11.1.1. Прискоренняплину робочого часу

магниевый скраб beletage

Лінь-це небажання працю-вати. Оскільки всі люди — різні,то й таке небажання у всіх лю-дей має різну гостроту. Хтось —більш роботящий, а хтось — лі-нивіший.

На початку 2008 року у пре-сі повідомлялося, що у Боготі(Колумбія) за підтримки влас-тей було створено музей ліні.Там були представлені речі, якіне асоціюються з працею: кана-пи, телевізори, лежаки, ліжка.Створенням музею його ініціа-тори хотіли змусити людей заду-матися над тим, що, окрім робо-ти, є праця. Музей користувавсяпопулярністю у жителів колум-бійської столиці.

На початку 2008 року пові-домлялося про результати дослі-дження, виконаного журналом

«Employment Review». В опитуванні брали участь 136 компаній.Загальна кількість їх співробітників — 300 тис. чол.. Понад 80%компаній повідомляли, що мають співробітників, які не здатні до-вести роботу до завершення або кепсько ставляться до роботи. Такікомпанії мали проблеми з низькою продуктивністю праці. 10%компаній цю проблему вважали серйозною.

Лише 8% опитаних заявляли, що заходи, які вони вживаютьпроти низької продуктивності праці, мають певні успіхи.

Результати опитування засвідчили, що для успішногорозв'язання цієї проблеми необхідним є спілкування, а також чіт-ке розуміння очікувань та постановок завдань. Раннє втручаннязасвідчуватиме, що керівництво має ясну уяву про існування про-блеми.

Дуже важливим є й те, щоб співробітник, який кепсько пра-цює, сам розумів і усвідомлював існування проблеми і брав на себечастину відповідальності за опрацювання рішення.

Залежно від конкретної причини низької продуктивності пра-ці співробітника, його слід підтримати за допомогою навчання ітренінгів та регулярного контакту з безпосереднім начальником.

Важливими заходами з подолання невисокої продуктивностіпраці є вільне спілкування між менеджерами і персоналом та вмін-ня забезпечити співробітника такою роботою, яка його стимулює.

81 відсоток опитаних компаній зазначали, що першим крокому боротьбі із недоробітками має стати план розвитку, опрацьованийразом з таким проблемним співробітником.

68 відсотків респондентів були згодні з тим, що потрібно регу-лярніше проводити оцінку діяльності.

38% зазначали, що у разі систематичних недоробок вони вжи-вали дисциплінарних заходів.

118 компаній (94%) впродовж двох останніх років застосовува-ли дисциплінарні покарання, щонайменше, до одного працівниказа кепсько виконану роботу.

Оскільки — «Дьім отечества нам сладок и приятен», то даліперейдемо від зарубіжного досвіду до вітчизняного.

Філософи кажуть, що час є парцелярним, тобто відносним.Може повзти як черепаха, а може летіти зі швидкістю світла. Аль-берт Ейнштейн цю філософічну премудрість пояснив дуже про-стим способом одному молодому надоїдливому журналісту. Вченийсказав йому: «Якщо вам на коліна сяде красива дівчина, то годи-на, проведена з нею, вам здасться секундою. Коли ж вас оголениммісцем посадити на розпечену сковорідку, то секунда перебуванняна ній вам здасться годиною.»

Ось так і на роботі. Для когось робочий день пролітає як мить.Комусь же робочий день триває нескінчено довго. Щоб робочийдень рухався швидше, чи став коротшим, доречно скористатисяпорадами, які зазначаються далі.

Найпростіший спосіб прискорення плину робочого часу —це почати працювати. Якщо працівник буде ретельно виконуватисвої обов'язки, то час прискориться. Такий працівник з подивомпомітить, що він впродовж дня виконав, або майже виконав, своюнорму. Наприкінці трудового дня такий співробітник може зга-дати лозунг, який він бачив у фільмах, що відображують місцяув'язнення: «На свободу — з чистою совістю!».

Коли працівник заморився під час робочого дня, то можесебе потішити чаєм, кавою чи іншими напоями та бутербродами.Можна прочитати статтю в газеті чи журналі, поговорити з колега-ми, зателефонувати коханій людині (можна й більшій їх кількості,якщо вони є).

Зрозуміло, що вказаними вище процедурами не можна зловжи-вати, оскільки, як можна здогадатися, вони не будуть викликативеликого задоволення у начальства працівника.

Якщо є потреба у тому, щоб робочий день закінчився ранішез огляду на невідкладні обставини працівника, то про це доцільнопрохати керівництво ще на початку робочого дня — пояснення пропричини у такому випадку сприймаються краще. Мабуть, у біль-шості випадків керівництво йде назустріч проханню і внесе певнікорективи у денну виробничу програму прохача. Та й прохачевіне завадить прогнати лінь, щоб за скорочений день виконати туроботу, яку мусив виконати за повний робочий день. Не виключено,що ще ж колись доведеться відпрошуватися.

Якщо працівник, з огляду на відомі йому обставини, хотівби, щоб у нього регулярно чи постійно робочий день був коротшим,то про це теж необхідно поговорити з начальством. Рішення началь-ства прогнозувати важко, але спробувати потрібно хоча б тому, щопід лежачий камінь вода не тече: «За спрос не бьют в нос».

Робочий день може здатися коротким, якщо з якоїсь при-чини співробітника не тягне додому. Можливо це трапляється тоді,коли його будинок перестає бути його ж фортецею. Коли дім не єфортецею, то втішати може й робота.

6. Робочий час значно прискорить свій біг, якщо працівникзакохається у когось на роботі. Службовий роман є настільки ін-дивідуальним явищем, що не можна давати якісь загальні пора-ди. Кожний кує своє щастя самостійно. Не дивлячись на цікавістьслужбового кохання воно знаходиться поза тематикою цієї книжкиі її автор сподівається, що інші це явище опишуть краще, ніж він.Все ж таки згадує зауваження канадки українського походження.Спостереження канадської українки вже згадувалися у підрозділі9.4.

Начальник зайшов у відділ і з обуренням говорить одному ізспівробітників про те, що впродовж тижня втретє бачить, як тойбайдикує. Вимагає пояснення. Співробітник повідомляє причину— м'яка підошва на черевиках начальника.

Навівши вже поради про те, як прискорити плин робочого часу,нижче поговоримо про те, як його скоротити. Згадаймо, що АнтонПавлович Чехов казав: «Ничто так не улучшает рассказ как его со-кращение». З точки зору ледаря кращою роботою може бути лишекоротша за тривалістю робота.