про створення Євро-пейської поліції було вперше порушене на Європейській Раді вЛюксембурзі 28—29 червня 1991 р. Тоді ж було прийнято планстворення нового органу, який забезпечив би співпрацю поліційкраїн—членів у сфері запобігання злочинам та боротьби із серйо-зними формами міжнародної організованої злочинності, зокрематерориз мом і торгівлею наркотиками. Конвенцію про створенняЄврополу було підписано в липні 1995 р.; вона набрала чинності1 жовтня 1998 р. Аби співпраця поліції, як визначено в Розділі VIУгоди про Європейський Союз, швидше набула практичної фор-ми, в 1995 р. було створено тимчасове управління Європолу з бо-ротьби з наркотиками. Першочерговим завданням цього управ-ління стала боротьба з торгівлею наркотиками та по в'язаним знею відмиванням грошей. Пізніше до кола його функціональнихобов'язків увійшли також боротьба з конт рабандою радіоактив-них речовин і ядерного палива, з нелегальною імміграцією та ко-нтрабандою автомобілів, а також виявлення шляхів відмиваннягрошей від усіх цих видів кримінального бізнесу. Боротьба протиторгівлі людьми також увійшла до повноважень управління. Єв-ропол, який перебрав на себе обов'язки Європейського управлін-ня з боротьби з наркотиками, почав діяти 1 липня 1999 року і ба-зується в Гаазі. Його повноваження поширюються також наборотьбу з тероризмом та підробкою грошей. Згідно з Амстер-дамською угодою Європол виконує низку різних завдань: коор-динація розслідувань, які проводять відповідні органи країн—членів, проведення спеціалізованих експертиз з метою сприяннякраїнам—членам у боротьбі з організованою злочинністю та на-лагодження контактів з прокурорами і слідчими, які спеціалізу-ються на боротьбі з організованою злочинністю.

Євроюст — об'єднана прокуратура країн Євросоюзу, як най-молодша організація ЄС офіційно почала роботу з 29 квітня2003 р. До створення подібного органа голови МВС і мінюстівкраїн ЄС йшли декілька років. Якийсь час «Євроюст» існував якспробна організація «про-Євроюст». Процес остаточного оформ-лення єдиної загальноєвропейської прокуратури особливо активі-зувався після терактів у США у вересні 2001 р. «Євроюст» —свого роду оперативний центр, що поєднує на рівних правах про-куратури і суди країн ЄС для боротьби з тероризмом та міжнаро-дною злочинністю. «Євроюст» повинен стати доповненням доЕврополу. Фінансування «Євроюста» буде здійснюватися спільнокраїнами—членами ЄС і Єврокомісією.

29 жовтня 2004 р. в Римі був узгоджений текст конституціїЄвропейського союзу. Для того, щоб документ набув чинності,необхідно, аби Конституцію ратифікували всі держави-члени ЄС.Відмова хоча б однієї з 25 країн—членів означатиме провал усьо-го проекту створення Конституції Європейського Союзу. Першеніж основний закон набуде чинності 1 січня 2009 р., він повиненбути ратифікований парламентами всіх країн ЄС або через рефе-рендум. Шлях ратифікації кожна держава обирає відповідно до їїзаконодавства.

Згідно з новим головним документом Євросоюзу на додатокдо Європейського парламенту в ЄС з'являться власний прези-дент, міністр закордонних справ, верховний суд, органи самовря-дування, а також прапор і гімн. Хочеться поставити правомірнезапитання: чи не стає ЄС фактично державою? Аналітики ствер-джують, що всі інститути створюються спеціально для виконанняфункцій, що мають відношення до Євросоюзу, і деякі з них нази-ваються голосніше, ніж насправді є. До цього часу в ЄС де-фактотри «президенти» — голова Ради міністрів, голова Єврокомісії іголова Європейського парламенту. Новим буде те, що голова Ра-ди (зараз ця посада протягом півроку займає керівник однієї зкраїн—членів ЄС) стане посадою постійною. Але повноваженняпрезидента будуть обмежені. Цю фігуру як і раніше не можна бу-де порівнювати з президентами США, чи Росії або Франції.

Досить одного «ні», щоб зусилля прихильників євроинтегра-ции 3-х останніх років пропали даремно. Так само Конституціяпіддається жорстким нападкам «лівих» й антиглобалістів за тота-льний неолибералізм, спрямованість проти трудящих в інтересахвеликих банків і монополій. Бізнес же, навпроти, вважає, що вКонституції ЄС занадто багато можливостей для надмірного ре-гулювання.

З травня 2005 р. почалися голосування в країнах Евросоюзу.З 25 країн ЄС 13 підтримали конституцію: Греція, Італія, Литва,Словаччина, Словенія, Угорщина, Австрія, Німеччина, Іспанія,Бельгія, Естонія, Литва та Люксембург. 29 травня 2005 р. біль-шість жителів Франції, а 1 червня — Нідерландів не схвалилипроект конституції Євросоюзу. Відразу після цього Великобри-танія, Швеція, Португалія, Ірландія, Данія й Фінляндія відклалиголосування. Тим часом, процес ратифікації Конституції Євро-союзу припинений не буде. Таке рішення досягнуте 16 червня насаміті ЄС у Брюсселі лідерами країн Євросоюзу, при цьому булипродовжені терміни прийняття документа, принаймні, до середи-ни 2007 р.