2. Організаційні структури підтримки інновацій-ного підприємництва

У створенні інновацій та їх практичному застосуванні важли-ву роль відіграє малий бізнес. Завдяки гнучкості і мобільності маліфірми надзвичайно сприйнятливі до інновацій. Однак через неве-ликі масштаби діяльності вони часто не спроможні реалізувати пе-рспективну підприємницьку ідею самотужки, оскільки не маютьвідповідних коштів. Обмеженість фінансових ресурсів ускладнює ізалучення малими підприємствами технологічних інновацій.

У багатьох країнах для підтримання підприємницьких стру-ктур на етапі їх становлення створюють бізнес-інкубатори іцентри трансферу технологій.

Бізнес-інкубатори. З'явилися вони наприкінці 50-х роківXX ст. у США як інституції для «вирощування» малих підпри-ємств.

Бізнес-інкубатор — організаційна структура, метою якої є форму-вання сприятливих умов для стартового розвитку малих підпри-ємств через надання їм певних послуг і ресурсів.

Започаткував цей бізнес, на перший погляд, не дуже серйоз-ний проект одного американського соціолога: він орендував забезцінь нікому не потрібний старий вокзал, поділив його на неве-личкі кімнатки, найняв кваліфікованих юриста та економіста ідуже дешево здавав офіси для початківців малого бізнесу. Ре-зультати перевершили сподівання. Якщо за звичайних умов із 100бізнесменів-початківців на ринку залишалося 10-12, то в цьомубізнес-інкубаторі майже 30% їх успішно перейшло з малого в се-редній бізнес, а значна кількість успішно заволоділа певною рин-ковою нішею. Нині бізнес-інкубатори поширені не лише в США,айу Європі.

Бізнес-інкубатори надають різноманітні ділові послуги:

оренда площ (офісних, виробничих, лабораторних,конференц-залів);

технічно-адміністративне обслуговування (пошта, Ін-тернет, телефон, факс, ксерокс, офіс-секретар тощо);

консультаційні (з бізнес-планування, юридичних, пода-ткових та інших питань);

економічні (послуги бухгалтера, фінансиста, економіс-та, маркетолога, менеджера);

інвестиційні (пошук інвесторів, залучення кредитів,стартове фінансування новостворених компаній, ство-рення кредитних союзів);

науково-технічні (впровадження нових технологій,ноу-хау, нових продуктів);

навчальні (тренінги, курси перепідготовки, навчання запрограмою загального менеджменту й інших економі-чних дисциплін, необхідних для ведення бізнесу);

презентаційні (виставки, конкурси, конференції);

інформаційні (створення баз даних, передавання новихінформаційних технологій, що можуть використовува-тися у бізнесі, Інтернет-центри і мережі);

видавничі (видання буклетів, рекламних проспектів,листівок, новітніх методичних розробок тощо);

працевлаштування (пошук роботи, внесення до базиданих професій і вакансій, підготовка резюме, підго-товка до співбесіди з роботодавцями тощо).

У процесі організації бізнес-інкубатора важливим є ство-рення мережі організацій, установ і суб'єктів господарювання рі-зних форм власності, які можуть впливати на економічний розви-ток регіону. Об'єднання можна здійснювати по-різному: відпайової участі при створенні бізнес-інкубатора як юридичноїособи до участі в консультаційній раді або співробітництві на до-говірній основі.

Партнерами бізнес-інкубатора є:

місцеві органи влади, які можуть сприяти його органі-зації, надати йому статусу бізнес-інкубатора, забезпе-чити необхідну підтримку, якщо з'являються бюрокра-тичні перешкоди;

об'єднання підприємців регіону (союзи, гільдії, асоціа-ції, фонди), що мають авторитет у підприємницькихколах, впливають на формування економічної політи-ки, визначають пріоритети та перспективи розвитку ре-гіону;

банки та інші кредитні установи, що можуть статиджерелом залучення інвестицій для новостворених під-приємств через бізнес-інкубатор;

наукові установи та вищі навчальні заклади, що мо-жуть сприяти залученню нових підприємців, високок-валіфікованих фахівців — менеджерів, фінансистів,економістів, інженерів, розробників ноу-хау, технічнихі технологічних новацій, а також базові установи дляпроведення навчання і перепідготовки (тренінгу) пра-цівників компанії, для налагодження ділових контактів,обміну досвідом, знаннями, відшукування ніш ринківта ін.

Залежно від мети, особливостей регіону і можливостей ор-ганізаторів створюють різні типи бізнес-інкубаторів:

1) ті, які підтримують нові, інноваційні види бізнесу;

ті, які зорієнтовані на створення нових фірм, компаній;

ті, що об'єднують мережу існуючих перспективних фірмрізних форм власності;

комбіновані бізнес-інкубатори, що спеціалізуються на рі-зних формах діяльності.

Створюючи бізнес-інкубатор, важливо виважено підбиратийого учасників. Добираючи учасників бізнес-інкубаторів, важли-во правильно оцінити складові їх майбутнього успіху: бізнес-ідеї,команди і ринкового потенціалу фірми.

Оцінювання бізнес-ідеї. Ґрунтується воно на комерційному(підприємницькому) підході до сутності ідеї, який визначаєтьсятакими критеріями:

попит на товари (послуги), що пропонуються до ви-робництва (величина абсолютного попиту, можливачастка ринку, ступінь задоволення попиту тощо);

наявність необхідних ресурсів (доступність ресурсів,загальна вартість, величина стартового капіталу);

рівень конкуренції (норма прибутку в області, регіоні;умови входження на ринок, кількість конкурентів);

ступінь інтеграції в структуру регіону (розміщення по-стачальників і споживачів, географічні умови, націона-льні традиції);

потенціал розвитку бізнес-ідеї (перспективи зростанняринків збуту, тривалість життєвого циклу товару, ціно-ва політика);

кількість і структура новостворених робочих місць по-рівняно з іншими проектами (рівень оплати праці пер-соналу, потреба у кадрах високої кваліфікації).

Оцінювання команди. Оцінювання ініціативної групи і кож-ного ініціатора бізнес-проекту здійснюється за такими критеріями:

професійні та ділові якості;

особисті психологічні характеристики;

накопичений досвід;

цілі та прагнення особистості;

універсальність і компетентність команди;

злагодженість у діях команди.

Оцінювання ринкового потенціалу фірми. Основними длянього є такі критерії:

етап життєвого циклу фірми (етап становлення);

потенціал зростання (темпи реальні і прогнозні);

досягнуті результати (частка ринку, рівень якості про-дукції, фінансові показники).

Цей критерій важливий у разі залучення до бізнес-інкубатора вже існуючої фірми з метою підвищення його іміджу іжиттєздатності.

Функціонування бізнес-інкубаторів приносить користь нетільки тим, хто набуває підприємницького досвіду в їх складі, а йрегіону, в якому вони створені. Як правило, тривалість перебу-вання фірми в складі інкубатора обмежується трьома роками.Вважають, що після виходу з бізнес-інкубатора фірма має досягтитакого рівня самостійності, який забезпечить їй ефективне функ-ціонування.

За допомогою бізнес-інкубаторів регіони розв'язують чима-ло своїх проблем: зростає кількість робочих місць та зайнятістьнаселення; скорочуються витрати місцевого бюджету, пов'язані збезробіттям; збільшуються надходження до місцевого бюджету;розвивається регіональна інфраструктура; підвищується рівеньжиття населення тощо.

Внесок організаційних структур підтримки малого бізнесу врозвиток інноваційних процесів значний. Проте часто їх іннова-ційний продукт не вирізняється високим ступенем новизни, щоспричинено відсутністю належної матеріальної бази для йогостворення. Розвиток бізнес-інкубаторів та інноваційних центрівпідвищує їх здатність втілювати підприємницькі ідеї у життя,створює необхідні умови для успішного їх становлення. Однакмасштабні інноваційні проекти не можуть бути реалізовані сила-ми малого бізнесу. Для цього у практиці управління інновацій-ною діяльністю використовують інші організаційні форми регіо-нальні науково-технологічні центри, технопарки і технополіси.