2. Класифікація інновацій

Першу класифікацію інновацій розробив Й. Шумпетер. Їївикористовували до кінця 60-х років XX ст. Він виокремив п'ятьтипів інновацій:

виробництво невідомого споживачам нового продуктуабо продукту з якісно новими властивостями;

впровадження нового засобу виробництва, в основу якогопокладено нове наукове відкриття або новий підхід до комерцій-ного використання продукції;

освоєння нового ринку збуту певною галуззю промисло-вості країни, незважаючи на те, існував цей ринок раніше чи ні;

залучення нових джерел сировини та напівфабрикатів, не-залежно від того, існували ці джерела раніше чи ні;

впровадження нових організаційних форм.

На сучасному етапі інновації класифікують за іншими озна-ками.

Класифікація за змістом. Вона дає змогу визначитиспрямованість новації і мету, якої буде досягнуто за умов її реалі-зації. За цією ознакою виокремлюють:

продуктові інновації, які орієнтовані на виробництво івикористання нових (поліпшених) продуктів у сфері виробництваабо у сфері споживання, тобто на створення нової споживчої цін-ності, що приваблює більшу кількість споживачів;

інновації процесу, тобто нові технології виробництвапродукції, організації виробництва і управлінських процесів (да-ють переваги у витратах, продуктивності, якості);

ринкові інновації, які відкривають нові сфери застосу-вання продукту або дають змогу реалізувати продукт чи послу-гу на нових ринках і розширюють межі ринку, на якому працюєфірма.

Класифікація за ступенем новизни. Вона сприяє визна-ченню організаційної форми створення і реалізації інновацій, атакож джерел фінансування інноваційного процесу. За цією озна-кою виділяють такі інновації:

базові (новий спосіб виробництва або раніше невідомийпродукт, які започатковують чи дають імпульс розвитку нової га-лузі). Такі інновації, як правило, створюються спеціалізованиминауково-дослідними структурами, потребують великих інвести-цій і особливої організаційно-структурної форми управління їхреалізацією — управління інноваційними проектами;

поліпшувальні (упровадження нових видів виробництв,що реалізують інноваційний потенціал базової інновації; вонидають змогу поширювати і вдосконалювати базові покоління тех-ніки, створювати нові моделі машин і матеріалів, поліпшуватипараметри продукції, що випускається); здійснюються організаці-ями переважно самостійно, якщо потенціал базової інновації реа-лізований неповністю; потребують інвестування за рахунок влас-них джерел, зокрема з фонду технічного розвитку;

псевдоінновації (інновації, які залучаються фірмами у тех-нологічний процес чи продукт з метою затримання зниження нор-ми прибутку і продовження життєвого циклу товару). Йдеться прозміну дизайну товару, способів його фасування чи пакування дляпривернення уваги споживача, створення у нього певного емоцій-ного стану; здійснюються ці інновації у процесі оперативногоуправління інноваційною діяльністю і не потребують значних ін-вестицій.

Для визначення перспективних нововведень, спрямованихна поділ ший розвиток підприємства, впорядкування процесу по-шуку і залучення новацій використовують детальнішу класифіка-цію.

Класифікація інновацій

Таблиця 1.1

Класифіка-ційна ознака

Вид інновацій

За сфероюдіяльностіорганізації

інновації на вході в організацію як систему — цільові,якісні чи кількісні зміни у виборі чи використанні матері-алів, сировини, обладнання, інформації, працівників чиінших видів ресурсів;

інновації на виході з організації — зміни в результатахвиробничої (операційної) діяльності, якими можуть бутивироби, послуги, технології;

структурні інновації — цільові зміни у виробничих, об-слуговуючих і допоміжних процесах

За змістомдіяльності

технологічні інновації — спрямовані на створення іосвоєння виробництва нової продукції, технологій і мате-ріалів, модернізацію обладнання, реконструкцію споруд,охорону довкілля;

виробничі інновації — орієнтовані на розширення виро-бничих потужностей, диверсифікацію виробничої діяль-ності, зміну структури виробництватощо;

економічні інновації — спрямовані на зміну методів іспособів планування всіх видів виробничо-господарськоїдіяльності, зниження виробничих витрат, вдосконаленняматеріального стимулювання, раціоналізацію системи об-ліку;

торговельні інновації — мають на меті використання но-вих методів цінової політики, нових форм взаємовідносинз постачальниками і замовниками; надання чи отриманняфінансових ресурсів у формі кредитів, інтернет-магазинитощо;

соціальні інновації — пов'язані з поліпшенням умов іхарактеру праці, соціального забезпечення, психологічно-го клімату в колективі;

управлінські інновації — націлені на вдосконалення ор-ганізаційної структури, стилю і методів прийняття рішень,використання нових способів оброблення інформації і до-кументації, раціоналізацію канцелярських робіт

            Продовження табл.1.1

За інтенсив- • інновації нульового порядку (регенерування вихіднихністю іннова- властивостей) — цільова зміна, що зберігає і оновлює іс-ційних змін нуючі функції виробничої системи чи її частини, напри-клад нова фарба для автомобіля;

інновації першого порядку (кількісна зміна) — простецільове пристосування до кількісних вимог при збережен-ні функцій виробничої системи чи її частини, наприкладрозширення ринків збуту;

інновації другого порядку (перегрупування чи організа-ційні зміни) - прості організаційні зміни, наприклад поділвідділу маркетингу на підрозділ досліджень ринку і під-розділ стимулювання збуту;

інновації третього порядку (адаптаційні зміни) — зміни,викликані взаємним пристосуванням елементів виробни-чої системи, наприклад адаптація допоміжних процесів дозмін у основних виробничих процесах у зв'язку з удоско-наленням випуску продукції;

інновації четвертого порядку (новий варіант) — найпро-стіша якісна зміна, що перевищує межі простих адаптив-них змін, наприклад оснащення певної моделі автомобіляпотужнішим двигуном;

інновації п'ятого порядку («нове покоління») — зміню-ються всі або більшість функціональних властивостей ви-робничої системи, але базова структурна концепція збері-гається, наприклад впровадження програмного управлінняверстатом;

інновації шостого порядку (новий «вид») — якісна змінафункціональних властивостей виробничої системи чи їїчастини; змінюється вихідна концепція, але функціональ-ний принцип залишається, наприклад стільниковийзв'язок;

інновації сьомого порядку (новий «рід») — докорінназміна функціональних властивостей виробничої системиабо її частини, що змінює її основний функціональнийпринцип, наприклад поява транзисторів, інтегральнихсхем, впровадження гнучких виробничих ліній, транспортна магнітній чи повітряній подушці тощо

Продовження табл.1.1

За рівнемоб'єктивногоі

суб'єктивногосприйняття

абсолютна новизна — фіксується за відсутності аналогівданої новації;

відносна новизна — інновацію було застосовано на ін-ших об'єктах або ж здійснено оновлення одного з елемен-тів виробу системи в ході поточної модернізації;

умовна новизна — виникає внаслідок незвичного сполу-чення раніше відомих елементів;

суб'єктивна новизна — новизна для певних споживачів,які раніше не були ознайомлені з даним продуктом

За причинамивиникнення

реактивні — інновації, що забезпечують виживання таконкурентоспроможність фірми на ринку, виникаючи якреакція на нові перетворення, здійснювані основнимиконкурентами;

стратегічні — інновації, впровадження яких має випе-реджальний характер з метою отримання вирішальнихконкурентних переваг у перспективі

За ступенемвпливу натехнологічнеі соціальнесередовище

інкрементальні — інновації, що здійснюються послідов-но і поступово на основі повсякденної роботи з поліпшен-ня організації виробничих процесів; вони майже непоміт-ні, однак забезпечують постійний приріст продуктивностівиробництва;

радикальні — інновації, що є результатом тривалих ціле-спрямованих науково-технічних робіт у НДІ чи лаборато-ріях; вони сприяють значним змінам у мікро- та макроеко-номіці (виробництво синтетичних матеріалів, напівпро-відників тощо);

нові технологічні системи — глибокі зміни в технологі-ях, які стосуються кількох сфер у економіки і стимулюютьпояву нових секторів виробництва і споживання (капіляр-не зварювання, нові технології штампування, лазерні тех-нологіїта ін.).

зміна техніко-технологічної парадигми — глибокі змінив технологіях, ефект від яких суттєво впливає на економі-ку загалом (атомна енергетика, мікроелектронна револю-ція, інформаційні технології тощо)

Керівництво підприємства має завжди аналізувати, який видінновацій принесе більшу вигоду. Для цього слід враховувати різ-ні обставини: гостроту конкурентної боротьби, вибагливість спо-живачів і рівень їхніх доходів, ресурсні можливості і конкурентніпозиції фірми тощо.

Приймаючи рішення про нововведення, необхідно врахову-вати інтереси виробника і споживача. Слід ретельно вивчатиспоживчий ринок і тенденції його зміни. Допомогти у виборі ти-пу інновації відповідно до ринкової ситуації може їх класифікаціяна основі матриці переваг Бостонської консультаційної групи, якаподіляє інновації всіх типів на чотири групи, оцінюючи ступіньновизни з погляду виробника і з погляду споживача (рис. 1.1).

 

Нове для споживача

Так

Ні

Нове для виробника

Так

Продукт-інновація

Дублювання

Ні

Продукти поліпшені тамодифіковані

Старі продукти

Рис.1.1. Класифікація нових продуктів з погляду виробництва і споживачів

Як свідчить практика, більша корисність очікується від про-дукту-інновації, який є новим для виробника і споживача. Дляспоживачів продукція вважатиметься новою, якщо вони її досі небачили і задовольняли відповідну потребу в інший спосіб або як-що сама потреба спровокована появою цього продукту.

Для виробника продукція є новою, якщо вона ним ніколи невиготовлялась. За умов, що продукції раніше не існувало (або іс-нував лише дослідний зразок, а її виробництво не було освоєноніким), її вважають абсолютно новою.

Підприємства можуть виходити на нові ринки зі старимиабо дещо вдосконаленими продуктами. У такому разі новою длявиробника буде лише адаптація до інших ринкових умов, додат-кове налагодження виробничого процесу. До такої тактикиостаннім часом вдаються багато провідних автомобілебудівнихфірм, проникаючи, наприклад, на ринок пострадянських країн.Поширеним, особливо в країнах, що розвиваються, є виробництвопродукції за ліцензіями провідних фірм. За такого виробництваприбуток менший, ніж у фірми-інноватора, але суттєво зеконом-лені кошти на науково-дослідні і дослідно-конструкторські робо-ти (НДДКР). На Заході така практика має назву «і я також» (англ.«me too»). На цьому ґрунтуються, зокрема, різноманітні формипридбання ліцензій.

Існують також підприємства, які виробляють продукцію вжевідому споживачу і не нову для себе. Йдеться про випуск про-дукції, яка не потребує змін (наприклад, вино чи пиво відомихсортів, традиційні продукти харчування, деякі види послуг тощо).Такі підприємства є монополістами і завдяки цьому можуть існу-вати, не здійснюючи нововведень тривалий час.