2.6 Сучасні підходи до побудови операційнихсистем

Відомі три підходи до побудови операційних систем:0 функціональний;0 галузевий;о організаційний.

Функціональний підхід побудований на основі виділення і фор-малізованого опису послідовних чи рівнобіжних функцій, необхід-них для одержання заданого результату.

Найчастіше функціонування операційних систем будують яксукупність:

забезпечувальних процесів;

основних процесів;

оформлювальних процесів.

Такий підхід деякою мірою може розглядатися як найбільш

доступний і відносно надійний. Найчастіше функціональний підхідвикористовують як первинну чи навіть тимчасову конструкціюопераційної системи. Нерідко у менеджера відсутня необхіднаінформація про детальні вимоги щодо завершального результа-ту, особливо коли мова йде про новий бізнес. У цьому випадкуварто будувати операційні системи у прямій послідовності відпопередніх і підготовчих функцій до результативних.

Елемент, що забезпечує виконання основних функцій, нази-вається «процесором операційної системи».

У даному випадку систему можна будувати за аналогією,використовуючи вже наявні операційні моделі. Тоді менеджерстрахує себе від занадто серйозних помилок і втрат, але в тойже час обмежує можливості підйому ефективності.

Функціональна операційна система може розглядатися якособливий тип побудови системи операційного менеджменту йодночасно як вихідна управлінська модель, на основі якої можнаконструювати більш конкретні й адаптивні моделі керування.

Функціональний підхід дає змогу в наочній формі реалізову-вати методику «вхід-вихід».

Функціональний підхід посідає особливе місце в ряді іншихпідходів формування операційних систем ще й тому, що на йогооснові можна формувати більш витончені, адекватні й адаптивніопераційні системи.

Галузевий підхід припускає, що операційні системи будують-ся на підставі максимального обліку і відображення галузевоїспецифіки діяльності.

Головний критерій складання галузевої операційної систе-ми — це критерій керованості основною технологією. Цей підхід

більш ризикований, тому що він істотно підвищує потенційні втративід хибних рішень, але і сприяє істотному підвищенню ефектив-ності керування операціями. Наочний приклад галузевого підхо-ду — операційні методи керування в галузях з безперервнимвиробничим циклом, на машинобудівних підприємствах.

Галузева операційна система, з одного боку, максимальноприв'язана до конкретних технологій і операцій і тому дуже ефек-тивна, але, з іншого, вона не допускає змін і тому не є адаптив-ною. Отже, така операційна система вимагає обов'язковихзовнішніх операційних демпферів.

Організаційний підхід допускає, що технічні, функціональніта галузеві чинники вже враховані у вигляді деяких операційнихконстант. З використанням цих операційних блоків будуєтьсясистема, що уможливлює оптимізування і відбір процесів підго-товки інформації і прийняття рішень.

Організаційний підхід є найбільш адекватним і гнучким, ос-кільки налагоджує керування операціями, виходячи з власне ін-формаційних критеріїв ефективності керування, але все це допус-тимо тільки при безумовному врахуванні операційних констант.

Ці три підходи при уважному розгляді не є альтернативни-ми. Розумна побудова операційного менеджменту передбачаєпослідовне застосування функціонального, галузевого й органі-заційного підходів.

Дана класифікація підходів до побудови операційних систем єнезавершеною і відкритою, поява принципово інших підходів цілкомімовірна в зв'язку з інформатизацією технологій і керування.