2.3. Моделі поширення інновацій

Можна виокремити дві основні моделі інноваційного про-цесу. Перша - це модель дифузії нововведення на макрорівнів межах усієї економіки. Нагадаємо, що дифузія - цепоширення вже колись опанованої і використовуваної інновації внових умовах або нових галузях виробництва, у нових країнах.Унаслідок дифузії зростає кількість як виробників, так іспоживачів.

Головною метою при цьому є оцінювання чинниківсередовища, які сприяють поширенню інновацій серед більшоїкількості виробників, компаній, організацій чи гальмують його.Виникає проблема взаємодії нововведення з відповідним соці-ально-економічним оточенням, суттєвим елементом якого єконкуруючі технології, товари. На швидкість поширення (ди-фузії) інновацій мають великий вплив інноваційна політикадержави, існування адекватної інформаційної бази, механізмівфункціонування науки та її зв'язків з виробництвом, формиприйняття законодавчих рішень з питань нововведень, способівпередавання інформації, механізмів стимулювання інноваційноїдіяльності, накопичений досвід упровадження нововведень.

З моделлю дифузії нововведень тісно пов'язана науково-технічна діяльність, яка спрямована на використання і конкре-тизацію результатів наукових досліджень і розробок для роз-ширення й оновлення номенклатури та підвищення якості про-дукції з її наступною ефективною реалізацією на ринку. Об'єктомнауково-технічної діяльності є саме дифузія нововведень у галузітехніки, технології, економіки, організації та управління, тобторозповсюдження і використання науково-технічних знань в усіхсферах науки, техніки, виробництва. Поняття науково-технічноїдіяльності розроблено ЮНЕСКО і є базовою категорієюміжнародних стандартів у статистиці науки і техніки. Відповіднодо рекомендацій ЮНЕСКО НТД як об'єкт статистики охоплюєтри її види: а) наукові дослідження і розробки; б) науково-технічна освіта і підготовка кадрів; в) технічні послуги.

Науково-технічна діяльність лежить в основі інноваційноїдіяльності, яка тісно пов'язана з циклом реалізації і розпо-всюдження інновацій: роботи, що належать до даного циклу, єпереважно прибутковими (серійне виробництво, освоєння новаціїу споживачів, застосування різних каналів збуту інновацій).

Державна підтримка інноваційної діяльності відіграє істотнуроль у дифузії нововведень і неперервному розвитку інноваційноїактивності підприємств, що безперечно позитивно впливає наекономічне зростання суспільства.

До основних чинників, які визначають темпи і масштаби ди-фузії нововведень на макрорівні, належать:

• інтернаціональність науки. Результати науковихдосліджень швидко стають відомими у світі і широковикористовуються в зацікавлених країнах (секрет «японськогодива»);

розвиток матеріально-виробничої бази відповіднихгалузей господарства;

розвиток експериментальної бази, що передбачає нетільки наявність устаткування і лабораторій, а й відповіднеставлення держави, яка підтримує і формує в суспільстві наоснові відповідного законодавства й інших чинників необхіднийінноваційний клімат. Наприклад, університет не маєустаткування, але може за певних умов налагодити з тим чиіншим підприємством взаємозв'язки і використовувати йоговиробничу базу, лабораторії, устаткування для проведенняекспериментів;

кваліфікація робітників. Основа інновацій - це знання.Новації є безпосереднім продуктом людського розуму, актив-ності, інтелекту. Тому створення необхідних умов (одержанняінформації, стимулювання праці, навчання персоналу) є основоюдля зацікавленості в інноваціях працівників органівацій;

розмір внутрішнього ринку, який визначаєтьсянасамперед розміром національного багатства (внутрішнійнаціональний продукт), життєвим рівнем населення;

розвинута інфраструктура. Вона націлена насамперед навирішення проблем забезпечення взаємозв'язку між економіч-ними, соціальними і науково-технічними аспектами розвитку вмежах єдиної інноваційної політики через інноваційну діяльність.Розвинута інфраструктура - це розвиток ринку інвестицій(капіталу), ринку цінних паперів, ринку конкуренції нововведень.

З 80-х років XX ст. стався інтенсивний сплеск інноваційноїактивності на міжнародному рівні - стали формуватисьнаціональні інноваційні системи. Дослідники цього феноменупідкреслюють, що всі розвинуті країни, які сформувалинаціональні інноваційні системи, відзначаються державним ре-гулюванням і підтримкою систем взаємозв'язку наукової, виро-бничої та освітньої складових. Наприклад, особливістю амери-канських і японських університетів є їх тісний зв'язок зпромисловістю та іншими галузями господарства, який виявля-ється множиною засобів - від обміну спеціалістами і створенняпри університетах сітки консультаційних структур, які справ-ляють великий вплив на інноваційну діяльність, науково-дослідних лабораторій різних галузей господарства, до операти-вних потреб виробництва, які находять відображення в навча-льних планах університетів.

В історії дифузії інновацій США спостерігається тенденціярозширення сфери розповсюдження та впровадження науковихдосягнень у виробництво.

У світовому економічному просторі формується новапарадигма зростання на базі використання знань та інновацій якнайважливіших економічних ресурсів.

Таким чином, модель дифузії нововведень на макрорівнібезпосередньо залежить від створення державою економічних,організаційно-правових та соціальних умов, через певнуфінансово-кредитну, податкову, патентну, амортизаційну таіншу політику, яка стимулює як створення, так і впровадження,швидке поширення новацій. Звичайно, до різних товарів,технологій, соціально-економічних умов застосовуються різніваріанти інноваційної політики з точки зору її спрямованості івпливу на соціально-економічні процеси. До того ж під час дифузіїнововведень необхідно брати до уваги можливість адаптаціїсоціально-економічного середовища до певних циклічних змін.

Друга модель поширення інновацій характеризуєвнутрішньоорганізаційний шлях нововведення в окремо взятійфірмі (підприємстві) чи організації.

Упровадження інновації є завжди складним процесом длябудь-якої організації, що зумовлюється невизначеністю, якапов'язана із самим нововведенням: недостатньою інформацієюпро нього і його прибутковість, особливо на ранніх стадіяхдифузії. Оцінити відносні переваги інновацій на ранній фазі їхдифузії особливо важко тоді, коли мова йде про радикальнінововведення. Тому значна кількість виробників, як свідчитьпрактика, не завжди йдуть на ризик і віддають перевагузниженню витрат виробництва за рахунок використанняресурсозберігаючих технологій та модернізації продукції.

На думку Й. Шумпетера, тільки очікування надприбутку єрушійною силою прийняття рішення про впровадження нововве-дення на підприємстві.

До основних видів нововведення на підприємстві можна від-нести інновації продукції; технологічних процесів; персоналу;

управлінської діяльності.

Основу інноваційної політики на промислових підприємствахрізних галузей становлять саме інновації продукту. Вони євирішальними з точки зору призначення підприємства - забез-печувати певні потреби суспільства. Але необхідно враховувати прицьому зв'язок з іншими видами інноваційної діяльності, бопродуктові інновації спричиняють нововведення технологічні,персоналу та управлінської діяльності. Останні, у свою чергу,забезпечують успішну та ефективну реалізацію продуктових ін-новацій.

Інновації продукції можуть розглядатися з погляду:

нового використання вже відомого продукту;

зміни зовнішнього вигляду вже відомого продукту;

фундаментальної зміни вже відомого продукту(поліпшення певних характеристик, підвищення якості, зниженнявитрат виробництва в результаті використання нових матеріалівабо нових технологічних засобів);

винаходу справді нового продукту.

У свою чергу, кожний новий продукт можехарактеризуватися:

наявністю в нього нових технічних рішень, їх значущістю(науково-технічний аспект);

впливом на ринок, тобто ринковою новизною(економічний аспект).

Якщо нова модель продукту краще від існуючої за техніко-економічними характеристиками (за рахунок застосування новихнаукових рекомендацій, винаходів і технічних рішень) і витратина її освоєння невеликі, а ринкова новизна в продукті відсутня, тойого впровадження навряд чи забезпечить прибуток виробнику.Разом з тим ринкова новизна продукту може бути досягнута і безнауково-технічних рішень - завдяки змінам у зовнішньому ви-гл