12.3. Особливості реформуваннябюджетних систем

У Польщі і Румунії закони про бюджетну систему булиприйняті в 1991 р., в Угорщині і Болгарії — у 1992 р., у Чехії взв'язку з розпадом колишньої Чехословаччини на дві самостій-них держави бюджетний закон був скоректований у 1993 р. сто-совно до нових умов. Процеси перетворення економіки, формвласності та управління в Чорногорії і Сербії тривають безупин-но, починаючи з 1997 р.

В усіх країнах зберігається єдина бюджетна система держави.0кремі ланки бюджетної системи наділені відносною самостійні-стю, але зв'язані між собою системою дотацій. Донором, як пра-вило, виступає центральний бюджет, з якого виділяються субве-нції для збалансування доходів та видатків місцевих бюджетів,відособлених фондів, а також цільової і спеціальної дотації дляфінансування конкретних цілей та завдань.

У нових законах про бюджетну систему загалом розмежованіміж ланками дохідні джерела і видатки, віднесені до компетенціїкожної ланки. Переважна частина державних доходів як і ранішенадходить у центральний бюджет, внаслідок чого місцеві бю-джети є глибоко дотаційними. Дотації з центрального бюджетувиділяються також бюджетові соціального страхування й іншимсоціальним позабюджетним фондам.

Якщо бюджет зведений з дефіцитом, то повинні бути вказаніспособи покриття дефіциту державного бюджету. Вирішене пи-тання про бюджетні резерви і визначені кількісні межі цих резе-рвів. Кошти, мобілізовані в бюджет у результаті позикових опе-рацій у національного банку чи на вільному фінансовому ринку,не можуть включатися до складу нормальних доходів держав-ного бюджету, оскільки це змінило б суму дефіциту державногобюджету або перевищення доходів над витратами. Позиковікошти можуть залучатися лише для покриття дефіциту держав-ного бюджету.

У нових законах поряд з бюджетним роком (він збігається зкалендарним) уведене поняття «додаткового періоду». Це час,протягом якого можна проводити певні операції і розрахунки побюджету за минулий рік. Встановлено мінімальний термін, щоповинен проходити між опублікуванням і вступом у силу законівпро нові податки й інші платіжні зобов'язання.

В усіх країнах зберігається практично всебічний контрольПарламентів (безпосередньо і через спеціальні органи фінансо-вого контролю) за фінансовою діяльністю всіх ланок бюджетноїсистеми. Менше він поширюється хіба що тільки на прийняття івиконання бюджетів місцевого самоврядування.

Першими кроками з реформування бюджетних систем убільшості східноєвропейських країн стало виділення з держа-вного бюджету місцевих бюджетів і надання їм автономногохарактеру, а також утворення самостійного позабюджетногопенсійного фонду. Колись ці структури входили в єдиний бю-джет і становили з ним єдине ціле. Виділення з бюджету пен-сійних справ у самостійний фонд забезпечує не тільки цільовевикористання коштів, що відраховуються на чітко визначе-ні потреби, а й гарантує також дотримання інтересів пенсіо-нерів.

Автономність місцевих бюджетів має два аспекти: політич-ний і економічний. Політичний аспект випливає з положенняконституції, яке говорить, що кожен орган народного самовря-дування повинен мати свій бюджет. Економічний аспект ґрун-тується на вимозі самооплатності кожної бюджетної одиниці.Правда, принцип самооплатності територіальних адміністрати-вних одиниць у чистому і буквальному значенні в жодній краї-ні світу не дотримується, оскільки географічне положення,економічні умови і можливості регіонів не однакові. Тому від-носини центрального бюджету з місцевими будуються на нор-мативній основі, виходячи з об'єктивних критеріїв. Унаслідокцього органи місцевого самоврядування перебувають ніби вумовах реальної самооплатності. Вони стають зацікавленими вмаксимальній економії коштів і, з іншого боку, у мобілізаціїнаявних резервів.

Можна констатувати, що прийняті закони про бюджетні сис-теми і бюджетна практика східноєвропейських країн свідчать проте, що в згаданих державах пройдений певний етап у формуваннібюджетних відносин. Розширено гласність процедури розробки,обговорення, прийняття і публікації бюджетів, чіткі законодавчірамки одержав порядок і джерела покриття бюджетного дефіци-ту, розмежовані компетенція і відповідальність між ланками бю-джетної системи. У результаті податкових реформ докоріннозмінилася структура доходів державних бюджетів. У складнихумовах перехідного періоду головне навантаження перекладенена непрямі податки при одночасному зниженні ставок з податкуна прибуток підприємств.