3.1 Потужність операційної системи

3.1.1 Трактування поняття «потужність»

У процесі проектування операційних систем, так само, як іпід час аналізу, вихідним показником є потужність. У загально-му значенні під потужністю розуміють максимальний вихід сис-теми за визначений час. Як правило, потужність визначає «фізич-ну норму» виробітку продукції чи послуг, що виконується за вста-новлений час, — за тиждень, місяць, рік.

Стосовно операційної системи дефініція «потужність» можетрактуватися як «здатність операційної системи до виконанняпевної кількості операцій за одиницю часу»

Wo =A o/to,    (3.1)

де Ao — робота; to — час для її виконання.

В операційному менеджменті щодо потужності існують об-меження й особливі умови, які полягають у наступному.

1. Мінімальний обсяг оцінюваних операцій характери-зується як операційний цикл, тобто відносно завершена за

97

даними результатів послідовність операційних дій і процедур,у рамках якої є сенс характеризувати керовану й оцінювануопераційну дію, яка обов'язково включає мінімальну одиницюфункціонування AAo і мінімальний вимір часу Ato, що забез-печують контроль процесу без його логічних чи реальних збоїв.Дана границя завжди існує для менеджера як об'єктивно за-дана межа дроблення операцій. Аналогічним до поняття«межа дроблення операцій» є фундаментальне економічнепоняття «спеціалізація».

Операційний менеджмент припускає необхідний рівень аг-регування інформації як чинник її керованості. Отже, будь-якезначення AAoi < AAo для AAoi не сприйматиметься як контро-льоване. Тому операційний менеджмент має сферу певних мож-ливих процесів.

За аспектом організації операцій прикладом керування не-визначеністю можуть слугувати функції і процедури, приналежніробочому місцю.

Можлива ситуація, коли межа дроблення вичерпується ок-ремою функцією чи доходить до рівня окремих процедур, пере-даваних у рамках загальної функції. Але в будь-якому випадкуподальша регламентація і формалізація інформації є шкідливою.У протилежному випадку канали інформації забиваються зай-вими сигналами, внаслідок чого потрібні сигнали не доходити-муть до особи, що має приймати рішення.

Ідеологія абсолютної підконтрольності суперечить зав-данням і функціям операційного менеджменту. Менеджер праг-не до оптимальної керованості, що припускає чітку і твердурегламентацію формалізованих процесів на межах контролюпотужності (AAo, Ato) і допущення (або навіть заохочення) не-підконтрольних і процесів, що не формалізуються, з тим щобвони в цілому укладалися в рамки і відповідали меті керуван-ня операціями.

Якщо непідконтрольні процеси працюють на операційну си-стему, допомагають їй зміцнити свої позиції, менеджер можепідсилити роль і значення непідконтрольних чинників, поступово«відпускаючи віжки». Якщо ж рух операційної системи істотноне збігається з вектором розвитку середовища, то непідконт-рольні процеси можуть призвести до руйнування операційної си-стеми. Отже, необхідні максимальна регламентація й ізоляціявід впливів середовища, що спричинюють збої.

2. Метою керування потужністю є декомпозиція (розкла-дання на складові) загальних цілей операційної системи. Прак-тично це означає, що керування потужністю операційної систе-ми слід ототожнювати з глобальними цілями операційної систе-ми і не перетворювати на самоціль.

Одиницею потужності, використовуваною задля практично-го менеджменту, може слугувати операційний цикл як єдністьмінімального керованого обсягу операційних дій і процедур імінімально необхідного часу для їх використання.

3.1.2 Чинники потужності операційної системи

З погляду практичного керування аналіз чинників потужностіопераційної системи необхідний для:0 їхньої якісної класифікації;0 кількісного оцінювання;

0 відбору операційних рішень, що дають можливість оптимі-зувати потужність операційної системи.Для практичного керування керівник має оцінювати вплив іроль чинників, що формалізуються і не формалізуються(табл. 3.1). Неформалізовані чинники підлягають загальномупопередньому аналізу та регулярній ревізії, формалізовані єоб'єктом безпосередніх кількісних оцінювань.

Таблиця 3.1

Стосовноперсоналу

Оцінка формалізованих і не формалізованих чинниківпотужності операційної системи

Перелік чинників

Стосовно предметних процесів із додаваннямі врахуванням впливу нематеріальних активів

1. Вихідний чинникформування по-тужності опера-ційної системи:персонал, який маєвідповідати наяв-ним в даній галузій у даному типіопераційної систе-ми мінімальнимкваліфікаційнимвимогам. Дана по-зиція менеджерапроявляється в за-безпеченні для себедеякої маневро-вості. Це припус-кає наявність упрацівників визна-ченого масивуневикористанихзнань і навичок.Загальна вимога докерування персо-налом операційноїсистеми: чинникиневиразності неповинні знижуватиможливість одер-жання гарантова-ного результату.

1. Предметні чинники: Устаткування опера-ційної системи — це ті її компоненти, що доз-воляють ефективно інтегрувати людські і пред-метні чинники в процесі формування і вико-ристання ресурсів системи. Важливим прин-ципом оцінювання устаткування як чинникапотужності є його приналежність до основно-го капіталу. Принцип розподілу предметнихчинників на основні та оборотні, запозиченийз інших економічних дисциплін, дає змогу ви-ділити ведучі і складені похідні предметних чин-ників. Це означає, що потужністні характерис-тики групи основного капіталу є вирішальноюпередумовою потужності системи загалом. По-тужність операційної системи за устаткуван-ням визначає межа її повного масштабу. У за-гальному випадку вважається, що її верхнямежа може переходити оптимальний рівень неменше ніж на 1o% і не більше ніж на 3o%. Іншіпредметні чинники. їхня кількість є функцієючинників устаткування і чинників персоналу.У сфері матеріального виробництва вирішаль-ну роль відіграє устаткування, у сфері по-слуг — персонал. Це породжує і принциповірозходження в порядку формування й оціню-вання потужностей операційної системи. Якщоу сфері матеріального виробництва керуван-ня операціями починається з мінімально при-пустимого випуску продукції, то у сфері по-слуг планування потужності розпочинається змінімально необхідного персоналу.

1oo

Закінчення на наст. стор.

Закінчення табл. 3.1

2. Чинники потужності операційної системи,обумовлені нематеріальними активами.Вплив конкуренції на операційні рішення єнайбільш сильним у цій групі. Тут найбіль-шою мірою виявляється «оперативне мис-тецтво керівника». У той же час ця група чин-ників є джерелом ризиків і невизначеності вкеруванні потужністю операційної системи.Тут наочно виявляється «ефект важеля». Не-минучість сплати за більш високі результатипосиленням невизначеності істотно відрізняєопераційний менеджмент від математичноїтеорії дослідження операцій.

3.1.3 Види потужності операційної системи

Потужність не є довільною величиною, встановлюваною ме-неджером навіть за наявності чинника невизначеності. Вона завж-ди підлягає формалізації, тобто ретельному обчисленню й об'рун-туванню для будь-якої операційної системи стосовно середовища їїфункціонування. Очевидно, з метою одержання об'єктивних розра-хункових даних для очікуваної ефективності операційної системинеобхідно розрізняти наступні види потужностей:О потенційну (проектовану);о нормативну;о розрахункову;о максимальну і мінімальну;о оптимальну.

Потенційна (проектована) потужність операційної сис-теми — це кількість операцій, які можуть бути виконані за повноговиключення чинника невизначеності на всіх рівнях і ланках опера-ційної системи. Іншими словами — це максимум потужності, щоможе бути досягнута за ідеальних умов середовища.

Нормативна потужність операційної системи — це ви-мірник максимуму потужності на відібраних компонентах сис-теми. Як правило, вона завжди нижча чи тотожна потенційнійпотужності.

Розрахункова потужність операційної системи — кіль-кість завершених операцій, що допускаються найменш масш-табним компонентом операційної системи.

Максимальна потужність операційної системи — по-тужність, що відповідає найбільшому компонентові. Досягненнямаксимальної потужності операційної системи припускає, що ме-неджер збільшує ресурс інших компонентів до рівня провідного.

Мінімально припустима потужність операційної сис-теми — кількість операцій і процедур, що уможливлює збері-гання компонентів і ланок операційної системи в робочому стані,тобто забезпечує мінімально необхідні інформаційні і ресурсніпотоки між підрозділами і ділянками.

Оптимальна потужність операційної системи — рівень,що дає змогу використовувати провідну ланку операційної сис-теми зі збереженням 1o-3o%-ro резерву потужності.