8.5 Рекомендований алгоритм рішенняситуаційних завдань : Основи операційного менеджменту. теоритичний аспект та практичні завдання : B-ko.com : Книги для студентів

8.5 Рекомендований алгоритм рішенняситуаційних завдань

На занятті кожному студентові (як менеджерові) пропонуєть-ся ситуаційне завдання. При цьому звертається особлива увагана новизну й незвичність проблеми, що виникла, і яку повиненвирішити учень. Припустимо, що студент за період свого на-вчання вперше зіштовхується з необхідністю рішення такого но-вого завдання. Задовільної відповіді на питання «Як це зроби-ти?» у доступній йому літературі одержати не вдається. Тодідля успішного рішення виниклої проблемної ситуації він повиненнеминуче виявити необхідні якості дослідника, теоретичні знан-ня по вищій математиці й економічних дисциплінах, а також на-явний практичний досвід. У кожного може бути свій підхід дорішення завдання. Однак деякі рекомендації загального харак-теру можна дати у вигляді циклічного алгоритму (рис. 8.3), сутьякого складається в можливості вибору альтернативи після одер-жання результатів (скажемо, не зовсім бажаних) на одному ізетапів повернення до одного із попередніх кроків. При цьомузустрічаються випадки, коли дві або декілька «петель» зворот-ного зв'язку охоплюють одна одну. Тут треба студентам звер-нути увагу на існуючу небезпеку при рішенні ситуаційних управ-лінських завдань — це можливість «зациклення». Тобто виникаєтак зване «порочне коло», з якого не вдається вибратися інакше,як змінивши структуру ситуаційного завдання. У таких випад-ках студент має можливість звернутися до викладача (або кон-сультанта) за допомогою.

Відповідно до запропонованого алгоритму (рис. 8.3) студентна кроці рішення формалізованого завдання, якщо буде потреба,може скорегувати математичну модель на рівні якісної моделі(крок 3) або математичного опису (крок 6), тобто використативаріант повернення «а» або варіант «б».

При проведенні практичного заняття варто звернути увагустудентів на розробку або вибір ефективного методу рішенняформалізованого ситуаційного завдання (крок 7). Метод пови-нен бути зручним для його реалізації на комп'ютерній техніці йзабезпечувати необхідну якість рішення (у багатьох випадках

Крок 1

О. М. СумецьОснови операційного менеджменту

через неможливість одержання точного рішення або громіздкостірозрахунків доводиться застосовувати наближені методи).

Вивчення і аналіз умови поставленої ситуаційноїзадачі

Вивчення інформаційного поля,в якому породжена ситуація;визначення параметрів, що оптимізуються

Якісний опис моделі ситуаційної задачі

Встановлення взаємозв'язку параметрівситуаційної задачі, що оптимізуються

Формування цільової функціїу відповідності з метою задачі

Формалізація ситуаційної задачіматематичною моделлю

Розробка або вибір ефективного методурішення сформульованої математичноїмоделі

Розв'язання формалізованої задачііз залученням сучасних обчислювальнихзасобів

Вибір найбільш прийнятноїальтернативи

Крок 2

 

 

1

Крок 3

Л

 

Крок 4

і

 

Крок 5

Я

Видача рекомендацій стосовно реалізаціїотриманого рішення

Рис. 8.3 Алгоритм розв'язання ситуаційних задач

Проведення практичних занять по рішенню ситуаційних зав-дань повинне бути орієнтоване на спеціалізовані комп'ютерні кла-си. Застосування електронної обчислювальної техніки в процесірішення завдання розширює професійні можливості учнів укількісному і якісному аспектах, які залежать від ступеня ефек-тивності використання комп'ютера.

Ефективний режим використання комп'ютерної техніки вцьому випадку полягає в тому, що учень безупинно пов'язанийз комп'ютером, і в діалоговому режимі може задавати питанняй одержувати відповіді на них у звичній йому термінології, сте-жити за ходом рішення даного завдання, вчасно втручатися,змінювати або уточнювати його ще до одержання кінцевогорезультату.

При підведенні підсумків практичного заняття за рішеннямситуаційних завдань насамперед даються оцінки правильностіпідходу до побудови операційної моделі й правильності запропо-нованого рішення.

Процес проведення практичного заняття в найбільш зручніййого послідовності представлений на рис. 8.4.

При розв'язанні формалізованої задачі на комп'ютері слідвикористовувати такий рівень забезпечення, як спеціалізованіобчислювальні пакети. Сучасні програмні засоби надають кори-стувачу великий арсенал різноманітних обчислювальних пакетів.У даному випадку можна рекомендувати пакет числових ме-тодів для MS-DOS і обчислювальну систему, яка працює в сере-довищі Windows.

Пакет числових методів MERCURY — це проблемно-орієн-тований програмний пакет, який працює в середовищі MS-DOS іпризначений для розв'язування різноманітних прикладних обчис-лювальних задач, таких як розв'язання систем лінійних і не-лінійних алгебраїчних рівнянь, оптимізація функцій, аналіз влас-тивостей функцій за допомогою графіків і т. д.

-й-

К>On

Рівень забезпечення заняття

Довідковалітература

Обчислювальніпакети

Оцінка якостіпобудованої операційноїмоделі

ВИДАЧАСИТУАЦІЙНОЇЗАДАЧІ

Роздатковийматеріал

МЕТОДИЧШРЕКОМЕНДАЦІЇДО РІШЕННЯ

ЗАДАЧІ

—-

Поради

ПОДУДОВАМОДЕЛІ

Консультації

РІШЕННЯ НАКОМП'ЮТЕРІ

Спеціалізованийкомп'ютерний

ПІДВЕДЕННЯВИСНОВКІВПО ЗАНЯТТЮ

Оцінка правильностізапропонованого рішення

Рівень забезпечення заняття

            і           І           J           l_J.

.J..і

.1.i

і її її

5 ХВ.

5 хв.

10 хв.

5 хв.

45 хв.

Час

Розподіл часу на практичне заняття

Рис. 8.4 Процес проведення практичного заняття (у розрахунку тривалості заняття 80 хв)

Інтегрована система MERCURY цілком справляється звідносно не важкими за розмірністю задачами, хоча і має певніобмеження по обсягу інформації, яка вводиться. Однак при роз-в'язанні простих обчислювальних задач вона цілком «боєздатна»і має ряд переваг: простота експлуатації, невеликий необхіднийобсяг пам'яті (вся система легко поміщається на одній дискеті).

Можна рекомендувати до використання також математич-ну систему МаШСАБ PLUS 8.0 і пізніші версії за умови роботина персональних комп'ютерах з ОЗУ не менше 64 Мбайт. Тутможна задавати формульні, текстові і графічні блоки, визначатизмінні і функції користувача. Можливі обчислення як елементар-них, так і спеціальних математичних функцій, статистичні й еко-номічні розрахунки будь-якої складності.

Завдання для самостійної підготовки доситуаційного семінару

Завдання 8.1

В Угорщині економіка централізованого планування здійсню-валася понад 50 років. При цьому велика частина економічноїдіяльності в країні контролювалася урядом. Усе це привело дотого, що до 90-х років минулого століття комерційні і промисловіорганізації стали неефективними, застарілими і все сильнішевідставали від конкурентів з інших країн.

На початку 90-х рр. XX століття в країні почали проводитиполітичні й економічні реформи з метою передати більшістьпідприємств у приватний сектор. Транспорт, у колишні роки стро-го контрольований владою, був в основному приватизований, айого діяльність більше не знаходилася під контролем держави.

Янош Шендор постарався скористатися новою ситуацією істворив транспортну компанію. Він придбав сховище (склад) зусією інфраструктурою і запланував переробити його в сучаснуконкурентну організацію. Однак відразу ж зіштовхнувся з низ-кою серйозних проблем. Його потужності занепадали, автомобілі«розвалювалися на частини», співробітників було занадто бага-то, а прийоми їхньої роботи застаріли і були нефективними. Уминулі роки сховище було задіяно у торгівлі з країнами колиш-нього Радянського блоку і тепер назріла проблема пошуку іншихторговельних партнерів на Заході.

У 1997 році Янош домігся деякого прогресу і став отриму-вати від свого бізнесу прибуток внаслідок різко зрослої торгівліміж Угорщиною і країнами Європейського союзу. Він модернізу-вав своє сховище, замінив транспортні засоби і «поліпшив» пер-сонал. На початку 2001 року він планував створити новий складпоблизу австрійської границі, щоб імпортувати споживчі товарий експортувати сільськогосподарську продукцію. Однак конку-ренція з іншими транспортними компаніями постійно зростала, аєвропейські промисловці увесь час упроваджували нові ідеї. ТомуЯнош планував, що його новий склад стане відігравати ведучуроль і допоможе його компанії в цій конкуренції. Він хотів, щобоперації на складі здійснювалися так, щоб створювалася явнаперевага над конкурентами.

Проблема, з якою зіштовхнувся Янош, типова: він не знаєточно, що готує для нього майбутнє. Він читав звіти, де вислов-люється припущення, що склади майбутнього будуть в основно-му характеризуватися:

більш високим рівнем обслуговування, що забезпечить повнезадоволення замовників;

концентрацією операцій у меншому числі логістичнихцентрів;

скороченням запасів у результаті поліпшення матеріально-го потоку;

безпаперовими трансакціями в електронному виді;

гнучкістю, що дозволяє здійснювати персоніфіковані операції;

перевідправленням;

керуванням складуванням третьою стороною;

автоматизацією переміщення матеріалів;

більш професійно підготовленим персоналом, здатним ви-конувати нові операції.

Питання до ситуації

Як ви думаєте, в якій мірі економічні умови, що змінилися в Угорщині,вплинули на виконання операцій по торговельних угодах з партнерами?

Відпрацюйте пропозиції, що необхідно зробити Яношу в його новомускладі, який тип операцій слід йому запропонувати до реалізації? Якіпереваги цих операцій? Чи здатні вони підсилити конкуренттну перевагубізнесу Яноша?

Розробіть операційну стратегію для Яноша з урахуванням майбутньогорозвитку складської логістики та нинішніх ринкових відносин вУгорщині.

Завдання 8.2

Австрійська компанія Ed's Drive-through Bottle Shop доситьтривалий час працює на ринку. Основний вид її діяльності - про-дажі алкогольних напоїв через свій магазин у місті Брісбені. Заоцінками менеджерів бізнес по продажам має позитивну динам-іку зростання, продукція магазину користується попитом. Щобкупити дешеві напої, клієнти згодні дуже часто чекати в черзі,поки їх обслужать. Але в «пікові моменти» деяких покупців очі-кування в черзі не задовольняє і вони покидають магазин безпокупки. Менеджер оцінює цю ситуацію як втрачений прибуток.Але, що можна зробити, якщо планування магазину не сприяєшвидкому обслуговуванню клієнтів?

Магазин сплановано так, щоб при обслуговуванні «покупцівна колесах» черга автомобілів проїзджала мимо вікон обслуго-вування. Невиключно, що покупці можуть припаркувати свої ав-томобілі і зайти в магазин, але тільки це робитть незначна їхкількість. Таким чином, щоб скоротити затримку в обслугову-ванні клієнтів, необхідно мати більне число вікон обслуговуван-ня, які працювали б одночасно. Але ділянка на якій розташованомагазин довга і водночас вузька, що затруднює запровадженняпаралельних під'їздів.

Менеджер, маючи це на увазі, вирішив проаналізувати рядможливостей покращення роботи магазину. Наприклад, це можебути розподіл зони обслуговування на декілька дільниць. Дляцього менеджер отримав інформацію по тривалості виконаннярізних операцій. Далі, використовуючи електронні таблиці, вінрозпочав моделювати можливі варіанти покращення обслугову-вання клієнтів магазину.

У таблиці 8.1 показана ідея підходу менеджера до вирішен-ня поставленої задачі. Тут показано варіант, коли обслуговуван-ням клієнтів зайнято три співробітника. Перший із них — А, прий-має замовлення у покупця; другий — В, займається підрахункомі прийняттям оплати за товар; третій — С — видає товар.

У наведеній таблиці аналізуються 10 покупців, котрі прохо-дять по всьому ланцюгу процеса обслуговування. Тут визна-чається час на кожний вид діяльності і показується, яка частинапроцесу обслуговування завершується за достатньо короткийтермін часу.

Біля магазину знаходиться ділянка безтарного зберіганняпродукції. Значну частину замовлених товарів до магазину до-ставляють вісім оптових постачальників. Доставка здійснюєть-ся один раз на тиждень. Інколи запаси товару споживаютьсядоволі повільно, і тоді менеджер домовляється про скороченняпоставок.

Крім оптових постачальників з магазином працюють 20«мілких» постачальників продукції, які в основному роблять по-ставки коли в цьому є велика необхідність.

Загалом для управління процесом замовлень і поставокменеджер завжди користується замовленням стандартного роз-міру, який визначено раніше для кожного постачальника. Кож-ний тиждень він отримує замовлення стандартних розмірів і ко-ригує їх, якщо попит змінюється нестандартно або якщо прогно-зуються якісь особливі події, свята чи спортивні заходи. Післяцього він по факсу передає замовлення постачальникам; рахун-ки-фактури доставляються йому разом з продукцією.

Питання до ситуації

Опишіть детально всі операції, що виконуються співробітниками ма-газину.

Проаналізувавши роботу магазину, знайдіть вузькі місця для подаль-шого удосконалення і зменшення затримок в обслуговуванні клієнтів.

Список літератури

Сумець О. М. Ситуаційне навчання — нагальна потреба вищихвійськових навчальних закладів // Зб. наукових праць. — Вип.1(1). —X.: Військ. ін-т ВВ МВС України, 2003. — С. 32-36.

Уотерс Д. Логистика. Управление цепью поставок: Пер. с англ. —М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. — С. 320 — 322.

Яременко О. Л., Сумец А.М. Операционньїй менеджмент. — X.: Фо-лио, 2002. — С.236 — 263.

Висновки

Необхідність у систематизованому викладі сучасних під-ходів і методів до керування операціями є очевидною. Працю-вати за умов ринку означає не тільки задоволення споживача,але ще й раціональну організацію технологічних процесів, досяг-нення необхідних результатів таким чином, аби максимальновикористовувати різнорідні внутрішні ресурси і можливості.

Ув'язування в єдине ціле основних чинників і аспектів діяль-ності підприємства — фінансових, організаційних, ринкових, тех-нологічних — передбачає, що цей процес здійснюється на по-тужній базі раціонального керування операціями.

Курс «Операційного менеджменту» націлений на придбаннязнань і навичок побудови керувальних систем, що забезпечуютьвиконання необхідних дій і процедур для одержання ринковогорезультату діяльності фірми. Ринкова доля вибору може будува-тися тільки за чіткого професійного врахування об'єктивних об-межень, критеріїв і стандартів. Оптимальні операційні рішенняпотребують від керівника пошуку умов рівноваги усередині ви-робничої системи, що розвивається.

Операційний менеджмент є результуючим у циклі економі-чних дисциплін, оскільки будь-яка фірма — органічна цілісна си-стема, тому керування операціями має забезпечувати інтегра-тивні та координувальні ефекти, тобто внаслідок операційногоменеджменту фірма повинна поводитися як єдине ціле. У тойже час критерій ефективності керування слід обов'язково по-рівнювати зі стратегією бізнесу фірми, що не зводиться до по-точної ефективності. Тому менеджеру-практику потрібно завж-ди доходити до виваженого компромісу між поточними і страте-гічними цілями.

Генезис сучасних операційних моделей бере початок віндустріальній системі. Це відбито не тільки в кількісній пере-вазі індустріальних підходів і методик операційного менеджмен-ту, але й у тому, що промислові технології і сьогодні є одним зосновних постачальників модифікованих чи принципово нових уп-равлінських підходів. У той же час не можна не помітити, щопромислове лідерство поступово поступається місцем іншимгалузям і сферам економіки. Тому розуміння необхідності керу-вання операціями в різних сферах діяльності є ще одним важли-вим моментом підготовки сучасних менеджерів.

Сучасний менеджмент організації передбачає керуваннявсіма її елементами і підсистемами, їхньою різнобічною діяль-ністю, що поєднує операційна функція. Тому операційний менед-жмент покликаний забезпечити ефективне і узгоджене веденнядіяльності будь-якої високоорганізованої системи. Такий резуль-тат і є уособленням мистецтва керування, його науковості, якостій ефективності.

Операційний менеджмент — не тільки визначена системакерування операціями, у параметрах і показниках якої він відоб-ражається. У його змісті — характер і особливості професійно-го мислення менеджера. Це свого роду структура знань, введе-на в конкретну систему цінностей, установок, стереотипів, що

поєднують накопичені дослідницький потенціал і практичнийдосвід, сформоване світовідчуття і перспективне мислення.

Сучасне керування операціями в економіці України, крімвсього іншого, має потребу в операційних менеджерах, які б малиспеціальну підготовку і виразно спрямований набір особистіснихякостей. Вони повинні бути готові до роботи як у період нор-мального функціонування системи, так і за екстремальних умовкризових ситуацій, банкрутства тощо. Підготовка таких фахівціввимагає нових підходів у технології й організації навчального про-цесу. А для цього потребується відповідне методичне забезпе-чення у виді навчальної і довідкової допомоги з теорії і практикиопераційного менеджменту.

Словник основнихтермінів i дефініцій

Альтернатива — достатня необхідність єдиного вибору міжвзаємовиключними можливостями.

Вартість життєвого циклу — це віднесена до операцій-ної системи сума витрат на її проектування і функціонування.

Відмова — подія, що полягає в порушенні працездатногостану, коли операційна система здатна виконувати задані функції,які відповідають вимогам нормативно-технічної і (або) проект-но-конструкторської документації.

Внутрішні зв'язки операційної системи — зв'язки міжелементами, підсистемами системи.

Внутрішній стан системи — сукупність чинників, що фор-мують її функціонування і розвиток і знаходяться під безпосе-реднім контролем операційної системи.

Галузевий підхід — метод побудови операційних системна підставі максимального врахування і відображення галузевоїспецифіки діяльності.

Декомпозиція — метод розкриття структури операційноїсистеми, коли за однією ознакою вона розподіляється на окреміскладові.

«Дерево цілей (рішень)» — наочне графічне зображенняпідпорядкованості і взаємозв'язків цілей, що демонструє розподілзагальної (генеральної) мети на підцілі, завдання й окремі дії.

Діагностика — діяльність оцінювання стану операційної си-стеми з метою визначення проблем її розвитку і можливих шляхівїхнього подолання.

Дозволені технології — технології, що дають змогуприпускатися заздалегідь визначених рівнів розриву між вимо-гами ринку і реальними можливостями операційної системи.

Дослідження операцій — методологія пошуку досяг-нення цілей.

Ефективність керування операціями — ступінь досяг-нення поставлених цілей.

Життєвий цикл операційної системи — визначенийперіод часу, впродовж якого операційна система є дієздат-ною у заданому сегменті ринку і забезпечує досягнення по-ставленої мети.

Запас мінливості операційної системи — здатність опе-раційної системи асимілювати в собі нововведення екзогенногохарактеру, тобто ті, що система не виробляє сама і які в окре-мих істотних компонентах не відповідають характеру системи.

Зовнішнє середовище — сукупність чинників, що форму-ють функціонування і розвиток операційної системи і на які сис-тема не може впливати взагалі чи має незначний вплив.

Зовнішні зв'язки операційної системи — зв'язки, щовиходять за межі системи.

Імовірність — це числова характеристика ступеня мож-ливості появи будь—якої випадкової події за тих чи інших обста-вин, здатних повторюватися необмежене число разів, умов.

Інваріанти операційної системи — стабільні, стійкі еле-менти, що забезпечують збереження якості системи (тип про-дукту; тип технології; характер ресурсів; форма інформаційногозабезпечення системи).

Інвестиції — вкладання капіталу в різні структури опера-ційної системи з метою одержання прибутку.

Інновації в операційному менеджменті — будь-якіістотні зміни умов формування операційної системи, що потре-бують адекватних змін у її структурі і функціях.

Інновація — створення, поширення і застосування якогосьнововведення (нових знань і технологій, модернізація устатку-вання тощо), що веде до поліпшення і надання стійкості функ-ціонування операційної системи, підвищення її ефективності.

Інформація (інформаційне поле) — сукупність зведеньі знань про стан керованої операційної системи і середовища їїфункціонування.

Керування операціями — процес, що припускає перебу-вання безпечних, оптимізаційних алгоритмів побудови діяльностіорганізації, що мають забезпечувати динамічну рівновагу даноїорганізації і середовища.

Конкуренція — протиборство на ринку товарів і послуг,що виробляються операційними системами, які функціонують водному конкретному сегменті ринку.

Контроль — необхідний інструмент спостереження за ста-ном операційної системи і підтримки належної високої надійностіїї в процесі функціонування.

Критерій оцінювання — ужитий кількісний показник, зна-чення якого характеризує ступінь відповідності ходу операції по-ставленій меті.

Ліквідація — припинення діяльності операційної системивнаслідок реорганізації, банкрутства, за вирішенням арбітраж-ного суду або повного вичерпання своїх можливостей на ринку.

Максимальна потужність операційної системи — по-тужність, що відповідає найбільш потужному компонентові.

Математичне моделювання — процес створення моделій оперування нею з метою одержання необхідних зведень прореальний об'єкт.

Межа дроблення операцій — мінімальна одиниця дій Aqі мінімальний часовий відрізок to, що уможливлює контроль про-цесу без його логічного чи реального руйнування.

Модель — аналог реального явища, форма відтвореннядійсності, пристрій, що імітує властивості, основні риси чи по-водження певного об'єкта, тобто модель є інформаційним обра-зом реального об'єкта, що відтворює даний об'єкт (систему) зпевним ступенем точності й у формі, відмінній від форми самогооб'єкта (системи).

Надійність операційної системи — властивість систе-ми зберігати в часі спроможність до виконання необхіднихфункцій за заданих режимів і умов функціонування.

Неузгодженість операційної системи — виникнення еле-ментів системи, що істотно відрізняється за швидкістю реакції імежею гнучкості.

Операційна система — організація, де реалізується опе-раційна функція, тобто сукупність дій з трансформації ресурсів,одержуваних з метасистеми і видачі «продукції» у цю же ме-тасистему.

Операційна функція — дії, у результаті яких виробляють-ся товари і надаються послуги.

Операційний менеджер — виконавець, керівник діяль-ності операційної системи (виробничої або сервісної) на рівні ви-конання окремих операцій, що забезпечують ефективне і раціо-нальне ведення цієї діяльності.

Операційний менеджмент — виразно спрямованадіяльність з керування операціями придбання необхідних ресурсів,їхньої трансформації в готовий продукт (послуг) з постачаннямостаннього (останніх) споживачеві (на ринок).

Операційний цикл — відносно завершена, з погляду ре-зультату, послідовність операційних дій і процедур, у рамках якоїможна говорити про керовану й оцінювану операційну дії.

Операція — відносно завершена рухлива форма передба-чуваного результату (товару чи послуги), що підпорядковуєтьсясистемі вимог і обмежень, заданих зовні.

Оптимальна потужність операційної системи — рівень,що дає змогу використовувати провідну ланку операційної сис-теми зі збереженням 10-30% від резерву потужності.

Організаційна структура — система зв'язків і відносин,що виникають у процесі діяльності (функціонування) операційноїсистеми між наявними і створюваними підрозділами (елемента-ми), рівнями системи керування відповідно до цілей.

Організація — деякий відносно відособлений структурнийпідрозділ у загальній системі суспільного поділу праці або відкритасоціально—економічна система, що діє (змінюється, розвиваєть-ся і знаходиться) в динамічному середовищі.

Показник надійності — це кількісна характеристикаоднієї чи декількох властивостей, що складають надійність опе-раційної системи.

Потенційна потужність операційної системи —кількість операцій, які можуть бути виконані за повного знят-тя чинників невизначеності на всіх рівнях і ланках операцій-ної системи.

Потужність операційної системи — здатність опера-ційної системи до виконання визначеної кількості операцій заодиницю часу.

Прогноз — імовірнісне науково об'рунтоване судження проперспективи, можливі стани того або іншого явища в майбутньо-му і (або) про альтернативні шляхи і терміни їх здійснення.

Прогнозування — процес наукового передбачення, визна-чення тенденцій розвитку й образу майбутнього.

Процесор операційної системи — елемент, що забез-печує виконання основних функцій перетворення вхідних ре-сурсів системи.

Раціональність керування операціями — досягнен-ня максимально можливої ефективності за мінімально мож-ливих витрат.

Режим операційної системи — сукупність параметрів іумов функціонування, що забезпечують передбачене техноло-гією створення продукту, а також збереження і поточне відтво-рення елементів операційної системи.

Резервування операційної системи — введення в сис-тему надлишкових елементів або підсистем (чи розширення фун-кціональних можливостей елементів, підсистем).

Реорганізація — зміна структури і статусу операційної си-стеми завдяки злиттю, виділенню, поглинанню, перетворенню.

Реструктуризація — зміна структури операційної систе-ми чи її окремих структурних підрозділів у зв'язку з умовами,що змінилися, і з метою позитивного вирішення проблеми.

Ресурси — необхідні засоби (матеріальні та нематеріальні)для створення продукту чи послуги, тобто одержання визначе-ного результату.

Розвиток — це придбання нової якості, що зміцнює життє-діяльність операційної системи за умов середовища, що змінюєть-ся (як зовнішньої, так і внутрішньої).

Розрахункова потужність операційної системи —кількість завершених операцій, що допускаються найменш мо-гутнім компонентом операційної системи.

Система — сукупність елементів, що взаємодіють, об'єд-наних єдністю мети і загальних правил взаємин. Система вклю-чає замовлення і настроювання.

Структура (від латинського structura) — будівля, розта-шування, порядок, взаємозв'язок складових.

Технологічні варіанти операційної системи — асор-тимент дозволених технологічних рішень, кожне з якихвідрізняється від іншого, як мінімум, за одним істотним пара-метром (ланкою).

Технологія — прийнятий для даного бізнесу метод по'єд-нання економічних, людських та інформаційних ресурсів, у про-цесі якого створюється товар чи послуга для споживача.

Функціональний підхід — метод побудови операційнихсистем на основі виділення і формалізованого опису послідовнихчи рівнобіжних функцій, необхідних для одержання пошуковогорезультату.

Функціонування операційної системи — погоджений учасі та просторі потік ресурсів (матеріальних і нематеріальних)для одержання запланованих результатів діяльності. Це —підтримка життєдіяльності, збереження функцій, що визначаютьїї цілісність, якісну визначеність, сутнісні характеристики.

ДОДАТКИ

Додаток А

Японські методи керування виробництвом

На даний час однією з ефективних японських систем керу-вання визнана система автомобільного концерну «Toyota», народ-ження якої пов'язане з неперервним розвитком ринкових техно-логій. Складовими частинами останньої на сьогоднішній день є(рис. А.1):

«точно, вчасно» — система, що забезпечує виробництво необ-хідної продукції у потрібній кількості й у заданий час;

«канбан» — система, що забезпечує виробництво всієї продукціїна ділянках тільки в необхідній кількості і лише в потрібний час;

спеціальна методика забезпечення вирівняного за обсягом«плавного» ритмічного виробництва, розроблена для ефектив-ного функціонування системи «канбан»;

«дзіока» — система автономного контролю якості продукціїбезпосередньо на робочих місцях;

«шодзинка» — система регулювання чисельності штатів за ко-ливання попиту на ринку.

Ціль створення системи керування — забезпечення здатностідо невідкладної реакції на зміну ринкового попиту, прискореннявиробництва продукції, зниження інтегральних витрат на вироб-ництво з метою зменшення собівартості продукції.

Основна ідея системи — підтримка неперервного потокупродукції на підприємствах з метою гнучкої перебудови вироб-ництва за зміни попиту. Це вимагає реалізації суворо послідовноїорганізації роботи всього технологічного ланцюжка виробництвапродукції з одночасною оптимізацією усього виробництва якцілісної системи, єдиного механізму.

Додаток Б

Система «точно, вчасно»

Система, відома як «точно, вчасно», з'явилася у зв'язку зізміною ситуації на японському ринку. Вона привела до того, щокурс на збільшення випуску продукції перестав давати колишнійефект. Це призвело до загострення боротьби за ринки і до по-шуків нових методів керування виробництвом, спрямованих назбільшення прибутку. Результатом сформованої ситуації з'явивсядосить прагматичний підхід, що одержав назву «точно, вчасно».

Коротка історична довідка

Система «точно, вчасно» виникла після Першої світової війнив японському автомобілебудуванні; засновником системи став ав-томобільний концерн «Toyota». У появі цієї системи — елементвипадковості. Автомобільна промисловість у той період форму-валася з огляду на гіганта американського автовиробника — Дет-ройт. Однак, на відміну від американців, японці тоді не могли собідозволити великих інвестицій для нагромадження запасів. Томучерез дефіцит фінансів матеріально-виробничі запаси розгляда-лися, як невиправдані втрати. Очевидно, це стало одним з ідей-них напрямів розвитку виробництва, у першу чергу, за рахунокзниження витрат самого виробництва.

Основні принципи системи

З метою зниження витрат виробництва продукції необхідношвидко, чітко і гнучко адаптуватися до коливань попиту на ринкуспоживачів. Такому положенню і сприяє система «точно, вчас-но», що забезпечує виробництво необхідного продукту у необхіднійкількості й у визначений час. Очевидно, для системи можна ви-ділити три основних принципи.

Перший полягає в тому, що доставка ресурсів (напівфабри-катів, комплектувальних тощо) до місць переробки виробляєтьсяособливо точно в необхідний час.

Другий складається в неперервності процесу удоскона-лення методів підвищення продуктивності і скорочення вироб-ничих втрат.

Третій криється в суто виробничій філософії, заснованій нанеперервному поліпшенні виробництва (сюди відносяться і техніч-на, і організаційна сфери).

Ціль системи «точно, вчасно» — неперервне виробництво чисерійні послуги з «нульовими» втратами. Основна філософськалінія — постійний розвиток і поліпшення. Японські виробники вба-чають одержання очікуваних результатів від системи за умови їїтісного сплетіння із системою «кайзен» і тотальною якістю.

Додаток В

Система «канбан»

На «Toyota» система «канбан» розвивалася як засіб опера-ційного керування виробництвом протягом місяця й історично з'я-вилася наслідком розвитку системи «точно, вчасно». «Канбан» —це внутрішньовиробнича система, що дає змогу мінімізувати три-валість виробничого циклу, усувати з виробничих підрозділів опе-раційної системи склади сировини, матеріалів, що комплекту-ють вироби, готову продукцію, і скорочувати до мінімуму мож-ливі обсяги міжопераційних запасів.

Принцип роботи системи «канбан» — забезпечення вироб-ництва продукції на ділянках тільки в необхідній кількості і тількиу потрібний час. Відповідно до цього принципу системи «канбан»у виробництво входить тільки те, що «потрібно» на «виході», тоб-то товар продукується без зайвих виробничих втрат до заданогомоменту: виробництво, безпосередньо пов'язане з реальним спо-живанням позаформальних етапів «паперової роботи».

«Канбан» — це ярлик чи супровідна картка на кожну вироб-лену деталь, де є інформація про неї і рекомендації про її викорис-тання в процесі виробництва — «Хто? Де? Коли?». Тобто у суп-ровідних картках зазначено вид і кількість виробів, що повиннінадійти з попередньої ділянки, де і ким повинні використовувати-ся. За суттю, «канбан» організовує роботу операційної системи(виробничої) як єдиного конвеєра: у випадку, якщо на одній зі стадійвиробничого процесу спостерігається простій (тимчасова затрим-ка) — зупинка конвеєра. Причина —відсутність необхідних ре-сурсів (матеріалів, напівфабрикатів, виробів тощо) для виконаннянаступних операцій, а для виконання попередніх — карток. У цьо-му і полягає основна перевага системи «канбан» — швидко поба-чити проблему (в основному, організаційного характеру) і негай-но її вирішити. Складність застосування системи «канбан» поля-

гає в тому, що для нормальної роботи виробництво має бути при-стосоване до швидких і плавних змін обсягів і номенклатури ви-робів, що надходять на головний конвеєр, тобто вся лінія повиннабути цілковито укомплектована необхідними деталями. Крім того,для ефективного функціонування системи «канбан» потребуєть-ся вирівнювання виробництва в технічному й організаційному ас-пектах. Саме завдяки вирівнюванню можливе скорочення домінімуму міжопераційних «заділів» («наробок») і підвищення рит-мічності виробництва. Це є й одним з інструментів підвищеннячутливості та гнучкості операційної системи до змін ринковогосередовища. У вирівнюванні криється запас потужності, власне,операційної системи, що є резервом її стійкості та живучості. Опе-раційний менеджере, замислюйся над цим!

Додаток Г

Система «кайзен»

«Кайзен» — це система постійного поліпшення продукту, сер-вісу і технологій за використання так званих команд, що маютьширокі повноваження. Дана система, як і раніше описані системи«точно, вчасно» і «канбан», заснована на принципах постійних по-ліпшень з використанням усіх можливих ресурсів операційної сис-теми. А основна її мета полягає в максимізації задоволення спо-живачів і мінімізації втрат у будь-якій формі, тобто «кайзен» сприяєдосягненню найвищих показників ефективності і раціональностіяк у керуванні будь-якими операціями, так і операційною систе-мою взагалі.

Стисла історична довідка

Термін «кайзен» синтезує два японських поняття (ієрогліфи):«кай» (новинка, нововведення) і «зен» (користь, благо, доцільність).Таким чином «кайзен» можна трактувати (тлумачити), як «удоско-налення» або «поліпшення». Раціональним зерном даної системи єставка на людину, на все те передове, що може характеризуватиособу, особливо якщо вона працює у складі «команди».

У науковій літературі західних країн, присвяченій питаннямкерування, термін «кайзен» став широко використовуватися десьвід 80-х років XX ст. як якийсь символ бізнес-культур, що звели-чують командний стиль роботи.

У системі «кайзен» основна увага надається людським ре-сурсам. Вважається, що безпосередні виконавці можуть внести увирішення проблеми найзначніший внесок. Що це означає? Робіт-ник, продавець відіграють у процесі одержання продукту або на-дання послуги настільки ж важливу роль, що і фахівці, керівники.

Ефект від цього такий: скорочується число рівнів у службовійієрархії. Це означає, що прийняття рішень і левова частка відпо-відальності переноситься на найнижчий рівень, тобто безпосеред-ньо до виконавців. Дійсно, у даному випадку скасовується великачастина рутинних командно-контрольних функцій у багатьох про-міжних ланках між виконавцем і менеджером, а з ними відпадає іпотреба в змінних майстрах, бригадирах, інженерах тощо. Томуряд закордонних авторів вважають «кайзен» найбільш сприятли-вим підходом у сфері обслуговування.

Щодо операційних систем усіх класів, то підхід «кайзен» єодним із ліпших інструментів процесу деструктуванния, тобто змінискладності системи.

Додаток Д

Сучасний інструментарій для вирішенняоптимізаційних завдань

Управлінські методи забезпечення економічної рівновагирізних процесів, систем є високоефективними за умови викори-стання сучасного інструментарію оптимізаційних завдань. Вінвключає не тільки відомі математичні методи і моделі з опра-цьованими алгоритмами вирішення економічних завдань, але іконкретні засоби забезпечення. Сьогодні без цих двох складо-вих сучасний фахівець не здатний забезпечити рівноважнийстан функціонування будь-якої операційної системи — фірми,підприємства, компанії тощо.

На даний період розвитку суспільства комп'ютер як засібзабезпечення успішної роботи фахівців достатньо відомий, насам-перед, як обчислювальна машина. За її допомогою вирішуютьсясерйозні економічні й управлінські завдання. Для успішного їх ви-рішення на сьогоднішній день користувачеві надані сучасні про-грамові засоби, що поєднують великий арсенал різних обчислю-вальних пакетів і пакетів обробки різної інформації.

Проблемноорієнтований програмовий пакет чисельнихметодів MERCURY. Даний пакет призначений для вирішеннярізних прикладних обчислювальних завдань, у тому числі еконо-мічних й управлінських, що використовують системи лінійних і не-лінійних алгебраїчних рівнянь, оптимізацію функцій, аналіз влас-тивостей функцій за допомогою графіків тощо. MERCURY чудо-во справляється з відносно нескладними за розмірності управлі-нськими завданнями оптимізаційного рівня. Основний її недолік —певні обмеження за обсягом інформації, що вводиться.

MathCAD поєднує в собі цілу серію математичних сис-тем зі зручним для користувача інтерфейсом. Сьогодні відомі різні

версії цієї системи. Вона досить швидко вирішує проблему записудуже складних математичних виразів типу інтегралів, матриць,знаків сум і добутків, систем рівнянь з обмеженнями тощо, умож-ливлює наочну роботу з графіками дво- і тривимірними, що надаєможливість побачити процес у динаміці.

Щодо широкого спектру управлінських завдань і офіснихтехнологій, що широко використовуються менеджерами, то пев-ний інтерес представляють графічні системи і програми обробкизображень — Paintbrush, Paint, Ulead ImagePals 2.0, AdobePhotoshop, графічні пакети CorelDRAW.

Засоби обробки текстової інформації - сучасні текстовіредактори, що представляють собою програмовий продукт, якийзабезпечує користувача комп'ютера засобами створення, оброб-ки і збереження документів різного ступеня складності і природи.До них відносяться редактори: текстів (MultiEdit, Brief, NortonEditor, Quick), документів (Лексикон, Ami Pro, MicrosoftWord), наукових текстів (TEX, Mathor тощо). Крім того, викори-стовуються видавничі системи (Corel Ventura Publisher, AdodePageMaker, QuarkXPress).

Засоби обробки табличних даних — Microsoft Excel ос-танніх версій.

Інтегровані системи. Широко відомі дві системи такогокласу: MS - WORKS (інтегрований пакет, що працює під керу-ванням MS-DOS) і Microsoft Office (більш потужна сучаснаофісна інтегрована система, що функціонує в середовищі Win-dows 98 і вище, підвищує продуктивність роботи в офісі і будинкуі є інтегрованим програмовим комплексом, тобто вхідні до ньогокомпоненти можуть використовуватися як окремо, так і разом длявирішення повсякденних ділових завдань).

Мережеві технології — своєрідний інформаційнийпростір, що забезпечує користувачів засобами обміну інформа-цією і колективним використанням ресурсів мережі - апаратних,програмових та інформаційних. За допомогою мережі останнівирішуються незалежно від територіального розташування кори-стувачів, що особливо зручно для менеджерів операційних сис-тем з високою технологію.

На сьогоднішній день ринку користувачів пропонується тригрупи мереж:

0 зв'язку персональних комп'ютерів безпосередньо один з одним

за допомогою звичайних телефонних ліній;0 побудовані за технологією UUCP (UNIX-to-UNIX CopyProgram), що поєднували великі багатокористувальні комп'ю-тери за допомогою як звичайних телефонних ліній, так і спеціа-лізованих високошвидкісних каналів;О складові діяльності Інтернет, що надають не тільки можливістьпередання будь-якої інформації, але і доступ до вилучених ре-сурсів у реальному тимчасовому масштабі.Наведений перелік використовуваного в діяльності менед-жерів спеціального забезпечення паралельно з математичнимиметодами сприяння швидкому вирішенню оптимізаційних завдань.

Етапи формування і розвиткуопераційного менеджменту

Період

МісцеАвтор(и)

Обсяг зробленого

4000 роківдо н.е.

Єгипет

Уведені вперше елементипланування і контролю

1000 роківдо н.е.

Китай

Подальше удосконалення плануванняКонтроль