2. Основні показники економічноїефективностіінноваційних проектів

Переважна більшість інноваційних промислових проектівпередбачає випуск нової продукції. Прийняття рішення щодо вті-лення певного проекту в життя приймається після ретельного ви-вчення усіх чинників, що впливатимуть на його реалізацію. Відцього залежать обсяги коштів, які потрібно вкласти у проект і якіможна буде отримати від реалізації нової продукції протягом їїжиттєвого циклу. Здебільшого реалізація інноваційних проектіввимагає значних фінансових вкладень, які інвестори очікують по-вернути. Обґрунтування можливості повернення витрат є осно-вою розрахунку економічної ефективності інноваційного проекту.

Економічна ефективність інноваційного проекту визнача-ється розміром доходів чи прибутку, отриманих за рахунок реалі-зації інновації протягом життєвого циклу проекту.

Схему життєвого циклу інноваційного проекту з урахуван-ням ймовірних джерел інвестування інноваційного процесу на рі-зних його стадіях зображено на рис. 9.1.

При розрахунку економічної ефективності слід обов'язкововраховувати зміну вартості грошей у часі, оскільки від вкладенняінвестицій до отримання прибутку минає чимало часу. З оглядуна це необхідне дотримання таких принципів:

Оцінювання ефективності використання інвестованогокапіталу здійснюється зіставленням грошового потоку, який фо-рмується в процесі реалізації інноваційного проекту, та початко-вих інвестицій. Проект вважається ефективним, якщо забезпечу-ється повернення початкової суми інвестицій і обумовленадохідність для інвестора, що надав капітал.

Інвестований капітал і грошові потоки, які генеруютьсяцим капіталом (отримані від продажу нової продукції), зводятьсядо теперішнього розрахункового періоду, який зазвичай визнача-ється роком початку реалізації проекту.

3. Процес дисконтування капіталовкладень і грошових пото-ків здійснюється за різними ставками дисконту, які визначаютьсязалежно від особливостей інноваційних проектів. При визначенніставки дисконту враховується структура інвестицій і вартістьокремих складових капіталу.

Основою дисконтування є поняття часової переваги, абозміни цінності грошей у часі. Це означає, що раніше одержанігроші мають більшу цінність, ніж гроші, одержані пізніше, щозумовлено зростанням ризиків і невизначеності у часі. Тобто, ди-сконтування — це перерахунок вигод і витрат для кожного роз-рахункового періоду за допомогою норми (ставки) дисконту. Во-но ґрунтується на використанні техніки складних відсотків. Так,інвестований під 10% річних один долар США через рік є еквіва-лентним $1,1 ($1 + 10% від $1), через 2 роки — $1,21 ($1 + 10%від $1,1), через три роки — $1,33 ($1 + 10% від $1,21) і т.д.

З погляду інвесторів, сума, яку вони одержать у майбутньо-му, має тим меншу цінність, чим довше її доводиться чекати,оскільки більшою буде сума втрачених за період очікування до-ходів. Так, при однаковій відсотковій ставці 10% зобов'язаннявиплатити $1 через рік коштує сьогодні $0,91 (1 поділити на 1,1 вступені 1); через два роки — $0,83 (1 поділити на 1,1 в ступені 2),через три роки — $0,75 (1 поділити на 1,1 в ступені 3), через де-сять років — лише $0,39.

Результат порівняння двох проектів з різним розподіломвитрат і вигод у часі може істотно залежати від норми дисконту.У стабільній ринковій економіці величина норми дисконту сто-совно власного капіталу визначається депозитним відсотком завкладами з урахуванням інфляції та ризиків проекту. Якщо нор-ма дисконту буде нижчою депозитного відсотка, інвестори нада-ватимуть перевагу банківським депозитам. Якщо норма дискон-ту істотно перевищуватиме депозитний банківський відсоток (зурахуванням інфляції та інвестиційних ризиків), виникне підви-щений попит на гроші, а отже, підвищиться банківський відсо-ток.

Норма дисконту позичкового капіталу — відповідна відсотковаставка, яка визначається умовами відсоткових виплат і погашенняпозик.

За перехідної економіки, коли депозитний відсоток по вкла-дах не визначає реальної ціни грошей, для оцінювання ефектив-ності проекту норма дисконту визначається суб'єктом господар-ської діяльності з урахуванням альтернативних і доступних наринку вкладень з порівнянним ризиком.

Використовувані на практиці методи оцінювання економіч-ної ефективності включають розрахунок кількох показників:

інтегрального показника ефективності, розрахованого наоснові чистої теперішньої (дисконтованої) вартості;

індексу рентабельності інвестицій;

внутрішньої норми рентабельності (доходності);

терміну окупності;

точки беззбитковості проекту.

Чиста теперішня вартість ЧТВ (або інтегральнийефект). Це різниця результатів і витрат за розрахунковий період,приведених до одного, як правило, початкового року, тобто зурахуванням їх дисконтування:

де Tp — розрахунковий рік;

Д, — доходи в t-й рік;

Bt — інноваційні витрати в t-й рік;

at — коефіцієнт дисконтування.

Рішення доцільно впроваджування, якщо ЧТВ є позитив-ною. Найскладнішим у розрахунку ЧТВ є прогнозування величи-ни грошових потоків, точність якого великою мірою залежить відзовнішніх умов господарської діяльності — рівня інфляції, зміницін на ресурси, зміни попиту на продукцію внаслідок появи кон-курентів тощо. Тому розрахунок ЧТВ слід супроводжувати аналі-зом чутливості проекту до ризику.

Аналіз чутливості — це техніка аналізу проектного ризику,яка показує, як зміниться значення чистого дисконтованого дохо-ду (або чистої теперішньої вартості — ЧТВ) при заданій змінівхідної змінної за інших умов. Метод передбачає:

визначення ключових змінних, які впливають на значення

ЧТВ;

встановлення аналітичної залежності ЧТВ від ключовихзмінних;

розрахунок базової ситуації (встановлення очікуваногозначення ЧТВ при очікуваних значеннях ключових змінних);

зміну однієї з вхідних змінних на потрібну величину (за-звичай на 10%), при цьому всі інші значення фіксовані; прово-диться послідовно для всіх вхідних змінних;

розрахунок нового значення та його зміни у %;

розрахунок критичних значень змінних проекту та визна-чення найчутливіших з них; критичне значення показника — зна-чення, за якого чиста теперішня вартість дорівнює нулю;

аналіз отриманих результатів і визначення чутливостіЧТВ до зміни вхідних параметрів.

Як правило, рішення про інвестування коштів в інновацій-ний проект приймають за наявності альтернативних варіантівпроектів і їх зіставлення за вигідністю. Якщо величина ЧТВ ви-явилася позитивною для всіх альтернативних проектів, необхідновибрати той, де ЧТВ буде більшою.

Індекс рентабельності інвестицій JR. Це відношення при-ведених доходів до приведених на цю ж дату витрат, що супрово-джують реалізацію інноваційного проекту.

Розрахунок індексу рентабельності здійснюють за форму-лою:

де Д — доход в період t;

Bt — розмір інвестицій в інновації у період t;

Індекс рентабельності чітко пов'язаний з ЧТВ. Якщо ЧТВпозитивна, то індекс рентабельності JR > 1, і навпаки. При JR> 1інноваційний проект вважається економічно ефективним, а якщоJR< 1 — неефективним.

Цей показник доцільно використовувати для порівняння кі-лькох альтернативних проектів. За жорсткого дефіциту коштівперевагу слід надавати тим проектам, для яких індекс рентабель-ності є найвищим.

Внутрішня норма рентабельності (ВНР). Показує ту нор-му дисконту Er, за якої величина дисконтованих доходів за певнечисло років стає рівною інвестиційним вкладенням у реалізаціюпроекту. У такому разі доходи і витрати проекту визначаютьсяприведенням до розрахункового моменту:

Ді

7"

Отже, норма рентабельності це таке порогове значення рен-табельності, яке забезпечує рівність нулю інтегрального ефекту,розрахованого на економічний термін життя інноваційного прое-кту. Вона дорівнює максимальному відсотку за позиками, якийможна платити за використання необхідних ресурсів, залишаю-чись при цьому на беззбитковому рівні.

Розрахунок внутрішньої норми рентабельності здійснюютьметодом послідовних наближень величини ЧТВ до нуля за різ-них ставок дисконту. На практиці можна застосовувати таку фо-рмулу:

де А — величина ставки дисконту, за якої ЧТВ позитивна;В — величина ставки дисконту, за якої ЧТВ негативна;а — величина позитивної ЧТВ за величини ставки дисконту А;в — величина негативної ЧТВ за величини ставки дисконту В.Якщо значення ВНР проекту для приватних інвесторів біль-ше за існуючу ставку рефінансування банків, а для держави — занормативну ставку дисконту, і більше за ВНР альтернативних ва-ріантів проекту з врахуванням ступеня ризику, то рішення пройого інвестування може бути позитивним.

Термін окупності інноваційного проекту. Це період, про-тягом якого додатковий прибуток, отриманий внаслідок реалізаціїінноваційного проекту, забезпечить повернення вкладених інвес-тицій. Його розрахунок також базується на грошовому потоці зйого дисконтуванням для приведення до початкової (теперіш-ньої) вартості. Необхідність такого розрахунку викликана бажан-ням інвестора впевнитися, що термін повернення інвестицій будене надто великим, оскільки ризики інвестування в ринкових умо-вах є тим більшими, чим триваліший час їхньої окупності. За цейчас можуть змінитися і кон'юнктура ринку, і ціни. Крім того, угалузях із високими темпами НТП поява нових технологій на час,коли інвестиції ще не окупилися, може швидко їх знецінити.

Період окупності інноваційного проекту розраховують заформулою:

де ПІ — початкові інвестиції у проект;

Д— прогнозні щорічні грошові доходи.

Оскільки щорічні грошові доходи змінюються протягомжиттєвого циклу інноваційного продукту, то розрахунок слід ро-бити на усереднену їх величину.

Є й інший спосіб розрахунку терміну окупності, який ґрун-тується на постадійному відніманні від величини початкових ін-вестицій прогнозного річного грошового доходу у відповідномуроці. При цьому кожна наступна стадія розрахунку передбачаєзменшення початкових інвестицій на величину доходу, враховануна попередній стадії розрахунку. Кількість стадій розрахунку, вяких отримано позитивну величину, дасть кількість цілих роківокупності. Розрахунок закінчується, коли залишок початкових ін-вестицій буде меншим прогнозного річного доходу наступногоперіоду. Для останнього періоду можна визначити і кількість мі-сяців, протягом яких інвестиції повністю окупляться. Отже, дру-гий спосіб є точнішим від першого.

Точка беззбитковості. Використовують її для визначеннятого обсягу нової продукції, який потрібно реалізувати на ринкуза прогнозного рівня цін на неї, досягнення якого забезпечувати-ме прибутковість проекту. Точку беззбитковості (критичний об-сяг продукції) можна розраховувати у натуральних одиницях заформулою:

де Суп — умовно-постійні витрати підприємства, грн;

Цод — ціна одиниці продукції, грн;

Взм — змінні витрати на одиницю продукції, грн.

За наявності альтернативних варіантів реалізації проектуприймають той варіант, який забезпечить більший запас фінансо-вої міцності. Ним є різниця між прогнозним рівнем попиту напродукцію і критичним її обсягом.

Отже, якщо вказані показники свідчать про економічну ви-гідність проекту у межах його життєвого циклу при прогнознихрівнях попиту і цінах на продукцію, то рішення про інвестуванняможе бути позитивним.