11.3. Принципи побудови структури управління

магниевый скраб beletage

Структура управління характеризується багатьма якостями, яківажко формалізуються (повноваження працівників, їх відповідаль-ність, відносини між ними тощо). З цієї причини при побудові струк-тури управління необхідно додержуватися відповідних принципів.Чим складніший об'єкт управління, тим більш значну роль у форму-ванні його структури відіграють принципи управління, яким вона по-винна відповідати.

Розглянемо основні принципи побудови структури управління[11, с.155-157].

Демократичний принцип управління передбачає правильнеспіввідношення централізації і децентралізації прийняття рішень, якісприяють розподілу стратегічних і поточних задач. У відповідності зцим принципом структуру управління необхідно удосконалювати дотакої стадії, при якій забезпечуватиметься принцип єдиноначальностіта персональна відповідальність за ведення справ.

Принцип системного підходу вимагає формування сукупностіуправлінських рішень, які реалізують всі цілі функціонування підп-риємства.

Принцип управляємості передбачає фіксоване співвідношен-ня кількості керівників і підлеглих. При формуванні апарату управ-ління необхідно прагнути до оптимальності цього співвідношення.Важливо розподілити управлінські рішення за рівнями, які повинніпередбачати раціональну ступінь завантаження керівника, якийприймає рішення. Якщо завантаження керівника перевищує допусти-мі норми, то різко знижується дієвість і оперативність управління.

Принцип відповідності суб'єкта і об'єкта управління перед-бачає що структура управління повинна будуватися, виходячи із осо-бливостей об'єкта управління. Склад підрозділів, характер взає-мозв'язків між ними визначається специфікою функціонування якокремих структурних ланок, так і системи в цілому.

Принцип адаптації полягає в тому, що до побудови структуриуправління висуваються вимоги гнучкості, адаптивності, здатностішвидко реагувати на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища.Важливе значення набуває удосконалення інформаційного забезпе-чення управлінської діяльності.

Принцип спеціалізації передбачає забезпечення технологіч-ного поділу праці при формуванні структурних підрозділів.

Принцип централізації означає, що при проектуванні струк-тури управління необхідно об'єднувати управлінські роботи з повто-рюючим характером операцій, однорідністю прийомів і методів ви-конання. Принцип централізації вимагає скорочення рівнів управлін-ня.

Принцип професійної регламентації передбачає групуванняфункціональних ланок на кожному організаційному рівні таким чи-ном, щоб кожна ланка працювала на досягнення конкретних цілей інесла повну відповідальність за якість виконання своїх функцій. Ви-рішальне значення набуває розподіл робіт між спеціалістами, які по-винні приймати рішення на основі своєї компетенції. У зв'язку з цим,проектувати структуру управління необхідно не абстрактно, а з ура-хуванням ділових якостей керівників і спеціалістів різних рівнів.

Принцип правової регламентації передбачає проектуванняструктури управління таким чином, щоб забезпечити додержання всіхрішень і постанов вищестоячих органів в частині розподілуобов'язків і персональної відповідальності. Правовий аспект при фо-рмуванні підрозділів управління відображує умови і порядок функці-онування даного підрозділу, а також ступінь його значущості і самос-тійності.

Принцип економічності полягає в тому, що необхідний ефектповинен досягатися при мінімальних витратах на управлінський апа-рат, економному витрачанні трудових, матеріальних і фінансових ре-сурсів виробництва.

Принцип побудови структури управління деталізується прави-лами її створення:

структура повинна бути простою;схема структури управління повинна бути оглядовою;кожний працівник повинен мати посадову інструкцію;інформаційні канали повинні забезпечувати передачу інформа-ції, як у прямому, так і у зворотньому напрямку;

координацію всієї діяльності організації здійснює вище керів-ництво;

стратегічні рішення приймає вище керівництво організації,враховуючи свої можливості;

необхідність уникнення дублювання і подвійної підпорядкова-ності;

обов'язки лінійного і функціонального керівництва повиннібути розмежовані.