14.2.3. Процедура звільнення

Співробітники часто шукають нове місце роботи потайки відсвого керівництва. Дуже важливим є такий пошук нової роботи,який би не призвів до втрати наявної. Опитування керівників різ-них рівнів та фахівців з персоналу виявило, що роботодавці нега-тивно ставляться до співробітників, які шукають собі нову роботу.Багато роботодавців вважає, що пошук нової роботи без попередньо-го обговорення цього питання з чинним роботодавцем суперечитьнормам етики. Шанси бути спійманим — дуже великі. Компаніївідслідковують, хто з їх співробітників шукає нову роботу.

Ті, хто шукає роботу, розміщують анонімне резюме. Деякі спів-робітники своїх резюме не приховують, щоб начальство довідалосьпро незадоволення. Це — натяк роботодавцеві про бажаність пере-гляду умов працевлаштування. Немало співробітників розміщуютьсвої резюме з метою довідатися про вартість робочої сили на ринкупраці. Розміщення прихованого резюме не дає гарантії, що керів-ництво не довідається про його автора. Перебіжчиків, як правило,не люблять. Розміщувати на сайті відкрите резюме — небезпечно.Пошук роботи спростився у зв'язку з появою різних соціальнихмереж та блог — просторів. Думаючи про нову роботу, слід братидо уваги і порівнювати не лише зарплату, а й умови праці, наявністьбонусів, можливість кар'єрного зростання.

Нова робота є завжди додатковим стресом. Фахівці вважають,що про зміну роботи варто думати тоді, коли винагорода на новомумісці щонайменше на 50% перевищує ту, яку мали на попередньо-му місці.

Не варто міняти роботу і з огляду на те, що вам не подобаєтьсяначальство. Якщо працівник бездоганно виконує свої обов'язки,то у нього буде можливість бачитись з начальством якомога рідше.Відомо, що за радянських часів солдати керувалися лозунгом: «По-далі — від начальства, поближче — до кухні».

Якщо працівник вирішив змінити місце роботи, то це потрібноробити не похапцем, а зважено. Не слід спішити звільнятися, якщоне впевнені у тому, що нове місце роботи вже є і воно — кращеза попереднє. Звільнятися з місця роботи, не знаючи, яким буденаступне — нерозумно. До цього кроку слід вдаватися лише за без-вихідного становища.

Причини для звільнення за власним бажанням можуть бутинайрізноманітнішими. Наприклад, недостатня зарплата, неввічли-вість керівництва, кепський колектив, умови праці, відсутність по-дальшого кар'єрного зростання, постійні стреси, змореність, тощо.

Слід ретельно проаналізувати причини, що змушують праців-ників звільнятися, та наскільки вони є ваговими і обґрунтованими.Не потрібно ухвалювати швидкоплинні рішення, за які згодом до-ведеться жалкувати. Немало співробітників звільняються з роботиз огляду на перевтомленість. Таким фахівці радять взяти відпусткуі добре відпочити. Після цього довкілля буде сприйматись краще.

Не варто змінювати роботу з огляду на те, що звільнились ко-леги, з якими склалися дружні стосунки. Такі ж стосунки можнавибудувати ще й з іншими співробітниками.

Недоцільно, слідом за колегами, йти у нову компанію, оскіль-ки дехто думає, що вона перспективна. Добре там, де нас немає.Не рекомендують звільнятися, якщо близьким людям здається,що працівник заслуговую на кращу винагороду.

Великої помилки припускаються ті, хто звільняється з роботи,щоб комусь «насолити» цим кроком, чи показати, що без ньогопрацюватиметься важно. Слід пам'ятати, що немає незаміннихлюдей. Неетично кидати компанію у важкі часи.

З роботи бажано звільнятися гідно. Репутація працівника фор-мується роками. Зруйнувати її можна блискавично. Перед тим, якподати заяву про звільнення, доречно поговорити з менеджером, щоопікується персоналом. Це, можливо, допоможе розв'язати низкупроблем і у звільненні потреба відпаде.

Пошуками роботи можна відверто займатися коли заява прозвільнення вже підписана керівництвом і працівник допрацьовуєостанні два тижні.

Пошук роботи можна, зокрема, вести під час відпустки.

Якщо вже це не вдається, то пошук нової роботи слід вести з«підпілля». Про свої плани щодо звільнення можна говорити лишез тими людьми, хто може надати реальну допомогу у працевлашту-ванні. Свої плани на звільнення слід не розголошувати не лишеначальству, а й колегам.

У жодному випадку не можна користуватися робочою електро-нною поштою для розсилання резюме та отримання відповідей відпотенційних роботодавців. Це краще за все робити за допомогоюособистого комп'ютера.

З робочого телефону не варто телефонувати. На офісному прин-тері не роздруковуйте лист, резюме тощо. Якщо відсутня можли-вість зробити це в десь іншому місці, то краще такі документироздрукувати до роботи, або після неї. На співбесіду доцільно від-прошуватись завчасно. Справжню причину повідомляти не бажано.Щось потрібно придумувати вагоме та переконливе.

Резюме має бути інформативним, з максимальними подроби-цями. У такому разі потенційному роботодавцеві буде не потрібнозв'язуватися з вами для уточнення певних питань. Не завадитьу резюме зазначити час, коли шукач роботи є доступним для бесіди.

Якщо очікується скорочення в зв'язку із загальною еконо-мічною кризою чи економічними негараздами конкретної фірми,то до звільнення слід ретельно підготуватися не лише з психо-логічної, але й юридичної точок зору. Слід чітко уявляти проце-дуру звільнення і контролювати виконання роботодавцем своїхзобов'язань. Можна звернутися до служби персоналу (відділу ка-дрів) своєї фірми. Співробітники служби можуть порекомендувативас партнерським організаціям або рекрутинговим фірмам, з якимивони співпрацюють.

Якщо працівник вирішив звільнятися з роботи, то йому вартообдумати, як це він буде робити на практиці. Його спосіб звіль-нення з роботи може багато про що засвідчити. Наприклад, як вінставиться до колег, своєї репутації, наскільки цінує роботу, на якійпропрацював тощо. Поміж думок, які в цей час хвилюють праців-ника, є й такі:

коли і як сказати про звільнення шефу;

як пояснити свій вчинок;

які слова підібрати.

Будемо вважати, що у кожного працівника є керівник і на-чальник. Начальник, скажімо так, підписує заяву про звільнення,а керівник попередньо її візує. Коли заява написана, то спочаткупро звільнення слід відверто поговорити зі своїм керівником. Якправило, звільнення з роботи за власним бажанням працівникасвідчить про його незадоволення певними проблемами. Керівни-цтво, може, і не здогадується про їх існування. Дізнавшись про те,що такі проблеми є, воно може піти на зустріч і звільнення за влас-ним бажанням не відбудеться.

Сказати про справжні причини звільнення можна лише на-чальнику з передбачуваним характером. Йому можна відверто по-відомити про те, що конкретно не влаштовує працівника.

Якщо ж начальник не належить до означеної когорти і не здат-ний прислухатися до критики, то йому причини звільнення можнапояснити якось офіційно і менш відверто.

У процесі звільнення слід одночасно залишатися як диплома-том, так і професіоналом. Наприклад, заявляйте, що вам подоба-лася робота в компанії, але у вас з'явилися інші плани.

Трапляються випадки, коли звільнення набуває вигляду мані-пуляції. Тобто співробітник шантажує начальство своїми заявамипро звільнення, розраховуючи на одержання певних вигід, напри-клад, підвищення зарплати. Така поведінка працівника вважаєть-ся неконструктивною. Звільнення має відбутися без емоцій. Слідвпевнитися, що ви робите вірний крок у вірному напрямку. Не слідзвільнятися лише з метою комусь щось довести, переконати на-чальство і колег в тому, що вас їм бракуватиме. Не можна такожзвільнятися у стані гніву.

Якщо подається справжня заява про звільнення, то не завадитьдо неї додати план передачі справ. Добре, коли працівник може за-пропонувати начальству собі заміну.

Колегам необхідно залишати всі необхідні документи, контак-ти, паролі тощо. Не слід залишати без відповіді електронні листи.На робочому місці потрібно навести порядок, а наступнику допо-могти увійти у курс справ. Йому можна залишити і свої контактнікоординати на той випадок, коли у нього можуть з'явитися питан-ня, які вимагають поради працівника, що звільнився.

Дуже добре, якщо звільнення відбувається неконфліктнимшляхом.

Якщо ж конфлікту уникнути не вдалося, то слід врахуватихарактери як безпосереднього керівника, так і вищого начальника.Якщо працівника, який звільняється, сприймають за зрадника,то процедуру звільнення слід завчасно обдумати, щоб після поданнязаяви про звільнення воно відбулося швидко і безболісно.

Згадайте про те, як діяло начальство раніше при звільненніінших співробітників. Поміж начальства є й такі, які з вдячністюставляться до тих працівників, які про все повідомлять йому за-вчасно.

Занадто стрімке звільнення негативно позначиться на репута-ції працівника і ця подія буде переслідувати його і на нових місцяхроботи.

Якщо начальник до звільнення ставився нормально, то йомупро звільнення можна повідомляти завчасно і уникнути відпрацю-вання двох тижнів, передбачених трудовим законодавством. Томуначальнику, який не тероризує працівників, що звільняються зроботи, можна розповісти про очікуване звільнення після того, якпрацівник остаточно вирішує звільнитися.

Можна гарантувати тому начальнику завершення розпочатихсправ, але виторгувати у нього право ходити на співбесіди в іншікомпанії. Питання про звільнення доречно обговорювати з началь-ником віч-на-віч. Не рекомендують надсилати йому листа елек-тронною поштою, передавати заяву через секретаря чи залишатиїї на робочому столі.

Якщо ж бос має звичку перетворювати останні дні роботи спів-робітників у смугу терору, то йому про звільнення слід повідомитиза два тижні.

Після того, як працівник повідомив начальника про своє звіль-нення, фахівці рекомендують такому працівникові продовжува-ти неухильно дотримуватись трудової і виробничої дисципліни:не спізнюватись на роботу, не йти з неї раніше встановленого часу.До робочих завдань слід ставитися належним чином. Недотриманнязазначеного зашкодить репутації. Звільнятися з роботи слід, як ка-жуть, з високо піднятою головою. Слід вести себе так, щоб не булоу майбутньому соромно під час зустрічей з колишніми колегами.Від таких зустрічей ніхто не застрахований, адже: «Життя про-жити — не поле перейти».

Звільнитися красиво — це справжня наука чи мистецтво.Якщо ж можна красиво звільнитися, то це добре. Дверима грюкатине бажано. У такому разі зберігаються добрі стосунки, не обрива-ються зв'язки. У майбутньому ними можна буде користуватися.

Не завадить «накрити галявину» для співробітників, з якимидовелося працювати.

РОЗДІЛ 15ОФІСИ