1. Принципи оцінювання і показники ефективностіінноваційноїдіяльності : Інноваційний менеджмент : B-ko.com : Книги для студентів

1. Принципи оцінювання і показники ефективностіінноваційноїдіяльності

Ринкові умови змушують підприємницькі структури вдавати-ся до інноваційних змін, щоб здобути певні переваги у конкурент-ній боротьбі. Підвищення конкурентоспроможності підприємствдає змогу їм зайняти належне місце у світовому розподілі праці,що забезпечує ширший ринок збуту, збільшення грошових над-ходжень. Від цього виграє і держава: зростає рівень ВВП, вирі-шуються соціальні програми, підвищується добробут населення.Отже, результати інноваційної діяльності позитивно впливаютьна стан і функціонування як окремого суб'єкта ринку, так і дер-жави загалом, що свідчить про ефективність інновацій.

Ефективність інновацій — величина, що визначається конкретноюздатністю інновацій зберігати певну кількість трудових, матеріаль-них і фінансових ресурсів з розрахунку на одиницю створюванихпродуктів, технічних систем, структур.

Ефективність інноваційної діяльності виявляється на мікро-економічному рівні (рівні окремих суб'єктів господарювання, якіпрагнуть поліпшити результати свого господарювання і отримативищий прибуток у довгостроковій перспективі) і на макроеконо-мічному (рівні держави, метою якої є забезпечення динамічногорозвитку всього суспільства).

Основними критеріями оцінювання результатів інновацій єактуальність, значущість, багатоаспектність.

Актуальність. Вона передбачає відповідність інноваційно-го проекту цілям науково-технічного і соціально-економічногорозвитку країни, регіону, підприємства. Цілі визначаються, вихо-дячи із встановлених суб'єктом управління науково-технічних,економічних, соціальних і екологічних пріоритетів, які можутьвідображати загальносвітові тенденції розвитку і визначати стра-тегію розвитку країни, регіону, окремого підприємства.

Значущість. Визначається з позицій державного, регіональ-ного, галузевого рівнів управління і з позицій суб'єкта підприєм-ництва.

Державна значущість полягає у вирішенні проблем загаль-нодержавного масштабу у всіх сферах життєдіяльності населеннявідповідно до цілей науково-технічного і соціально-економічногорозвитку країни.

Регіональна значущість відображає ступінь вирішення влас-тивих певному регіону соціально-економічних і екологічних про-блем, цілі реалізації його потенціалу шляхом здійснення іннова-ційних програм і реалізації інноваційних проектів.

Галузева значущість показує вплив інновації на вирішенняпроблем, важливих для багатьох господарюючих суб'єктів галузі.

Значущість для суб'єкта підприємництва полягає у зміц-ненні його ринкових позицій через вирішення технологічних,економічних, соціальних, екологічних проблем.

Види ефекту від реалізації інновацій

Багатоаспектність. Цей критерій враховує вплив інноваціїна різні сторони діяльності суб'єкта господарювання та його ото-чення, отримання різних видів ефекту (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Вид ефекту

Показники

Науково-технічний

Відображають зміну техніко-експлуатаційних іспоживчих характеристик новації

Економічний

Враховують у вартісному вираженні усі види ре-зультатів і витрат, обумовлених реалізацією інно-вацій

Ресурсний

Відображають вплив інновації на обсяг виробниц-тва і споживання певного виду ресурсу

Соціальний

Враховують соціальні результати реалізації інно-вацій

Екологічний

Враховують вплив інновацій на навколишнє сере-довище

З метою врахування цих ефектів їх відповідно оцінюють.

Науково-технічне оцінювання. У його процесі визначають:

наскільки прийняті технічні рішення відповідають сучас-ним технологічним вимогам в індустріальне розвинутих країнах,сприяють руху до постіндустріального суспільства;

який рівень і масштаб новизни інноваційного проекту,його складових частин, чи ґрунтується він на інтелектуальномупродукті чи на захищеній патентами інтелектуальній власності;

наскільки перспективними є закладені в проект техноло-гії й технічні засоби;

на який ринок (зовнішній чи внутрішній) розрахована но-ва продукція.

Економічне оцінювання. Охоплює систему показників, яківідображають відношення результатів і витрат кожного учасникаінновації. Вихідними даними для їх визначення є ринкова потребав інновації (обсяг її продажу протягом розрахункового періоду),прогнозна ціна інновації (з урахуванням видатків, рівня інфляції,позичкового відсотка, рівня прибутковості) і величина реальнихгрошових потоків, що визначається сумою поточних витрат, інве-стицій, виручкою від продажу тощо.

Загальним принципом оцінювання економічної ефективностіінноваційної діяльності є порівняння ефекту (результату) від за-стосування нововведень і витрат на їх розроблення, виробництвота споживання. Розмір ефекту від реалізації інновацій визначаєть-ся їх очікуваною ефективністю, яка виявляється:

а)         у продуктовому сенсі — поліпшенням якості продукції ірозширенням її асортименту;

б)         у технологічному сенсі — підвищенням продуктивності іполіпшенням умов праці;

в)         у функціональному сенсі — підвищенням ефективностіуправління;

г)         у соціальному сенсі — поліпшенням якості життя.

В економічних розрахунках використовують різні показникиекономічної ефективності інноваційної діяльності, їх поділяють за:

місцем одержання: локальні, регіональні, галузеві і зага-льнодержавні;

метою визначення: абсолютні та порівняльні;

ступенем збільшення: одноразові й мультиплікаційні;

часом урахування результатів і витрат: за розрахунковийперіод і за рік.

Локальна ефективність характеризує результати інновацій-ної діяльності на рівні окремого суб'єкта господарювання, регіона-льна — суб'єктів господарювання регіону, галузева — галузі.

Загальнодержавна ефективність характеризує сукупнуефективність у всіх сферах виробництва і використання інноваціїв межах держави.

Абсолютна ефективність показує загальний результат,отриманий підприємством від здійснення інноваційних заходів запевний проміжок часу.

Порівняльна ефективність свідчить про результати альтер-нативних варіантів інноваційних заходів, на основі чого здійсню-ється вибір кращого.

Одноразова ефективність вказує на загальний початковийрезультат, отриманий підприємством від здійснення інноваційноїдіяльності.

Мультиплікаційна ефективність характеризує результат ін-новаційної діяльності, що поширюється на інші галузі, внаслідокчого має місце мультиплікація ефекту, тобто процес його помно-ження. Так, вважається, що найбільший мультиплікаційний ефектмають новації у машинобудівних галузях та будівництві, оскількивони працюють у тісному зв'язку з багатьма іншими галузями.

Ефективність протягом розрахункового періоду — це ре-зультат, отриманий протягом терміну використання інновації. Якправило, він може бути визначений лише приблизно, оскільки найого величину впливають зміни ринкової ситуації, що можуть бу-ти прогнозовані лише з певною імовірністю. Тому частіше вико-ристовують величину ефекту, отриманого протягом року.

Річна ефективність — ефективність, отримана протягомумовного року (як правило, усереднена).

Вибір методу оцінювання ефективності інновацій залежитьвід об'єктів, якими можуть виступати різні типи інновацій:

засоби і знаряддя праці (нові, реконструйовані, модерні-зовані);

предмети праці (сировина, паливо, матеріали, енергія);

предмети кінцевого споживання;

технологічні процеси;

методи організації виробництва, праці та управління;

інноваційний проект.

Ресурсне оцінювання. Здійснюють його з метою визна-чення впливу інновації на обсяги споживання певного виду ре-сурсу і подолання проблеми його обмеженості (важлива у разівикористання дефіцитних чи непоновлюваних ресурсів, особ-ливо тих, які імпортують); визначають її показниками підви-щення ефективності їх використання (наприклад, підвищенняефективності використання трудових ресурсів — зростаннямпродуктивності праці; технічних ресурсів — зростанням фон-довіддачі тощо).

Соціальне оцінювання. Полягає воно у визначенні внескуінновації у поліпшення якості життя працівників (чи населення,якщо йдеться про масштабні інновації).

Екологічне оцінювання. Цей вид оцінювання враховуєвплив інновації на розв'язання проблем охорони довкілля, щоособливо важливо при реалізації інноваційних проектів, які мо-жуть змінювати рівень екологічної безпеки території. Здійсню-ється за такими показниками:

зниження викидів у навколишнє середовище;

забезпечення безвідходності виробництва шляхом за-мкнутого технологічного циклу перероблення ресурсів;

наближення до біосферосумісного типу технології (на-приклад, сонячні батареї, біотехнології перероблення відходівтощо).

Трапляється, що інновація, перспективна з огляду на мож-ливості її комерціалізації, потребує значних витрат на ліквідаціюнаслідків її впливу на довкілля. За умов, коли держава та громад-ськість приділяють належну увагу стану екології, такий іннова-ційний проект буде відхилено.

Отже, оцінювання інновації дає змогу точніше врахувати усірезультати і наслідки, які очікуються від її втілення у життя, іприйняти правильне рішення щодо доцільності її реалізації.