8.6. Плітки і чутки

магниевый скраб beletage

Всередині будь-якої компанії чи організації часто поширюють-ся десятки чуток. Світова практика свідчить про те, що повністювикорінити чутки неможливо. Вони — вічні. Були, є і будуть. Мож-на навчитися управляти чутками, контролювати їх та використо-вувати у своїх цілях.

Зокрема, чутки можна використовувати для того, щоб мані-пулювати кадрами. Наприклад, компанія вирішила реструктури-зуватися. Постала потреба у значному скороченні кадрів. За такоїситуації доцільно поширити чутки про звільнення значної кількос-ті працівників. Багато з них звільняться добровільно, знайшовшиіншу роботу. Компанія зекономить на таких чутках значні сумикоштів, які вона зобов'язана була б сплатити тим співробітникам,які б вона звільнила.

У багатьох компаніях чутками про бонуси і премії провокуютьконкуренцію між керівниками середньої ланки. Для цього потрібнопустити чутку про те, що якийсь начальник відділу за результата-ми року чи іншого періоду отримає більшу премію, ніж інші йогоколеги.

Можуть принести користь і негативні чутки.

Одним з таких прийомів є запуск у середовище співробітниківінформації про «зовнішнього ворога». Наприклад, конкурент хочезадушити компанію, закрити її завод і на звільненій від заводутериторії побудувати свій об'єкт. Така чутка, без сумніву, будесприяти згуртуванню співробітників оскільки загальні труднощілюдей завжди згуртовують.

Якщо поширення чуток може завдати компанії значної шкоди,то доцільно використати прийом, що одержав назву «крадіжка га-ласу». Сутність прийому полягає у тому, що якийсь співробітниксамостійно оприлюднює всі компрометуючі факти. Чистосердечнезізнання грає на руку такому співробітнику. Головне при цьому —вдало вибрати момент для саморозвінчування та розумно інтер-претувати факти.

З метою профілактики недостовірних чуток всередині компа-нії, не завадить створити систему офіційного інформування спів-робітників. Це може бути щотижневе розсилання новин, корпо-ративний інформаційний листок, різного роду зустрічі і наради.

Чутки у колективі виникають тоді, коли у співробітників єбагато вільного часу або вони недостатньо захоплені роботою. Дляліквідації зазначеного, керівник повинен запропонувати цікавішуроботу, перерозподілити обов'язки, направити на курси навчаннята підвищення кваліфікації.

Чутки особистісного характеру зазвичай виникають у розріз-неному (незгуртованому) колективі. Позбутися таких чуток можнапереговоривши віч-на-віч з плітником.

Офіс інколи нагадує великий кулер, навколо якого вештають-ся колеги і без зупинки запускають плітки. Знайдеться небагатоспівробітників, які здатні протистояти спокусі і не приєднатисядо пліток. Практично всі розуміють, що поширювати інформаціюза допомогою пліток — справа невдячна, а інколи і небезпечна.

Слово «плітка» сприймається негативно. Психологи ж вважа-ють, що те, чого стосуються плітки, можна назвати і іншими по-няттями — «стратегічний обмін інформацією», «консультування»,«моніторинг» тощо.

Тривалий час людство існувало у вигляді малочисельних груп.Всі їх учасники знали один іншого в обличчя. Поняття «спілкуван-ня» має на увазі, що будь-яка інформація про сусіда, знайомого чиколегу у таких групах є суспільним надбанням. Звідси і походитьзвичка створювати плітки. Люди схильні відчувати потребу в ін-формаційному голоді та у задоволенні його. Бажання отриматинову порцію інформації є постійним. Отримавши цю порцію, лю-дина зацікавлена у тому, щоб повідомити про нею інших. Ось такі працює механізм пліток.

Плітки можна розглядати як привід для спілкування і спо-сіб створення довірильних взаємин. Природа, як відомо, вакуумуне терпить. Плітки заповнюють інформаційний вакуум. Під часскорочення штатів чи зміні керівництва плітки виконують роль«енергетичного підживлювача» колективу.

Плітка для керівника є сигналом про необхідність вжити за-ходів для покращання внутрікорпораційної комунікації. Вмілий ідосвідчений керівник сприймає плітки як джерело інформації пропочуття і думки рядових співробітників.

Плітки слід розуміти як важливу складову інформаційної під-тримки службової кар'єри. Плітки — це своєрідний офісний радар.Він здатний попередити про важливі зміни у компанії ще до того,як про це стане відомо з офіційних джерел. Зрозуміло, що до інфор-мації, охопленої плітками, не можна ставитися як до абсолютноїістини. Плітки слід розглядати як своєрідний натяк. Вони є сиг-налом про можливу небезпеку чи, навпаки, про можливості дляподальшого службового просування.

Плітка може людині зашкодити. Це відбувається тоді, колицього хочуть ті, хто розпускає плітки.

Несприятливі плітки руйнують колектив. Незлі плітки можутьзміцнювати атмосферу довіри у колективі. Плітки можуть «під-мочити» репутацію.

Якщо менеджер бере участь у плітках, то це може бути длякерівництва сигналом про те, що він не вміє ладити з підлеглими ізмушений використовувати доволі ризиковані методи комунікації.

Деякі плітки можуть тлумачитися як вияв сексуального до-магання чи дискредитації.

Компанія «Before» підрахувала, що обговорення особистихпроблем на роботі, офісні плітки та скарги на начальство кошту-вали шведським роботодавцям в 2007 році майже 3 млн доларів.Виявилося, що у пересічній фірмі марнувалося на це 8-12% робо-чого часу. В ідеальному варіанті цей показник мав не перевищувати1-3%.