11.4. Склад загального бюджетуі перерозподіл фінансів в державах ЄС : Фінансові системи зарубіжних країн : B-ko.com : Книги для студентів

11.4. Склад загального бюджетуі перерозподіл фінансів в державах ЄС

Всі надходження ЄС та його видатки включаються добюджету Співтовариства на основі щорічних прогнозів. Втім, ви-нятком з цього правила є покриття операційних витрат,пов'язаних з реалізацією положень Розділів V та VI Угоди проЄС, яке може здійснюватися за рахунок країн членів. В основібюджету Співтовариства покладено кілька принципів, зокрема:

принцип об'єднання (всі надходження і видатки зводятьсяразом у єдиному документі);

принцип річного періоду (операції бюджету стосуютьсябюджетного року);

принцип збалансованості (видатки не повинні перевищува-ти надходження).

Комісія направляє попередній проект бюджету до Ради, якаразом з Європейським Парламентом наділена бюджетними пов-новаженнями. Від характеру витрат залежить, яка з цих двохустанов визначатиме долю тієї чи іншої статті. Проте бюджет вцілому затверджується або відхиляється Європейським Парламе-нтом.

Спершу бюджет формувався за рахунок внесків країн членів, апісля 1975 р. — за рахунок системи власних ресурсів ЄС. Протецей факт не був офіційно визнаний, доки не було підписано Уго-ду про Європейський Союз.

Доходи союзного бюджету складалися з: ввізних мит, які ком-пенсували різницю в цінах на сільськогосподарські продукти вкраїні-імпортері та на зовнішньому ринку; мит за Загальним ми-тним тарифом, крім мита Європейського об'єднання вугілля істалі; певної частини відрахувань від податку на додану вартістьта інших коштів.

Починаючи із середини 1980-х рр., ці доходи вже не моглипокривати постійно зростаючі витрати, і після тривалих перего-ворів у лютому 1988 р. на нараді глав урядів країн—членів булаприйнята нова система фінансування ЄС.

Фінансовий режим, схвалений в 1988 р. минув до кінця 1992 р.,а Співтовариство мало потребу в додаткових коштах для вико-нання нових завдань, поставлених у договорі про Європейсь-кий Союз.

У грудні 1992 р. на сесії в Единбурзі Європейська Рада прийн-яла пропозицію Еврокомісії, що отримала назву «Пакет Делора-II». Приорит був відданий витратам на структурні операції Євро-союзу в найбільш відстаючих регіонах. Щоб вишукати фінансовіресурси, необхідні для завершення попередніх і виконання новихзавдань, що стояли перед ЄС, було ухвалене рішення про підви-щення максимального об'єму власних ресурсів з 1,20 % від суку-пного ВНП ЄС в 1992 р. до 1,27 % до 1999 р. За цей період розмірєдиного бюджету збільшився з 65,7 млрд до 86,9 млрд євро.

Надходження до бюджету формуються з декількох джерел:податки на продукти харчування, що імпортуються до ЄС; митнізбори на імпорт несільськогосподарської продукції; частка пода-тку на додану вартість (ПДВ), що стягується на національномурівні в країнах членах ЄС; внески країн членів відповідно до їх-ньої частки у спільному ВНП ЄС. Внески за рахунок ПДВ скла-дають понад половину всіх надходжень ЄС. Європейське співто-вариство вугілля і сталі має окреме джерело надходжень коштівзавдяки стягуванню прямого податку на вугільні та сталеплави-льні підприємства ЄС. ЄС не може запозичувати гроші або нако-пичувати дефіцит: бюджет приймається щорічно, і він має бутизбалансованим.

Динаміка і структура надходжень в бюджет ЄС по деякім ро-кам з 1993 р. до 2001 р. наведена в табл. 11.1. Бюджет 2002 р. на-близився до позначки в 100 млрд євро[11].

В Програмі-2000 до 2006 р. і Міжінституційній угоді на тойже період були збережені принципи попередніх програм. 29 ве-ресня 2000 р. Європейська Рада Схвалила нове рішення по сис-темі власних ресурсів ЄС, відповідно до якого був збільшенийобсяг коштів, що лишаються в розпорядженні держав—членів пі-сля стягнення мит і компенсаційних зборів. З 2001 р. країни за-лишають собі 25 % доходів від мит і зборів для покриття витратпо їхньому стягненню. Була знижена максимальна ставка відра-хувань із ПДВ — в 2000 р. вона складала 1 %, в 2002—2003 р.вона знижена до 0,75 %, а з 2004 р. ставка становила 0,5 %. Крімтого, з 2000 р. відносно всіх країн ЄС діє правило, по якому пода-ткова база ПДВ, з якої стягуються відрахування в єдиний бю-джет, не може перевищувати 50 % від ВВП країни. Раніше церозповсюджувалося лише на країни, чий ВВП в 1991 р. становивменш 90 % середнього ВВП по ЄС.

Таблиця 11.1.

ДИНАМІКА НАДХОДЖЕНЬВ ЄДИНИЙ БЮДЖЕТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

 

 

 

в т. ч. власні ресурси

 

Усього

компен-саційнізбори

мита

відрахуваннявід ПДВ

відраху-вання відВВП

інші над-ходжен.

 

о

 

о

 

о

 

о

 

о

 

о

 

 

ffl

 

 

 

еа

 

еа

 

еа

 

 

 

 

я

5?

н

5?

н

5?

н

5?

н

5?

н

5?

1993

65672,7

100,0

1929,9

2,9

11055,6

16,8

34489,9

52,5

16517,9

25,2

1679,5

2,6

1999

86 903,5

100,0

2151,7

2,5

11705,9

13,5

31163,4

35,9

37509,8

43,2

4372,7

5,0

2001

93780,0

100,0

1967,7

2,1

13632,8

14,5

30691,4

32,7

35177,9

37,5

12310,2

13,1

Максимальний розмір внесків було визначено 1,27 % від ВВП,що відповідає значному (майже на 20 %) збільшенню бюджетуцієї організації. Однак протягом останніх двох десятиліть факти-чні внески становили 1—1,1 %. Плануючи бюджет Європейсько-го Союзу на 2007—2013 роки встановлено внески не менше 1,25ВВП і це з розрахунку, що повертатися в свої країни вони будутьв двічі-тричі меншому обсязі ніж тепер.

В XXI століття бюджет Європейського Союзу складає близько100 млрд евро. Незважаючи на вступ до ЄС у 2004 р. 10 новихкраїн, бюджет організації збільшився в порівнянні з 2003 р. лишена 3,3 % і склав 100,6 млрд євро. Єврокомісія вважає, що такийнезначний зріст викликаний тим, що обсяг витрат на країни, щоуже входять у союз, знизиться стосовно 2003 р. на 2 %. Нові уча-сники ЄС обійшлися бюджету союзу в 5 млрд євро, ця сума фі-нансової допомоги вдвічі меньше ніж була запланована в бюдже-ті на 2004 р. — 11,8 млрд євро.

Відповідно до опублікованого 29 квітня 2004 р. Єврокомісієюпроекту бюджету ЄС на 2005 р. 109,5 млрд євро склали видатковістатті. Це приблизно 1,03 % ВВП 25 країн ЄС, що є дуже скром-ним показником, з огляду на, що це перший цільний бюджет ужерозширеного Євросоюзу. Видаткові статті бюджету Європей-ського Союзу залишаються незмінними. Різниця в коштах по ро-ках з урахуванням розширення союзу наведена в табл. 11.2.

Таблиця 11.2

ВИДАТКИ НА ФІНАНСУВАННЯ У БЮДЖЕТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Видаткові статті

1999 р.,

%

Проект 2005 р.

Зростан-ня, %

млрд євро

%

Субсидії та інші витрати посільському господарству

73,0

50,7

46,3

-26,7

У тому числі новим країнам

 

3,6

3,3

Субсидії на регіональну політи-ку, тобто на надання фінансовоїпідтримки менш розвинутим ре-гіонам

5,8

42,4

38,7

30,3

Витрати із субсидування науко-вих досліджень і дослідно-конструкторських розробок тафінансові засоби, які виділяють-ся на модернізацію окремих га-лузей

2,3

У тому числі новим країнам

 

7,7

7,0

Адміністративні витрати

4,7

6,4

5,8

1,1

Економічна допомога країнам,що розвиваються

3,8

5,0

4,6

0,8

Інші витрати (погашення, ре-зерв)

4,4

5,0

4,6

0,2

ково погодивши дане питання з іншими країнами—членами —ФРН, Бельгією, Нідерландами, намагалося обмежити розмір цихсубсидій на користь вільнішої зовнішньоторговельної політики вгалузі сільського господарства. По плановим розрахункам Євро-комісії дотації Євросоюзу, що будуть виплачуватися сільськимвиробникам нових країн—членів ЄС, у 2004 р. складають 55 %обсягу 2003 р. і зростуть до 2006 р. усього лише до 65 %, а до2011 р. вони будуть приведені до єдиного знаменника.

З другої половини 2003 р. Європейська комісія почала глоба-льне «лікування» найменш розвинутих регіонів ЄС. З табл. 11.1видно, що загалом на 30 % за 6 років збільшилися витрати по ре-гіональним та інноваційним проектам (друга та третя статті вида-тків бюджету), але знову ж новим країнам виділено тільки 7 %загальних коштів. До 2010 р. в найменш розвинуті регіони плану-ється інвестувати 62 млрд євро, з яких 60 % будуть складати ко-шти бюджету ЄС, інші 40 % — приватний капітал.

До списку першочергових інноваційних проектів включаютьнаступні: 31 — в транспортній галузі (наприклад, тунель для за-лізничного транспорту між Австрією та Італією), 17 — в енерге-тичному секторі, 8 — в сфері комунікацій. Всі зазначені проектиє часткою глобальних ініціатив, призваних облегшити пересу-вання та комунікацію на території ЄС. До 2020 р. ЄС збираєтьсявитратити на вказані цілі не менше 220 млрд євро. Такі дії, зви-чайно, не могли не зустріти протистояння збоку розвинутих країнсоюзу, зокрема, ФРН та Франції, які і без того вже декілька роківзнаходяться в рецесії. Але керівництво Єврокомісії вважає, що ціпроекти зменшать безробіття і стануть добрим підґрунтям дляекономічного зростання ЄС.

Цілком зрозуміло зростання адміністративних витрат апаратуЄС у зв'язку з прийомом на роботу 6 тис. функціонерів з новихкраїн, серед яких більше 1000 перекладачів на 9 нових офіційнихмов ЄС.

Винятково важливою особливістю європейської інтеграції єперерозподіл ресурсів серед країн—членів ЄС. Воно стало мож-ливим завдяки зросту бюджету ЄС до нинішніх, нехай і скромнихпоказників, що складають 1 % ВВП Євросоюзу.

Перерозподіл фінансів набув особливої важливості, коли в ЄСсталі вступати відносно бедні країни. Після розширення 2004 р.,розбіжності в рівні економічного розвитку серед країн—членівЄС різко зросли. Якщо підрахувати показники виробленого наці-онального продукту на душу населення, то 12 країн ЄС із ниніш-ніх 25 перевищують середній рівень, у той час як 13 країн маютьпоказники нижче, а часом і вдвічі нижче середнього. Із прийнят-тям Болгарії й Румунії в 2007 р., нижній рівень добробуту будестановити всього 34—35 % від середнього по Союзу.

Перерозподіл коштів у ЄС проводиться з розрахунком на ба-гаторічну перспективу. Фінансова вага проблем і викликів,пов'язаних із процесом розширення, повною мірою виявиться в2007—2013 рр. Сценарії, розроблені незалежними дослідницьки-ми групами до лютого 2004 р., коли були опубліковані плани Єв-ропейської Комісії на 2007-2013 рр., ураховували широкий набірможливостей, включаючи радикальні реформи сільськогосподар-ського сектора й витрат на здійснення політики єдності. З появоюже публікації Комісії на цю тему, фокус дискусії змістився на об-говорення розмірів бюджету ЄС.

Еврокомісія запропонувала бюджет, розміри якого досягають1,26 % ВВП ЄС. Шість основних країн—донорів ЄС думають ін-акше й пропонують зменшити розмір бюджету до 1 % ВВП. Ев-рокомісія пропонує підняти витрати на найближчі сім років до1025 млрд євро, у той час як основні спонсори ЄС вимагаютьскоротити їх на 20,5 % — до 815 млрд За пропозицією Комісії,витрати повинні зростати в рік на 4 %, щоб до 2013 р. на 31,3 %перевищити рівень витрат 2006 р. У свою чергу, шість основнихспонсорів пропонують обмежити ці збільшення до 0,6 %, щоб до2013 р. витрати збільшилися всього на 4,4 %. При цьому перед-бачається, що в 27 членів ЄС ВВП за сім років зросте на 17,3 %, ащорічний зріст складе 2,3 % (без обліку зростання цін).

По суті, представники Великої Британії й Франції не можутьдомовитися щодо двох головних моментів: Лондон не влаштовуєсільськогосподарська політика ЄС, що передбачає виділення ще-дрих дотацій (приблизно 13 млрд дол. на рік) французьким фер-мерам, у той час як Париж наполягає на тому, щоб Велика Бри-танія відмовилася від так називаного британського чека —щорічної компенсації приблизно в 5 млрд дол., що країна одер-жує з бюджету союзу. Питання про «знижку» для Англії в Євро-союзі поставила в 1979 р. Маргарет Тетчер, тільки-но ставшипрем'єром. В 1984 р. її вимога була задоволена, оскільки тоді Ве-лика Британія була найбіднішою країною Об'єднаної Європи й,на відміну від інших членів ЄС, практично нічого не одержувалаз величезних дотацій на розвиток сільського господарства, якістановили ні багато ні мало 70 % витрат бюджету організації.Однак зараз ситуація змінилася. Тепер Британія стоїть четвертоюв списку самих багатих країн Євросоюзу, і Франція разом з Німе-ччиною, Швецією й Нідерландами — самими більшими донора-ми бюджету ЄС — вважають повернення коштів по «британсь-кому чеку» несправедливим.

Тим часом Лондон ні в яку не бажає відмовлятися від свогопривілею. По-перше, як не раз підкреслював британськийпрем'єр, Тоні Блера, його країна «навіть із урахуванням компен-сації віддавала бюджету ЄС у два з половиною разу більше, ніжФранція». По-друге, питання про скорочення компенсації дляВеликобританії, на думку прем'єр-міністра, може бути розгляну-тий тільки поряд з переглядом сільськогосподарської політикиОб'єднаної Європи, зокрема — скороченням субсидій для фер-мерів. «Витрачати 40 % бюджету Євросоюзу на сферу, у якій за-йнято 2 % його населення, безглуздо», — позначив свою позиціюбританський лідер у червні 2005 р. Президент Франції Жан Ши-рак, у свою чергу, рішуче заперечує проти скорочення дотацій,посилаючись на вже досягнуті в 2002 р. угоди про те, що до 2013р. сільськогосподарська політика ЄС переглядатися не буде.

Перед самітом у грудні 2005 р. з Лондона надійшло пропо-зиція, відповідно до якої із загального обсягу структурних фо-ндів новим членам буде призначено 150 млрд євро. Із червняця цифра знизилася на 14 мільярдів. Великобританія вказує нате, що новачки просто не в змозі освоїти такі обсяги. Та жПольща на сьогоднішній день використала лише 5 % з коштів,які вона могла б витратити в 2005—2006 рр. Для залученнякоштів зі структурних фондів на якийсь проект зараз країниЄС повинні самі профінансувати цей проект на 20 %, за іншеплатить Євросоюз. У новому бюджеті Лондон пропонує збіль-шити частку Брюсселя до 85 %.

Європарламент затвердив бюджет Євросоюзу на 2006 р. врозмірі 111,969 млрд євро. Він складає 1,01 % ВВП 25 країн—членів ЄС. Усередині Євросоюзу ведеться робота з виробленнякомпромісу по новому рамковому бюджету на 2007—2013 рр.

Лондонський варіант передбачає скорочення бюджету ЄС на25 млрд євро в порівнянні із проваленим червневим проектом.При цьому обсяги структурних фондів для новачків Євросоюзазвузяться більш ніж на 8 %, а сума на «британському чеку» виро-сте з 5,5 млрд, до 7 млрд, з обліком уже зроблених поступок.У цій ситуації Лондон може собі дозволити й два «маленькихкроки» — ще небагато урізати, наприклад, «британський чек», іна пару відсотків збільшити допомогу бідним новачкам.

І хоча пропозиції Лондона по новому бюджеті ЄС піддалися вЄвропі різкій критиці, але можуть стати основою для виробленнякомпромісу.