РОЗДІЛ 18ВСЯЧИНА

18.1. Відрядження

Обмірковування всього ідо дрібниць є запорукою успі-хів вашого бізнесу. Ділова ман-дрівка за кордон теж вимагаєретельного опрацювання. Скрізьі завжди бізнесмен має бути го-товим до несподіванок. Ситуаціїможуть бути як ймовірними,так і абсолютно несподівани-ми. Нічого не вдієш. Як кажутьфранцузи — «Ciest la vie».

До відбуття у закордонневідрядження слід:

провірити терміни чин-ності закордонного пас-порта та документів во-дія;

відсканувати і надісла-ти на свою ж електрон-ну адресу важливі доку-менти (це знадобитьсяу випадку загубленняабо викрадення оригі-налів документів);

залишити колегам фо-токопії паспорта та ін-формацію про очікувані

шляхи пересування (колеги у необхідних випадках можутьзв'язатися з консульством);

скласти свою власну медичну картку і завжди тримати їїкопію з собою;

скласти перелік корисних телефонів;

завжди брати із собою запасний заряджений акумулятордля телефону.

Під час мандрівки слід:

зареєструватися у посольстві чи консульстві (особливо цедоречно робити у неспокійних країнах);

завжди мати із собою адресу готелю, яка написана мовоюкраїни перебування;

життєво важливі речі (окуляри, ліки, гроші) зберігатиу ручній поклажі (врахуйте, що літак можуть затримати,а багаж може виявитися втраченим);

домовитися з колегами про вихід на зв'язок у певний час(особливо це доречне тоді, коли їдете у «гарячу точку»);

обмінятися контактною інформацією з іншими членамигрупи, призначити місце і точний час зустрічі, — на тойвипадок якщо хтось загубиться;

номери телефонів тримати у двох примірниках, — на мо-більному телефоні і у блокноті;

не пити зайвого у літаку чи ресторанах, щоб не з'явитисяна ділові переговори із запахом перегару.

Далі розмова піде про ділову мандрівку з дітьми.

На посади, що пов'язані з частими відрядженнями, рекрутеринамагаються не брати працівників, що мають малих дітей. Останні,як відомо, вимагають постійної уваги.

Трапляються випадки, коли є потреба брати у відрядженнядітей. Згадаймо, що білоруський президент О. Лукашенко бравіз собою під час міждержавних візитів свого малолітнього синаМиколку. Настільки у цьому була справжня фінансово-побутованеобхідність і доречність, — про це слід мовчати, бо всі подроби-ці — невідомі. Кажуть, що доречно, хай не завжди, брати у діловімандрівки дітей. Це певним чином компенсує брак часу на спіл-кування із сім'єю. Ділова мандрівка дозволяє сумістити приємнез корисним.

Статистика свідчить, що у США відпустки скорочуються,а звичка до сімейних канікул залишається. 62% офісних співро-бітників, які регулярно перебувають у відрядженнях, поєднуютьвідрядження з відпочинком. Дві третини таких співробітників по-дорожують з дітьми. У Європі ситуація з відрядженнями є працею,але і там зростає тенденція до сімейного дозвілля. В Україні є під-приємства і організації, які фактично не надають відпусток (абоспівробітники їх фактично не беруть). Ділова мандрівка з членамисім'ї може бути шансом для спілкування з нею (адже відомо, щопід час для відрядження залишається вільний час дозвілля і йогоможна витратити для спілкування із сім'єю, а не з кимось...).

Сучасні західні компанії заохочують сімейні ділові мандрівки,оскільки це сприяє зростанню лояльності працівників до компаніїта продуктивності праці. Таке явище там називають incentive (за-охочення).

Ділова мандрівка за кордон — це і покращення мотивації пра-цівників і ознайомлення їх з відповідними професійними досягнен-нями. Колективні мандрівки сприяють створенню працездатноїкоманди. Проведення тренингів в іншій країні додає емоційностіу заняттях, зміцнює мотивацію до одержання належних результатів.

Ділові сімейні мандрівки — це ще й неабияке заохочення.Побувати у справах та ще й відпочити з сім'єю, — це, мабуть,на кшталт того, — «Карай мене так, Господи, до самої смерті».

18.2. Подорож літаком