11.6. Принципи організації оподатковуванняв ЄС, напрямки гармонізації податковогозаконодавства

Європейський Союз не нормує податковий тягар українах-членах ЄС. Є держави де податкові ставки вищі або ниж-чі за ставки нових країні, що вступили в 2004 р. в Євросоюз.В ЄС встановлені мінімальні рівні податку з обороту й акцизнихплатежів, оскільки в даному випадку при наявності занадто вели-ких розходжень довелося б здійснювати перевірку товарів награницях. Якщо ж країна, будучи членом ЄС, побажає знизитиподатковий тягар своїх жителів, то для цього є різні можливостіяк у частині податкових платежів, для яких у ЄС установлені мі-німальні розміри (наприклад, податок з обороту, передбаченийдля продовольчих продуктів, води, високотехнологічних послуг іт. п.), так і в частині окремих галузей оподатковування, не регу-льованих Європейським Союзом (наприклад, прибутковий і соці-альний податок; розмір доходів, не оподатковуваних податками).

Можна виділити кілька загальних напрямків податкової полі-тики, проведених в останнє десятиріччя в європейських країнах іякі мають регулюючий характер: по-перше, зниження податковихставок при одночасному скороченні податкових пільг з метоюстимулювання економіки та забезпечення ефективного розподілуресурсів; по-друге, зменшення прогресивності та перехід до по-мірковано пропорційного оподатковування доходів; по-третє,підвищення, відповідно до концепції нейтральності, ролі непря-мих податків; по-четверте, регулювання зовнішніх ефектів, на-приклад, стимулювання споживання екологічно чистіших видівпалива; по-п'яте, стимулювання окремих пріоритетних секторівекономіки, зокрема, дрібного бізнесу, внутрішньофірмових до-сліджень і розробок, а також створення пільгових ощадних схем.

Найбільш гострою для європейських країн проблемою є висо-кий рівень безробіття, обумовлений, відповідно до розповсюдже-ної думки, надмірним податковим тягарем. Відповідно до звітустатистичного агентства Європейського Союзу (Eurostat) загаль-ний податковий тягар у ЄС, обмірюваний у відсотках до ВВП у25 країнах ЄС у 2001—2002 рр. зменшився з 41,1 % до 40,4 %.

Найбільше співвідношення податків до ВВП у 2002 р. було уШвеції (50,6 %), потім ідуть Данія (48,9 %), Бельгія (46,6 %) іФінляндія (45,9 %); завершують список Кіпр (32,5 %), Латвія іМальта (по 31,3 %), Литва (28,8 %) і Ірландія (28,6 %). Податко-вий тягар зменшився в 16 країнах, найбільше скорочення відбу-лося в Польщі (на 2,1 %). У 8 країнах воно збільшилося, більшевсього — у Люксембурзі (на 1,2 %).

Але треба робити інші висновки: в Європі в середньому пода-тки становлять близько 40 % ВВП, а рівень безробіття досягає10 %, при цьому в США і Японії, де податковий тягар не пере-вищує 30 % ВВП, безробіття майже в два рази нижче.

Прийняті або запропоновані на розгляд Ради ЄС заходи сто-суються тільки принципів системи оподатковування і подат-кової бази, процентна ж ставка як більш гнучкий елемент зали-шається в підпорядкуванні національної влади. Зусилля органівЄС зосередилися на двох головних напрямках: на гармонізаціїставок ПДВ і впровадженні акцизних зборів; на уніфікації пода-тків на доходи від цінних паперів і депозитів у банківськихустановах.

У більшості європейських країн максимальні надходження вбюджет забезпечують особисті прибуткові податки, при цьому вДанії за рахунок цього податку формується більше половини всіхподаткових надходжень.

Податки на прибуток корпорацій становлять значно меншув порівнянні з особистими прибутковими податками часткудержавних доходів. Старі європейські країни—члени ЄС можнарозділити на три групи в залежності від діючих у них системоподаткування прибутку, які розрізняються за способами опо-датковування частки, що розподіляється, і частки, що не розпо-діляється:

у Нідерландах, Швеції, Люксембурзі та Іспанії діє класичнасистема, відповідно до якої частина прибутку, що розподіляється,і частина прибутку, що не розподіляється, обкладаються за єди-ною ставкою, що призводить до подвійного оподатковування до-ходу (ця система також діє в США, Швейцарії, Австралії і НовійЗеландії);

у Великій Британії, Франції, Бельгії, Данії, Ірландії, Італіїзастосовується так звана система умовного нарахування, при якійдо всього прибутку застосовується єдина ставка податку, але привиплаті дивідендів сплачена компанією частка податку акціоне-рам компенсується (нині ця система, яка діє також в Канаді за-знає серйозної критики, оскільки, з одного боку, надає можливо-сті для маніпуляцій з акціями та дивідендами, з іншого боку,створює перешкоди для діяльності ТНК);

3) в Австрії, Фінляндії, Греції вищеназвані частини прибуткуобкладаються за різними ставками, аналогічна система викорис-товується в Норвегії та Японії.

ФРН складно віднести до якої-небудь групи, оскільки тут за-стосовується комбінована система: ставки податку на частиниприбутку різні, але при цьому кінцеві акціонери одержують ком-пенсацію при розподілі дивідендів.

У Європейському Союзі встановлено, що розміри пенсій і бі-льшості соціальних видів матеріальної допомоги (по догляду задитиною, по безробіттю, у зв'язку з нещасливим випадком на ви-робництві, по інвалідності, у зв'язку з утратою годувальника) по-винні складати не менш 40 % від розміру середньої заробітноїплати простого робочого чоловічої статі. Але частка надходженьвід внесків на соціальне страхування істотно відрізняється покраїнах. Вони є основним джерелом доходів бюджетів країн уФранції, ФРН, Іспанії й Австрії. В Данії, навпаки, займають не-значне місце і компенсуються надходженнями від податків надоходи.

Значну частину державних доходів у всіх країнах ЄС форму-ють непрямі податки — ПДВ та акцизи. Цей вид податків домі-нує в Ірландії та Португалії. Висока роль податку на додану ва-ртість, що діє у всіх країнах ЄС, є характерною рисоюєвропейських податкових систем.

З 1977 р. у ЄС ПДВ нараховується за єдиною системою, хочазберігається значна диференціація за кількістю і рівнями ставок.Значно більша розбіжність існує в акцизах, особливо — на винота алкогольні напої. Усе це призводить до значних відхилень уцінах на той самий товар у різних країнах, до зловживань і обме-ження конкуренції. Виходячи з цього, в Білій книзі (1987 р.) Єв-ропейська Комісія запропонувала комплекс заходів для зближен-ня ставок ПДВ і акцизів країн—учасниць у рамках програмистворення єдиного режиму.

Процес гармонізації ПДВ і акцизів чітко прослідковується взменшенні середнього відхилення по непрямих податках у ЄС з6,2 до 5,0, що перевищує аналогічні показники по Європі в ціло-му і країнах ОЕСР. Найменші відхилення в зоні євро практичнопо всіх видах податків, з одного боку, відбивають високий сту-пінь інтегрування економік цих країн, з іншого боку, дозволяютьзробити висновок про те, що процес бюджетної конвергенції,який не має безпосередньо на меті вирівнювання податковихструктур, проте робить на них вплив не менший, ніж цілеспрямо-вана гармонізація.

Базовий рівень ПДВ визначений у межах 12—14 %; пільговіставки встановлені на продукти харчування, ліки і т. д. (4—9 %);підвищені — на паливо, бензин та алкоголь. Такі рамки були об-рані не випадково. Досвід США показує, що відхилення ставокподатку на 5 пунктів істотно не впливає на конкуренцію між су-сідніми країнами. В умовах ЄС для вільної дії ринкових сил до-сить обмежити розбіжність ± 2,5 пункти. Наприклад, якщо сере-дня ставка відсотка на будь-який товар становить 16,5 %, то цезначить, що в країнах-учасницях одночасно може діяти до п'ятирізних податкових ставок.

Так 16 липня 2003 р. після тривалих дискусій Єврокомісіясхвалила проект, що дозволяє країнам ЄС знижувати до 5 % ста-вку ПДВ на широке коло товарів та послуг. Це стосується проду-ктів харчування, лік, книг, медичних послуг, квитків у кіно і теа-три, зняття готельних номерів та оплати ресторанних рахунків.Зараз ставки ПДВ на ці товари та послуги в різних країнах ЄСскладають 17—21 %. Самим активним ініціатором проекту булаФранція, що наполягала на різкому зниженні ПДВ у ресторанно-му бізнесі для залучення як можна більшої кількості іноземнихтуристів. За прогнозами експертів, цей проект, спрямований назріст купівельного попиту і пожвавлення економіки, стане неза-баром об'єктом нових суперечок у Раді міністрів ЄС. ЗниженняПДВ приводить до великих утрат бюджету. Наприклад, Німеччи-на стурбована тим, що за прикладом Франції власники її ресто-ранів теж почнуть вимагати зниження ПДВ у суспільному харчу-ванні. А це неприйнятно для уряду Німеччини в зв'язку з рівнембюджетного дефіциту більшим за нормативне значення в 3 %.

У світовій практиці непрямі податки стягуються на підставідвох принципів: принципу країни походження і принципу країнипризначення. Перехід з 1997 р. до принципу країни походженняв торгівлі продуктами власного виробництва тісно пов'язаний зіскасуванням митного контролю на внутрішніх кордонах Союзу.Це означає, що система переміщення товарів усередині ЄС ана-логічна існуючій на території окремої країни. Поняття «експор-тер-імпортер» у масштабі ЄС було замінено не митним визна-ченням «постачальник-замовник». Угоди з експорту-імпорту міжкомпаніями різних країн—учасниць стали в один ряд з подібни-ми операціями на національному рівні.

На основі аналізу зміни у податкових структурах індустріаль-но розвинутих країн, які відбулися з 1989 р. по 1995 р., можнадійти висновку про зростаючий вплив процесів глобалізації і лі-бералізації на національну податкову політику. З 1989 р. практи-чно по всіх групах країн спостерігається зближення податковихструктур і по всіх видах податків зменшення середнього відхи-лення. Результатом вільного переміщення капіталів та конкурен-ції за інвестиції є зближення рівнів податкових ставок у всіх ін-дустріально розвинутих країнах, що, зрештою, відбивається наструктурах податкових надходжень.

Більше порівняно з іншими групами країн в ЄС середнє відхи-лення по податку на прибуток корпорацій свідчить про необхід-ність подальшої податкової гармонізації з метою зниження кон-куренції між країнами за залучення інвестицій та забезпеченняефективності бюджетної політики.

Можна припустити, що під тиском провідних держав, у якихподаткові ставки досить високі (ФРН, Франція), країни Євролендуможуть перейти до практики, аналогічної проведеній раніше відно-сно ПДВ, тобто встановлення мінімального рівня податкових ста-вок. Хоча це може стати додатковим бар'єром на шляху приєднан-ня Великої Британії, Швеції і Данії до єдиного валютного союзу.