4. Інновації, розвиток конкуренціїта економічнезростання

Динамічний соціально-економічний розвиток кожної країнинеможливий без всебічного і безперервного використання новов-ведень, які є каталізаторами загального розвитку. На це вказує до-свід Японії, Південної Кореї, Китаю та інших азійських «тигрів»,які, зробивши ставку на інтенсивні технологічні зміни, за короткийперіод забезпечили своє потужне економічне зростання.

Досліджуючи структурні джерела економічного розвитку,американський економіст Майкл Портер (нар. 1947) виділив се-ред них три основні: виробничі чинники, інвестиції, інноваційнадіяльність. Він наголошував, що ефективність і конкурентоспро-можність економіки визначається співвідношенням цих джерел,яке на різних етапах економічного розвитку різне. Так, в індуст-ріальному суспільстві важлива роль у забезпеченні економічногозростання належить виробничим чинникам, що дає змогу розши-рювати обсяги виробництва і збуту продукції переважно на екс-тенсивній основі.

Екстенсивний (лат. exstensio — розширення) тип розвитку — спо-сіб економічного зростання, за якого досягнення основних цілейвідбувається шляхом кількісної зміни виробничих чинників (залу-чення додаткових ресурсів, створення нових виробництв) на основііснуючого науково-технічного рівня.

За відсутності гострої конкуренції й у відносно стабільномусередовищі такий шлях результативний і для окремих господа-рюючих суб'єктів, і для економічних систем загалом. Однак вінмає суттєві ресурсні обмеження і не придатний для використанняв умовах конкуренції за ресурси. У такому разі розвиток відбува-ється на інтенсивній основі.

Інтенсивний (лат. intensio — напруженість, посилення) тип розвит-ку — спосіб економічного зростання, що передбачає використанняпередових науково-технічних досягнень для підвищення продукти-вності та результативності соціально-економічної системи.

Інтенсивний тип розвитку ґрунтується на застосуванні найе-фективніших виробничих чинників (вища кваліфікація робочоїсили, досконаліша технологія виготовлення продукції, нові мате-ріали із заздалегідь заданими властивостями тощо) для розв'я-зання основних соціально-економічних та екологічних завдань.

Інноваційний тип розвитку — спосіб економічного зростання, щобазується на постійних і систематичних нововведеннях, спрямова-них на суттєве поліпшення усіх аспектів діяльності господарськоїсистеми, для створення інноваційних товарів і формування конку-рентних переваг.

Перехід господарських систем до інноваційного типу розви-тку зумовлений об'єктивними причинами:

переповненістю світового ринку товарами і послугами,знайти місце у якому можна, лише сформувавши власну ринковунішу якісно нового товару;

здатністю інноваційного товару створювати суттєві кон-курентні переваги, що є складовою конкурентоспроможності таекономічної стійкості суб'єкта господарювання у невизначеному імінливому ринковому середовищі;

світовою тенденцією до індивідуалізації потреб, а зна-чить, споживчих характеристик товару;

прагненням транснаціональних корпорацій монополізу-вати ринки, що вимагає від дрібніших товаровиробників іннова-ційної стратегії поведінки на ринку для забезпечення стійкостісвого існування.

Низька інноваційна активність вітчизняних підприємствобумовлена різними причинами, серед яких суттєве значення ма-ють макроекономічні:

фрагментарність, непослідовність і незавершеність транс-формації господарського механізму;

орієнтація економіки на інвестування розвитку вироб-ництв, а не на активізацію інноваційної діяльності;

відсутність розвинутої інноваційної інфраструктури;

орієнтація на імпорт високотехнологічного устаткування,недостатня увага до розвитку власного науково-технічного потен-ціалу;

недостатнє фінансування науково-технічної діяльності;

недосконалість інструментів правового регулювання ін-новаційної діяльності, особливо у сфері захисту прав інтелекту-альної власності.

Необхідність активізації інноваційної діяльності в Україніочевидна. Перехід до інноваційного типу економічного зростанняє для неї неодмінною умовою входження на рівних у світову еко-номічну систему. А це передбачає цілеспрямовані зусилля держа-ви для формування сприйнятливої до інновацій економічної сис-теми, створення такого механізму економічної взаємодії суб'єктівгосподарювання, за якого б конкурентні переваги здобувалисялише завдяки активній інноваційній діяльності і ефективним ін-новаційним рішенням.

Отже, інновації є основним чинником конкурентоспромож-ності суб'єктів господарювання. Вміння побачити нове у звично-му, зрозуміти його перспективу, оперативно впровадити у прак-тику господарювання — актуальне завдання менеджерів усіхланок і рівнів управління організацією.