3. Організаційні форми інтеграціїнауки і виробниц-тва

Розширення наукомістких виробництв, стабільність темпіврозвитку науково-технічного потенціалу, створення робочихмісць, формування виробничої і соціальної інфраструктури, підт-римка активної підприємницької діяльності і постійне стимулю-вання розвитку науки можуть бути забезпечені співпрацею нау-ково-дослідних закладів із бізнесовими структурами, щоздійснюється за підтримки влади. До ефективних організаційнихформ такого співробітництва належать науково-технологічніцентри, технопарки і технополіси. їх розвиток фахівці пов'язуютьіз значними досягненнями і технологічними проривами за останніроки. Створення таких структур означає якісно нове баченняумов реалізації та забезпечення інноваційних процесів і форму-вання сприятливого середовища, в якому наукові ідеї перетво-рюються на унікальну конкурентоспроможну науково-технічнупродукцію, здійснюють черговий ривок у галузі новітніх техно-логій.

Регіональні науково-технологічні центри (РНТЦ). Це засобиформування і здійснення регіональної інноваційної політики,спрямованої на забезпечення економічного розвитку регіону. Доїх компетенції належать: створення системи моніторингу іннова-ційного потенціалу регіону, створення регіональної системи підт-римки і розвитку інноваційної діяльності, координування діяль-ності організацій, що здійснюють інноваційну діяльність,сприяння розвитку інтелектуального і кваліфікаційного потенціа-лу населення регіону.

Технопарки (науково-технічні парки). Вони об'єднують нау-ково-дослідні підрозділи промислових компаній і створені нимипідприємства, які залучають для роботи над замовленнями ком-паній персонал університетів. Завдяки цьому наукові співробіт-ники мають можливість застосувати на практиці результати своїхдосліджень. Перший технопарк було створено у Великій Британії(1972) поблизу університету в Кембриджі.

Технопарк (науково-технічний парк) — компактно розташованийнауково-технічний комплекс, який охоплює наукові установи, вищінавчальні заклади, комерційні фірми, консалтингові, інформаційніта інші сервісні служби і функціонує на засадах комерціалізації на-уково-технічної діяльності.

Це одна з найпоширеніших у США та Західній Європі формвзаємодії розробників нових технологій з венчурними фірмами,яка дає змогу швидко комерціалізувати нововведення. Зразком єнауково-технологічний парк «Силіконова долина», створений набазі Стенфордського університету в Каліфорнії. Він об'єднує до 3тис. дрібних і середніх фірм, що працюють у сфері електроніки, іззагальною кількістю зайнятих 190-200 тис. осіб. Там працюютькваліфіковані фахівці у галузі інформаційних технологій з усьогосвіту, в т.ч. і з України та Росії. Деякі з них на основі розробленихними інновацій створили власні фірми.

Існує кілька шляхів створення технопарків.

Створення співробітниками університету малих підпри-ємств, що прагнуть комерціалізувати результати власних науко-вих розробок. Відтак до них приєднуються інші дрібні фірми (вдеяких технопарках науковці-підприємці становлять приблизнополовину керівників фірм парку).

Створення власних спеціалізованих дрібних фірм науко-во-технічним персоналом великих промислових об'єднань, якийвийшов із фірми заради відкриття власної справи. Як правило, ве-ликі фірми не перешкоджають цьому, а, навпаки, сприяють, оскі-льки отримують можливість приєднатися до виробництва найно-вішої продукції, якщо вона виявиться перспективною.

Створення технопарку внаслідок реорганізації діючих пі-дприємств, які хочуть скористатися пільговими умовами, що іс-нують для науково-технологічних парків згідно з чинним законо-давством.

Характерною особливістю технопарків є те, що вониоб'єднують фірми, які працюють у найпередовіших сферах наукиі техніки, найчастіше — мікроелектроніки. Завдяки їх компакт-ному розташуванню більшість організаційних, управлінських ісекретарських функцій централізовано виконує кваліфікованийперсонал. Діяльність науково-технологічних парків та інших по-дібних організаційних формувань спрямована на:

фінансову та організаційну підтримку інноваційної дія-льності підприємницьких структур, стимулювання розроблення івиробництва принципово нових високотехнологічних видів про-дукції, сприяння впровадженню в практику нових технологій івинаходів;

сприяння формуванню ринкових відносин в науково-технічній сфері; заохочення конкуренції між суб'єктами іннова-ційної діяльності шляхом залучення вільних фінансових ресурсівдля їх цільового ефективного використання в межах реалізаціїпрограм (проектів) із виробництва наукомістких продуктів;

розроблення, проведення експертизи, конкурсів з виборуі реалізації місцевих, регіональних і галузевих програм, які б за-безпечували демонополізацію процесів створення та освоєння но-вих технологій, насичення ринку виробленими на їх основі кон-курентоспроможними товарами;

залучення на конкурсній основі суб'єктів малого підпри-ємництва, вітчизняних та іноземних інвесторів до реалізації дер-жавних науково-технічних програм і проектів;

підтримку освоєння і впровадження нових технологій іноу-хау з використанням патентів і ліцензій.

Технополіси - це найсучасніші форми інтеграції науки і ви-робництва, що створюють умови для технологічного поштовху,результатом якого є поява значної кількості інновацій, які маютьбути оперативно освоєні виробництвом і забезпечувати потужнийекономічний розвиток регіону і країни загалом.

Технополіси — об'єднання наукових, інноваційних, науково-технологічних парків і бізнес-інкубаторів на певній території з ме-тою надання потужного імпульсу економічному розвитку регіону.

vooo

Вони були започатковані і набули поширення у Японії два деся-тиліття тому. Нині в Японії у 18 територіальних центрах форму-ються технополіси, орієнтовані на пріоритетний розвиток науко-місткого виробництва, концентрацію наукових сил і зміцненняпотенціалу тих напрямів розвитку науки і техніки, які визначати-муть рівень виробництва у XXI ст.

Головними завданнями технополісів є модернізація тради-ційних для регіону галузей промисловості і виведення їх на су-часний рівень, вибір наукових напрямів, визначальних для даноготехнополіса, які можуть забезпечити випереджальний розвитоквиробничої інфраструктури, а також створення найсприятливі-ших умов для співробітників, спеціалістів і жителів тієї місцевос-ті, на промисловій базі якої формується технополіс.