1. Складові і принцип діїмотиваційного механізмуінноваційноїдіяльності : Інноваційний менеджмент : B-ko.com : Книги для студентів

1. Складові і принцип діїмотиваційного механізмуінноваційноїдіяльності

Поведінку кожної людини визначає мотивація. Наполегли-вість у досягненні цілей формується тільки під впливом сильнихмотиваційних чинників, а наслідком слабкої мотивації є лише та-ке виконання роботи, яке не спричинить покарання. Отже, самемотивація визначає пріоритети ділової активності, посилює бажа-160ну поведінку людини. Тому розуміння внутрішніх механізмів мо-тивації до інноваційної діяльності дає змогу менеджерам вироби-ти ефективну політику у цій сфері трудових відносин, створити«режим найкращого сприяння» для тих, хто прагне вдосконален-ня як своєї роботи, так і діяльності організації загалом. Мотиваціяґрунтується на мотиві.

Мотив — актуалізована потреба людини, яка спонукає її до певнихдій і вчинків, внаслідок яких потреба може бути задоволена.

Від того, якими мотивами людина керується у своїй трудо-вій діяльності, залежить її ставлення до роботи і кінцевий резуль-тат. Мотиви формуються «всередині» людини і зумовлюються ба-гатьма чинниками. Одні й ті самі мотиви у різних людейспричиняють неоднакові дії, і, навпаки, ідентичні дії можутьспричинятися різними мотивами.

Мотиви можуть належати до матеріальної або моральноїсфер. Співвідношення різних мотивів, що обумовлюють поведін-ку людини, визначає її мотиваційну структуру. У кожної людинимотиваційна структура індивідуальна і залежить від рівня добро-буту, соціального статусу, кваліфікації, посади, ціннісних орієн-тирів та інших чинників. За одних обставин домінують різні мо-тиви. Переважання одних мотивів над іншими формуємотиваційні преференції — те, чому суб'єкт прийняття рішень занаявності кількох альтернатив надає перевагу.

Дії людини у межах організації спрямовані на досягненнязагальних організаційних цілей. Важлива роль у цьому належитьстимулам. Між термінами «стимул» і «мотив» існує істотна різ-ниця: мотив є внутрішньою спонукальною причиною, що обумо-влює дії і вчинки суб'єкта, а стимул більше асоціюється із втру-чанням зовнішніх сил (чинників) у вибір суб'єктом управлінняпевного типу поведінки.

Стимул — спонукання до дії, зумовлені зовнішніми чинниками.

Мотивація як процес спонукання до діяльності охоплює імотиви, і стимули. За умов, коли робота є цікавою для людини,коли вона саме її вважає способом досягнення власних цілей,мотиви не потребують підкріплення стимулами. Якщо ж людинавиконує певну роботу лише з метою отримання засобів для існу-вання, її зусилля необхідно підкріплювати стимулами. За умов,що такі норми поведінки позитивно сприймаються соціумом, доякого належать ці працівники, актуалізують їх потреби вищогопорядку (потреби у визнанні, успіху, самоствердженні), у пра-цівників формуються відповідні мотиви, тобто здійснюється мо-тиваційний процес.

Мотиваційний процес — процес перманентного впливу суб'єктауправління на поведінку об'єкта управління через систему стиму-лів, що формують в об'єкта управління мотиви до такої поведінки,яка забезпечує досягнення суб'єктом управління поставлених ці-лей.

Мотиваційний процес буде ефективним (дієвим), якщо відда-ча від отриманих результатів перевищуватиме витрати на йогоздійснення. Для забезпечення цього необхідний контроль і оціню-вання досягнутих результатів і їх врахування у наступних рішен-нях щодо зміни стимулів. Тобто можна стверджувати про форму-вання певного мотиваційного механізму. Стосовно інноваційноїдіяльності він повинен містити відповідні стимули, націлюючипрацівників усіх структурних ланок організації на систематичний іцілеспрямований пошук способів удосконалення як власної робо-ти, так і організації загалом, впровадження яких приносило б від-чутну вигоду всім учасникам інноваційного процесу.

Мотиваційний механізм інноваційної діяльності — система зі зво-ротним зв'язком, яка охоплює сукупність стимулів, що формують уменеджерів організації мотиваційні преференції щодо використан-ня інновацій як основного засобу здобуття організацією конкурен-тних переваг.

Рушійною силою мотиваційного механізму є очікувана ви-нагорода, що постає як стимул і має певну цінність для виконав-ця, а обмеженнями, які визначають силу і тривалість мотивації, єспіввідношення витрачених зусиль та отриманої винагороди.Мотиваційний механізм буде ефективним лише тоді, коли ґрун-туватиметься не на засобах адміністративного впливу, а на еко-номічних важелях, завдяки чому керуючий вплив здійснювати-меться у режимі саморегуляції. Так формується інноваційно-активна поведінка працівників організації — поведінка, яка пе-редбачає їх високу ініціативність щодо участі у розв'язанні про-блем організації, результатом чого є створення і впровадженняновацій, спрямованих на реалізацію завдань інноваційного роз-витку.

Мотиваційний механізм інноваційної діяльності організаціїзображено на рис. 7.1. Його рушійною силою є система стимулів.Умови стимулювання для вищого менеджменту визначають влас-ники організації, які повинні у систему стимулювання закладатизалежність винагороди менеджерів від результативності та ефек-тивності їх рішень і керівних дій.

Якщо під впливом змін у зовнішньому середовищі органі-зація втрачає можливості отримувати доходи, які задовольняютьїї власників, це служитиме причиною відповідного зниження до-ходів топ-менеджера або навіть його звільнення. Усвідомлюючице, він прагнутиме усунути проблему — знайти шляхи підви-щення рівня дохідності. За досконалої конкуренції це переважновпровадження новацій, які підвищують не тільки поточну ефек-тивність організації, а й ринкову вартість. Чітке усвідомленнякерівниками організацій, що зростання їхніх доходів залежитьвід ефективності діяльності керованої ними організації і її рин-кової вартості, формуватиме їх мотивацію до розширення рин-кових можливостей організації, зокрема через інноваційну дія-льність.

Стимулизовнішньогосередовища

Мотиви

Ініціація інноваційних змінвищим керівництвом фірми

Стимули внутрішньогосередовища

МотивиВибір персоналом способів дійщодо участі в інноваційномупроцесі залежно відвалентності стимуліві внутрішніх мотивів

Позитивнесприйняттяперсоналомінноваційнихзусилькерівників,формуванняцінностей, щовідповідають

Дії персоналу(поведінка)

1

1

Результати

(участьпрацівниківу інноваційнихпроцесах)

Формуванняінноваційноготипу мисленняу персоналу

фірми,активізаціяінноваційноїдіяльності

Винагорода

персоналу

завданнямінноваційногорозвитку

Рис. 7.1. Складові мотиваційного механізму інноваційної діяльності

організації

Для активного залучення до інноваційного процесу тих, хтоздатен продукувати інноваційні ідеї, вищий менеджмент організаціїмає розробити систему відповідних стимулів для працівників функ-ціональних служб і виробничих структурних підрозділів, їх сукуп-ність формує систему внутрішнього стимулювання, з огляду на якуперсонал вибирає спосіб дій: чекати вказівок чи з власної ініціативиздійснювати інноваційний пошук з метою розширення можливос-тей організації реагувати на виклики зовнішнього середовища. Уразі відповідності стимулів очікуванням працівників у них форму-ються мотиви до інноваційної діяльності, результатом чого можебути інноваційний продукт або нове рішення, реалізація яких забез-печить підвищення ефективності функціонування організації.