12.2. Ранні теорії мотивації

магниевый скраб beletage

Розвиток методів і способів мотивації налічує довгу історію.На протязі багатьох століть домінуючою була модель грубого фізич-ного примусу до праці, а згодом - моделі економічної необхідності йстимулювання праці, пов'язаної з її продуктивністю.

Ранні теорії мотивації пов'язані з Адамом Смітом (займавсяпошуком збільшення багатства нації), Давідом Рікардо (наполягав нарозділі багатства згідно з факторами виробництва) і Альфредом Ма-ршалом, який удосконалював маржинальний аналіз. А. Сміт у науко-вій праці "Дослідження про природу і причини багатства народів"(1776) обґрунтував концепцію "економічної людини", в основі якоїзнаходиться інтерес, який задовольняється тільки в результаті обмінуміж людьми - мати прибуток.

Прихильником вчення А.Сміта про економічний мотив діяль-ності людини був Ф.Тейлор (1856-1915), який в своїх наукових пра-цях довів, що висока заробітна плата і низькі затрати складають осно-ву менеджменту. Для підвищення заробітної плати і зниження витратвін рекомендував кожному робітникові: по можливості доручати такуроботу, яку він спроможний виконувати і яка б максимально відпові-дала його умінням і можливостям; стимулювати кожного працюючо-го, щоб його виробіток досяг рівня кращого працівника того ж розря-ду; працюючим, які досягли найвищої продуктивності праці доплачу-вати в залежності від характеру роботи надбавку від 30 до 100% у по-рівнянні із середнім заробітком робітників того ж самого розряду.

Ф. Тейлором також були сформульовані правила ефективноївиробничої діяльності: велика денна норма; нормальні умови праці;високий рівень оплати за виконану норму; зниження оплати праці заневиконану норму; норма повинна бути напруженою, щоб її міг ви-конати першокласний працівник. Тейлором було встановлено, що ко-ли робітникам встановлюють високі норми виробітку і за це їм пла-тять на 60% більше звичайного заробітку, то це позитивно впливає назростання їх добробуту і покращує самих працюючих в усіх відно-шеннях (робітники ведуть кращій спосіб життя, здійснюють заоща-дження, працюють більш напружено) [7, с.444-445].

Недоліком системи стимулювання Тейлора є утвердженнятого, що поведінка робітника як об'єкта управління обумовлюєтьсятільки економічними мотивами, але не враховуються психологічніаспекти та фізіологічні фактори продуктивності праці. Залежністьоплати праці від норм виробітку по суті була штрафною системою, заякою штрафувалися як слабкі, так і середні робітники. Тейлор в осно-вному зосереджував свою увагу тільки на прибутках підприємців, об-ґрунтовуючи вигідні для них максимальні норми виробітку.

Теорія психоаналізу З.Фрейда (1859-1939) розглядає мотива-цію людської діяльності як функцію так званих первинних позивівабо інстинктів сексу і агресії, дія яких проявляється у формі невираз-них неподоланих захоплень. Ця теорія виникла на ґрунті ірраціоналі-зму, згідно якої поведінкою людини управляють невідомі ірраціона-льні сили. 3. Фрейд доводив, що велика кількість неврозів викликанатим, що в дитинстві людина чогось недоодержувала, недограла, не-добрала ласки. Все це накопичується, і вже в зрілому віці людина до-магається це одержати.

Фрейдизм відводить велику роль дитинству у формуванні мо-тивацій, яке на думку самого Фрейда і його послідовників однознач-но визначає характер і життєву позицію дорослої людини. Позитив-ним у вченні Фрейда є те, що ним було досліджено і визначено наяв-ність в людині рівня несвідомого, завжди пояснював незрозуміле улюдському житті із наукових позицій.

Теорія психоаналізу в той же час не враховує соціальну зумов-леність психіки людини, протиставляє мотивацію свідомості, а енер-гетику психічної діяльності - інформаційній. Фрейд всі мотиваційнізакономірності трактував тільки як динамічно-енергетичні, перебіль-шував, абсолютизував роль динамічних факторів, в той же час ігно-рував роль змістовних моментів.

Недоліком фрейдизму є те, що вся його теорія підпорядкованабіологічним основам. Діяльність людини при цьому проявляється впотребах, які "заглушені" свідомістю. Теорія 3. Фрейда ґрунтуєтьсяна визнанні фатального антагонізму між несвідомим і свідомістю, щопродовжує антагоністичне відношення між людиною з її витиснени-ми переживаннями і соціальним середовищем [7, с.446-448].

3. Фрейд трактує визнання несвідомого як такого, що протирі-чить свідомості. Він також визнає, що в основі розвитку особистостілежать біологічні потреби, задоволенню яких перешкоджають соціа-льні нормативи, що свідома життєдіяльність людини складається ли-ше із символів, витіснених біологічних потреб.

Після другої світової війни фрейдизм поступився місцем неоф-рейдизму, де немає пансексуальності. Була розроблена Е. Талісменомі К. Халлом біхевіористська теорія спонукання, яка відкидає не тількисвідомість людини, але всю психологію особистості, розглядає про-блему мотивації за спрощеною схемою "стимул - реакція".

Згідно теорії К.Юнга, яка носить назву "аналогічної психоло-гії" психіка людини складається з таких рівнів, як свідоме, особистенесвідоме і колективне несвідоме. Колективне несвідоме утворюєтьсяна основі минулого досвіду і йому відводиться визначальна роль вмотивації поведінки людини. Колективне несвідоме, в свою чергу,має також декілька рівнів: національний, расовий, загальнолюдський,наслідуємий. Для пристосування до певних умов життя, за цією тео-рією, діяльність людини повинна бути мотивована такими функціями,як мислення, почуття, інтуїція тощо.

Теорія Юнга заклала основи типології особистості і мотиваціїїї поведінки, обґрунтувала спрямованість людини на себе і на об'єкт.Юнг також ввів у практику додаткові типи (інтуїтивний, мислячий,емоційний), кожен з яких визначається співвідношенням різних фун-кцій.

Недоліком теорії Юнга слід вважати те, що він розглядав мо-тивацію поведінки людини без урахування впливу навколишньогосередовища. Типи особистостей, згідно цієї теорії, визначаються об-меженими обставинами народження людини без урахування особли-востей життя, розвитку. Це є справжній фрейдизм як основа мотива-ції поведінки людини, хоча і в дещо завуальованому вигляді [7, с.448-449].

Серед послідовників Фрейда були також А. Адлер, К. Хорні,Г. Саллівен і Е. Фромм.

А. Адлер значну увагу в дослідженнях приділяв ролі соціаль-ного компонента у розвитку особистості. Соціальність, колективністьє головним в житті людини. В основі суспільства та суспільного роз-витку, на його думку, лежить індивідуальне та колективне прагненнядо самоутвердження, до переборювання власної слабкості та непов-ноцінності, до досягнення могутності та удосконалення.

Для подолання власної неповноцінності людина шукає певніспособи компенсації, які можуть бути адекватними чи неадекватнимипевним умовам. Адлером розглянута можливість вироблення гіпер-компенсації як певної форми реакції на свою неповноцінність. Існуєнемало прикладів, коли слабкі у фізичному плані особи за рахуноквироблення в собі зверхкомпенсації можуть досягти значних успіхів вжитті. Таке міркування автора було важливим для пара психологічноїнауки, зокрема його утвердження про наявність компенсації чи звер-хкомпенсації, коли проявляється захисна реакція організму людини,виникають сили надлишкової величини. В мотиваційному механізмілюдини важливо враховувати наявність цих сил з метою корегуванняїї поведінки і орієнтування дій та вчинків у відповідному напрямі.

Роботи К. Хорні розкривали мотивацію поведінки людини зпозиції уродженого їй почуття хвилювання. Відчуття хвилювання за-безпечує створення мотиваційного механізму, керованого бажаннямособи врятуватись від названого почуття. Основою мотивації в теоріїХорні є трансформація почуття хвилювання, яке спонукає людину допошуку своєї безпеки і прагнення задоволення своїх бажань. В своїхдослідженнях Хорні спочатку обґрунтувала чотири поведінки люди-ни, а пізніше зупинилася на трьох типах: прагненні до людей; праг-ненні відокремитись від людей; прагненні діяти проти людей. Хорнітакож відзначає протиріччя між суспільством і людськими потреба-ми.

Теорія Г. Саллівена є одним із напрямків неофрейдизма. Осо-бистість, за цим вченням, є відносно стійкою моделлю міжособистихситуацій, що характеризують і повторюють людське життя. Вже принародженні у людини з'являється потреба у спілкуванні з іншимиособами, потреба в ніжності, безпеці. Соціальне розглядається в ційтеорії як система міжособистих стосунків, які не формуються на ос-нові суспільного життя, а існують з самого моменту народження.Тобто тут, як і у 3 Фрейда, особистість, її поведінка формуються саміпособі, без врахування особливостей розвитку суспільних відносин.Мотивами поведінки людини, за Саллівеном, є її боротьба з оточую-чим середовищем, або неспокоєм.

Неофрейдисти зробили внесок в розвиток особистості, мотива-ції поведінки, поставивши на відповідне місце соціальні відносини,відкинувши теорію психоаналізу 3.Фрейда. Але багато механізмів не-офрейдистів, таких як уникнення дискомфорту, "психологічний за-хист", "вибірковість уваги", були ними виявлені у невротиків, з пода-льшим перенесенням їх на психіку здорових людей, тому мали обме-жене застосування.

Своїми концепціями К. Хорні і Г. Саллівен, розглядаючи по-чуття тревоги як основи мотивації поведінки людини, намагалисясформувати концепцію відчуження особистості. Цю ідею в своїх ро-ботах продовжив Е.Фромм, який намагався розповсюдити проблемувідчуження в суспільно-економічному житті на психічну діяльністьлюдини. Е. Фромм, розглядаючи людину відчуженою від усього сві-ту, людей, товаришів, ввів поняття "негативної свободи", згідно якоївідчуження пригнічує людину, породжує неврози. Автор підкреслює,що людина не хоче бути вільною, вона страждає від свободи, прагнедо спілкування з іншими особами. Відчуження переростає в конфор-мізм, як спосіб врятувати людей від самотнього життя.

Дослідження Фромма підкреслюють подвійність природи лю-дини, яка з одного боку, прагне незалежності, а з іншого - хоче поз-бавитись її, оскільки незалежність веде до відчуження. Автор наділяєособистість можливостями забезпечувати поліпшення суспільногожиття і навіть сприяти зміни суспільно-економічних формацій. В ці-лому концепції Фромма побудовані на основі тих же внутрішньопси-хологічних механізмів Фрейда.

Теорія фрустації, яка розроблена Долардом, Міллером та ін-шими вченими, зводиться до боротьби з перешкодами навколишньо-го світу. Перешкоди при цьому можуть мати різний зміст і виступа-ють як різні види фрустації: фізичні, моральні, духовні. В теорії розг-лянуто різні види поведінки людини, спрямованих на боротьбу з фру-стаціями, що проявляється у вигляді агресій різної модальності і фо-рми (садизм, депресія, гнів). Сучасна література розглядає агресив-ність поведінки людини на основі її певного стану та емоційності. Діяфрустації може мати різні прояви: у одних людей агресія спрямову-ється на самих себе при визнанні своїх недоліків, а в інших - перек-ладається на інших осіб. Мотиви людських вчинків, інтересів, дійможуть опосередковуватись. Зі зростанням рівня свідомості людини,більш опосередкованою стає її поведінка.

Зараз не можуть однозначно сприйняті ранні теорії мотивації.Науковцями обґрунтовано і розроблено багато нових теорій, які при-свячені різним аспектам мотиваційного процесу.