11.1. Організаційні теорії і основні поняття організації

магниевый скраб beletage

Виконання розроблених планів і прийняття відповідних управ-лінських рішень неможливо здійснити без організації. Для досягнен-ня своїх цілей люди повинні об'єднуватися, отримуючи при цьомудодаткові можливості у використанні ресурсів організації. Організа-ція як суспільний інститут давно існує і налічує декілька організацій-них теорій, більшість з яких на думку вчених не є досконалими [11,с.267-269].

Класичні організаційні теорії (Ф. Тейлор, А. Файоль) широкопропагували використання ефективної діяльності організацій. Але зчасом прийшло переконання, що влада далеко не завжди є ефектив-ним інструментом управління організацією. Автори цієї теорії визна-чили наступні основні риси організацій: загальна ціль чи місія; роз-поділ праці; координація зусиль; ієрархія повноважень і влади.

Неокласичні організаційні теорії (Ч. Бернард) направлені насприйняття повноважень. Відповідно до неї повноваження та обсягроботи кожного є предметом переговорів з керівником, під час якихпідлеглий може відхиляти вимоги керівника і передача повноваженьне відбувається. Це ускладнює управління, однак зростає свідомістьвиконавців і підвищується надійність їхньої діяльності. У цьому ви-падку розпорядження менеджера можуть узгоджуватися з особисти-ми потребами і можливостями підлеглих, інтересами персоналу.

Ч. Бернардом було запропоновано ряд нових ідей щодо функ-ціонування організацій: делегування влади знизу доверху; теоріюсприйняття повноважень; ключове значення інформації в керівництвіорганізаціями; готовність кожного члена організації бути кориснимдля колективу. Ці ідеї були розвинуті Г. Саймоном, який приділивзначну увагу поведінці влади, яка розкриває взаємовідносини керів-ника і підлеглого. Підлеглий діє за сценарієм, який запропонував йо-му керівник.

Концепція "ідеальної бюрократії" (М. Вебер), наголошує натому, що правила, інструкції та процедури, які виправдали себе, ма-ють бути основою для прийняття рішень. Складовими концепції є:розподіл влади; ієрархія влади; система правил; безособовість управ-ління; наголос на посаду. Вебер обґрунтував ідею про три основніформи влади: раціонально-легальну, традиційну, харизматичну.

Концепція відкритої системи відносяться до сучасних органі-заційних теорій, яка ґрунтується на залежності організації від навко-лишнього середовища і охоплює сенергітичний результат її функціо-нування.

Концепція факторної моделі організації враховує техноло-гію, невизначеність довкілля, стратегічний вибір, взаємодію з її чле-нами. Для реалізації кожного із завдань плану, які випливають з цілейорганізації, необхідно організувати працю людей, скоординувавшивідносини між працюючими та підрозділами підприємства.

Організація - це процес створення такої структури підприємс-тва, яка надає можливість людям ефективно працювати разом для до-сягнення загально поставлених цілей [15, с.308].

Організація як функція управління направлена на формуванняуправляючих і управляємих систем, а також на забезпечення тіснихзв'язків і відносин між ними. В результаті виконання цієї функціїстворюється кооперація людей і машин, при якій сумісна трудова ді-яльність повинна здійснюватися з найвищим ефектом при мінімаль-них витратах. Це забезпечує упорядковану технічну, економічну, со-ціально-психологічну і правову сторону діяльності кожного суб'єктагосподарювання.

В цілому організація може розглядатися в двох аспектах: роз-поділ всього обсягу роботи між конкретними підрозділами та органі-зація взаємозв'язку окремих підрозділів, визначення їх повноваженьта відповідальності. Для здійснення повноважень та відповідальностівикористовується делегування.

Делегування - це передача знань і повноважень конкретнійособі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання [15, с.305]. Цепоняття є одним із основних принципів менеджменту. На жаль, біль-шість керівників з недовірою сприймають і використовують цей фун-даментальний принцип. В результаті багато підприємців зазнали нев-дач, не розуміючи необхідності делегування, як умови ефективногоуправління, особливо зі зростанням організації. Принцип делегуванняповноважень тісно пов'язаний з відповідальністю.

Відповідальність - це зобов'язання вирішувати поставлені за-вдання та відповідати за якість їх виконання [15, с.309]. Але відпові-дальність не може бути делегована, тобто з керівника не знімаєтьсявідповідальність за невиконане завдання, якщо з цим завданням несправився підлеглий. Обсяг відповідальності є однією з причин висо-ких окладів менеджерів. Відповідальність менеджера за якісно вико-нане завдання не може здійснюватися без делегування йому повно-важень по використанню матеріальних, фінансових і трудових ресур-сів.

Повноваження - це обмежене право використовувати ресурсиорганізації та спрямовувати зусилля її співробітників на виконанняпевних завдань [15, с.310]. Таким чином, повноваження делегуютьпосаді, а не особі, яка обіймає цю посаду. Якщо особа змінює роботу,то втрачає повноваження старої посади і отримує повноваження но-вої.

Повноваження слід відрізняти від влади. Повноваження маєделегований характер, тобто обмежує право певної посади у викорис-танні ресурсів організації. Влада - це реальна здатність діяти і матиможливість впливати на ситуацію. Можна мати владу, не маючи пов-новажень. Різні способи використання влади можуть як позитивно,так і негативно впливати на організацію. Повноваження завжди об-межені, і залежно від їх характеру розрізняють лінійні та штабні об-меження.