11.9. Відносини України з EC та іншимиміжнародними організаціями

Характер взаємозв'язків України із світом, який глоба-лізується є одним із самих важких і важливих питань нинішньогорозвитку.

Ніяких рішень про можливий вступ України, що проголосилаприєднання до ЄС довгостроковою метою своєї політики, покинемає і, зважаючи на все, найближчим часом не буде. Євросоюзне активно вітає надії України на майбутнє членство, хоча 21 лю-того 2005 р. відбулася Рада в Брюселі «Україна — ЄС, де буврозроблений трирічний план дій. А в інтерв'ю британській газетіThe Financial Times глава української держави Віктор Ющенковідзначив, що «за сім-вісім місяців (з весни 2005 року)[16] у нашихвідносинах з ЄС відбулося більше, ніж за останні десять років».

Потрібно враховувати, що відставання України від країнЦентральної Європи за показником ВВП на душу населення, роз-рахованому за паритетом купівельної спроможності, не є критич-ним. У 2001 р. цей показник складав в Україні близько 4500 євро,а по 10 країнах-кандидатах на вступ в ЄС в 2004 р. — 10,7 тис.євро, у т.ч. у Латвії — 7750, Литві — 8960, Естонії — 9240,Польщі — 9410 євро. В країнах-кандидатах другої хвилі відпові-дно: у Болгарії — 5710, Румунії — 5560, Туреччини — 5230 євро.З урахуванням «тіньового» сектору цей показник для Українизначно більший.

Маємо враховувати і більш високі темпи зростання, які де-монструвала українська економіка вцілому в останні чотирироки (2000-2004) навіть серед країн СНД, а в 2004 р. взагалінайвищі. В країнах «десятки» вони в середньорічному виміріне перевищують 2,5 %, у т. ч. у Польщі — 1,6 %, Чехії —2,7 %, Угорщині — 3,5 %. В Україні відповідне зростаннясклало 7,1 %, за I півріччя 2003 року — 7,3 %. Країна мала ре-кордне збільшення сальдо зовнішньоторговельного балансу —на рівні 7 млрд дол. за рік, що більш ніж у два рази перевищи-ло його звичайний рівень в останні роки; високий зріст сільсь-когосподарського сектора економіки — майже 120 % (хоча го-ловною причиною його став провальний рівень 2003 року,коли сільськогосподарське виробництво впало на 11 % череззначне скорочення як урожайності, так і посівних площ); а та-кож зростання промислового виробництва — 112,5 % й інвес-тиційної діяльності — 128 % (яке, правда, трохи скоротилося впорівнянні з 2003 р.)[17].

Основна частина показників роботи української економіки в2005 р. є самими гіршими з 2000 р. Причин раптового погіршен-ня декілька. Одні з них не залежали від дій уряду, хоча й моглибути передбачені за прогнозом, а потім і знівельовані, інші булипрямим наслідком дій уряду. До причин, які не залежали від дійуряду, можна віднести високу базу для зіставлення показниківпоточного року з попереднім і погіршення кон'юнктури зовніш-нього ринку.

У більшості випадків структурні зміни ще більш важливі йзначно сутужніше досяжні. Структурні зміни 2005 р. будуть ві-домі лише через рік, хоча вже ясно, що вони будуть позитивни-ми, незважаючи на спад темпів росту економіки.

Позначається і така обставина: країни Центральної Європи немають відчутного потенціалу розширення торгівлі на Захід. Цейпотенціал уже значною мірою вичерпано. Відповідно — зазначе-ні країни прагнутимуть використати потенційну місткість україн-ського ринку, яка достатньо велика. Можна передбачити й акти-візацію інвестиційного процесу. За прогнозами Мінекономіки, в2005 р. Україна буде мати рекордний розмір іноземних інвести-цій в економіку — до 7 млрд дол.

Спостерігається і перенесення низки орієнтованих на експортвиробництв з території Чехії, Словаччини, Угорщини та Польщіна територію України з метою використання її конкурентних пе-реваг, а також (що не менш важливо) виходу з-під дуже жорсткихрегуляторних вимог, які діють на території ЄС. Прикладом можеслугувати Угорщина, яка вже тепер схильна розглядати Українуяк стратегічну територію для виходу на ринки інших пострадян-ських країн. У цьому ж контексті конче важливим є поглибленняприкордонного співробітництва між країнами.

Президент В. Ющенко вважає ключовим завданням зовніш-ньої політики України інтеграцію в ЄС і НАТО. Україна вже ви-конала дві третини з 67 зобов'язань, викладених у Плані дійУкраїна — ЄС, який був підписаний 21 лютого 2005 р. СамітУкраїна — ЄС за участю президента України Віктора Ющенко йпрем'єр-міністра головуючої в Євросоюзі Великої Британії ТоніБлера пройде 1 грудня 2005 р. в Києві.

Планується, що за результатами саміту буде прийнята спільназаява лідерів Європейського Союзу й України, у якому сторонизасвідчать свою оцінку співробітництва України і ЄС. Також за-плановане підписання двосторонніх документів: Меморандумупро взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузіміж ЄС й Україною; Угоди про співробітництво по цивільнійглобальній навігаційній супутниковій системі між Європейськимспівтовариством, його державами-членами й Україною; Угодиміж Україною і ЄС по деяких аспектах повітряного сполучення.

Одним з головних питань зустрічі буде обговорення подаль-ших кроків по просуванню до безвізового режиму поїздок окре-мих категорій громадян України і Євросоюзу. Після того, якУкраїна скасувала в'їзні візи для громадян ЄС, США, Японії йКанади — потік приїжджаючих в країну виріс в 2-4 рази.

Треба розуміти, що Євросоюз є прагматичним партнером інезважаючи на бюрократизм використовує лобіювання країн звисокорозвиненою економікою й великою чисельністю насе-лення. Прикладів тому декілька. «Вклали німці великі інвестиціїв туристичний бізнес Туреччини, відпочивають там два рази нарік — от і просуває Німеччина Туреччину в Євросоюз. Буликраїни африканського Середземномор'я колоніями Франції йІталії, залишилися в цих країнах великі європейські інвести-ції — от і переходить Євросоюз до створення зони вільної тор-гівлі «навколо Середземномор'я»[18]. В України поки таких лобіс-тів з ЄС немає. Більше того, через скасування Законом,прийнятим в березні 2005 р., пільг для ВЕЗ і ТПР, що займалиблизько 10 % території країни, Україна може втратити підтрим-ку таких країн як Польща.

Партія промисловців і підприємців України (ПППУ) внеслазаконопроект по відновленню дій інвестдоговоров, підписані поВЕЗ на весь період їхньої дії. Інвентаризація показала, що тількиприблизно близько 30 % суб'єктів господарської діяльності дійс-но не виконували належним чином або взагалі не виконувалисвоїх зобов'язань. Третина з підприємств, як показали результатимоніторингу, сумлінно виконують свої зобов'язання. Це означає,що їм повинні бути повернуті всі преференції, які були ранішенадані. Правда, Міністерство фінансів України в листоподі 2005р. підготувало проект постанови, яким для сумлінних інвесторівпередбачаються механізми, що компенсують втрати, які вони по-несли внаслідок ліквідування пільг в ВЕЗ і ТПР. Мова йде простворення спеціальних митних постів, що працюють на територі-ях, які по режиму оподатковування не є митною територієюУкраїни. Тут митне оформлення товарів, сплата фіскальних зо-бов'язань буде проходити по особливому розпорядку.

Деякі прихильники України з країн «Вишеградської четвір-ки»: Польщі, Чехії, Словаччині й Угорщині висловлюють такудумку: «Настав час виключити Україну з «чорного списку» країн,громадяни яких — небажані гості на території ЄС». Але чи при-слухається Євросоюз до голосів чотирьох нових членів? В Інсти-туті європейської політики «Europeum» існує дискусія на тему:чи є майбутнє в об'єднанних державах, тобто в тієї ж «Вишеград-ської четвірки», у рамках Європейського Союзу? Постановка та-кого питання свідчить про те, що Україна має великі можливостідля співробітництва тільки з перерахованими чотирьма країнами,прикладами слугують безкоштовні візи для українців.

Що до вступу України у Світову торговельну організацію(СТО), то три чверті роботи на цьому шляху вже виконано. За-раз йде робота над урегулюванням нормативної бази торгівліта економічних відносин України зі США, Австралією і інши-ми країнами. Необхідне підписати 8 протоколів, прийняти 7законів і декілька десятків законодавчих виправлень для при-ведення ситуації на Україні у відповідність із нормами СТО.Це закони, що стосуються прав інтелектуальної власності, ми-тних процедур, правил відкриття філій іноземних банків вУкраїні і деякі інші. Але плани уряду по форсованому прийн-яттю законів по СТО Верховна Рада до кінця 2005 р. не під-тримує. З пакета законопроектів, які стосувалися адаптації донорм СТО, Верховна Рада проголосувала тільки за три закони,у тому числі, про авторські права в рослинництві й боротьбі здемпінговим імпортом.

В сфері економічної політики Україна планує ввести морато-рій на ініціювання законопроектів про надання податкових пільгта створити умови для підвищення ділової активності. Крім того,країна планує сформувати в громадян позитивне відношення донебанківських фінансових установ і нових інститутів спільногоінвестування, створити трирівневу систему пенсійного забезпе-чення.

За правилами СТО, що належать до «нормальних торговель-них відносин», поступка, дана будь-якому її члену — означає їїавтоматичне поширення на всіх членів організації. Тому резуль-татом її діяльності буде розвиток міжнародної економічної лібе-ралізації, незважаючи на обмеження СТО.

У військовій доктрині України закріплена теза про те, що всучасній військово-політичній обстановці інтересам націона-льної безпеки відповідає істотне поглиблення відносинУкраїни з НАТО і ЄС. Таким чином, політична необхідність упорівнянні з економічними можливостями домінує. На брифі-нгу для журналістів ділових видань, 1 листопада 2005 р., пре-зидент у черговий раз оголосив політичні дивіденди, якіУкраїна отримає від вступу в НАТО. Насамперед — що вступу НАТО полегшить вступ у Євросоюз, внаслідок якого Украї-на дістане економічні вигоди. Польща, Угорщина та Чехія,вступили в НАТО у 1999 році і інвестицій зросли в 3 рази.Але ж Туреччина вже 50 років член НАТО й довго й наполег-ливо проситься в ЄС (мільйони турків уже працюють у Німе-ччині). Будемо враховувати той факт, що Туреччина — мусу-льманська країна.

Останній офіційний візит у рамках співробітництва комісіїУкраина-НАТО (з представниками 26 країн—учасниць НАТО начолі з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсуЯапом де Хооп Схеффером) відбувся 18—19 жовтня 2005 р. Мо-жна підкреслити, що після одержання політичного сигналу будь-які рішення будуть прийняті навесні 2006 р. План дій Украина-НАТО був підписаний на саміті в Празі в 2002 р. й визначив цілі,досягнення яких дозволить Україні наблизитися до європейськихстандартів. Зокрема, документ передбачає створення цивільногосуспільства, розвиток свобод, реформу збройних сил. Після ви-конання цих завдань Україна зможе повністю інтегруватися в єв-роатлантичні структури безпеки.

У рамках Плану дій Україна щорічно затверджує Цільовийплан. План на 2005 р. — документ обсягом більше 60 сторінок —передбачає реалізацію 64 цілей, у рамках яких повинно бути ви-конано понад 270 завдань у сферах внутрішньої, зовнішньої йекономічної політики, інформаційній сфері, реформування в сфе-рі оборони й безпеки,, управління ресурсами, охорони та безпеціінформації, рішенні деяких правових питань співробітництва зальянсом.

На думку СДПУ (об'єднаної), подібна активізація дій є пагуб-ною й призведе до розколу й втрати національного суверенітетуУкраїни. «Ми вважали й вважаємо ЄЕП (Європейський економіч-ний простір) самим вигідним міжнародним економічним проек-том для України. За розрахунками експертів, тільки створенняпередбаченої в рамках ЄЕП зони вільної торгівлі дасть Україніщорічний приріст доходів близько 2 млрд дол., поліпшить дляукраїнських підприємств умови роботи на ринках Росії, звідки їхсьогодні витісняють. Згортання співробітництва з Росією й орієн-тація на НАТО спричинить до втрати великої кількості робочихмісць в українському військово-промисловому комплексі, у яко-му значна частина підприємств усе ще взаємодіє з російськимВПК. Не можна забувати, що, вступаючи в НАТО, Україна будезобов'язана витратити десятки мільярдів гривень на приведеннясвоєї армії до НАТОвских стандартів. А ця цифра в найближчі 6-7 рр. може скласти 90 млрд грн».

Якщо враховувати економічні стратегічні плани, то одним іззавдань, визначених разом з НАТО, є забезпечення прозорості йефективності приватизаційних процесів, створення сприятливихумов для залучення іноземних інвестицій в економіку України, іаж ніяк не адміністративне командуваннями цінами в період очі-куввання статусу країни з ринковою економікою.

Бажаємо ми того, чи ні, але глобальні виклики змінюють вну-трішній простір України. Саме тому необхідно досягнення стра-тегічного розуміння сьогоднішніх та майбутніх викликів, ризи-ків, проблем і можливостей, пов'язаних із глобалізацією.

Контрольні запитання:

Поясніть причини інтеграційних процесів у Європі.

Перелічіть етапи створення Європейського Союзу.

Які функції виконують загальноєвропейські інститути,що входять у ЄС?

За рахунок яких коштів формується бюджет ЄС і наякі цілі витрачається?

Яка податкова політика ЄС?

Розкажіть про роль ЄС у сучасному світі. Наведіть пе-реваги та недоліки для «старих» та «нових» країн об'єднаноїЄвропи у зв'язку з розширенням своїх кордонів.

Які перспективи має Україна у відносинах з міжурядо-вими організаціями та інтеграційними угруппованнями?

Самостійно:

Соціально-економічні кількісні та якісні показникирозвитку Європейського Союзу.

Спеціальні фонди ЄС та фінансування окремих про-грам соціально-економічного розвитку. Фінансування наукив ЄС.

Кредитна діяльність ЄС, склад та структура союзноїзаборгованості.

Тенденції і проблеми розвитку фінансової системи ЄСу XXI ст.

Список літератури:

Європейська інтеграція: крок за кроком. Укладач: Д.Корбут та ін. — Київ, 2001. — 80 с.

Європейський Союз. Консолідовані договори. — К.:Port-Royal, 1999. — 207 с.

Зиллер Ж. Политико-административньїе системи странЕС. Сравнительньїй анализ. — 1996. — 18 с.

Конституция государств Европейского Союза / Подред. А. А. Окунькова. — М.: ИНФРА-М: Норма, 1997. —816 с.

Коффлер Б. Построение и структура ЕвропейскогоСообщества. // http://www. euronews.net

Мировая зкономика и международньїе финансовьіерьінки. Итоги 2000 г. // Деньги и кредит. — 2001. — № 4. —С. 45—50.

Мониторинг зкономической ситуации в ЕвропейскомСоюзе (январь—октрябрь 2004 г.) // Алмати: Институт ми-ровой зкономики и политики при Фонде Первого Президен-та РК. — 2004. — 26 с.

Монография ИМЗМО РАН «Расширение ЕС на вос-ток: Предпосьілки, проблеми, последствия / Ин-т миров.зкономики и междунар. отношений. — М.: Наука, 2003. —150 с.

Осьмова М. Н. Зкономика зарубежних стран. — М.:Гуманитарное знание, 1996. — 305 с.

Сергеев П. В. Мировое хозяйство и международньїезкономические отношения на современном зтапе. — М.:Новьій юрист, 1998. — 176 с.

Словник-довідник Європейського Союзу / Ред.Ю. Марченко. — К.: Видавництво «К.І.С., 2001. — 152 с.

Шигаева Т. Кто продолжит курс рьіночньїх реформ? //Инвестгазета. — 2005. — 18 октября (№ 42 (519). — С. 6—7.

Economic portrait of the European Union 2001. —Luxembourg: EC, 2001. — 160 p.

Enlargement argumentaire, Enlargement papers № 5 —September 2001, Brussels, European Communities, 2001.

Eurobarometer Public Opinion in the European Union,October — November 2002, Report 1 58 // EuropeanCommission — Brussels: March. 2003. — 77 p.

Money interest rates and price in the EU. — LuxembourgEC, 2002. — P. 155.

World Economic Outlook: a survey by the staff ofthe International Monetary Fund. Annual report. April 2003.P. 135—139.

Fundusze strukturalne i polityka regionalna UniiEuropejskiej / Pod. redakcja K.A. Wojtaszczyka. — Warzsawa,2003. — 165 s.

http://www.mignews.com.ua.

http://misto.ridne.net/thre ad-1737.html

http://www.rian.ru/politics/cis/20051017/41803170.html

http://www.politekonom.ru/ec_pol/problems/integrazia/1079687166.rtf

http://www.podrobnosti.ua/economy/financial/

Розділ 12

ФІНАНСОВІ СИСТЕМИ КРАЇНЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Соціально-економічні процеси в країнах Централь-ної та Східної Європи.

Державний сектор країн ЦСЄ. Особливості та про-блеми процесу приватизації.

Особливості реформування бюджетних систем.

Державний бюджет, склад і структура його доходівта видатків.

Державний кредит; структура та динаміка держа-вного боргу.

Реформи системи оподаткування в країнах Вишег-радськоїгрупи.

Оцінка реформ регіональних та місцевих органіввлади в країнах ЦСЄ.