2.3. Моделі поширення інновацій

Можна виокремити дві основні моделі інноваційного про-цесу. Перша - це модель дифузії нововведення на макрорівнів межах усієї економіки. Нагадаємо, що дифузія - цепоширення вже колись опанованої і використовуваної інновації внових умовах або нових галузях виробництва, у нових країнах.Унаслідок дифузії зростає кількість як виробників, так іспоживачів.

Головною метою при цьому є оцінювання чинниківсередовища, які сприяють поширенню інновацій серед більшоїкількості виробників, компаній, організацій чи гальмують його.Виникає проблема взаємодії нововведення з відповідним соці-ально-економічним оточенням, суттєвим елементом якого єконкуруючі технології, товари. На швидкість поширення (ди-фузії) інновацій мають великий вплив інноваційна політикадержави, існування адекватної інформаційної бази, механізмівфункціонування науки та її зв'язків з виробництвом, формиприйняття законодавчих рішень з питань нововведень, способівпередавання інформації, механізмів стимулювання інноваційноїдіяльності, накопичений досвід упровадження нововведень.

З моделлю дифузії нововведень тісно пов'язана науково-технічна діяльність, яка спрямована на використання і конкре-тизацію результатів наукових досліджень і розробок для роз-ширення й оновлення номенклатури та підвищення якості про-дукції з її наступною ефективною реалізацією на ринку. Об'єктомнауково-технічної діяльності є саме дифузія нововведень у галузітехніки, технології, економіки, організації та управління, тобторозповсюдження і використання науково-технічних знань в усіхсферах науки, техніки, виробництва. Поняття науково-технічноїдіяльності розроблено ЮНЕСКО і є базовою категорієюміжнародних стандартів у статистиці науки і техніки. Відповіднодо рекомендацій ЮНЕСКО НТД як об'єкт статистики охоплюєтри її види: а) наукові дослідження і розробки; б) науково-технічна освіта і підготовка кадрів; в) технічні послуги.

Науково-технічна діяльність лежить в основі інноваційноїдіяльності, яка тісно пов'язана з циклом реалізації і розпо-всюдження інновацій: роботи, що належать до даного циклу, єпереважно прибутковими (серійне виробництво, освоєння новаціїу споживачів, застосування різних каналів збуту інновацій).

Державна підтримка інноваційної діяльності відіграє істотнуроль у дифузії нововведень і неперервному розвитку інноваційноїактивності підприємств, що безперечно позитивно впливає наекономічне зростання суспільства.

До основних чинників, які визначають темпи і масштаби ди-фузії нововведень на макрорівні, належать:

• інтернаціональність науки. Результати науковихдосліджень швидко стають відомими у світі і широковикористовуються в зацікавлених країнах (секрет «японськогодива»);

розвиток матеріально-виробничої бази відповіднихгалузей господарства;

розвиток експериментальної бази, що передбачає нетільки наявність устаткування і лабораторій, а й відповіднеставлення держави, яка підтримує і формує в суспільстві наоснові відповідного законодавства й інших чинни