2.5. Освіта дітей

магниевый скраб beletage

Ця рубрика не претендує на всеосяжність. Вона висвітлюєлише окремі цікаві аспекти, що потрапили у поле зору автора цихрядків, коли він проглядав шпальти газет чи знайомився з іншимиджерелами інформації.

В окрузі Декаб штату Джорджія (США) власті 2008 року за-провадили покарання батьків, діти яких понад 10 днів не булиу школі на заняттях без поважних причин. Покарання — великийштраф або ув'язнення на термін до 30 днів. Власті вдалися до такихрішучих заходів з огляду на те, що у 84% людей, що потрапили2007 року до окружної в'язниці, не було середньої освіти. Властівважали, що відсутність освіти штовхає на правопорушення.

Кожний четвертий 15-річний школяр у країнах Європейсько-го Союзу має проблеми з читанням і не розуміє, навіть, нескладнітексти. До такого висновку дійшли експерти «Європейської робо-чої програми освіти і розвитку». В 2006 році у країнах Євросоюзупроблеми з розумінням текстів пересічно мали 24,1% підлітків.Найнижчі результати мали школярі Болгарії та Румунії.

Фахівці радять привчати дитину до грошей буквально з пер-ших же років її життя. Фінансові уроки спростять життя її батьківта забезпечать дитині успіх у майбутньому.

Передусім з дитиною слід провести довірливу бесіду та поясни-ти їй природу грошей. Розповісти, що гроші ростуть не у гаманцічи на пластиковій картці, а заробляються.

З дитиною 4-5 річного віку бесіду слід вести з ілюстраціями.Наприклад, показати різні монети і купюри та пояснити, що з нихбільше, а що — менше.

Вже у цьому віці дитину можна залучати до сімейних нарад.Дитина має знати, що сімейний бюджет — не гумовий.

Дитина має розуміти обсяг і порядок витрачання кишеньковихгрошей. Слід скласти перелік поточних витрат дитини на шкіль-ні обіди, солодощі, розваги. Потім пояснити, що, наприклад, двітретини кишенькових грошей слід використовувати на поточнівитрати, а одну третину — заощаджувати на придбання якоїсьомріяної речі. Слід застерегти дитину від небезпек, пов'язаних зкрадіжкою грошей чи іншою їх втратою.

Педагоги не радять застосовувати поточну учбову мотивацію,тобто давати дитині гроші за кожну одержану нею «п'ятірку». Такебанальне матеріальне заохочення є шкідливим. Воно не сприяєусвідомленню того, що дитина вчиться, щоб здобути знання длясебе.

Вважається припустимим і бажаним матеріальне стимулюван-ня за успішними результатами навчального року.

Наприкінці радянських часів автор цих рядків начитався ін-формації, про те, що у зв'язку з поширенням калькуляторів (у настоді вони були ще дорогими) американські школярі так облінува-лися, що не вчать і не знають таблиці множення.

Під час свого перебування у США восени 1995 року автор по-ділився цією інформацією зі своїми колегами — професорамиюридичного факультету Балтиморського університету. Почувшитаку інформацію, на їх благородних обличчях з'явився не меншблагородний гнів. Стверджували, що лише окремі дебіли можутьне знати табличку множення. Повідомили, що в Америці табличкамноження охоплює число 12. Американський школяр знає, що12х12=144. Вітчизняні ж школярі знають табличку множенняна «10», тобто 10х10=100.

Автор згадує свої шкільні роки у сільській школі. Щоправда,школа вважалася сильною. Вчителька математики, — вже ниніпокійна Марія Федорівна Каща, — навчила як блискавично ви-раховувати квадрат двозначних чисел, що закінчуються на «5»,тобто квадрат чисел:

15, 25, 35, 45, 55, 65,75, 85, 95.

Дві останні цифри при піднесенні до квадрату завжди будуть25. Якщо підноситься до квадрата число 55, то перші дві цифривираховуються так:

Глянути на першу цифру — у даному випадку «5»;

Взяти до уваги, що наступною після цифри «5» є цифра«6»;

«5» помножити на «6» — одержуємо 30;

Після цифри 30 дописуємо 25;

Таким чином 55 у квадраті дорівнює 3025. Квадрат зазначенихвище чисел відповідно становить 225; 625; 1225; 2025; 3025;4225;5625; 7225;1025.

Практично всі молоді люди, які нещодавно закінчили школи,про вказаний вище простий прийом не чули. Надалі він вже не за-губиться на історичних стежках, адже його зафіксовано на сторін-ках цієї книги.