11.4. Принципи делегування повноважень

магниевый скраб beletage

Делегування є засобом, за допомогою якого, керівник розподі-ляє серед співробітників ряд задач, які повинні бути виконані для до-сягнення цілей всієї організації. Якщо якась із задач не делегованаіншій людині, керівник вимушений виконувати її сам. Це в багатьохвипадках просто неможливо зробити так як час і здібності керівникаобмежені. М. Фоллет, одна із класиків менеджменту відзначала, щосутність управління заключається в умінні виконання роботи підлег-лими. Для здійснення якісного виконання делегування, необхідно до-держуватися окремих принципів. Делегування повноважень базуєтьсяна засадах: єдиноначальності; обмеження норм керівництва; закріп-леної відповідальності; відповідності прав обов'язкам; звітності повідхиленням; передачі відповідальності за роботу на найнижчий рі-вень [15, с.321-324].

Принцип єдиноначальності полягає в тому, що працівник маєотримувати повноваження лише від одного керівника і відповідатилише перед ним. Працівник, виконуючи доручену роботу, не має пра-ва звертатися до керівника вищого рангу, без дозволу свого безпосе-реднього начальника. В свою чергу керівник вищого рівня не можевіддавати свої розпорядження працівнику, без його безпосередньогоначальника.

Принцип обмеження норми керування означає якою кількіс-тю працівників може безпосередньо управляти керівник. Науковимидослідженнями встановлено, що найкращою нормою є 7-10 підлег-лих, хоча на вищих щаблях управління їх кількість коливається від 4до 8, а на найнижчих рівнях від 8 до 15. У визнанні кількості осіб, якібезпосередньо і ефективно контролюються керівником значну рольвідіграє рівень управління, характер розв'язання завдань, кваліфікаціяпідлеглих і здібності керівника. Якщо не дотримуватися норм управ-ління на досить низькому рівні, то керівництво не буде спроможневиконувати обов'язки по координації і контролю, підвищувати моти-вацію підлеглих.

Оптимальна кількість працівників, які безпосередньо підпо-рядковані одному керівнику визначається: організаторськими здібно-стями керівника; кваліфікацією працюючих; типом роботи; територі-альним розміщенням; мотивацією працівників; важливістю роботи.

Принцип відповідності прав обов'язкам означає, що обсягделегованих повноважень повинен відповідати обов'язкам. Дача за-вдання своєму підлеглому передбачає надання йому окремих повно-важень, які б відповідали виданому завданню по використанню необ-хідних ресурсів. Керівники не надають достатніх прав своїм підлег-лим з таких причин: недовіри в спроможності підлеглих, а роботуприйдеться виконувати самому; небажанням керівників відмовлятисявід своїх прав; політичними моментами.

Принцип закріпленої відповідальності при делегуванніозначає, що звільнити від відповідальності керівника може лише йогоначальник. Делегування - це процес розподілу відповідальності за пі-длеглими. Але делегування відповідальності підлеглому не знімає ві-дповідальності з керівника.

Принцип передачі відповідальності за роботу на більш низь-кий рівень управління свідчить про спроможність забезпечення йогоуспішного виконання. Але цей принцип часто порушується з причин:природного небажання повернутися до звичайної роботи або викону-вати більш значну роботу.

Принцип звітності за відхиленнями зобов'язує інформуватикерівників про всі фактичні або очікувані зміни в досягненні постав-лених цілей і завдань. Це означає, що підлеглий повинен інформуватисвого керівника про всі відхилення від наміченого завдання.